Домой

Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Організація інформаційного бізнесу» для студентів напряму 020105 документознавство та інформаційна діяльність




НазваниеРобоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Організація інформаційного бізнесу» для студентів напряму 020105 документознавство та інформаційна діяльність
страница3/7
Дата06.04.2013
Размер0.84 Mb.
ТипДокументы
3.2 Інформаційний бізнес і господарське середовище
Сутність інформаційного бізнесу
Функції інформаційного бізнесу
Модель інформаційного бізнесу
Поняття й закони розвитку інформаційного виробництва
Ніяка діяльність людей у суспільстві й суспільства в цілому не вільна від інформаційного виробництва, з його вона починається, ї
Предмети праці інформаційного виробництва багаторазово беруть участь у процесі виробництва й частинами переносять свою первинну
Принцип повноти відчуження інформації
Принцип узгодження інформаційного продукту з вже існуючими
Принцип поділу функцій
Принцип балансу між доступністю й таємницею
Визначальний принцип управління інформацією
Технологія формування й використання інформаційних ресурсів в інформаційному виробництві
Подобные работы:
1   2   3   4   5   6   7
^

3.2 Інформаційний бізнес і господарське середовище


Сутність інформаційного бізнесу. Інформаційні продукти й послуги. Функції інформаційного бізнесу. Модель інформаційного бізнесу. Особливості інформаційного бізнесу.

Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва. Основні принципи управління інформаційним виро6ництвом. Технологія формування і використання інформаційних ресурсів в інформаційному виробництві

      1. ^ Сутність інформаційного бізнесу

У перекладі з англійського business - це справа, ділові відносини між людьми, або відносини між учасниками справи. Поняття "бізнес" і "підприємництво" досить близькі за значенням і ми будемо їх використовувати як тотожні.

Інформаційний бізнес - це бізнес, що здійснюється в інформаційній сфері економіки. Зародження цього виду бізнесу відносять на кінець 60-х років, формування як самостійної галузі - на 70-і роки, а в 80-і він перетворився у великий багатогалузевий комплекс зі своєю інфраструктурою. В Україні становлення інформаційного бізнесу почалося в 90-х роках, коли вона стала самостійною державою й почала побудову своєї економіки на основі ринкової системи господарювання.

Поняття "інформаційний бізнес" або "індустрія переробки інформації" характеризує сферу інформаційно-управлінської діяльності на основі інформаційних технологій. Таким чином всі фірми, що здійснюють таку діяльність, відносяться до фірм інформаційного бізнесу. На початку 80-х років Асоціація інформаційної індустрії США розробила 8 критеріїв, за якими визначається поняття "інформаційна фірма" (табл. 3.5).

Сукупність інформаційних фірм утворює інформаційну індустрію, відповідно можна говорити й про інформаційний ринок.

Інформаційний бізнес, як і будь-який інший, має свої основні ознаки, що визначають його сутність. В таблиці 3.6 наведено перелік цих ознак та їх характеристика.


Таблиця 3.5 – Критерії визначення поняття "інформаційна фірма"

Критерій

Зміст

1

Створення свого власного інформаційного продукту силами своїх співробітників

2

Підтримка близьких до неформальних стосунків зі своїми споживачами, надання інформаційних послуг на основі замовлення

3

Створення інформаційних продуктів відповідно до специфічних вимог окремих кінцевих користувачів

4

Використання різних носіїв інформації, як традиційних паперових, так і електронних засобів зберігання даних, відповідно до прийнятої в них концепції створення БД

5

Створення інформаційних продуктів для забезпечення процесу прийняття рішень і підвищення якості цих рішень

6

Отримання прибутку за рахунок інформації та послуг, оскільки користувачі прирівнюють ці послуги до проведених наукових досліджень і майже повністю оплачують їх

7

Збирання і зберігання різних відомостей про бізнес, технології та ін.

8

Ставлення до інформації як до свого кінцевого продукту

Суттєвим фактором у розвитку інформаційного бізнесу є розширення груп потенційних споживачів, користувачів інформаційних продуктів і послуг. Цьому сприяє розвиток, мініатюризація й здешевлення засобів комп'ютерної техніки й технології.

Таблиця 3.6 – Сутнісні ознаки інформаційного бізнесу

№ п/п

Ознака

Зміст

1

Вироблений продукт

Інформація, інформаційні продукти і послуги

2

Засоби виробництва:




предмети праці

Вхідна інформація

знаряддя праці

Апаратні засоби ЕОМ (електронні обчислювальні машини) і інші технічні засоби збору, нагромадження, обробки, зберігання, поширення інформації, а також програмні засоби

Засоби ОТ, комунікації й програмне забезпечення вважаються стратегічними інформаційними продуктами

3

Технологічний процес

Інформаційні комп’ютерні технології і системи

4

Призначення виробленої продукції

Задоволення інформаційних потреб і запитів користувачів

5

Потенційні споживачі

Юридичні і фізичні особи, з тенденцією збільшення частки останніх.


З огляду на те, що інформаційний бізнес має свої специфічні оригінальні продукти (інформаційні продукти й послуги - ІПП), унікальні засоби виробництва цих продуктів (обчислювальна техніка (ОТ), засоби комунікації й програмне забезпечення) і чітко визначеного користувача (суб'єкти господарювання різних рівнів, фізичні особи), можна сказати, що інформаційний бізнес є самостійною сферою економіки.

      1. Інформаційні продукти й послуги

У законі України "Про інформацію" (ст. 40, 41) надані визначення понять інформаційних продуктів й послуг.

"Інформаційна продукція – це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ та організацій.

Інформаційна послуга – це здійснення інформаційної діяльності у визначений час і визначеній законом формі по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб".

Інформаційною послугою може бути й надання засобів для одержання інформації, наприклад, надання в оренду комп'ютерів.

Базою для створення інформаційних продуктів є інформаційні ресурси. Інформаційні ресурси – це весь обсяг знань, відчужених від їх творців, зафіксованих на матеріальних носіях і призначених для загального використання. У законі України "Про інформацію" (ст. 54) сформульовано: "До інформаційних ресурсів України входить вся належна їй інформація незалежно від змісту, форми, часу й місця створення".

Основні особливості інформаційного продукту, що обумовлені особливостями самої інформації, наведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 – Основні особливості інформаційного продукту/послуги

№ п/п

Особливість

Пояснення

1

Корисність

Отримана інформація має бути релевантною, а також, значущою, тобто відповідною і важливою в даний момент часу для ухвалення конкретного рішення.

2

Тиражування

Тиражування інформації дуже дешево. Завдяки йому можна продати інформаційний продукт і, одночасно, залишити у власності виробника. Тобто можлива множинна власність на інформаційний продукт

3

Старіння

Інформація може старіти морально, тобто утрачати свою актуальність, а відповідно і цінність. Це не завжди залежить від часу – інформація "старіє" коли з'являється нова інформація, яка підтверджує або спростовує попереднє знання.

Продовження таблиці 3.7

№ п/п

Особливість

Пояснення

4

Додана вартість

Для того, щоб інформація перетворилася в інформаційний продукт або послугу необхідно зробити ряд складних операцій (процедур). Вартість інформації визначається не стільки витратами на виробництво, скільки очікуваним ступенем впливу на виробництво нового продукту (не­обов'язково інформаційного), що створюється з її допомогою і ринковою кон'юнктурою.

5

Адресність

Існують різні способи надання інформації різним користувачам. У цьому полягає властивість адресності інформації

6

Наукоємність

Створення й удосконалювання ІПП багато в чому залежить від інтелектуальних зусиль у процесі їх виробництва. Це обумовлено двома факторами:

    1. для інформаційного виробництва необхідні все більш досконалі технічні засоби і програмно-лінгвістичне забезпечення (тобто засоби праці);

    2. використання цих засобів інформаційного виробництва можливо тільки за умови значних інтелектуальних зусиль, оскільки інформаційне виробництво містить у собі одержання нових знань про нього.

7

Якість

Специфічними для інформаційного продукту є вимоги до його якості: повна відповідність змісту вимогам конкретного споживача (категорії споживачів); надійність (повнота, відсутність "шуму", новизна, вірогідність); оперативність (своєчасність надання); відповідність форми товару (ясність, доступність, стислість викладу) вимогам покупців.




      1. ^ Функції інформаційного бізнесу

Під функцією бізнесу розуміють діяльність по виробництву й обмінним операціям між підприємством і іншими елементами господарського середовища. Можна виділити загальні функції, що не залежать від виду підприємницької діяльності й галузі, і специфічні, властиві певній галузі або виду економічної діяльності (табл. 3.8).

Ще одна тенденція, характерна для становлення інформаційного бізнесу й ринкових відносин в інформаційній сфері, - розширення лізингу (оренди). Він включає не тільки лізинг обчислювальної техніки, але й програмних продуктів.

Перспективним напрямком інформаційного бізнесу є страхування. Це додатковий спосіб забезпечення захисту й збереження ОТ, комунікаційного встаткування, програмних засобів і даних комп'ютерної системи.

Таблиця 3.8 – Функції інформаційного бізнесу

Загальні функції

Основні

Додаткові

  1. Управління фінансами (ведення фінансів і обліку)

  1. Науково-дослідні й проектні роботи (інженерна функція). Діяльність по розробці й впровадженню нових технологічних процесів, або нової продукції

  1. Управління трудовими ресурсами (кадрова політика)

  1. Підтримка підприємництва. Поширення підприємницьких ідей, ініціатив, досвіду управління (функція менеджменту)

  1. Матеріально-технічне забезпечення – закупівля сировини, машин, устаткування, інші поставки, необхідні для господарської діяльності

  1. Зв'язки з громадськістю. Здійснення й управління відносинами між підприємством і суспільними структурами або ЗМІ

  1. Виробництво (функція виробництва). Це основа основ будь-якого бізнесу, у т.ч. і інформаційного




  1. Маркетинг. Визначення потреб споживачів, ціноутворення, просування й реалізація продукції й послуг




Специфічні функції

  1. Консультаційне обслуговування, зокрема, консультації з питань використання технічних і програмних засобів

  1. Організація служби інформаційної безпеки

  1. Сервісне обслуговування

  1. Лізингові операції

  1. Інші функції, що виникають із появою нових видів діяльності, пов'язаних з інформацією. Наприклад: страхування майна й інформації




      1. ^ Модель інформаційного бізнесу

Будь-який вид підприємницької діяльності, у тому числі і інформаційний бізнес, функціонує у певному середовищі, що називається середовищем підприємницької діяльності або господарським середовищем. Виділяють такі його складові: економічне; політичне; правове; соціально-культурне; технологічне; географічне або фізичне; організаційно-технічне (інституційне). Вплив кожної із цих складових на процес підприємницької діяльності є різним, у той же час всі вони взаємозалежні й взаємодіють між собою. Структурно-функціональна модель інформаційного бізнесу наведена на рисунку 3.3. Модель функціонування інформаційного бізнесу являє собою два рівні:

  1. макрорівень – рівень зовнішнього середовища підприємницької діяльності – економічні, політичні, соціально-культурні, технологічні, фізичні умови діяльності;

  2. мікрорівень – охоплює безпосередньо середовище діяльності підприємства з його організаційно-технічною системою.

З 5-и основних функцій бізнесу 4 (фінанси, маркетинг, кадри й матеріально-технічне забезпечення) припускають взаємодію із зовнішнім середовищем. Дії щодо вивчення ринку в границях макросередовища складаються з вивчення всіх його складових.



      1. Особливості інформаційного бізнесу

Перелік основних особливостей інформаційного бізнесу та їх зміст наведені у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 – Основні особливості інформаційного бізнесу та їх характеристика

№ з/п

Особливість

Зміст

1

Орієнтація на забезпечення інформаційних потреб суб'єктів господарювання й фізичних осіб

Завдання інформаційної фірми - пошук груп користувачів з однаковими інформаційними потребами, які створюють ринкову нішу, або сегмент ринку для інформаційної фірми.

Продовження таблиці 3.9

№ з/п

Особливість

Зміст

2

Специфіка інформації, як товару

Хоча інформаційний ринок практично безмежний, але внаслідок високої рентабельності компаній, що працюють на ньому, між ними існує досить жорстка конкуренція. У той же час, висока наукоємність інформаційного продукту підштовхує інформаційні фірми до інтеграції

3

Вплив інформаційних тенденцій

Більшість особливостей інформаційного бізнесу визначають інформаційні тенденції (п. 3.2.5)

4

Висока інтелектуальність діяльності

Інформаційний бізнес постійно вимагає підвищення рівня знань як фахівців інформаційних наук, так й кінцевого користувача. Тому, для підвищення своєї конкурентоспроможності, фірма повинна не тільки вдосконалювати вироблений нею продукт, але й поліпшувати користувальницький інтерфейс, знижуючи вимоги до рівня комп'ютерної компетенції користувача. При цьому рівень його професійної компетенції повинен бути досить високим

5

Потреба замовника в вузькоспеціальних відомостях, необхідних для прийняття конкретного рішення.

Користувача цікавлять тільки ІПП, які безпосередньо стосуються його діяльності. Фірма повинна більш докладно знати інформаційні потреби користувачів і забезпечувати необхідну якість наданих ІПП.

7

Прагнення забезпечення достатнього контролю якості ІПП

Фірми, що працюють у сферах інформаційного бізнесу, віддають перевагу створенню власних ІПП (це не стосується стратегічних ІПП - програмних і технічних засобів).

8

Контрактна форма підприєм­ництва й підтримка нефор­мальних відносин зі своїми споживачами

Це сприяє гарним діловим зв'язкам, дає можливість швидко реагувати на нові запити й можливості користувача

9

Економічна інформація, в основному, породжується самим ринком

Відбувається обмін інформацією між суб'єктами ринку: виробниками й споживачами, постачальниками й одержувачами, банками й підприємцями, інформаційними фірмами (службами) і користувачами




      1. ^ Поняття й закони розвитку інформаційного виробництва

Інформаційне виробництво – це процес впливу людини на інформацію (предмет праці) за допомогою засобів (знарядь) праці з метою одержання нової інформації (продукту праці), необхідної для створення матеріальних, духовних і інших цінностей, що забезпечують існування й розвиток людини й суспільства.

Фундаментальним для інформаційного виробництва є положення, назване академіком Г. Т. Артамоновим законом проникнення:

^ Ніяка діяльність людей у суспільстві й суспільства в цілому не вільна від інформаційного виробництва, з його вона починається, їм і закінчується.

Для того, щоб почати будь-яку економічну діяльність необхідно зібрати інформацію про можливий попит, умови ведення справи, отримати дозвільні документи, й таке інше. Інформація супроводжує як сам бізнес-процес, так і, в разі необхідності, його припинення.

Друге фундаментальне положення назване Г. Т. Артамоновим законом вирощування:

Інформаційне виробництво мало придумати, його потрібно створити (виростити) придатним для інтенсивного використання в реальних умовах.

Жодний з нових засобів, що пропонуються виробниками інформаційних продуктів, не може претендувати на суспільну значущість, якщо він використовується в певному інформаційному виробництві і не вдосконалюється під впливом вимог цього виробництва.

Елементи інформаційного й матеріального виробництва ті самі - предмети праці, знаряддя праці й продукти праці. Однак в інформаційному виробництві вони мають свою специфіку.

Предметом праці в інформаційному виробництві є інформація. Її основна особливість – нематеріальність. Матеріальні тільки носії інформації. Отже, інформація, як сировина, не зникає в результаті використання і є можливість багаторазового використання однієї й тієї ж інформації в процесі виробництва (наприклад, бази даних, бази знань і т.д.).

Можна, таким чином, дати наступне визначення. ^ Предмети праці інформаційного виробництва багаторазово беруть участь у процесі виробництва й частинами переносять свою первинну вартість на випущений товар, послугу. Цим вони схожі на знаряддя праці.

Інформаційний предмет праці може мати чітку спрямованість і бути як би давальницькою сировиною, тобто сировиною, що дає для переробки замовник. Це відбувається в тому випадку, якщо, наприклад, замовляється розробка інформаційної системи для своєї фірми, організації тощо.

Крім того, в інформаційній сфері може, як предмет праці, використовуватися інформація, що не має чіткого спрямування. Ця інформація може бути результатом аналітичної діяльності, або бути придбаної в третіх осіб і бути власністю інформаційної фірми. Вона використовується в процесі виробництва й видається користувачам за їх запитами.

У процесі суспільного інформаційного виробництва відбувається складне перетворення інформації у новий інформаційний продукт. Продукти одного інформаційного виробництва можуть використовуватися як предмети праці в іншому, чим забезпечується самодостатність інформаційного виробництва й слабка залежність від продуктів матеріального виробництва.

Розглянута особливість інформаційного виробництва може бути названа законом самодостатності інформаційного виробництва: Інформаційне виробництво може розвиватися за рахунок використання як предметів праці власних продуктів, а в матеріальному виробництві інформація ніколи не може використовуватися як предмет праці.

Якщо предмет праці визначає вид діяльності, то засоби (знаряддя) праці визначають рівень і ступінь розвитку цієї діяльності. В інформаційному суспільстві між людиною й виробничими процесами встають сучасні інформаційні технології, що базуються на можливостях ЕОМ.

Основною особливістю засобів праці є те, що в інформаційному виробництві використовуються як матеріальні (hardware), так і нематеріальні (software) засоби праці. Матеріальні засоби праці інформаційного виробництва – ЕОМ і інші технічні засоби збору, нагромадження, обробки, зберігання й поширення інформації. характеризуються ще й наступним: їх можна дистанційно використовувати у виробничому процесі; за їх допомогою автоматизується переважно розумова, а не фізична праця; вони здатні не тільки здійснювати виробничий процес, але й управляти їм.

До нематеріальних засобів праці, крім програмних, належить і частина інформації. Це характерно не тільки для інформаційного, але й для будь-якого матеріального виробництва, оскільки жодне з них не обходиться без технологічних інструкцій, що забезпечують управління виробництвом. Частина нематеріальних засобів праці (програмних і інформаційних) може створюватися на самих інформаційних підприємствах. У цьому випадку, вони є продуктами праці, які можуть бути реалізовані на сторону, або використовуватися на самому підприємстві.

Особливістю програмних засобів праці є те, що вони можуть застарівати тільки морально, а не фізично. Ця ж особливість характерна й для використання інформації як засобу праці. Отже, продукти інформаційного виробництва підпорядковуються закону збереження, відповідно до якого:

Інформація не зникає при її споживанні або використанні як предмета праці й не амортизується при її використанні як засоби праці.

Сучасні засоби передачі інформації дозволяють передавати її практично миттєво на будь-які відстані. Це дає можливість організовувати складні інформаційні виробництва, розподілені в часі й просторі. Стає можливим повна відмова від закріплення людей, що беруть участь в інформаційному виробництві, за певним робочим місцем.

Розглянуті закони й особливості інформаційного виробництва з економічної точки зору є найбільш суттєвими, оскільки породжують цілий ряд проблем і переваг, які варто вирішувати й ураховувати в практичній діяльності інформаційних структур.

      1. Основні принципи управління інформаційним виробництвом

Визначення та зміст основних принципів управління інформаційним виробництвом наведені в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 – Основні принципи управління інформаційним виробництвом та їх зміст

№ з/п

Формулювання

Зміст

1

^ Принцип повноти відчуження інформації: повнота відчуження суспільно необхідної інформації від суб'єктів інформаційної діяльності досягається тільки способами примусу

Суб’єкт інформаційного виробництва намагається максимально відтінити позитивні сторони своєї діяльності і затушувати негативні. Цей принцип покликаний подолати відсутність у суб’єктів інформаційних виробництв бажання віддавати інформацію

2

^ Принцип узгодження інформаційного продукту з вже існуючими: якість за­пропонованого інформаційного продукту забезпечується повнотою бази преце­дентів, доступної виробникові цього продукту, та ефективністю примушення виробника провести узгодження їх з достатньою повнотою і достовірністю

Виробник повинен провести найбільш повне узгодження свого інформаційного продукту з базою прецедентів, тобто з тими розробками, які вже є. Але на тлі повної інформації про прецеденти новий продукт може виглядати не найкращим образом. Проведення достовірного узгодження ускладнює і великий потен­ційний обсяг баз прецедентів

Продовження таблиці 3.10

№ п/п

Формулювання

Зміст

3

^ Принцип поділу функцій: у кожному суспільному проекті функції замовника, підрядника й аудитора повинні вико­нуватися трьома різними, максимально незалежними один від одного, суб'єктами

Для запобігання корупційних змов в кожній організації необхідно макси­мально розділити функції замовника ін­формаційного продукту, його виробника й суб'єкта, що перевіряє повноту узгод­ження із прецедентами й ступінь відчуження цього продукту




4

^ Принцип балансу між доступністю й таємницею: в інформаційному сус­пільному виробництві загалом і в окремих його частинах, зокрема, функції забез­печення необхідної повноти відчуження інформації і доступу до усуспільненої ін­формації, функції встановлення порядку збереження таємниці виробника інфор­мації і функції визначення рівноваги між повнотою відчуження і заходами захисту таємниці повинні виконуватися трьома різними максимально незалежними один від одного суб’єктами

Процеси усуспільнення інформації й дотримання таємниці суперечливі за своєю природою. Ця суперечність вимагає максимальної незалежності державних установ, які відповідають за порядок відчуження і використання інформації





5

^ Визначальний принцип управління інформацією: управління інформаційним виробництвом або інформацією в організації повинне бути функцією першої особи в її керівництві.

Принципи управління інформаційним виробництвом можуть ефективно діяти тільки при твердій технологічній дисципліні




      1. ^ Технологія формування й використання інформаційних ресурсів в інформаційному виробництві

Інформаційні ресурси в залежності від часу їх створення та частоти використання розділяють на оперативні, ретроспективні та архівні.

Інформаційні ресурси, що інтенсивно використовуються як предмети праці в інформаційному виробництві, і є простою інформацією про окремі події, предмети і факти, які стосуються найближчих суміжників в інформаційному виробництві і з'явилися в ньому відносно недавно, називають оперативними інформаційними ресурсами.

З плином часу інтенсивність їх використання зменшується, і вони переходять у розряд ретроспективних, а потім — архівних ресурсів. Частина оперативних інформаційних ресурсів, що зберігається, активно взаємодіє з ретроспективними інформаційними ресурсами. Аналогічно ретроспективні інформаційні ресурси взаємодіють з архівними. Документи архівних ресурсів, до яких виявлено інтерес, можуть деякий час знаходитися в оперативних ресурсах.

У цій моделі руху інформаційних ресурсів під дією попиту на інформацію відбуваються такі технологічні операції: створення або формування нових записів і/або документів; поширення їх серед зацікавлених суб’єктів інформаційного виробництва; формування масивів документів і/або баз даних оперативного, ретроспективного або архівного зберігання; пошук документів у цих масивах за запитами будь-яких суб’єктів інформаційного виробництва (пошук прецедентів).

У суспільстві також функціонують інформаційні виробництва, зобов’язані за своїм призначенням формувати загальнодоступні державні інформаційні ресурси. Склад, а також порядок формування і використання таких інформаційних ресурсів повинна законодавчо визначати держава, враховуючи інтереси суспільства загалом.

Питання для самоконтролю

    1. Дайте визначення інформаційного бізнесу.

    2. Сформулюйте визначення інформаційного продукту, послуги.

    3. Що є предметом праці в інформаційному виробництві?

    4. Що є знаряддям праці в інформаційному виробництві?

    5. Які інформаційні продукти відносяться до стратегічних?

    6. Назвіть загальні функції інформаційного бізнесу.

    7. Охарактеризуйте специфічні функції інформаційного бізнесу.

    8. Охарактеризуйте макро- і мікрорівні моделі інформаційного бізнесу.

    9. Дайте визначення інформаційного виробництва.

    10. Охарактеризуйте особливості предмета праці, засобів праці й продуктів праці інформаційного виробництва.

    11. Сформулюйте закони інформаційного виробництва й поясніть їх сутність.
1   2   3   4   5   6   7

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты