Домой

В статті 68 Конституції України записано: Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права І свободу, честь І гідність інших людей




Скачать 62.41 Kb.
НазваниеВ статті 68 Конституції України записано: Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права І свободу, честь І гідність інших людей
Дата06.05.2013
Размер62.41 Kb.
ТипЗакон
Содержание
З метою отримання безкоштовної первинної правової допомоги Ви можете звертатися до правової громадської приймальні
Подобные работы:

В статті 68 Конституції України записано: «Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободу, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від кримінальної відповідальності».

Кримінальна відповідальність неповнолітніх має свою специфіку, яка обумовлена як соціально-психологічними особливостями неповнолітньої особи, так і кримінологічною характеристикою злочинів, що здійснюються цією категорією правопорушників. Така специфіка, безумовно, впливає на характер покарання, на його каральний зміст. Аналіз всього комплексу кримінально-законодавчих норм про кримінальну відповідальність неповнолітніх переконує, що створений для підлітків режим відповідальності істотно більш пільговий, ніж для дорослих злочинців, при рівних обставинах.

Це видно із норм, які встановлюють віковий критерій кримінальної відповідальності та визначаючих перелік діянь, за здійснення яких кримінальна відповідальність настає з 14 років:

- із законоположення, що визначає умови звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 105 Кримінального кодексу України);

- із визнання самого факту здійснення злочину неповнолітнім в якості обставини, що пом’якшує відповідальність і впливає на призначення покарання (ст. 66 Кримінального кодексу України);

- із встановлення для неповнолітніх, порівняно, більш пільгових вимог умовно-дострокового звільнення від покарання (ст. 107 Кримінального кодексу України).

Вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене законом.

Виключно важливе значення має визначення віку. Вік — це одна із основних ознак суб’єкта злочину. Суб’єкт злочину — це особа, яка скоїла злочин в осудному стані і досягла віку, з якого за законом, наступає кримінальна відповідальність.

Таким чином, вік суб’єкту злочину має юридичне значення та підлягає обов’язковому визначенню. Особливо, це необхідно у тих випадках, коли він наближається до мінімального, тобто мова йде про неповнолітніх.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.

Особи, які вчинили злочин у віці з 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів:

-     умисне вбивство;

-    посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави;  умисне тяжке тілесне ушкодження; умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;  диверсія;  бандитизм;  терористичний акт; захоплення заручників; зґвалтування; насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом; крадіжка; грабіж; розбій; вимагання;  умисне знищення або пошкодження майна; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів; угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна; незаконне заволодіння транспортним засобом;  хуліганство.

Неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру: застереження;  обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

-    штраф, який застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п’ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-    громадські роботи, які можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.

-    виправні роботи, які можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п’яти до десяти відсотків;

-    арешт, який полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції у спеціально пристосованих установах на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.

-    позбавлення волі на певний строк особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, а за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини -більше п’ятнадцяти років. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:

-    за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості — на строк не більше двох років;

-    за злочин середньої тяжкості — на строк не більше чотирьох років;

-    за тяжкий злочин — на строк не більше семи років;

-    за особливо тяжкий злочин — на строк не більше десяти років;

-    за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини — на строк до п’ятнадцяти років.

В основу встановлення віку, з якого наступає кримінальна відповідальність покладені вікові межі соціалізації особистості підлітків. Вікова класифікація неповнолітніх найбільш відпрацьована в розділах психології, пов’язаних з педагогікою. Весь підлітковий вік поділяється на 3 групи:

- перший підлітковий вік (12-13 років);

- другий підлітковий вік (14-15 років);

- третій підлітковий вік (16-18 років)

Особливий інтерес становить другий підлітковий вік (14-15 років), саме в цей період відбувається інтенсивний фізичний і психологічний розвиток неповнолітнього. Він починає розуміти і об’єктивно оцінювати свою поведінку, суспільну небезпеку тих чи інших дій.

Особи, що досягли раннього юнацького віку (16-18 років), досягли згідно закону кримінальної правосуб’єктності, визнаються повністю осудними і підлягають кримінальній відповідальності, але, у той же час, в соціальному сенсі вони залишаються неповнолітніми, відрізняються від дорослих своїми особливостями, і це повинно впливати на вирішення питання про їх кримінальну відповідальність.

Внаслідок контрастності та суперечливості неповнолітніх підліткового віку як за ступенем фізичного, так і за рівнем соціально-психологічного розвитку особистості питання про кримінальну відповідальність неповнолітніх не може бути вирішено однозначно та категорично.  Неповнолітні першого підліткового віку (12-13 років) визнаються неосудними.

В наш час великої важливості набуває проблема омолодження злочинності. Безумовно, цьому сприяють політичні та економічні негаразди, що склалися в нашій країні. Однак, не останню роль в цьому, негативному для нашого суспільства процесі, грає таке явище як акселерація підлітків.

Боротьба зі злочинністю повинна здійснюватись шляхом посилення правової пропаганди серед молоді, проведення профілактичних бесід серед учнів не у 10-11 класі, а у 6-7 класі, забезпечення ефективності роботи комітетів, службових органів кримінальної міліції у справах неповнолітніх.


^ З метою отримання безкоштовної первинної правової допомоги Ви можете звертатися до правової громадської приймальні

Машівського районного управління юстиції

яка працює щотижня в середу та п»ятницю з 9.00 до 16.00 год. за адресою

смт. Машівка, вул. Леніна 111

тел. 9-18-73


Машівське районне управління юстиції


«Відповідальність неповнолітніх за нормами кримінального законодавства»





Машівка 2012


Скачать 62.41 Kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты