Домой

Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Організація інформаційного бізнесу» для студентів напряму 020105 документознавство та інформаційна діяльність




НазваниеРобоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Організація інформаційного бізнесу» для студентів напряму 020105 документознавство та інформаційна діяльність
страница5/7
Дата06.04.2013
Размер0.84 Mb.
ТипДокументы
3.4 Правові засади підприємництва в інформаційній сфері
Визначення, основні умови і принципи підприємництва
Види підприємницької діяльності
Ліцензійна підприємницька діяльність
Державна підприємницька діяльність
За формою власності на засоби виробництва
Аналіз організаційно-правових форм бізнесу
Засновники інформаційної фірми, їх функції
Установчі документи
Установчий договір.
Державна реєстрація підприємництва
Подобные работы:
1   2   3   4   5   6   7
^

3.4 Правові засади підприємництва в інформаційній сфері


Визначення, основні умови і принципи підприємництва. Види підприємницької діяльності. Організаційно-правові форми бізнесу. Засновники інформаційної фірми, їх функції. Установчі документи. Державна реєстрація підприємництва

      1. ^ Визначення, основні умови і принципи підприємництва

Згідно із Законом України "Про підприємництво" підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, що здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність"; об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в країні на умовах угоди про розподіл продукції.

Законом України "Про підприємництво" визначено такі умови для підприємства:

1) наявність права власності на засоби виробництва, його продукт та дохід;

2) наявність певної сукупності прав і свобод (щодо вибору виду господарської діяльності, фінансування, організації та управління, збуту продукції);

3) ринково-конкурентний спосіб господарювання: наявність відповідного ринкового середовища, що забезпечує виконання першої та другої умов;

4) стабільність державної економічної та соціальної політики (державна підтримка підприємництва);

5) наявність сприятливої суспільної думки щодо підприємництва;

6) наявність розвиненої інфраструктури підприємництва (інноваційні центри, центри впровадження, центри підготовки підприємців, консультаційні центри);

7) правова захищеність підприємця, включаючи захист інтелектуальної власності;

8) дебюрократизація процедури регулювання господарської діяльності державними органами (зменшення кількості звітів, спрощення правил реєстрації)

В Законі встановлено принципи, згідно з якими може здійснюватися підприємницька діяльність. Це

1) вільний вибір видів діяльності;

2) залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

3) можливість самостійно формувати програму діяльності, вибирати постачальників і споживачів продукції та послуг, установлювати ціни згідно з чинним законодавством;

4) вільний наїм працівників (умови праці необхідно створювати самостійно);

5) можливість залучати та використовувати матеріально-технічні, фінансові, природні, трудові та інші ресурси, використання яких не заборонено і не обмежено законодавством.

б) право вільного розпорядження прибутком, що залишився після внесення платежів, установлених законодавством;

7) підприємці – юридичні особи можуть самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, використовувати належну їм частку валютної виручки на свій розсуд.

Світовою практикою, крім зазначених вище, вироблені та набули поширення й інші принципи ведення підприємницької діяльності:

- саморегулювання або очищення своїх лав від недобросовісних ділків, повага до закону;

- задоволення потреб суспільства;

- розвиток ділової активності, чесної, здорової конкуренції;

- гарантія повернення грошей у разі незадоволення клієнта (це один з найголовніших принципів).

Найбільшого поширення набули дві моделі підприємницької поведінки - класична та інноваційна.

Класична модель зорієнтована на максимізацію віддачі від ресурсів, що має фірма. За цією моделлю схема дій підприємця приблизно така: оцінювання наявних ресурсів; вивчення можливостей досягнення мети; використання можливостей, що дають максимальну віддачу від наявних ресурсів.

Інноваційна модель припускає використання будь-яких можливостей, навіть коли власних ресурсів для цього достатньо. Схема дій така: формулювання мети; вивчення зовнішнього середовища з метою пошуку альтернативних можливостей; оцінювання своїх ресурсів і зіставлення їх із знайденими можливостями; у разі дефіциту власних ресурсів - пошук додаткових джерел у зовнішньому середовищі; діяльність відповідно до найбільш вигідної альтернативи із залученням як своїх, так і зовнішніх ресурсів.

У підприємницькій діяльності останнім часом все більшого поширення набуває контрактна форма господарських відносин між товаровиробниками. Тобто практично кожній угоді купівлі/продажу між виробниками і споживачами передує складання письмового або усного контракту, що має юридичну силу. Така форма господарювання принципово змінює самі ринкові відносини, перетворюючи їх на сферу прямих зв'язків між виробниками і споживачами.

      1. ^ Види підприємницької діяльності

Згідно із Законом України "Про підприємництво" розрізняють три види підприємницької діяльності. Це:

1. Вільна підприємницька діяльність - підприємець має право без усяких обмежень здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству;

2. ^ Ліцензійна підприємницька діяльність - може здійснюватися тільки за спеціальним дозволом (ліцензією). Ліцензія – це документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з яким власник ліцензії має право займатися певним видом підприємницької діяльності.

3. ^ Державна підприємницька діяльність - може здійснюватися лише державними підприємствами (зброя, наркотики, грошові знаки, вибухівки, цінні папери, горілка та ін.).

В інформаційному обслуговуванні мають місце підприємницькі структури всіх видів діяльності, виділених за їх функціональними характеристиками: створення програмного забезпечення; оброблення даних, робота з БД; консультації з питань автоматизації, технічне обслуговування іремонт офісної та комп'ютерної техніки; торгівля інформацією, комп'ютерною технікою, програмними засобами; посередництво при продажу.

^ За формою власності на засоби виробництва виділяють такі основні типи підприємництва: малий бізнес - повна особиста власність або оренда засобів виробництва; партнерство - спільна власність або колективна власність; корпоративне підприємництво - акціонерна власність.

      1. ^ Аналіз організаційно-правових форм бізнесу

Однією з основних організаційно-правових форм підприємницької діяльності є підприємства. Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підприємства поділяються на такі види, визначені Законом України "Про підприємства в Україні": приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи; колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу; господарське товариство; підприємство, засноване на власності об'єднань громадян; комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади; державні підприємства, засновані на державній власності, у тому числі казенні.

Підприємства можуть об'єднуватися в товариства (див. табл. 3.11, п. 4) і діяти на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входять до складу товариств, зберігають права юридичної особи, і на них поширюється дія Закону України "Про підприємства в Україні". Найменування товариства має містити зазначення виду товариства, для повних і командитних товариств - прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості. Найменування товариства зазначається в установчих документах товариства.

^ Засновники інформаційної фірми, їх функції

Згідно із чинним законодавством засновником фірми є той, хто її створює. Суб'єкти підприємництва, залежно від організаційно-правової форми, можуть створюватися: державними, орендними, колективними, спільними підприємствами, акціонерними товариствами (АТ), господарськими асоціаціями та іншими юридичними особами; державними установами, уповноваженими управляти державним майном; а також підприємствами, організаціями та громадянами; громадянами України, членами їх сімей та іншими особами, які спільно ведуть трудове господарство. До найбільш загальних функцій засновника можна віднести:

1) визначення виду фірми, її назви, місцезнаходження, предмета та цілі діяльності;

2) встановлення джерел і порядку створення майна, розподілу прибутку, а також умов реорганізації та припинення діяльності фірми.

Засновники розроблюють і затверджують статут, беруть участь у складанні установчого договору та інших установчих документів. Засновники виконують функції, передбачені статутом, установчим договором та іншими документами, що регулюють взаємовідносини засновника та фірми.

      1. ^ Установчі документи

Важливим етапом організації фірми є складання установчих документів і державна реєстрація. Установчими документами суб'єктів підприємницької діяльності є установчий договір і статут. Вимоги до установчих документів такі.

^ Установчий договір. У ньому необхідно зазначити:

  • предмет зобов'язання засновника та суб'єкта підприємницької діяльності;

  • зобов'язання щодо виконання раніше прийнятих засновником договірних зобов'язань;

  • відповідальність сторін;

  • порядок вирішення суперечок;

  • термін дії договору;

  • юридичні адреси сторін.

До установчих документів можуть бути включені й інші умови, що не суперечать законодавству України. Відсутність в установчих документах відомостей, зазначених у законі, може стати підставою для відмови у держреєстрації товариства.

Статут - основний юридичний документ, на основі якого діє підприємство. Статут визначає діяльність підприємства й затверджується власником майна, а для державних підприємств власником майна при участі трудового колективу. В статуті наводиться всебічна характеристика діяльності підприємства. Вимоги до змісту статуту встановлені Законом України "Про підприємства в Україні".

Якщо організаційно-правовою формою є господарське товариство (ТОВ, ТДВ, ПТ, КТ, АТ), треба враховувати обов'язкові вимоги до змісту установчих документів, визначені Законом України "Про господарські товариства". Згідно з Законом акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту; повне и командитне товариство - на підставі установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених діючим законодавством, узгоджуються с Антимонопольним комітетом України.

      1. ^ Державна реєстрація підприємництва

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом впродовж не більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані у цей термін внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб), який їм надається органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів. За порушення термінів реєстрації та за вимогу подання для реєстрації документів, не передбачених законом, посадові особи несуть адміністративну відповідальність згідно із законодавством. У п'ятиденний термін з дати реєстрації органи державної реєстрації направляють примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію відповідному державному податковому органу та органу державної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до органів Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду України. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, встановлюваному Національним банком України. Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний направити державному податковому органу, в якому він обліковується як платник податків і зборів (обов'язкових платежів). Таке повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка (включаючи день відкриття або закриття) подається особисто або направляється на адресу відповідного державного податкового органу з повідомленням про вручення. Форма і зміст повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках установлюється центральним податковим органом України. В разі зміни назви, і організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб'єкти підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов'язані подати документи для перереєстрації. Перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для його реєстрації. Суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття зазначених підрозділів не потребує їх державної реєстрації. Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття філії (відділення), представництва орган державної реєстрації шляхом унесення додаткової інформації в свою реєстраційну картку.

Питання для самоконтролю

  1. Надайте визначення поняттю "підприємницька діяльність".

  2. За якими принципами, згідно з діючим законодавством, може здійснюватися підприємницька діяльність?

  3. Охарактеризуйте класичну та інноваційну моделі підприємницької поведінки.

  4. Які види підприємницької діяльності передбачені в Україні?

  5. Хто може бути засновником підприємства в Україні? Основні функції засновників.

  6. Установчі документи та їх характеристики.

  7. Який порядок і терміни реєстрації підприємницької діяльності в Україні?
1   2   3   4   5   6   7

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты