Домой

А.Є. Ачкасов Рекомендовано кафедрою "Економіка І управління в будівництві І міському господарстві", протокол №




НазваниеА.Є. Ачкасов Рекомендовано кафедрою "Економіка І управління в будівництві І міському господарстві", протокол №
страница1/6
Дата06.04.2013
Размер0.81 Mb.
ТипДокументы
Содержание
Теоретичні відомості
Економічні методи
Соціально-психологічні методи
Організаційні методи
Ф. Тейлор.
Організаційна структура управління
Практичні задачі
Тип виробництва
Норми формування
Піраміда цінностей
Теоретичні відомості
Практичні задачі
Запитання для перевірки
Теоретичні відомості
Рівномірний метод
Нерівномірні методи
Кумулятивний метод (метод суми чисел років строку використання)
Метод зменшення залишкової вартості
Метод прискореного зменшення залишкової вартості
Виробничий метод
...
Полное содержание
Подобные работы:
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


Методичні вказівки

до виконання практичних занять

з курсу “Економіка підприємства”


(для студентів заочної форми навчання спеціальності

6.050107 “Економіка підприємства”

6.050106 "Облік і аудит"

6.050201 "Менеджмент організацій")


Харків – ХНАМГ-2006

Методичні вказівки до виконання практичних занять з курсу “Економіка підприємства” (для студентів заочної форми навчання спеціальності 6.050107 “Економіка підприємства”, 6.050106 "Облік і аудит", 6.050201 "Менеджмент організацій"). - Укл. Склярук Н.І., Славута О.І. - Харків: ХНАМГ, 2006.- 47 с.


Укладачі: Н.І. Склярук, О.І.Славута


Рецензент: А.Є. Ачкасов


Рекомендовано кафедрою “Економіка і управління в будівництві і міському господарстві”, протокол №8 від 7.03.2006.

Тема 1. Основи організації управління підприємством

^

Теоретичні відомості


Управління – систематична, постійна діяльність, спрямована на координацію роботи виробничих підрозділів і досягнення мети функціонування підприємства.

Функції управління:

  • планування – визначення цілей діяльності підприємства і способів її досягнення;

  • організація – розподіл завдань, обов’язків і повноважень між працівниками;

  • мотивація – спонукання до спільних дій з метою досягнення мети;

  • контроль – вимірювання і порівняння отриманих результатів, подальше їх коригування.

Методи управління:

^ Економічні методи реалізують матеріальні інтереси робітників через використання товарно-грошових відносин (оплата праці, система оподаткування, пільги тощо).

^ Соціально-психологічні методи реалізують мотиви соціальної поведінки людини: змістовність і творчий характер праці, ініціативність, суспільне визнання, моральне заохочення.

^ Організаційні методи базуються на мотивах примусового характеру і використовують систему розподілу обов’язків і підпорядкованості, розпоряджень і контролю.

Засновником управління вважається американський інженер і дослідник ^ Ф. Тейлор. Запропонована ним раціоналізація праці і відносин на виробництві дозволила докорінно змінити організацію і управління та підвищити ефективність виробництва. Ф. Тейлор розглядав управління як «мистецтво знати точно, що слід зробити і як це зробити найкращим і найдешевшим способом».

На сьогоднішній день у світовій практиці використовують три інструменти управління: ієрархію, культуру і ринок. Кожен з них є домінуючим в тій чи іншій економічній системі, наприклад, ієрархія в адміністративно-командній економіці.

Суть управлінської діяльності полягає у впливі на процес через прийняття рішень. Необхідність управління пов’язана з процесами поділу праці на підприємстві і відокремленням управлінської праці від виконавчої.

Зростання значення фактора управління в епоху науково-технічної революції стало підґрунтям для появи концепції «менеджеріальної революції», згідно з якою влада переходить від власників до управлінців.

Наука управління за останні два-три десятиріччя пережила більш глибокі зміни, ніж за весь попередній період свого розвитку. Удосконаленню управлінської практики сприяв процес в оргтехніці і те, що відбувається сьогодні в теорії і практиці управління і називається «тихою управлінською революцією». Її початок співпав зі вступом західного суспільства в інформаційну стадію. На зміну раціоналістичній концепції управління приходить нова неформальна, яку прийнято називати маркетинговою, інформаційною.


^ Організаційна структура управління – це форма підпорядкованості, взаємовпливу і взаємодії різних управлінських рівнів всередині підприємства. Існують різні типи організаційних структур управління, основними з яких є:

  1. Лінійна - це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії, кожен підлеглий має тільки одного лінійного керівника, який виконує всі адміністративні та інші функції у відповідному підрозділі. Використовується на невеликих підприємствах з нескладною технологією виробництва. Перевагами такої структури є: чіткість взаємовідносин; оперативність і несуперечливість управлінських рішень; надійний контроль.

Недоліком є те, що керівник повинен виконувати, крім основних координуючих функцій, цілий ряд робіт з обліку, роботи з кадрами, контролю якості тощо.

  1. Лінійно-штабна структура передбачає створення при лінійному керівництві спеціальних функціональних служб (штабів), які допомагають йому вирішувати певні виробничі завдання і формувати відповідні управлінські рішення. При цьому штаби не дають безпосередніх розпоряджень лінійним керівникам. Головна перевага такої структури в тому, що лінійні керівники мають можливість сконцентрувати увагу на поточному лінійному керівництві, а недоліки - ріст управлінських витрат, зниження оперативності. Така структура є ефективною в масовому виробництві з незначними технологічними змінами.

  2. Функціональна структура також передбачає наявність штабів, але їх персонал має не тільки дорадчі права, а й право керівництва і прийняття рішень. Тому кожний виробничий підрозділ отримує розпорядження одночасно від декількох керівників функціональних підрозділів підприємства. Функціональна структура забезпечує компетентне керівництво по кожній функції управління. У цьому її головна перевага, а недоліками є можлива суперечливість і неузгодженість рішень, зниження оперативності.

  3. Дивізіональна структура управління будується не за функціональними ознаками, а за принципами групування виробничих підрозділів за продуктами, групами споживачів, за місцем розташування. Виникнення цієї структури пов'язане з поглибленням поділу управлінської праці, тобто вищі ланки управління займаються тільки загальними питаннями (фінансовими, юридичними, кадровими), а решту своїх функцій делегують виробничим підрозділам (відділенням), які мають свою власну структуру управління і можуть автономно функціонувати. Розповсюдження цієї
    структури пов'язано з процесом диверсифікації виробництва і виникненням корпорацій, конгломератів.

  4. Матрична структура передбачає створення поряд з лінійними керівниками та функціональним апаратом управління тимчасових проектних груп, які формуються зі спеціалістів функціональних підрозділів і займаються створенням нових видів продукції. Після завершення робіт над проектом спеціалісти повертаються до своїх функціональних підрозділів. Керівник проекту виконує роль лінійного керівника по відношенню до членів групи.


При створенні раціональної структури управління фірмою необхідно чітко визначити чисельність зайнятих у сфері управління підприємством. Чисельність працівників функціональних підрозділів підприємства визначається на основі відповідних нормативів. Залежно від виконуваних функцій такими підрозділами можуть бути відповідні відділи, бюро, групи. Нормативи встановлюються науково-дослідними інститутами праці і відображаються в основних методичних рекомендаціях. На підприємствах найчастіше чисельність управлінського персоналу встановлюється у відсотках до чисельності робітників і фіксується в штатному розписі підприємства.

Економічність апарату управління визначають за формулою коефіцієнта Кеу:

КеуС× КАУ ,

де КС - коефіцієнт відповідності існуючої структури на підприємстві типовій структурі;

КАУ коефіцієнт відповідності фактичної чисельності працівників апарату управління їх нормативній чисельності.

Допоміжними показниками економічності апарату управління є:

  • питома вага чисельності управлінського персоналу в загальній чисельності працюючих;

  • кількість робітників, що припадає на одного працівника управління;

  • питома вага фонду заробітної плати управлінського персоналу в загальному фонді заробітної плати всіх працюючих.

Застосування згаданих показників є доречним при порівнянні економічності управління в однотипних підрозділах підприємства.
^

Практичні задачі


Задача 1. У механічному цеху тракторобудівельного заводу на основних процесах зайнято 530 робітників. Середній розряд робіт – 3.6. Розрахувати чисельність функціональних структурних підрозділів цеху (технологів, нормувальників, диспетчерів) відповідно з нормами обслуговування і формування відділів і бюро для типів виробництва (табл. 1,2).


Задача 2. Виробничий персонал промислового підприємства складає 450 чол., з них робітників 370. Виробнича структура підприємства містить 20 виробничих дільниць, об’єднаних у 6 цехів. Кожну виробничу дільницю очолюють один старший майстер і два майстри.

Обґрунтувати економічну ефективність переведення підприємства на безцехову структуру управління підприємством, якщо згідно з типовими умовами виробництва на одного майстра повинно припадати 30 робітників. Середня місячна зарплата начальника цеху 520 грн., одного майстра - 470 грн.

Таблиця 1

^ Тип виробництва

Кількість основних робітників, чол.

на технолога

на нормувальника

на диспетчера

Одиничне

41-48

67

84

Серійне

57

94

96

Крупносерійне

63

130

110

Масове

71

160

служба централізована


Таблиця 2

^ Норми формування

Для служб

технічних

економічних

загального призначення

Відділ, чол.

Більше 12

більше 8

більше5

Бюро, чол.

57

94

96

Група, чол.

до 5

до 4

2


Задача 3. На підприємстві легкої промисловості є 23 структурних підрозділи, а відповідно до типової структурою і нормативних умов формування їх повинно бути не більше 17.

Фактична чисельність працівників апарату управління складає 185 при нормативній чисельності 150. Обчислити коефіцієнт економічності апарату управління підприємством.


Задача 4. Проаналізувати економічність управління в різних цехах підприємства. Вихідні дані в табл. 3.

Таблиця 3

Цехи

Середньооблікова чисельність працюючих, чол.

Річний фонд оплати праці, тис. грн.

всього

у тому числі управлінського персоналу

всього

у тому числі управлінського персоналу

Механічний

89

13

750

110

Фарбувальний

77

12

634

92

Збиральний

103

21

955

168
  1   2   3   4   5   6

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты