Домой

Дударєва Наталія Володимирівна Запорізький національний університет Екологічно безпечні заходи захисту озимої пшениці від грибних хвороб




Скачать 115.45 Kb.
НазваниеДударєва Наталія Володимирівна Запорізький національний університет Екологічно безпечні заходи захисту озимої пшениці від грибних хвороб
Дата08.04.2013
Размер115.45 Kb.
ТипДокументы
Содержание
Стійкість районованих та перспективних сортів до грибних хвороб
Ураження сортів озимої пшениці комплексом грибних хвороб
Таблиця 2.1 Вплив сумішей на енергію схожості і розвиток паростків озимої пшениці
Подобные работы:

1

Дударєва Наталія Володимирівна

Запорізький національний університет

Екологічно безпечні заходи захисту озимої пшениці від грибних хвороб

Напрям дослідницької роботи: Агрономія

Фітосанітарна ситуація агроценозів в зоні Степу України за останні роки дуже ускладнились. Цілий ряд патогенних організмів є катастрофічно небезпечними для посівів. З року в рік іде нагромадження різних видів інфекції, яка має велику потенційну загрозу для майбутнього врожаю. Збільшились запаси інфекції септоріозу, борошнистої роси, фузаріозу, гельмінтоспоріозу, іржі, що за сприятливих погодних умов може призвести до епіфітотійного розвитку хвороб (рис.1).

При високій ураженості посівного матеріалу збудниками грибних хвороб ефективним є застосування хімічних засобів захисту. Інтенсивне і непродумане застосування, яких породжує низку негативних наслідків - забруднення довкілля, знищення корисної ентомофауни, прискорює формування резистентних популяцій, ускладнює технології вирощування культур, призводить до отруєння людей. Окрім того, пестициди є сильним мутагеном, що за своїм обсягом забруднення довкілля займають друге місце після відходів промисловості і «постачають» людям 21% усіх мутагенів.

Вочевидь, надійною гарантією екологічної безпеки може бути вирощування стійких проти хвороб сортів та застосування біологічних засобів захисту рослин, біостимуляторів в інтегрованих системах захисту, що на відміну від пестицидів хімічного синтезу, будучи привнесеними в агроекосистему, не зумовлюють якісних та кількісних змін серед компонентів біоти.

Актуальність теми. Грибні хвороби пшениці є найбільш підступними із всіх хвороб. Вони є домінуючими щодо шкодочинності захворювань озимої пшениці. Оптимізація фітосанітарного стану агроценозів потребує подальшого вдосконалення існуючої системи захисту зернових культур. Особливо це стосується використання стійких сортів. Тому визначення нових сортів та вивчення їх реакцій щодо технологічних заходів з урахуванням

погодних умов регіону, застосування в інтегрованій системі захисту нових високоефективних засобів набуває особливої актуальності при вирощуванні зернових культур в умовах реформованих господарств.

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було визначення ефективності диференційованого підходу до передпосівної обробки насіння пшениці залежно від його фітоекспертизи з використанням хімічних протруйників та сумісного протруювання зниженою нормою з біопрепаратами, а також встановити їх роль і місце при вирощуванні озимої пшениці.



Рис.1 Структура збудників хвороб озимої пшениці


  1. ^ Стійкість районованих та перспективних сортів до грибних хвороб


Відомо, що найбільш радикальним, екологічно безпечним та економічно вигідним шляхом одержання високих врожаїв є впровадження у виробництво стійких проти хвороб сортів, які б відповідали вимогам інтенсивного типу.

Досвід показує, що вирощуванням таких сортів успішно можна вирішити завдання ресурсозбереження і управління фітосанітарним станом. Із запровадженням стійких сортів створюються передумови для скорочення кількості хімічних обробок або повної відмови від них, що сприяє екологізації сільського господарства. Це призведе не тільки до стабільного отримання екологічно чистої продукції, але й до рішучого поліпшення навколишнього середовища.

В досліді вивчали стійкість районованих і перспективних сортів: Альбатрос одеський, Одеська 267, Алий парус, Дельта, Кольчуга, Союз до кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої іржі. (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

^ Ураження сортів озимої пшениці комплексом грибних хвороб


сорти

Уражено рослин

Кореневі гнилі

Борошниста роса

Бура іржа

Уражено рослин,%

Розвиток хвороби,%

Уражено рослин,%

Розвиток хвороби,%

Уражено рослин,%

Розвиток хвороби,%

Альбатрос одеський

47.7±5

6.3±3

39.7±25

14.2±9

57±35

20+13

Одеська 267

20.1±1

1.9±0.5

12.8±0.9

3.2±1.5

21.3±0.7

5.7+0.3

Алий парус

14.6±7.2

2.3±0.6

0

0

8.3±13.7

1±5

Дельта

11.3±0.5

2.4±1.7

0

0

0

0

Кольчуга

20.3±0.5

5.4±2

17.8±4

3.9±0.8

27.6±5.6

5.1±0.3

Союз

9.8±12

3.0±0.4

0

0

0

0


Висівали озиму пшеницю 25 вересня з нормою висіву відповідно 5,0 млн./га схожих насінин. Найбільш стійкішим до кореневих гнилей за ураженістю рослин виявився сорти Дельта 11.3 % та сорт Союз-9.8 %. Найбільш уражується сорт Альбатрос одеський – 47.7 %. Стійкими щодо борошнистої роси виявились сорти Алий парус, Дельта, Союз. Щодо бурої іржі стійкими були сорти Дельта та Союз. Серед досліджуваних сортів групову стійкість проти борошнистої роси і бурої іржі виявили сорти Дельта та Союз.


2. Екологічні аспекти сумісного застосування пестицидів і біопрепаратів при захисті озимої пшениці від грибних хвороб

Одним із найбільш економічно вигідних та екологічно безпечних заходів хімічного захисту є протруювання насіння. Саме протруювання дозволяє знизити втрати врожаю, оптимізувати фітосанітарний стан в посіві пшениці, покращити якість насіння, захистити рослини від насіннєвої, ґрунтової і, на ранніх етапах онтогенезу, аерогенної інфекції. Варто зауважити, що це єдиний ефективний метод контролю сажкових хвороб.

У практиці хімічного захисту рослин від хвороб сільськогосподарських культур перспективним вважається сумісне застосування пестицидів, як між собою, так і з іншими засобами хімізації рослинництва. До цього вдаються з метою підвищення токсичності компонентів, розширення діапазону захисної дії і довготривалості дії препаратів, зменшення норм їх витрат, скорочення кількості обробок рослин, посилення стимулюючої дії на рослину.

Під впливом регуляторів росту, біологічних препаратів розвивається розгалужена коренева система з симбіотичною мікрофлорою, що дає змогу рослині краще засвоювати елементи живлення, особливо сполуки фосфору. Технології їх використання є енергозберігаючими. Отже, вивчення біологічних препаратів, що застосовуються для обробки насіння, є актуальним.

Дослідження проводили в польових умовах ЧП «Балки» Василівського району Запорізької області та навчально-науково-дослідної лабораторії біоіндикації та біоекології РННВЦ «Екологія» Запорізького національного університету у 2007-2008рр. Сорт озимої пшениці Кольчуга, норма висіву 5,5 млн. шт. схожих зерен на гектар. Повторність триразова.

Вивчаємі препарати вплинули на схожість насіння, що є одним із самих важливих факторів росту врожайності пшениці. На контролі (без обробки насіння) лабораторна схожість складала 96 %. Використання дивіденду рекомендованою нормою призвело до зниження схожості до 93.7 %, що нижче на 2.3 %, ніж на контролі (таблиця 2.1). Значне підвищення схожості відмічено при застуванні суміші фунгіциду з біопрепаратами, де лабораторна схожість перевищувала контроль на 1.3-2.7 % (таблиця 2.2). Очевидно, зменшені норми хімічних препаратів забезпечили реалізацію потенційних можливостей біопрепарату і сорту. За результатами польових дослідів при протруюванні дивіденду – 0.5л/т з регулятором росту Марс-1 200 мл/т, біопрепаратом Агат 25К - 40 мл/т розповсюдженість звичайної кореневої гнилі становила 9.3-11,9%. На контролі без обробки цей показник становив 49.8% при розвитку хвороби 13,1%. Всі препарати на озимій пшениці мали високу біологічну ефективність - 51,3-8,3 %. На варіантах з обробкою насіння зниження захворювання рослин кореневими гнилями в 1.5-9 рази. Для захисту озимої пшениці від кореневих гнилей високоефективними виявились дивіденду 0.5+Марс-1 та дивіденду 0.5+ Агат - 25 К. Біологічна ефективність складала 80,1-78,3 %, що на 31,2-27,0 % вище проти контролю та на 12.5-23.8 % проти обробки - тільки дивідендом 1.0л/т (еталон). Сажкових хвороб при спостереженнях не виявлено.

^ Таблиця 2.1

Вплив сумішей на енергію схожості і розвиток паростків озимої пшениці





Лабораторна схожість

Висота рослин, см

Кількість коренів на 1росл.шт.

Довжина 1 кореня, см

Вага 10 сухих рослин,г

контроль

96

9.2

3.3

8.9

1.4

Дивіденд Стар 1.0 л/т

94.7

8.7

3.7

8.4

1.3

Дивіденд Стар 0.5 л/т

95.7

9.2

3.3

8.8

1.2

Дивіденд Стар 0.5 л/т + агат 25К

98.7

8.8

4.2

10.4

1.7

Дивіденд Стар 0.5 л/т +Марс-1

97.3

9.3

4.1

9.7

1.5



Дослідження показали, що передпосівна обробка насіння біопрепаратами частково (на 15-20 %) захищає озиму пшеницю під час вегетації від борошнистої роси, ураженість якої на контролі складала 73.2 % при розвитку хвороби 20,9 % (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

Ефективність застосування передпосівної обробки насіння кольчугою сумісно з біостимуляторами на ураженість рослин озимої пшениці хворобами


варіант

Кореневі гнилі

Борошниста роса

Уражено рослин,%

Розвиток хвороби,%

Уражено рослин,%

Розвиток хвороби,%

контроль

49.8

13.1

73.2

20.9

Дивіденд Стар 1.0 л/т

1 2.2

3.3

57.7

15.4

Дивіденд Стар 0.5 л/т

31.8

5.2

63.1

19.9

Дивіденд Стар 0.5 л/т + агат 25К

9.3

2.8

57.9

13.2

Дивіденд Стар 0.5 л/т +Марс-1

11.9

2.2

58.5

13.2


Таким чином, сумісне застосування ефективних протруйників з біопрепаратами при вирощуванні озимої пшениці в умовах Степу України у 1.5-9 раз знижує розвиток кореневих гнилей, на 15-20 % борошнистої роси та бурої іржі, що сприяє підвищенню продуктивності та надійною гарантією екологічної безпеки продукції.


2.2 Ефективність застосування фунгіцидів на озимій пшениці


Дослідження проводили за схемою: Контроль, імпакт 25 к.с. 0.5 л/га, імпакт 25 к.с. 0.5 л/га +Марс-1 0.2 мл у фазу виходу у трубку та імпакт 25 к.с. 0.5 л/га, імпакт 25 к.с. 0.5 л/га +Марс-1 0.2мл в колосінні. Повторність 3 кратна. Посів озимої пшениці проведено 23 вересня 2007 р.

Найбільш поширеними захворюваннями, які уражували посіви озимої пшениці були борошниста роса, кореневі гнилі, септоріоз листя та колосу, бура іржа пшениці. На початку вегетації розвивалась борошниста роса, а бура іржа з’явилась наприкінці молочно-воскової стиглості і відчутної шкоди не завдала. Так, розвиток борошнистої роси був в межах 0-12.2-та 1.3-50%, септоріозу листків-6.5-78%, бурої листкової іржі - 0-24.3 %. З хвороб колосу - спостерігали септоріоз колосу (7.9-32.7 %). Як свідчать отримані експериментальні дані - застосування фунгіцидів у фазу кущіння – виходу рослин у трубку знижувало розвиток борошнистої роси на 73-100 %, кореневих гнилей на 9.1-15.4 %, септріозу листя на 47.3-90.4 %. У фазу кущіння - виходу у трубку застосування з нормою витрати 0.5 л/т забезпечувало зниження розповсюдження борошнистої роси на 3.3 %, кореневих гнилей на 15.4%, септоріозу листя на 73.7 %, колосу 55.4%, бурої іржі на 27.3% проти контролю Застосування суміші фунгіциду сприяло зниженню ефективності щодо контролю, що становило борошниста роса 73%, септоріоз листя 73.7%. Дослідження, проведені нами показали, що одного обприскування посівів у фазу весняного кущіння недостатньо щоб захистити рослину до кінця вегетації, тому необхідна 2-га обробка фунгіцидами у фазу прапорцевого листка-колосіння. Адже в цей період проходить зараження рослин септоріозом, бурої іржі, борошнистої роси, хворобами колосу.


Висновки


В умовах південного Степу країни грибні хвороби озимої пшениці, а саме кореневі гнилі, борошниста роса, бура іржа, септоріоз листя та колосу є домінуючими за шкодочинністю. Найефективнішим і екологічно безпечним методом захисту пшениці від грибних хвороб є впровадження стійких сортів. Встановлено, що групову стійкість проти борошнистої роси та бурої іржі виявили сорти Дельта, Союз.

Сумісне застосування ефективних протруйників з біопрепаратами при вирощуванні озимої пшениці в умовах Степу України у 1.5-9 раз знижують розвиток кореневих гнилей, на 15- 20 % борошнистої роси та бурої іржі, що сприяє підвищенню продуктивності та є надійною гарантією екологічної безпеки продукції.

Для захисту озимої пшениці від хвороб протягом вегетації доречно провадити дві обробки фунгіцидами:1-у фазу кущіння проти кореневої гнилі,борошнистої роси та септоріозу, 2-у фазі колосіння проти бурої іржі та хвороб колосу сумішшю фунгіциду з регулятором росту Марс-1.


Скачать 115.45 Kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2019
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты