Домой

Авторський колектив Жуковський В. М., Ніколін М. М., Филипчук С. В. З м І с т




НазваниеАвторський колектив Жуковський В. М., Ніколін М. М., Филипчук С. В. З м І с т
страница8/10
Дата06.04.2013
Размер1.56 Mb.
ТипДокументы
Поміркуй та дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй та дай відповідь
Це цікаво!
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Подобные работы:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

^ Поміркуй та дай відповідь:

Чому навчав Ісус цією притчею?

Що просила вдова у судді?

Чому ми повинні наполегливо просити Господа?

Чому Господь „бариться” щодо оборони деяких Своїх вірних?

Що може забезпечити Його прихильність?

Згадай, коли наполегливість допомогла тобі?



  1. Чому необхідно бути наполегливим у добрих справах

Наполегливість ­– це одна з найважливіших якостей характеру людини, яка означає послідовну спрямованість її дій на досягнення певної мети. Внутрішніми регуляторами наполегливості є сумління, почуття обов’язку перед Господом і ближнім, людська гідність і честь.

Притча про несправедливого суддю пояснює нам християнське розуміння наполегливості. Навіть байдужий, бездушний, неправедний суддя змушений був проявити прихильність до наполегливих прохань удови. То хіба ж добрий, милосердний, люблячий Небесний Отець може відхилитися від них? Щира молитва-прохання до Господа, сповнена каяття у своїх гріхах і прагнення стати на шлях правди й істини, є ознакою власне християнської наполегливості.

Ісус навчає нас бути витривалими у молитві. Тільки такою витривалістю можемо заслужити Божу прихильність. Але молитва немічна без наших добрих діл.


^ Поміркуй і дай відповідь:

Чи завжди наполегливість є позитивною якістю характеру людини?

На що вона має бути спрямована?

Чому слід відрізняти наполегливість від упертості?

Як наполегливість християнина пов’язана з постійністю його переконань?

Хто здатен допомогти тобі виховати в собі постійність християнських переконань і наполегливість у їх відстоюванні?

Яку роль відіграє молитва у твоєму житті?


Повчальні оповідання


* * *

Маленька Марійка дуже хотіла вирости. А як це зробити, вона не знала. Все перепробувала. І в маминих туфлях ходила. І в бабусиному пальті ходила. І зачіску, як у тьоті Каті робила. І намисто приміряла. І годинник на руку одягала. Нічого не виходило. Тільки сміялися з неї та жартували.

Якось Марійка надумала підлогу підмести. І підмела. Та так гарно підмела, що навіть здивувалася: „Марійко! Та невже ти в нас великою стаєш?» А коли Марійка чисто-пречисто вимила посуд та сухо-насухо витерла його, тоді не тільки мама, але й батько здивувався. Здивувався і при всіх за столом сказав: „Ми і не помітили, як у нас Марійка виросла. Не тільки підлогу підмітає, але й посуд миє”.

* * *

Вони намагалися врятуватися. Таких людей називають біженцями. Але які вони біженці? Багато з них не те що бігати – ходити не вміли або не могли.

За кожний метр Криму йшли бої. Дітей, безпомічних стареньких, поранених – тих, хто не міг воювати, - посадили на кораблі, щоб переправити на Таманський півострів. Там був порятунок. Але туди ще треба було допливти. А над Кримом лютувала смерть.

У небі знову з’явилися німецькі літаки. Пролітаючи над самою палубою, майстри смерті бачили дитячі голівки, носилки з хворими, обличчя дітей, охоплені жахом, однак байдуже скидали бомби і натискували на гашетки кулеметів.

І тут на дуель з літаючою смертю вийшла маленька дівчинка. Вона стала на носі судна і... почала молитися. Фашисти засипали її свинцем. Вона відповідала їм молитвою. Виття і гуркіт бомб, які розривалися заглушували слова, але дівчинка продовжувала молити Господа про допомогу.

Кораблі випустили димову завісу. Який ненадійний цей захист, котрий може розвіятися у наступний момент... Але Бог, почувши слова дитячої молитви, наказав вітерцеві так обдувати кораблі, щоб дим закрив їх, - і фашисти даремно розкидали свій смертельний вантаж. Літаки забралися геть, не пошкодивши жодного судна, не зачепивши дівчинку, яка молилася. Пасажири були врятовані. А що скажуть льотчики Творцеві, коли постануть перед Ним?

* * *

Якось один чоловік їхав автобусом. Усім надзвичайно надокучав пасажир, що перебрав спиртного. Він голосно, на весь салон, лаявся, але всі його терпіли і не робили йому особливих зауважень. Тільки той один чоловік почав настійливо молитися Господу, щоб Він цю людину з автобуса забрав. Незадовго пасажири розлючено стали нападати на п’яного. Автобус пригальмував між зупинками, бідолашного виштовхнули на шосе, а всі поїхали далі. І тут кожен подумав про те, що шкода бідного чоловіка, як він добереться до свого помешкання, які пригоди з ним при цьому можуть трапитися.


^ Поміркуй і дай відповідь:

Завдяки чому Марійку стали вважати дорослою?

Як дівчинка проявила наполегливість у досягненні своєї мети?

Які добрі діла вона при цьому вчинила?

У чому полягає сила молитви?

Чим вчинок дівчинки нагадує подвиг Давида, який переміг філістимлянина Голіафа?

Як молився Ісус Христос?

Чому молитва не дала заспокоєння людям?

Наскільки поведінка чоловіка, який молився, відповідала словам із „Отче наш...”: „Нехай буде Воля Твоя як на Небі, так і на землі”?


2. Як боротися з лінощами

Без наполегливості у молитві і добрих справах настають лінощі. Лінивий стає безвідповідальним і стосовно себе самого, і до справ ближніх, нічого не встигає вчасно, всюди запізнюється, прохань як слід не виконує, часто підводить і тяжко спокушає людей, приносячи їм смуток або й гнів. Нерадиві і бездіяльні ледарі хворіють недугою, ім’я якій – пригніченість.

Пригніченість – це втрата надії. У такому стані людина повністю віддає себе в руки власного самолюбства, потакає своїм примхам. У неї валиться з рук; за яку справу не бралася б – залишає її незавершеною. Пригнічені люди не мають радості, вони смутні без причини, занурені самі в себе, часто їм байдужі ближні з їх клопотами і переживаннями. І зовнішньо пригнічені мало привабливі: понурий погляд, згорблена фігура, похмурий вираз обличчя.

Причиною пригніченості буває не розкаяння у гріхах. Гріхи, у яких ми не висповідались через оманливу сором’язливість або забудькуватість, можуть залишати тягар на серці.

Якщо в кого на душі і є такий тягар, слід набратися сміливості і розповісти священикові на сповіді. Сам Господь очікує нашого покаяння. Адже, перш за все, пригнічені згрішать проти Господа нашого, бо Він надихає нас силою надії, терпіння, подяки. Дехто, засліплений самолюбством, навіть починає сумніватися у милості Божій, нарікати на Його промисел, впадають у безодню зневіри і відчаю.

Дуже часто ліниві діти страждають крайньою нетерплячістю у виконанні класних і домашніх завдань, відсутністю посидючості і старанності, нездатні хоча б ненадовго позайматися для власної ж користі.

Бідні діти, піддавшись злому духу лінощів і нудьгування, не сидять на уроках спокійно: вони безперестанно вовтузяться, чухаються, стукають і човгають ногами під столом, ніби хтось коле їх невидимою шпилькою то справа, то зліва.

Неймовірні лінощі і в’ялість у таких добрих справах, як відвідування храму, молитва, навчання, заняття музикою, читання з користю, допомога у прибиранні оселі, раптово змінюється підозрілим пожвавленням, як тільки йдеться про пусте й даремне проведення часу.

Тривалі, зчаста потайки від батьків походи в місця розваг, безглузде ходіння по магазинах, багатогодинне сидіння біля телевізора, відеомагнітофона, комп’ютерних ігор... У гонитві за миттєвими задоволеннями і розвагами може непомітно пройти і без того коротке земне життя, а лінощі, пригніченість і нудьга перейдуть з душею у вічність. Тож не можна зневірятися, роблячи добрі справи, пробувати ще раз і ще раз, бути наполегливим. Адже сказано в Євангелії: „Просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчиниться вам” (Мт. 7:7).


^ Поміркуй і дай відповідь:

Як лінощі впливають на наш душевний стан?

Чому розваги розпалюють лінощі?

Як подолати лінощі?


Урок 25. Щедрість і захланність


Ключовий вірш із Біблії: «Блаженніше давати, ніж приймати» (Дії 20:35).





Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? – Вивчи урок 25!



  1. Що таке жадібність і захланність?

  2. Що таке щедрість?

  3. Як багатій людині порятуватися від гріха жадібності?


Запам’ятай нові слова і поняття

Жадібність - пристрасне прагнення володіти чимось.

Захланність - непомірне прагнення до багатства і наживи.

Іудин гріх – злодійство через жадібність.

Щедрість - здатність людини поділитися з іншим тим, що маєш.


1. Що таке жадібність і захланність

Жадібність, тобто пристрасне прагнення володіти чимось, особливо небезпечне тим, що породжує нові, ще тяжчі гріхи і злі вчинки. Коли вона „заводить дружбу” з марнослав’ям, хвальковитістю, то є загроза появи гордині. Ми пишаємося своїми речами або власністю сім’ї, захлинаючись від захоплення, розповідаємо ровесникам про „потрясні” іграшки, новопридбаний комп’ютер чи „мобільник”, не замислюючись не тільки над тим, що це може засмутити їх, а й над тим, що не речі вивищують людину, роблять її значущою і видатною, а її добрі справи.

Жадібність здатна „заприятелювати” і з заздрістю, коли, ми побачивши однокласника в модній обновці, згораємо від бажання отримати таку ж і настирливо докучаємо батькам доти, поки не перетворимо у „мавпу-близнюка” того, кому заздрили.

Найгірше, що в такій ситуації ми оцінюємо людину не за образ і подобу Божу, а за її земне багатство, і при тому говоримо: „Вони коштують стільки-то чи стільки-то”.

А скільки ганьби і сорому зазнаємо, коли нахапаємо добра, сховаємо від усіх, а потім наш „тайничок” хтось виявить, та ще й із чужими речами. Тоді жадібного бере собі в „товариші” злодійство, яке називають іудиним гріхом, бо зрадник Христа носив ковчежець, куди народ жертвував апостолам гроші для роздавання милостині, а негідний учень таємно користувався ними. Але чи й нам не доводилось залазити в мамину сумочку чи ритися у татових кишенях, забуваючи, яку образу мимоволі наносимо тим, через кого Бог дав нам життя.

Якщо дати волю жадібності, вона може перерости у захланність - непомірне прагнення до багатства і наживи.


^ Поміркуй і дай відповідь:

Які приклади жадібності і захланності відомі тобі з літературних творів?

Які приклади щедрості ти можеш навести?

Повчальні оповідання

* * *

Оленка сиділа на загорожі і весело відколупувала жовтогарячі шкірочки смачного плоду. „Що це в тебе?” – підбіг Сергійко. „Хіба ти не бачиш?” – незадоволено буркнула дівчинка. „Мандаринка? Така, як мені татко з міста привозив? Пам’ятаєш? Я й тобі давав...” – „От і не вгадав! А-пель-син-ка!” – сказала дівчинка, і рожева долька сховалася у неї в роті. –„Дай і мені покуштувати”, - попросив хлопчик. „Вона недобра. Гірка й кисла”. У цю мить апельсин вислизнув з Оленчиних рук і покотився прямо в калюжу. Дівчинка ойкнула і заплакала. „Чого ж ти плачеш? – здивувався Сергійко. – Вона ж недобра!»


* * *

Собака йшов по кладочці через річку, а в зубах ніс м’ясо. Побачив він себе у воді і подумав, що там інший собака м’ясо несе, - він залишив своє м’ясо і кинувся відбирати у того собаки: м’яса іншого зовсім не було, а своє хвилею віднесло. І залишився собака ні з чим.


^ Поміркуй і дай відповідь:

У якому з оповідань розповідається про жадібність, а в якому – про захланність?

Як Ісус засудив жадібність у притчі про нерозумного багатія?


2.Що таке щедрість

Жадібності й захланності у житті можна протиставити тільки щедрість, тобто здатність поділитися з іншим тим, що маєш. Приклад щедрості продемонструвала бідна вдова, яка задля Господа не пошкодувала в с ь о г о, що вона мала.


Біблійна історія


Вдовина лепта

Прочитай і поміркуй, чому Христос відзначив пожертву бідної вдови


Ісус Христос сидів навпроти скарбниці у храмі і дивився, як народ до скарбниці вкидає мідяки. Чимало заможних людей укидали туди чималі суми. Але підійшла до скарбниці й убога вдовиця і поклала туди дві лепти. Побачивши це, Син Божий покликав до Себе учнів і сказав їм: „Правду кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто жертвував у скарбницю. Бо всі клали від свого надлишка, а вона поклала все, що мала, весь свій прожиток” (Див.: Мр.12:41-44).


^ Поміркуй і дай відповідь:

Чому лепта вдови цінніша для Господа, ніж „щедрі” дари багатих людей?

Чи можна назвати їх щедрими?

У якому значенні, на твою думку, тепер уживається словосполучення „вдовина лепта”?

Чи можеш власного життєвого досвіду назвати приклади щедрості?


Біблійна історія


Притча про немилосердного боржника

Прочитай притчу та визнач її головну думку


Якось апостол Петро запитав Ісуса: «Господи! Скільки разів я мушу прощати своєму братові, що грішить проти мене? Сім разів?» Ісус відповів: «Не кажу тобі до семі разів, але до семидесяти разів по сім».

Потім Господь розтлумачив це притчею, кажучи: «Царство Небесне подібне до одного царя, котрий забажав розрахуватися із своїми рабами. І привели до нього боржника, котрий заборгував йому десять тисяч талантів. Але той не мав чим заплатити, от цар і наказав продати і його, і його жінку з дітьми, і все, що він мав, щоб повернувся борг. Тоді впав раб долілиць і все кланявся цареві, кажучи: «Ласкавий царю! Потерпи і я все поверну». Цар змилосердився над тим рабом, відпустив його, а борг простив. Раб пішов від нього, знайшов одного свого товариша, схопив його та почав душити, кажучи: Віддай мені те, що винен!» Тоді той впав перед ним ниць, благаючи: «Потерпи ще трохи, і я все поверну». Проте той не погодився, а запроторив свого товариша до в’язниці, до того часу, поки він не поверне боргу.

Його друзі, котрі все бачили, дуже зажурилися, а потім пішли та все розповіли цареві. Цар наказав покликати, раба, кажучи йому: «Злобний рабе! Я простив тобі весь борг, тому розгнівався цар, тому що ти прохав мене; чому ж ти не помилував свого товариша?» І розгнівався цар, та й віддав раба мучителям до того часу поки не віддасть всього боргу. Так і Отець Мій Небесний вчинить з вами, якщо ви не простите своєму братові його гріхів від щирого серця» (Див.: Мт. 18: 23-25).


^ Поміркуй та дай відповідь:

Чому цар хотів продати раба, його дружину та дітей?

Що зробив раб після того, як йому цар пробачив борг?

Як наказав цар раба за його лицемірство?

Поміркуй, чи не поводишся ти як цей жорстокий раб?

Наведи приклади відомих людей, які прощали своїх кривдників.

^ Це цікаво!

Золотий талант в часи Ісуса Христа становив 11302 грн. 42 коп., срібний талант – 627 грн. 91 коп., динарій – 6 коп..

Лепта – найдрібніша римська монета в часи правління в Іудеї прокуратора Понтія Пілата. На відміну від золотих і срібних талантів та динаріїв лепта була виготовлена з бронзи.


3.Як багатій людині порятуватися від гріха жадібності


Притча про немилосердного боржника закликає до милосердя, прощення, вибачення та прояву інтелігентності.

Десять тисяч талантів винні Богові ми, бо все, що маємо в житті, отримали від Нього без будь-якої плати. Продаж боржника з його дружиною і дітьми символічно означає відчуження від Бога грішника, що не сплатив Господові боргу своєю любов’ю. Падіння раба на коліна перед паном виражає суть глибокого його розкаяння у своїх гріхах, тому він і отримує Господнє прощення. Однак спокута гріха не завершується на тому, що людина щиро визнає себе винною. Надалі вона має все зробити для того, щоб цей гріх не повторити. Натомість раб робить ще більший гріх, відмовляючи у прощенні слабшому за себе боржникові. Тут і з’являються в образі співтоваришів ангели, для яких неприйнятне зло. Господь здійснює суд над злим рабом із людинолюбства, щоб показати, що не Він, а жорстокість і невдячність раба позбавляє його милості.

Приклади нерозумного багача, щедрої вдови і немилосердного боржника зовсім не означають, що всі багаті люди жадібні, а всі бідні щедрі. Не може багатий бути надто багатим, а бідний – зовсім бідним, як не може бути, щоб зовсім не було багатих і зовсім не було бідних. Адже люди мають різні здібності і таланти, по-різному думають, трудяться та живуть.

Але в усьому має бути помірність. Якщо тягар нести, то рівномірно, а не так, щоб один падав від знемоги, а інший ішов з полегкістю. Якщо майно ділити, то так, щоб, як казали пророки, „хто мав багато, той не мав зайвого, а хто мав мало – не мав недостатку”, щоб надлишок одних міг поповнити недостачу в інших. Тільки встановлювати таку справедливість слід, не відбираючи один в одного, а силою переконання Божим Словом.

Не багатство є символом гріховності, а те, як людина захланно розпоряджається всім, що даровано їй Господом. Ісус учить нас ділитися своїм багатством із ближнім, давати милостиню, збирати скарби духовні, жити з Богом. Ті скарби ніколи не втрачають своєї вартості.


Повчальне оповідання

Наша співвітчизниця Гальшка Гулевичівна, що жила наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ століть, походила із знатної та багатої родини. Її висока освіченість та душевна інтелігентність зосередили увагу на духовних проблемах українського суспільства. Відбуваючи скорботу від того, що стараннями сусідів українство втратило на той час свій духовний провід і потребувало нових освічених людей, Гальшка Гулевичівна за згодою чоловіка відписує свої землі і будинки на Подолі у власність Київського православного братства, і на виручені кошти споруджуються монастир, шпиталь, оселя для паломників і прочан, а головне – майбутня Києво-Могилянська академія, у якій завдяки старанням Гальшки та її наступника-мецената Петра Могили отримали змогу здобувати освіту і діти з небагатих міщанських сімей. Останні роки життя Гулевичівна провела у Луцьку, де також піклувалася про духовно-освітні потреби місцевого братства.

^ Поміркуй і дай відповідь:

Наскільки близькими є поняття „щедрість” і „жертовність”?

Чому мудра людина найбагатша?

Чи знаєш ти приклади щедрості, жертовності Ісуса Христа?

Що означає бути багатим душею?


Урок 26. Справедливість та винагорода


Ключовий вірш із Біблії: «От стою при дверях і стукаю: як хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до Нього і вечерятиму з ним і він зі Мною» (Об. 3:20).




Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? – Вивчи урок 26!



  1. Як спокуса випробовує людську душу?

  2. Як людина робить вибір на роздоріжжі Добра і зла?

3. Яку роль відіграють у нашому житті винагорода і покарання?


Запам’ятай нові слова і поняття

Спокуса – бажання зробити щось недозволене, те, що засуджується Богом і людьми, але приємне сатані.

Справедливість – такий належний порядок людського життя, встановлений Богом, при якому існує відповідність між вчинком та віддачею належного.

Винагорода – плата за працю, заслуги, віддяка.


1. Як спокуса випробовує людську душу

Дороги добра і зла починаються з віри і спокуси. Спокуса – це ще не гріх. Хіба може бути нашим гріхом те, що хтось спокушає нас до крадіжки? Гріх був би тоді, коли б ми пішли за тією намовою і справді крали. Зрештою, навіть святі і Сам Богочоловік Ісус Христос піддавалися спокусі.

Спокуса випробовує нас так, як люди випробовують метали, машини, їжу. Наприклад, ви маєте в руці якийсь метал, подібний до золота. Він може бути справжнім золотом або тільки виглядати, як дорогоцінний метал. Як дізнатися, чи це справжнє золото? Треба випробувати цей метал. Спеціаліст спускає його у відповідні кислоти і тільки після таких дослідів може сказати, золото це чи ні. Так і господиня випробовує кожну страву, куштуючи її, щоб знати, чи добре вона зварена, чи смачна.

Подібною пробою для нашої душі є спокуса. В ній має виявитися вірність Богові та ступінь нашої любові. Отож, на якомусь етапі свого життя людина стоїть перед вибором.


^ Поміркуй і дай відповідь:

Що таке спокуса?

Чи насправді зло починається зі спокуси?

Як лукавий спокушав Ісуса?


Повчальна поезія

В гріх легко впасти – Зрадили Бога

Нехитра штука. Й віри основи

Чортові в пащу Люди убогі

Лізеш без бука. І гріхолови.

Гроші, наїдки, Що з нами буде

Цінні метали. (Мучуся всоте)?

Хто ми і звідки, Ми – таки люди,

Ким же ми стали? А не істоти.


^ Поміркуй і дай відповідь:

У якому з вільних рядків таблиці слід поставити на основі прочитаної поезії слово «добро», а в якому – «зло»?

Широка, простора, рівна дорога




Важка, терниста, сповнена перешкод стежина





Біблійна історія

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты