Домой

Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни міжнародна економіка




НазваниеМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни міжнародна економіка
страница1/10
Дата09.04.2013
Размер2.44 Mb.
ТипДокументы
Содержание
Авторський колектив
Міжнародна економіка
Компаративний підхід
Глава 1. міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст
Міжнародна економіка
Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст
1.2). Економічне середовище
Міжнародна економіка
Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст
Міжнародна економіка
Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст
Міжнародна економіка
Міжнародна економіка
Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст
Міжнародна економіка
Країни з розвинутою економікою, або промислово розвинуті країни
Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст
Міжнародна економіка
Спільні риси
Міжнародна економіка
...
Полное содержание
Подобные работы:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

За редакцією доктора економічних наук, професора В. М. Тарасевича

Затверджено

Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів

вищих навчальних закладів

®

КИЇВ-2006

УДК 339.5(075.8) ' s '

ББК 65.428я73 М58

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(лист № 14/18.2- 780 від 20 березня 2006 року)

Рецензенти:

В. Д. Базилевич — доктор економічних наук, професор, заслуже-нпіі діяч науки і техніки України, декан економічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка;

А. О. Задоя — доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та економічної теорії Дніпропетровського університету економіки та права.

^ Авторський колектив: В.М. Тарасевич, О.О. Завгородня, В.К. Лебедева, Н. Ф. Єфремова, О.В. Летуча, О.М. Литвинова, О.Л. Фаї-зова, В. Я. Швець, .Я. Шибко

М 58 Міжнародна економіка: Підручник / За ред. В.М. Тарасевича. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 224 с

ISBN 966-364-298-Х

У підручнику розглянуто зміст, середовище та еволюцію міжнародної економіки, основи її руху, форми та напрями розвитку міжнародних економічних відносин, проблеми економічної глобалізації та інтеграції.

Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, науковців, державних службовців та підприємців.

ISBN 966-364-298-Х © В.М.Тарасевич, О.О.Завгородня,

Н.Ф. Єфремова, В.К.Лебедева, О.В. Летуча, О.М. Литвинова, О.Л. Фаїзова, В.Я. Швець, В.Я.Шибко, 2006 © Центр навчальної літератури, 2006

Передмова

ПЕРЕДМОВА

На порозі третього тисячоліття процеси глобалізації охоплюють усю земну кулю і через посередництво сітьових інформаційно-інтелектуальних технології; перетворюють світову цивілізацію в цілісну фінансово-економічну спільноту, ключові елементи якої мають інституційну, організаційну й технологічну можливість працювати як єдине ціле в реальному часі в планетарному масштабі.

Якщо Україна прагне бути рівноправним партнером, а не "попелюшкою" при розподілі вигод глобалізації, її входження у глобальний економічний простір має спиратися на внутрішні ресурсно-технологічні джерела розвитку і ґрунтуватися на за-гальноцивілізаційних умовах і чинниках, які формують систему координат сучасного світу. Це зумовлює зростаючу актуальність знання основних елементів, зв'язків, законів та закономірностей розвитку сучасної міжнародної економіки.

Структура запропонованого до уваги читачів підручника складається зі вступу та дев'яти глав, у яких у логічній послідовності розкриваються етапи еволюції міжнародної економіки, її сучасний зміст та основні структурні характеристики, визначаються закономірності функціонування й розвитку окремих складових міжнародних економічних відносин і напрямки їх національного, міждержавного та наддержавного регулювання. При викладенні матеріалу наголос робиться на основних поняттях, класифікаціях та моделях, які, згідно з навчальною програмою, повинні опанувати студенти економічних спеціальностей.

Авторами окремих глав є: доцент, к.е.н. О.О. Завгородня — глава 6; доцент, к.е.н., Н.Ф. Єфремова — глава 1 (у співавторстві), к.е.н. В.К. Лебедева — глави 5, 7, 8; доцент, к.е.н. Летуча О.В. — глави 3 (у співавторстві), 4; ст. викл. О.М. Литвинова —■ глава 9; професор, д.е.н. В.М. Тарасевич — вступ, глави 1 (у співавторстві), 2 (у співавторстві); доцент, к.е.н. О.Л. Фаїзова — глави 1 (у співавторстві), 2 (у співавторстві); професор, д.е.н. В.Я. Швець — глава 3 (у співавторстві); доцент, к. іст. н. Шибко В.Я. — глава 1 (у співавторстві).

З

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

ВСТУП

Міжнародна економіка це галузь фундаментальної економічної науки, що вивчає світове господарство як ціле, його основні складові (відкриті економічні системи, регіональні об'єднання країн, світові ринки, міжнародні економічні організації тощо), а також міжнародні економічні процеси та я іннца.

Предметом міжнародної економіки є міжнародні економічні відносини, закони, закономірності, фактори, результати функціонування світового господарства та його головних складових частин у контексті коеволюції людського суспільства та природи, теоретичні основи міжнародної політики.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) виникають у зв'язку з виходом економічної діяльності за кордони держав і утворюються в процесі взаємодії економічних суб'єктів різних країн з приводу привласнення засобів, умов, процесу і результатів виробництва, а також організації міжнародних відтворю-вальиих процесів. Історично МЕВ вторинні щодо національних, але в сучасних умовах мають власну логіку розвитку і нерідко домінують над національними.

МЕВ є системним утворенням зі складною внутрішньою будовою. Головні рівні МЕВ представлені міжнародними соціально-економічними відносинами та міжнародними організаційно -економічними відносинами.

До головних форм МЕВ належать відносини у міжнародній торгівлі та науково-технічному обміні; міжнародному русі людського капіталу (зокрема, робочої сили); міжнародному русі капіталу та міжнародному науково-технічному співробітництві] міжнародні валютно-фінансові відносини; відносини у сфері міжнародної економічної інтеграції й глобалізації.

Міжнародна економіка не обходить увагою мікро-, мезо-, макро- та мєгаекопомічиий рівні, але безпосереднім об'єктом її вивчення є саме мегарівень.

4

Вступ

Відокремившись від економічної теорії дещо пізніше, ніж мікроекономіка і макроекономіка, міжнародна економіка запозичила і ефективно використовує їх методичний потенціал та інструментарій. З економічної теорії запозичені діалектичний та метафізичний методи, причинно-наслідковий та функціональний аналіз, принцип єдності історичного та логічного тощо. До вирішення проблем міжнародної економіки адаптовані такі мікроекономічні методи, як рівноважний аналіз, суб'єктивістський підхід, граничний аналіз та ін. Використовуються також запозичені з макроекономіки методи агрегування, факторного та кількісного аналізу.

Разом з тим, відбувається становлення власних методів міжнародної економіки, притаманних тільки їй. Такими є, наприклад, глобальний та компаративний підходи.

Глобальний підхід передбачає вивчення міжнародної економіки в контексті коеволюції людського суспільства та природи.

^ Компаративний підхід полягає у всебічному порівнянні національних, регіональних та міжнародної економік і відповідних соціальпо-економічних процесів.

Перебуваючи в системі фундаментальних економічних наук, міжнародна економіка має різноманітні зв'язки з іншими її складовими, володіючи чи не найширшим когнітивним простором, що вбирає в себе весь спектр наукових доробок економічної науки.

^ ГЛАВА 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА: СЕРЕДОВИЩЕ, ЕВОЛЮЦІЯ, ЗМІСТ

План

  1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки.

  2. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки.

  3. Структура міжнародної економіки.

Література

  1. Киреев АЛ. Международная экономика. В 2-х ч. — Ч. І. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учеб. пособие для вузов. — М.: Международные отношения, 1997. — С. 28--33.

  2. Кругман П., Обстфелъд М. Международная экономика. Теория и политика. - М.: Экон. ф-т МГУ, ЮНИТИ, 1997 -С. 753-762.

  3. Міжнародні економічні відносини. Сучасні міжнародні економічні відносини: Підручник для студентів економічних вузів /А.С. Філіпенко, СЯ. Боринець, Б.А. Вергун та ін. — К.: Либідь, 1992. - С 14-27.

  4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. — 4-те вид., перероб. і дон. - К: Знання-Прес, 2002. - С 418-430, 440-445.

  5. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шниров та ін. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001.- С 14-30.

  6. Семенов К.А. Международные экономические отношения: Курс лекций. - М.: Гардарика, 1998.- С. 10-72; 118-142.

  7. Хасбулатов Р.И. Мировая экономика. — М: ИНСАН 1994. - С. 6-53.

6

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

1.1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки

Сучасний світ — це різноманітне, суперечливе та цілісне людське суспільство, ноосфера земної кулі.

Характерними ознаками сучасного світу є різноманітність та суперечливість його складових частин, з одного боку, і зростаюча єдність, взаємозалежність цих складових — з другого (рис. 1.1).



Різноманітність сучасного світу виражається в багатоманітності народів, незалежних держав, регіонів, об'єднань країн і громадян, що розрізняються за національними, географічними, політичними, ідеологічними, соціальними, економічними та іншими ознаками. Зростаюча різноманітність світу визначається тенденцією до диференціації форм, видів та проявів суспільного життя. Одна з важливих рис різноманітності світу — це виникнення нових незалежних держав і національних економік.

Наступна риса, яка характеризує сучасній світ, — суперечливість, яка визначається не тільки існуванням і взаємодією двох "полюсних" ознак (різноманітність і цілісність) та проти-

7

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

лежних тенденцій (диференціації, з одного боку, інтеграції та глобалізації — з другого), але й системою протиріч. Протиріччя виникають між державами, між угрупованнями держав, між національними економіками, між національною та міжнародною економікою, в міжнародних економічних відносинах та між сферами сучасного світу. Специфічним проявом цих протиріч в умовах домінування в міжнародній економіці розвинутих країн і особливо за обставин монополярності сучасного світу стало таке специфічне явище, як міжнародний тероризм.

Інша характерна риса сучасного світу — цілісність, яка проявляється у взаємозалежності та єдності різноманітних складових, рис та ознак сучасного світу. Ця цілісність обумовлена тенденцією інтеграції форм і видів суспільного життя. Вона проявляється у взаємопроникненні національних економік; розмиванні меж між різними соціальними прошарками населення; зближенні рівнів політичної культури; функціонуванні зростаючої кількості міждержавних та міжнародних економічних, політичних, соціальних та інших утворень.

Для сучасного цілісного світу характерною є тенденція глобалізації ноосферних процесів, яка виражається у коево-люції суспільства та природи; екологічних імперативах і межах соціально-економічного розвитку людства; нагромадженні глобальних проблем до рівня усвідомлення неможливості їх вирішення без спільних узгоджених зусиль усього людства; становленні глобальної економіки та глобальної політики.

Якщо різноманітність світу породжує безліч інтересів, на основі яких і розгортаються суперечності, то взаємозв'язок його складових частин призводить до появи загального інтересу, який слугує єдності, що зростає, та пошуку шляхів подолання суперечностей сучасного світу. У свою чергу, розв'язання одних суперечностей зі зміцненням цілісності сучасного світу веде до появи нових і т.д.

Особливостями розвитку сучасного світу є кардинальні соціально-економічні зміни, прискорений розвиток продук-

8

^ Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

тивних сил суспільства та зростаюча взаємозалежність держав світового співтовариства. Суспільний прогрес потребує налагодження конструктивної, творчої взаємодії держав і народів у масштабах усієї планети і створює для цього необхідні передумови. Забезпечення миру і соціального прогресу як загальнолюдського інтересу стає домінантою сучасної епохи.

Отже, сучасний світ є глобальною системою, що складається з економічної, політичної, соціальної та духовної сфер, які підпорядковуються певним внутрішнім і зовнішнім закономірностям та впливають на зміст міжнародної економіки (рис.^ 1.2).

Економічне середовище міжнародної економіки об'єднує мега-, макро-, мезо- та мікрорівні. Міжнародні економічні відносини пов'язують їх у цілісну та суперечливу систему.

Мегарівень є адекватним міжнародній економіці як цілісності.

Макрорівень представлений відкритими економіками розвинутих країн; країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою. На відміну від закритої економіки, агенти відкритої економіки беруть участь у міжнародному обміні товарами та послугами, переміщенні грошей, капіталів та робочої сили

9

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

між країнами. У відкритій економіці, крім внутрішніх, існують взаємопов'язані зовнішні потоки (рис. 1.3).



Модель економічного кругообігу відкритої економіки ілюструє існування поряд із внутрішніми (національними) економічними відносинами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ зовнішніх, міжнародних економічних відносин. Отже, відкрита економіка - це національна економіка (економіка країни), інтегрована в міжнародну економіку.

Мезорівень охоплює економічні зв'язки між регіонами, галузями та міжгалузевими комплексами окремих країн.

Мікрорівень представлений зовнішньоекономічною діяльністю фізичних та юридичних осіб. Важливим суб'єктом сучасних міжнародних економічних відносин стали транс-

10

^ Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

національні корпорації (ТНК), які охоплюють своєю діяльністю всі рівні економічного середовища міжнародної економіки.

За ступенем розвитку стосунків між суб'єктами МЕВ виділяють:

  1. міжнародні економічні контакти — найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв'язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами. Такі зв'язки більш притаманні юридичним та фізичним особам;

  2. міжнародна економічна взаємодія. Це добре відпрацьовані стійкі економічні зв'язки між суб'єктами міжнародної економіки, які базуються на міжнародних економічних угодах і договорах, укладених на тривалий період;

  3. міжнародне економічне співробітництво — міцні й тривалі зв'язки кооперативного, партнерського типу, які мають у своїй основі спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових економічних договорах і угодах;

  4. міжнародна економічна інтеграція виступає як вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, який характеризується взаємопроникненням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Кожний наступний рівень не являє собою щось протилежне до попереднього, а є його природним продовженням, містить у собі більшість його ознак.

Наступна складова функціонування та розвитку міжнародної економіки — політична сфера сучасного світу. До неї належать незалежні держави з притаманними їм формами правління (монархія, республіка), політичними режимами (демократія, авторитаризм, тоталітаризм) та відповідними формами устрою (унітарна держава, федерація, конфедерація); різноманітні міждержавні та наддержавні утворення (наприклад, ООН, ЄС, СНД); політичні партії та міждержавні партійні утворення (наприклад, Соціалістичний Інтернаціонал); а також сучасний політичній процес, який втілює у собі політичну залученість (вибори, референдуми, переговори

11

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

і т.д.); політичне функціонування (лобі, опозиція тощо); міжнародну політику та міжнародне прано.

Через політичні причини кожна країна по підношенню до інших може застосовувати преференції, режими найбільшого сприяння, інтегруватися з ними. іншого боку, можливе встановлення тарифних та нетаріїфпих бар'єрів, ембарго, інших економічних санкцій. Розпиток міжнародної економіки багато в чому залежнії) під взаємної адантивності політичних устроїв, зокрема, демократичних та недемократичних. Тому адекватна реалізація принципів міжнародної економіки можлива лише в стабільному політичному середовищі.

Соціальне середовище міжнародної економіки характеризується багатоманітністю взаємопов'язаних людських станів, прошарків і угруповань, а також інститутів громадянського суспільства за демографічними, расовими, національними, професійними, релігійними та іншими ознаками.

Узагальнено соціальну сферу молена звести до факторів, що випливають з поведінки людини як біосоціальної істоти. Людська поведінка формується під суперечливим впливом фізіологічних та соціальних засад.

Фізіологічна поведінка людини визначається її природними, нейрофізіологічними особливостями. Основу такої поведінки становлять відчуття голоду, смаку, запаху, звуку і його тембру, світла та його відтінків, спектру кольорів, дотику, холоду чи тепла. Переваги тих чи інших чуттєвих особливостей у великих групах людей (населення регіону, нації, народності) зумовлюють виникнення певних уподобань цих людей, що відповідно впливає на їхні потреби і в кінцевому результаті відбивається на їх зовнішньоекономічних відносинах.

Соціальна поведінка людини зумовлена її характером, що склався під впливом її соціального статусу протягом певного проміжку часу. Вона залежить від таких соціальних засад, як стать, вік, сімейний стан, каста, раса, етнос, національність (задані характеристики); професія, ідеологія, релігія (набуті характеристики). Поєднання таких засад у різні комбінації породжує різноманітність соціальних статусів людей та їх запитів.

12

^ Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

Духовне середовище міжнародної економіки є складною системою форм суспільної свідомості, а саме: наукової, естетичної, етичної, моральної, релігійної; а також типів культур, традицій, генотипів різних народів та інститутів і організацій, що їх обслуговують.

Процес прискореного залучення України до загально-цивілізаційних процесів та структур охоплює всі сфери життя. В економічній сфері він спрямований на створення моделі соціально орієнтованої ринкової економіки. Соціально-політичні критерії інтеграції України у світове господарство передбачають стабільність інституцій, які забезпечують демократію, верховенство закону, права людини, розповсюдження і укріплення гуманістичних та загальнолюдських цінностей, конструктивний громадянський консенсус різних політичних сил. Останні представлені багатьма партіями, що являють широкий спектр поглядів: від неолібералізму до демократичного соціалізму. Свідоцтвом міжнародного визнання однієї з найвпливовіших політичних партій України — Соціалістичної — стало прийняття її повноправним членом найавторитетнішої світової політичної організації — Соціалістичного Інтернаціоналу. Духовне середовище міжнародного розвитку України ґрунтується на величезних запасах емоційної, психологічної енергії, що вивільнилася внаслідок розбудови власної незалежної держави і спрямована на економічне, політичне, духовне відродження нації як повноправного члена світової спільноти.

1.2. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки

Історично світовий ринок, світова економіка, міжнародна економіка беруть походження в сфері міжнародної торгівлі (табл. 1.1). Стародавній Єгипет, Греція, Рим, Фінікія вели торгівлю як між собою, так і з численними містами Середземномор'я. Ці торговельні відносини мали міждержавний, внутрішньоконтинентальний характер. Розвиток суспільного

13

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

поділу праці, товарного виробництва, ринку виводять зовнішню торгівлю за часів феодалізму на міжконтинентальний рівень. Великі географічні відкриття поєднали всі регіональні ринки єдиним ланцюжком, створили передумови для формування світового ринку.



14

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст



15

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Світовий рийок — це сукупність національних ринків окремих країн, пов'язаних між собою міжнародним поділом праці (МПП) і товарообігом. Економічні основи розвитку світового ринку, які закладаються у сфері обігу, починають виявлятися вже на етапі створення внутрішнього ринку. Хоча капітал і зародився у сфері обігу, проте шлях до перемоги над традиційною земельною і дрібнотоварною власністю він почав прокладати з промисловості.

Формування світового ринку безпосередньо пов'язане зі стадіями промислового розвитку провідних країн: 1) підприємницька проста кооперація (від зародження підприємництва в промисловості й приблизно до середини XVI ст.); 2) мануфактурне виробництво (XVI—XVIII ст.); 3) велике машинне виробництво (XVIII—XX ст.). На відміну від ремесла та мануфактури машинна індустрія дає можливість налагодити постійне і масове виробництво товарів для продажу на національних і світовому ринках, створюючи основу для широкого розвитку регулярного та всебічного міжнародного товарообігу.

. Світовому ринку притаманні певні специфічні ознаки:

  1. Ємність світового ринку менша, ніж сумарна ємність національних ринків. Деякі товари, що залучені до товарообігу на національному ринку, зовсім не виходять на світовий. Це пов'язано зі специфікою національної формули споживання (екзотичні страви, види одягу, предмети побуту), видів діяльності (ремонт взуття) тощо. І навпаки, на світовий ринок виходять найбільш конкурентоспроможні товари.

  2. На механізм світового ринку значний вплив справляє зовнішньоекономічна політика держави. Наприклад, на шляху іноземних товарів держава може встановлювати різноманітні бар'єри, а в межах національного ринку, навпаки, — створювати умови для вільної конкуренції.

3. На світовому ринку формуються світові ціни, відміннівід національних. Національні валюти провідних країн виконують функцію світових грошей.

Паралельно еволюції світового ринку виникають і набувають відповідної динаміки певні форми МЕВ. Якщо для

16

^ Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

доіндустріальних етапів розвитку світового господарства домінуючою і за обсягом, і за темпами розвитку була міжнародна торгівля, то обличчя індустріальної епохи представлене домінуванням за темпами розвитку вивезення капіталу, виробничим співробітництвом. Фактори, що зумовили розвиток сучасного світового ринку, виводять на перший план системи МЕВ міжнародну економічну інтеграцію, яка стає ключовою ознакою світового господарства на зламі II—III тисячоліть. Відповідно світове господарство здобуває принципово нову якість міжнародної, глобальної економіки.

Міжнародна економіка це планетарний відтворюваль-ний комплекс, складна система взаємопов'язаних національних економік, міжнаціональних та наднаціональних економічних процесів та інститутів, що їх обслуговують.

Головні ознаки міжнародної економіки:

  1. Розвинуті сфери міжнародної торгівлі та міжнародного руху факторів виробництва. Темпи зростання обсягів міжнародної торгівлі та капіталізації світового фінансового ринку перевищують темпи зростання світового ВВП.

  2. Швидкий розвиток міжнародного виробництва, насамперед в межах ТНК. За мобільністю, здатністю до трансформації зв'язків та організаційних структур, швидкістю реакції на імпульси НТР вони набагато переважають національні або регіональні форми господарських утворень. На відміну від них, ТНК не прив'язані до тієї чи іншої території, а отже, здатні поєднувати фактори виробництва різної державної належності і брати участь в освоєнні ринків у будь-якій частині світу.

  3. Розширення самостійної міжнародної валютно-фінансової сфери, яка не пов'язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів і факторів виробництва.

  4. Розгалужена система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і наддержавних, а також громадянських утворень і механізмів регулювання економіки. Наприклад, ЄС, НАФТА, АСЕАН, численні економічні організації та установи ООН тощо.

17

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

5. Домінування принципів відкритої економіки в економічній політиці держав. Мова йде, насамперед, про активну інтеграцію національної економіки в міжнародну економіку, світовий ринок, а також обгрунтовану доступність внутрішнього ринку для імпорту іноземного капіталу, товарів, технологій, інформації, робочої сили.

1.3. Структура міжнародної економіки

Структуризація міжнародної економіки можлива за багатьма критеріями. Головні з них — рівень розвитку національних економік; форми міжнародних економічних відносин та їх регулювання; регіональні інтеграційні угруповання; об'єкти світового ринку.

1. Рівень розвитку національних економік визначається:

  1. обсягом ВВП на душу населення;

  2. ефективністю факторів виробництва;

  3. станом наукових досліджень і наукових досягнень;

  4. демографічною ситуацією, наявністю кваліфікованих кадрів;

  5. рівнем доходів і рівнем споживання населення;

  6. часткою та характером взаємодії економічних укладів, механізмів ринкового саморегулювання, державного й громадянського регулювання економіки;

  7. ступенем інтегрованості національних економік у міжнародну економіку.

За рівнем розвитку національної економіки універсальним є поділ країн на розвинуті країни або промислово розвинуті країни, країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються (рис. 1.4).

^ Країни з розвинутою економікою, або промислово розвинуті країни, закріпили своє панівне становище в міжнародній економіці. До цієї групи належить більшість держав — членів Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР). їх вирізняють високий рівень розвитку продуктив-

18

^ Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст



них сил, інформаційних технологій, інтенсивний тип відтворення економіки, зрілі відносини підприємництва і конкуренції, високі стандарти життя й добробуту.

Промислово розвинуті країни мають багато спільного в генетичному й функціональному аспектах.

По-перше, в соціально-економічному плані розвиток господарств цих країн грунтується на капіталістичному способі виробництва, і, незважаючи на соціалізацію власності, її приватна форма була й залишається вихідною.

По-друге, розвинуті країни характеризуються високим рівнем економічного розвитку. Реалізація визначальної мети виробництва в умовах конкуренції — отримання прибутку — спонукає до впровадження нової техніки та підвищення продуктивності праці, що, в свою чергу, веде до здешевлення продукції, розширення ринків збуту, стимулює зростання виробництва та економіки в цілому. Порівняння продуктивності праці у промислово розвинутих країнах та в країнах з перехідною економікою і в країнах, що розвиваються, вказує на величезне відставання двох останніх груп країн.

По-третє, соціально-економічну зрілість промислово розвинутих країн відображають кардинальні зміни соціальної структури суспільства порівняно з іншими групами країн, а саме: зростання чисельності та ролі середнього класу, підви-

19

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

щеиня якості людського капіталу, а також частки зайнятих інтелектуальною працею тощо.

Для розвинутих країн характерні: розвинуте ринкове господарство; домінуюче становище в міжнародній економіці, яке дає с могу інтенсивно залучати в господарський обіг і власні, і чужі рзсурси; зміщення центру ваги економічної діяльності у сферу послуг, функціонування переважно сервісної економіки; найбільша вичерпаність джерел і факторів індустріального розвитку; поступовий перехід до постринкової неоекономіки.

Економічна політика розвинутих країн справляє визначальний вплив на стан та динаміку міжнародної економіки, основні напрями її науково-технічного розвитку і структурної перебудови.

Більшість країн, що розвиваються, утворилися завдяки національному визвольному руху і розпаду колоніальної системи в середині XX ст. За роки незалежності вони здійснили складні соціально-економічні перетворення, досягли певних успіхів у створенні основ національної економіки. Проте переважній більшості з них не вдалося істотно скоротити відставання від розвинутих країн.

^ Спільні риси країн, що розвиваються:

  1. багатоукладність економіки: економічні системи цих країн представлені строкатим набором економічних укладів і форм: від патріархально-общинної і дрібнотоварної до монополістичної й кооперативної. Вони існують як відносно автономні структури зі складним механізмом внутрішніх та зовнішніх зв'язків;

  2. слаборозвинутість, яка виражається в якісній неоднорідності і системній невпорядкованості суспільства, що складається з різних економічних та неекономічних інститутів традиційного й сучасного типів, а також проміжних, перехідних структур;

  3. економіка цих країн характеризується низьким рівнем розвитку продуктивних сил і ринкових відносин;

  4. залежність від країн-лідерів, що проявляється у відносинах домінування й підкорення, які останніми десятиріччями

20

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

реалізуються економічними методами. Економічна залежність впливає на політику, ідеологію та культуру цих країн;

  1. соціальні організми країн, що розвиваються, включають у себе різні утворення: класові, етнічні, релігійні, кастові та інші, зв'язки між якими не є гармонізованими. Не подолано общинний тип соціальності, який бере початок від родового укладу і визначається зв'язками, заснованими на родинних відносинах і сусідстві;

  2. у цілому ряді цих країн не сформувалось розгалужене й стійке громадянське суспільство як соціально організована структура.

У дискусіях про причини повільного економічного зростання переважної більшості країн, що розвиваються, на одне з перших місць висувається фактор ментальності, спосіб економічного мислення, які охоплюють систему освіти й культури, соціальну сферу. Стратегія економічного розвитку цих країн грунтується на таких основних принципах:

  • всебічна трансформація економіки і суспільства;

  • ринкова спрямованість економічних перетворень;

  • експортна орієнтація національної економіки;

  • імпорт капіталу й технологій з розвинутих країн;

  • поліпшення умов для міжнародної торгівлі, доступу на світові фінансові ринки;

- регулювання демографічних процесів.Вирішальна роль у створенні необхідної критичної маси

певних соціально-економічних зрушень у країнах, що розвиваються, належить людському капіталу, його бажанню, вмінню та здатності здійснювати модернізацію економіки і суспільства.

До країн з перехідною постсоціалістичною економікою належать держави, що утворилися внаслідок розпаду СРСР, країни Центральної та Південно-Східної Європи. Кожна з цих країн, у тому числі Україна, рухаються від примітивного соціалізму з домінуванням тоталітарно-бюрократичної складової східного типу історичного розвитку до нового суспільства, образ якого визначається такими прогресивними перехідними процесами, що взаємодіють та переплітаються:

21

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

  • рух до нового, інтеграційного типу історичного розвитку та нової соціально-економічної системи;

  • перехід від суто державнісного до громадянського суспільства з розвинутими демократичними інститутами, що забезпечують самореалізацію особистості та самоорганізацію суспільства;

  • поступова зміна соціально-економічного генотипу або менталітету критичної маси суспільства в напрямі соціального активізму та відповідальності, самостійності та опори на власні сили, вивільнення творчого потенціалу індивідуальності з урахуванням складного симбіозу її свідомого, підсвідомого та несвідомого;

  • перехід від тотально одержавленої до соціально та еко- ( логічно орієнтованої конкурентоспроможної змішаної економіки, в якій оптимально взаємодіють різноманітні форми власності, підприємництва та господарювання, а також механізми ринкового саморегулювання та державного і громадянського регулювання;

  • перехід від економіко-екстенсивного до переважно соціально-інтенсивного та інноваційного типу суспільного відтворення з пріоритетним розвитком п'ятого та шостого техніко-економічних укладів і механізмами простого і розширеного природно-еко-логічного відновлення;

- розбудова сучасної економіки відкритого типу, гармонійно включеної до світових тенденцій глобалізації, інтеграції та диференціації.

Головними напрямами змін перехідної економіки нового типу є:

  1. суверенізація національної економіки. В стратегічному плані вона означає вихід економіки на передові цивілізаційні рубежі, в тактичному — оформлення її кордонів, визначення реального стану і складу;

  2. роздержавлення і приватизація, формування багатоукладної економіки, в якій оптимально взаємодіють різноманітні форми власності та підприємництва;

22

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

  1. структурна перебудова економіки з метою досягнення домінування виробництв п'ятого і шостого технологічних укладів, опанування постіндустріального, інноваційного типу економічного розвитку;

  2. становлення конкурентоспроможного національного товарного виробництва і на цій основі — цивілізованих ринкових відносин, механізмів алокації ресурсів;

  3. перехід до переважно соціально-інтенсивного типу розширеного суспільного відтворення, досягнення й підтримання сталої та динамічної рівноваги національної економіки;

  4. гуманізація та соціалізація економічних процесів, яка в загальному плані пов'язана з формуванням людини-особис-тості, пріоритетним розвитком соціальної сфери порівняно з матеріальною;

  5. екологізація економіки, поступовий вихід на межі простого і розширеного природно-екологічного відновлення;

  6. інституціоналізація як процес формування необхідних для економічних перетворень інститутів (формальних і неформальних норм, традицій, настанов, організацій, об'єднань тощо), насамперед, громадянського суспільства;

9) лібералізація і демократизація економічного життя зметою створення сприятливих умов для ефективного вільногопідприємництва і праці;

10) регіоналізація та муніципалізація, як формування системи регіональних і муніципальних економічних утворень, щосамофінансуються, і являють собою невід'ємні складовінаціональної економіки;

  1. поступове відкриття національної економіки, її органічне включення в світові процеси глобалізації, інтеграції та диференціації, розширення ефективних зовнішньоекономічних зв'язків;

  2. становлення сучасного типу триєдиного економічного регулювання (ринкового, державного і громадянського).

2. Наступний критерій структуризації міжнародної економіки — форми міжнародних економічних відносин та їх регулювання.

23

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Ускладнення міжнародного економічного життя закономірно зумовлює об'єктивну необхідність регулювання міжнародних економічних відносин. Головним суб'єктом такого регулювання є держава (табл. 1.2). Пов'язані з цим проблеми та шляхи їх вирішення більш докладно розглядатимуться в наступних главах.





3. Певна структуризація міжнародної економіки можлива за критерієм належності країн до регіональних інтеграційних угруповань.

Важливими передумовами економічної інтеграції країн є спільність економічних інтересів, компліментарність національних господарчих механізмів, достатній рівень індустріального розвитку, а також територіально-географічна близькість. З огляду на зазначене, найбільш сталими та впливовими є такі регіональні інтеграційні угруповання: а) європейське — ЄС; б) євразійське — СНД; в) північно — американське — НАФТА; г) південно-східно-азійське — АСЕАН. 24

^ Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

4. За характером економічних об'єктів ринкових відносин у міжнародній економіці виділяють такі складові світового ринку: ринок товарів та послуг; ринок робочої сили; ринок капіталів; валютний ринок; ринок цінних паперів.

Сукупність організаційно-правових форм, що обслуговують світовий ринок та забезпечують нормальний режим його функціонування, становить світову інфраструктуру. До її складу входять водна, повітряна, залізнична та автомобільна транспортна системи; енергосистема; мережа інформаційних комунікацій (супутникова, космічна, Інтернет); міжнародна система національного рахівництва; уніфіковані міжнародні стандарти тощо.

Основні терміни та поняття

Сучасний світ

Різноманітність світу

Цілісність світу

Суперечливість світу

Середовище міжнародної економіки

Економічне середовище

Міжнародні економічні контакти

Міжнародна економічна взаємодія

Міжнародне економічне співробітництво

Міжнародна економічна інтеграція -;

Політичне середовище "!

Духовне середовище

Соціальне середовище

Міжнародна економіка

Структура міжнародної економіки

Розвинуті країни

Країни з перехідною економікою

Країни, що розвиваються

Форми міжнародних економічних відносин

25

\

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА __

Контрольні та дискусійні питання

  1. Чому сучасний світ стає все більш різноманітним та цілісним одночасно?

  2. Спробуйте провести паралелі між суперечностями міжнародних економічних відносин і сучасного світу.

3. Поясніть взаємозв'язки між міжнародною економікою та їїсередовищем.

  1. Як впливає на міжнародну економіку взаємодія середовищ: а) політичного і духовного; б) духовного і соціального; в) політичного і соціального?

  2. Як пов'язані між собою еволюція міжнародної економіки та еволюція світового ринку?

  3. Чим відрізняється міжнародна економіка від світової економіки та всесвітнього господарства?

  4. Спробуйте запропонувати власний критерій структуризації міжнародної економіки.

Вправи

Вправа 1. Для кожного наведеного нижче положення знайдіть відповідне йому поняття.

  1. Система економічних зв'язків з приводу виробництва, розподілу, обміну й споживання, які вийшли за межі національних кордонів.

  2. Національна економіка, єдиний народногосподарський комплекс країни, інтегрований у світове господарство та світовий ринок.

  3. Глобальний відтворювальний комплекс, складна система взаємопов'язаних національних економік, міжнаціональних та наднаціональних економічних процесів та інститутів, що їх обслуговують.

  4. Сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному поділі факторів виробництва, сукупність національних ринків окремих країн, пов'язаних між собою МПП і товарообігом.

  5. Система національних економік окремих країн, об'єднаних міжнародним поділом праці, системою міжнародних економічних відносин.

26

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

  1. Частина національного ринку, що безпосередньо пов'язана із закордонними ринками.

  2. Вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, який характеризується взаємним сплетенням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики, як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

  3. Сукупність організаційно-правових форм, що обслуговують світовий ринок та забезпечують нормальний режим його функціонування.

  4. Внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

10. Закони, закономірності, фактори, результати функціонування світового господарства та його головних складових частин у контексті еволюції людського суспільства в цілому.

Поняття:

міжнародна економіка;

міжнародний ринок;

міжнародні економічні відносини;

світова інфраструктура;

відкрита економіка;

предмет міжнародної економіки, як науки;

міжнародна економічна інтеграція;

національний ринок;

світовий ринок;

світова економіка.

Вправа 2. Знайдіть правильну відповідь.

^ 1. Світовий ринок грунтується на:

а) частинах національних ринків, які пов'язані із зарубіжнимикраїнами;

б) міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва;

в) розподілі ринків на оптові, роздрібні, ринки праці, ринкикапіталу, частина яких орієнтована на іноземних покупців.

2. ^ Міжнародна економіка—це:

а) наука, яка вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік та світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків;

27

^ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

б) наука, яка вивчає закономірності руху між країнами конкретних товарів та факторів виробництва, а також їх ринкові характеристики (попит, пропозиція, ціна та ін.);

в) частина теорії ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії господарчих суб'єктів різної державної приналежності у сфері міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва та фінансування, а також формування економічноїполітики.

^ 3. Відносна частка певної країни у світовому господарстві може бути розрахована на підставі:

а) ВВП;

б) групи економічних показників;

в) групи економічних показників з урахуванням політичноговпливу на міжнародну економіку.

' і

4. До цілей розвитку міжнародної економіки належать: ,

а) оптимізація взаємодії національних економік;

б) підтримання стабільного рівня цін;

в) оптимізація поведінки споживачів.

^ 5. Яке з наведених визначень характеризує міжнародні економічні відносини?

а) стійкі економічні зв'язки на основі спільних намірів,закріплених у довгострокових економічних угодах;

б) найпростіші економічні зв'язки, що мають епізодичний характер, регулюються одноразовими угодами;

в) переплетення економік країн, погодження державної політики у взаємних економічних відносинах та у відносинах з третімикраїнами;

г) тісні економічні зв'язки кооперативного типу на основіспільних і погоджених намірів, закріплених у довгострокових економічних договорах і угодах.

^ 6. Яке з наведених визначень характеризує міжнародну економічну взаємодію?

а) стійкі економічні зв'язки на основі спільних намірів, закріплених в довгострокових економічних договорах;

28

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты