Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Організація інформаційного бізнесу» для студентів напряму 020105 документознавство та інформаційна діяльність




НазваниеРобоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Організація інформаційного бізнесу» для студентів напряму 020105 документознавство та інформаційна діяльність
страница2/7
Дата06.04.2013
Размер0.84 Mb.
ТипДокументы
Смотрите также:
1   2   3   4   5   6   7
^

2 ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


Лекційний курс – 8 годин

№№

тем

Назва розділу/теми та її зміст

Тривалість (годин)

1

Інформаційна економіка

Інформаційна сфера економіки та її структура. Класифікація видів інформаційної діяльності. Концепція інформаційного суспільства та роль держави в його формуванні. Огляд інформаційної політики промислово-розвинутих країн світу. Інформаційна політика України

Література [1, 4, С. 21-103]

1

2

Інформаційний бізнес та господарське середовище Сутність інформаційного бізнесу. Інформаційні продукти і послуги. Функції інформаційного бізнесу. Модель інформаційного бізнесу. Особливості інформаційного бізнесу.

Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва. Основні принципи управління інформаційним виробництвом. Технологія формування і використання інформаційних ресурсів в інформаційному виробництві

Література [4, С. 143-211]

1

3

Організаційні форми інформаційного бізнесу та його розвиток

Класифікація організаційних форм інформаційного бізнесу. Венчурний бізнес в інформаційній сфері. Критерії оцінювання організаційних форм інформаційного бізнесу. Основні напрямки удосконалення інформаційного бізнесу.

Література [4, С. 252-289]


1

4

Правові засади підприємництва в інформаційній сфері

Визначення, основні умови і принципи підприємництва. Види підприємницької діяльності. Організаційно-правові форми бізнесу. Засновники інформаційної фірми, їх функції. Установчі документи. Державна реєстрація підприємництва

Література [3, 4, С. 289-308]

2

5

Технологія організації власної справи

Варіанти входження у світ бізнесу. Пошук ніші. Визначення стратегічних потреб в інформаційних продуктах та послугах. Вибір юридичної форми бізнесу. Вибір стратегії поведінки та засобів реалізації підприємницької ідеї. Ціновий вибір. Вибір збутової поведінки.

Франчайзинг, як спосіб організації власної справи. Франчайзинг в інформаційному бізнесі.

Купівля існуючого бізнесу, переваги та види. Теоретичні засади оцінки бізнесу. Методи оцінювання вартості фірми. Купівля, злиття і поглинання в інформаційному бізнесі.

Література [4, С. 308-405; 5, С. 17-105]

2

6

Основи планування підприємницької діяльності

Бізнес-план та його функціональні ролі. Зміст і структура бізнес-плану. Послідовність складання бізнес-плану, вимоги і правила щодо його оформлення.

Організація презентації фірми. Типи презентацій та особливості їх організації. Методи підвищення ефективності презентації. Наочні матеріали у проведенні презентації.

Література [4, С. 405-449]

1



Практичні заняття – 4 години

№№

занять


Назва заняття

Трива­лість (годин)

1.

Аналіз та обговорення законів та нормативно-правових актів України з питань інформатизації.

2

2.

Розробка бізнес-плану інформаційно-обчислювальної фірми

2



^

3 САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ДИСЦИПЛІНИ

3.1 Інформаційна економіка


Основні елементи ринкової економіки і її інформаційна складова. Інформаційна сфера економіки і її структура. Класифікація видів інформаційної діяльності. Концепція інформаційного суспільства. Інформаційна культура. Інформаційні тенденції. Роль держави у формуванні інформаційного суспільства.

      1. Основні елементи ринкової економіки і її інформаційна складова

Ринкову систему господарства утворює сукупність певних елементів ринкової економіки (рис. 3.1).



Основними суб'єктами господарської діяльності в ринковій економіці є домашні господарства, організації бізнесу й уряд (держава). Такий розподіл відображає дві сфери економічної активності людей (табл. 3.1):

Таблиця 3.1 – Сфери економічної активності людей

N п/п

Найменування

Економічна сутність

Структурна одиниця

1

Сфера споживання

Споживання кінцевих продуктів і послуг, вироблених бізнесом

"Середня" родина, що веде окреме домашнє господарство, має загальну власність, одер­жує загальний дохід і має, у середньому, стабільну струк­туру видатків

2

Сфера ділової активності

Виробництво продук­тів і послуг. Є голов­ною сферою.

  1. Організації бізнесу

  2. Урядові (державні) інсти­тути, що виконують функції державного управління краї­ною й регулювання економіки на різних рівнях. Це, в основному, неприбуткові бюд­жетні організації

Взаємодія суб'єктів господарської діяльності здійснюється за допомогою ринкового механізму. Для його ефективного функціонування необхідна, так звана, ринкова інфраструктура, що включає певні умови, закони, положення, організації в сфері економічних відносин, технологічних структур виробництва, соціальних і політичних структур. При цьому, останнім часом, значного впливу здобуває інформаційна інфраструктура. Вона містить у собі наступні компоненти: інформацію – наукові або ділові бази даних, запис звуків, бібліотечні архіви, тощо; технічні, або апаратні, засоби; програмне забезпечення, що дозволяє користувачам маніпулювати даними, одержувати доступ і переглядати значні масиви інформації; стандартні мережі й коди передачі, що полегшують установку зв'язку між мережами, забезпечують захист інформації й надійність мереж; фахівців сфери інформаційного бізнесу, які створюють інформацію, програмні продукти, устаткування.

      1. Інформаційна сфера економіки і її структура

Інформаційна сфера економіки – це сфера суспільно-виробничих відносин, пов'язаних з одержанням і використанням інформаційних ресурсів; сфера інформаційної діяльності людей, пов'язана з переробкою й створенням інформаційних продуктів і наданням інформаційних послуг. Структура інформаційної сфери може складатися із двох секторів: первинного й вторинного. Характеристика цих секторів наведена у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Характеристика секторів інформаційної сфери економіки

Сектор

Визначальна ознака

Галузі і характеристика діяльності

Первинний

Інформаційна діяль­ність є основною

Структури, пов'язані з розробкою й використанням апаратних і програмних засобів інформатики, нових інформаційних технологій, а також з інформаційним сервісом населення

Вторинний

Інформаційна діяль­ність не є основною

Інформаційні процеси й системи усередині інших "неінформаційних" галузей економіки, пов'язаних з виробництвом і перетворенням сировини, матеріалів і енергії (промисловість, сільське господарство, енергетика й т.д.).




      1. ^ Класифікація видів інформаційної діяльності

У Законі України "Про інформацію" інформаційна діяльність визначена як сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Основні напрямки інформаційної діяльності: політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний й ін.

Основні види інформаційної діяльності: одержання, використання, поширення й зберігання інформації.

Одержання інформації – це одержання, придбання, нагромадження відповідно до діючого законодавства України документованої або привселюдно оголошеної інформації громадянами, юридичними особами або державою.

^ Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Поширення інформації – це поширення, оприлюднення, реалізація у встановленому законом порядку документованої або привселюдно оголошеної інформації.

Зберігання інформації – це забезпечення належного стану інформації і її матеріальних носіїв. Класифікація видів інформаційної діяльності по категоріях наведена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Категорії видів інформаційної діяльності і їх зміст

№ п/п

Категорія

Види діяльності, характеристика

1


Виробництво інформації




1.1 Виробництво інформації як нових знань

Ідеологія й політика, мистецтво, наука, винахідництво й раціоналізація

1.2 Підготовка існуючої інфор­мації до використання

Видавництво й поліграфія; радіо-, теле-, кіно- і фотовиробництво; проектування й дослідницько-конструкторська діяльність

1.3 Нагромадження й зберігання інформації

Архівна й бібліотечна справа, створення й ведення різних інформаційних фондів

2

Розподіл і поширення інформації

Освіта, навчання, підвищення кваліфікації кадрів і консультування, пошта, телеграф, телебачення, театри й кінотеатри; система науково-технічної інформації; книжкова торгівля

3

Споживання інформації

Галузі-споживачі інформації – управління (включаючи апарат управління міністерств, підприємств, об'єднань і організацій, що входять у вторинний інформаційний сектор); політичні й суспільні інститути; кредитування й державне страхування.

4

Обслуговування основних інфор­маційних галузей первинного інформаційного сектора й інфор­маційної діяльності галузей вторинного сектора

Галузі, що обслуговують інформаційну техніку, технології й системи, а також їх компоненти


Класифікація напрямків і видів інформаційної діяльності важлива, насамперед, для рішення організаційних питань. Для визначення місця й значення інформаційної сфери в економіці в цілому, варто провести класифікацію по видах економічної діяльності.

Економічна діяльність – це процес об'єднання дій, що приводять до одержання певного набору продукції або послуг.

В Україні в 1996 р. уведений в дію державний класифікатор економічної діяльності (ДК 009-96). Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) побудована так, що виділені об'єкти охоплюють всі, або майже всі види діяльності, що здійснюються в якій-небудь галузі господарства. У цьому класифікаторі виділено розділ К72 - Діяльність у сфері інформації. Він включає наступні групи діяльності:

72.1. Консультації з питань інформатизації.

72.2. Створення програмного забезпечення.

72.3. Оброблення даних.

72.4. Робота з базами даних.

72.5. Технічне обслуговування та ремонт офісної та комп'ютерної техніки.

Оскільки інформація виникає в процесі будь-якої діяльності людини й суспільства в цілому, то повністю відокремити інформаційну діяльність від інших видів економічної діяльності досить складно.

      1. ^ Концепція інформаційного суспільства. Інформаційна культура

На кожному етапі розвитку людства тип суспільства визначається ступенем розвитку домінуючих (переважаючих) технологій. В інформаційному суспільстві це інформаційні технології, ступінь їх розвитку й поширення.

Інформаційна технологія – це система методів і способів збору, нагромадження, зберігання, пошуку й обробки інформації на основі використання засобів обчислювальної техніки.

Інформаційно-комунікативні технології (ІКТ) впливають на всі сфери людської діяльності й на саму людину. Інформація, інформаційні продукти та послуги стають товаром. Тому можна говорити про формування інформаційного ринку.

Ближче всього на шляху до інформаційного суспільства знаходяться країни з розвинутою інформаційною індустрією - США. Японія, Великобританія, Німеччина й інші країни Західної Європи.

Інформаційна культура – це вміння цілеспрямовано працювати з інформацією, використовуючи для одержання, обробки й передачі її комп'ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби й методи.

Невід'ємною частиною інформаційної культури є знання нових інформаційних технологій й уміння застосовувати їх як для автоматизації рутинних операцій, так і в неординарних ситуаціях, що вимагають нетрадиційного творчого підходу. Таким чином, одним з основних завдань держави є інформатизація освіти, як напрямку, пов'язаного зі набуттям і розвитком інформаційної культури особистості.

      1. Інформаційні тенденції

Інформаційні тенденції. Тенденції (від лат. tendentia - спрямованість) – це найважливіші напрямки становлення й розвитку певного процесу або явища. У даному випадку мова йде про тенденції розвитку інформаційної індустрії, інформаційних технологій. Інформаційна індустрія виробляє інформаційний продукт (content) і засоби, які доводять його до споживача. Під інформаційним продуктом розуміють різні аспекти знань, дані, твори мистецтва й інші форми інформації й розваг, отримані традиційним шляхом або за допомогою електронної техніки.

Інформаційними тенденціями прийнято називати п'ять різних, але взаємозалежних явищ, які можна сформулювати в такий спосіб: ускладнення інформаційних продуктів; здатність до взаємодії; ліквідація проміжних ланок; глобалізація; конвергенція.

Тенденція до ускладнення інформаційних продуктів є провідною, оскільки застосування інформаційних технологій дає можливість оперативного доступу до будь-якої інформації та її ефективного використання для рішення будь-яких завдань. При зниженні вартості окремих блоків і пристроїв більшості засобів обчислювальної техніки, вартість інформаційного обслуговування зростає. Фахівці, які створюють інформаційні продукти, – це дефіцитні й дорогі ресурси.

Здатність до взаємодії – це можливість обміну інформаційною продукцією між зацікавленими сторонами. Велике значення при цьому має розробка нових інформаційних стандартів на програмні й апаратні засоби. Процес розробки стандартів повинен контролюватися урядами країн, що приймають у ньому участь (як, наприклад, у США).

Наступна тенденція – ліквідація проміжних ланок у взаєминах виробників і споживачів продукції, у т.ч. і інформаційної. Це стало можливо завдяки перетворенню інформації за допомогою нових інформаційних технологій у форми, доступні й зручні для негайного застосування користувачем. Наприклад, системи телемаркетингу й система замовлень "комп'ютер-комп'ютер" ліквідують посередницькі торговельні організації. Електронна пошта й телеконференції надзвичайно спрощують рішення проблем, пов'язаних з організацією виробничого процесу й т.д.

Глобалізація – провідна тенденція в розвитку інформаційних технологій. Сьогодні мова вже йде про формування всесвітньої економічної, фінансової, політичної й культурної сфери. Можливості інформаційного ринку (або ринку ІТ), незважаючи на досить жорстку конкуренцію між основними виробниками, безмежні, оскільки, теоретично, кожна людина є потенційним споживачем інформації. Задовольнити інформаційні потреби раз і назавжди неможливо.

Конвергенція – стирання граней у самій структурі виробництва в інформаційній галузі. Поступово стираються грані між різними видами інформаційної діяльності. Це пов’язано з інтеграцією (об'єднанням) основних виробників інформаційних технологій, оскільки інформаційний бізнес захоплює всі нові й нові сфери діяльності людини. Конвергенція є кінцевим результатом розвитку чотирьох попередніх тенденцій. Вона привела до зникнення розбіжностей між товарами й послугами, інформаційними продуктами й засобами, що використовуються в бізнесі й у побуті.

Взаємозв'язок між п'ятьома тенденціями відображено на рисунку 3.2. Він досить суттєвий – кожна з інформаційних тенденцій підсилює інші.



      1. Роль держави у формуванні інформаційного суспільства

Технологічні зміни, що відбуваються в інформаційній сфері, породжують цілий ряд питань (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 – Питання перехідного періоду формування інформаційного суспільства



Тема

Зміст питання

1

Проблема зайнятості

Чи створюють ІКТ нові робочі місця, або руйнують уже наявні?

2

Демократія й рівність

Чи збільшить складність і висока вартість сучасних технологій розрив між індустріальними й менш розвиненими країнами, молодим і старшим поколінням, тими, хто вміє працювати із цими технологіями й тими, хто їх не знає?

3

Поділ людей на тих, хто має інформацію й уміє працювати з ІКТ, і тих, у кого немає таких навичок

Які заходи необхідно розробити для зменшення погрози існуючому механізму функціонування суспільства?

4

Втрата анонімності

Моніторинг онлайнової активності дає можливість створити детальні портрети поводження користувача. Компіляція, збір відомостей комерційними або фінансовими організаціями про те, що, як і коли люди купують, створюють серйозну потенційну погрозу недоторканності особистого життя громадян

5

Втручання держави в сферу шифрування

Право людей на шифрування своїх повідомлень не повинне обмежуватися державним контролем ключів шифрування


Державна інформаційна політика – це регуляційна діяльність державних органів, яка спрямована на розвиток інформаційної сфери суспільства й охоплює всю сукупність виробництв і відносин, пов'язаних зі створенням, зберіганням, обробкою, демонстрацією, передачею будь-якого виду інформації – ділової, розважальної, науково-популярної, новин і т.д. Саме на державному рівні мають розробляться заходи з вирішення питань інформатизації суспільства.

Питання для самоконтролю

  1. Дайте визначення інформаційної сфери економіки.

  2. За якими ознаками виділяють первинний і вторинний сектор інформаційної сфери?

  3. Які види діяльності можна віднести до первинного, а які до вторинного сектора інформаційної сфери економіки?

  4. На які категорії розділяють інформаційну діяльність? Наведіть приклад видів інформаційної діяльності по кожній категорії.

  5. Охарактеризуйте інформаційні тенденції - їх сутність і взаємозв'язок.
1   2   3   4   5   6   7

Скачать 0.84 Mb.
Поиск по сайту:
Разместите кнопку на своём сайте:
Публикация документов


База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты
Учебный материал

Рейтинг@Mail.ru