Домой

Реферат на тему




НазваниеРеферат на тему
Дата26.04.2013
Размер73.5 Kb.
ТипРеферат
Содержание
Алергени тваринного походження
Харчові алергени
Ліки як алергени
Алергени рослинного походження
Алергічний риніт
Бронхіальна астма
Дерматологічні аспекти
Демографічна ситуація в Україні
Список використаної літератури
Подобные работы:



Реферат на тему:

Алергічні реакції, алергічні захворювання. Демографічна ситуація в Україні



Під терміном "алергія" - розуміють стан підвищеної чутливості організму до речовин з антигенними властивостями чи навіть без них.

Зміна реакцій організму в разі повторного контакту з певним антигенним агентом є наслідком алергічної перебудови — сенсибілізації, яка виникає у зв'язку з утворенням в організмі специфічних антитіл.

Прояви алергії можуть бути специфічними й виникати при повторному введенні одного й того самого алергену, і неспецифічними, коли сенсибілізуючий алерген і дозволяючий агент різні (параалергія).

Речовини, які зумовлюють у людини чи тварини стан підвищеної чутливості — алергію, називають алергенами. Вони можуть потрапляти з навколишнього середовища (екзоалергени, гетероалергени) або утворюватись безпосередньо в організмі (ендоалергени, аутоалерге-ни). Існують різні шляхи проникнення екзогенних алергенів в організм: через шкіру і слизові оболонки (контактні); через слизову оболонку травного каналу (харчові); під час ін'єкцій лікарських та інших препаратів; через плаценту від матері до плоду; через дихальні шляхи.
^

Алергени тваринного походження


Насамперед це епідермальні алергени — шерсть собак, котів, пір'я птахів, луска риб.

Професійні захворювання, що викликаються, зокрема, епідермальними алергенами, проявляються у вигляді нестримного нежитю, бронхіальної астми, кропив'янки тощо. Такі захворювання найчастіше спостерігаються у працівників, діяльність яких пов'язана з тваринами.

Відомі алергічні захворювання перукарів, що спричиняються чутливістю до лупи.

Нині різноаспектно досліджено алергічні властивості комах. Метелики, особливо міль, є джерелом алергічних захворювань, зокрема бронхіальної астми. Відомі численні випадки алергічних реакцій на двокрилих комах (мух, тарганів, жуків), бджіл, ос, шершнів та ін. Алергічні властивості мають не тільки дорослі комахи, а й личинки, лялечки та продукти їх виділення (павутиння, нитки тощо). Часто алергічні реакції пов'язують з ракоподібними (річковий рак, краб, креветка), а також з планктоном, дафніями, яких використовують для годування риб.
^

Харчові алергени


До харчових алергенів належать харчові продукти тваринного і рослинного походження. Найвідомішими з них — курячі яйця, усі складові яких можуть бути алергенами.

Сильним алергеном є коров'яче молоко. Антигенні властивості молока зумовлені наявністю в ньому специфічного білка лактогло-буліну (А і В), який становить 7-12 % білків у збираному молоці. У разі неприйняття коров'ячого молока рекомендується або замінити його на соєве, мигдалеве, макове (мають слабкі алергічні властивості), або вживати кисломолочні продукти, які не мають таких властивостей. Окремі люди мають підвищену чутливість до всіх сортів риби або до окремих з них. Серед харчових продуктів алергенами можуть бути пшениця, овочі, фрукти, ягоди, цитрусові.
^

Ліки як алергени


Перелік медикаментів, які можуть спричинити алергію, дуже великий — це антибіотики, сульфаніламіди, броміди, препарати йоду, гормони, вітаміни, барбітурати, морфін і його похідні, беладона, хінін, кокаїн, стрихнін, транквілізатори, вакцини та ін.

Зазвичай антигенами є високомолекулярні сполуки з молекулярною масою понад 10 тис., повноцінними — лікарські речовини білкової природи. У 80 % випадків лікарської алергії етіологічним чинником є пеніцилін. Алергічні реакції можуть зумовлюватись основами мазей внаслідок контакту шкіри з вазеліном, який містить фракції нафти, або з консервантами.
^

Алергени рослинного походження


Нині відомо понад тисячу різних видів рослин, які продукують пилок, однак лише кілька десятків з них спричинюють алергічні

захворювання — полінози. Найбільшу алергенну активність має пилок бур'янів, чагарників, злакових і трав. Активність пилку дерев значно нижча.

Алергени інфекційного походження

До алергенів інфекційного походження належать бактеріальні (патогенні та непатогенні бактерії і продукти їх життєдіяльності), грибкові та вірусні.
^

Алергічний риніт


Алергія проявляється в різноманітних формах. Дуже часто спостерігається так званий алергічний риніт. Це один з найпоширеніших видів захворювання, що уражає слизову оболонку носа, особливо в ділянці носових раковин. Хронічний тип алергічного захворювання носа раніше описували під різними назвами "періодичний катар", "цілорічний нежить", "сінна гарячка" та ін. Для риніту цього типу характерний циклічний перебіг із загостренням у вигляді приступів. Симптоми — багаторазове чхання, рясні рідкі виділення з носа, свербіж і утруднення дихання носом. Як правило, алергічні процеси в порожнині носа часто поєднуються з ураженнями біляносових пазух.

Лікування грунтується на загальних принципах лікування алергічних хвороб, насамперед на запобіганні контактів з алергенами.
^

Бронхіальна астма


Термін "астма" (від грецьк. осотгцш — ядуха) використовується в медицині для означення ядухи найрізноманітнішої природи. Найчастіше бронхіальна астма має алергічну природу.

У медичній практиці розрізняють такі стадії бронхіальної астми:

• передастму — різні форми алергічних уражень верхніх дихальних шляхів, затяжні та хронічні захворювання бронхів і легенів, під час яких внаслідок клінічних та алергологічних обстежень можуть виявитися ознаки сенсибілізації;

• приступи різної сили — легкі, середньої тяжкості, тяжкі;

• астматичні статуси — тяжкі тривалі стани ядухи.

Для стадії передастми характерні приступоподібний сухий кашель без суб'єктивних відчуттів, утруднення дихання, сухі хрипи. Після припинення контакту з алергеном приступи минають.

Типовий приступ бронхіальної астми найчастіше розпочинається з відчуття закладання в носі й утруднення дихання. Важким ускладненням є емфізема легенів, яка часто розвивається при інфекцій-

но-алергічній астмі. Гострий приступ астми супроводжується перехідною емфіземою, яка припиняється із закінченням нападу.

Припинивши контакт з алергенами, можна позбутися й проявів захворювання. Так, за наявності алергії до екологічних і виробничих алергенів хворий повинен змінити робоче місце, а в разі потреби — професію чи місце проживання.
^

Дерматологічні аспекти


У своїй практичній діяльності лікарі часто виявляють так званий контактний дерматит, який має характерну локалізацію — у місці дії алергену. При цьому спостерігають зміни в епідермісі та глибших шарах тканини шкіри. Алергенами найчастіше є речовини різної природи (хімічні, рослинні, біологічні), найчастіше розчинні у жирах шкіри і тотожні з епідермальними клітинами.

На відміну від попередніх видів алергії контактний дерматит у людей не є системним захворюванням і за характером алергічних реакцій його можна зарахувати до уповільненого типу.

^ Демографічна ситуація в Україні

Економічна криза в Україні, зубожіння населення, погіршення стану навколишнього середовища негативно вплинули на демографічний стан. За останні роки чисельність населення України зменшилася майже на 2 млн. чол. Причому, це зменшення відбувається за рахунок так званої надсмертності, тобто різниці між загальною смертністю в Україні й загальною смертністю в розвинених країнах світу.

Причин погіршення демографічного стану багато. Розглянемо основні з них.

Як зазначилося раніше, про себе нагадала така страшна інфекційна хвороба, як туберкульоз. Причини поширення захворювання полягають не тільки в погіршенні умов життя, а й у зменшенні обсягу профілактичних заходів. Наприкінці 80-х років XX ст. з огляду на низький рівень захворюваності на туберкульоз почали скорочувати кількість диспансерів і профільних санаторіїв, згортати інфраструктуру фтизіатричної служби. Теперішня ситуація потребує невідкладних заходів. Проте, на думку фахівців, нарощування потенціалу медичної допомоги є півмірою, основне — загальне поліпшення умов життя, забезпечення повноцінного харчування. Хворі на туберкульоз є носіями небезпечної інфекції, особливо коли ця хвороба має відкриту форму. Такі хворі небезпечні для оточуючих і потребують стаціонарного лікування.

Загалом ризик смерті від туберкульозу — один з найвищих. На такому самому рівні перебуває смертність від убивств, отруєння, у тому числі алкоголем та іншими небезпечними речовинами (що вживаються як алкоголь), самогубства тощо.

Розглянута група ризиків є визначальною щодо формування фонового ризику і відповідно динаміки і тенденцій безпосередньо демографічної кризи. Аналіз цих ризиків свідчить про те, що абсолютна більшість причин випадків смерті залежить безпосередньо від безпеки в побуті, соціального клімату і дещо меншою мірою від безпеки на виробництві. Отже, безпека людини значною мірою залежить від неї самої, її обережності, виваженої поведінки.

Першу науково обгрунтовану оцінку тривалості життя населення України було одержано на основі даних таблиць смертності за 1896-1897 рр , а саме 36 років (35,9 року для чоловіків І 36,9 року для жінок) У Роси в цей час тривалість життя становила 32 роки, у Франції — 47 років

У 1926-1927 pp. очікувана тривалість життя в Україні становила 42,9 року для чоловіків і 48,8 року для жінок, що майже на 4 роки було вище, ніж у Росії, і значно нижче, ніж у Франції.

Найвищий рівень очікуваної тривалості життя в Україні в XX ст. спостерігався одразу після Другої світової війни і наприкінці 50-х років, коли Україна за цим показником наздогнала Францію. Максимальна очікувана тривалість життя в Україні спостерігалася в 1966 p., коли у чоловіків вона становила 68 років (проти 63,9 у Росії і 67,5 у Франції), у жінок — 75,2 року (проти 72,5 у Росії і 73,7 у Франції). Таким чином, на початку 60-х років XX ст. тривалість життя в Україні була на одному рівні з окремими розвиненими країнами світу.


^ Список використаної літератури

  1. Алкоголь і наркотики в Україні. 2000 рік / За ред. А. М. Вієвського. — К.. Наук.-метод, та клініко-реабілітац. центр з проблем хімічних залежностей МОЗ України.

  2. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. — Львів, 2000.

  3. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екологи. — К.. Либідь, 1995.

  4. Будыко М.И. Глобальная экология. — М.. Мысль, 1977.

  5. Величковский Б.Т., Кирпичев В.И., Суравегина И.Т. Здоровье человека и окружающая среда. — М.. Новая шк., 1997.

  6. Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. — М.. Мысль, 1983.

  7. Гігієна праці / А.М. Шевченко, О.П. Яворовський, Г.О. Гончарук та ін. — К.. Інфотекс, 2000.

  8. Єлісєєв А.Т. Охорона праці. — К., 1995.

  9. Каспаров А.А. Гигиена труда и промышленная санитария. — М.. Медицина, 1981.

  10. Кириллов В.Ф., Книжников В.А. , Коренков И.П. Радиационная гигиена. — М.. Медицина, 1988.

  11. Корсак К.В., Плахоттк О.В. Основи екології. — 2-ге вид. — К.. МАУП, 2000.

  12. Лапт В М Безпека життєдіяльності людини. — К.. Знання, Л.. Вид-во ЛБК НБУ, 1999.

  13. Малишко М.І. Основи екологічного права України. — К.. МАУП, 1998.

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты