Домой

Авторський колектив Жуковський В. М., Ніколін М. М., Филипчук С. В. З м І с т




НазваниеАвторський колектив Жуковський В. М., Ніколін М. М., Филипчук С. В. З м І с т
страница7/10
Дата06.04.2013
Размер1.56 Mb.
ТипДокументы
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Перевір себе!
Що таке маленькі радощі?
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Поміркуй і дай відповідь
Перевір себе!
Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? – Вивчи урок 23!
Запам’ятай нові слова і поняття
Поміркуй та дай відповідь
Від усякого, кому дано багато, багато від нього і вимагатимуть; а кому довірено багато, від того більше жадатимуть
Риболовна сіть
Поміркуй і дай відповідь
Подобные работы:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

^ Поміркуй і дай відповідь:

Що збирається робити мама?

Чи доводилося тобі коли-небудь спостерігати, як робиться розчин на пиріжки або на хліб?

Що відбуватиметься з тістом?

Чому за якийсь час воно почне „витікати” через краї посудини, в якій знаходиться?


Біблійна історія


Притча про закваску


Прочитай притчу та поясни важливість розповсюдження добра


Царство Небесне подібне до закваски, що її бере жінка і кладе на три міри борошна, аж поки все вкисне (Див.: Мт.13:33; Лк. 13:20-21).


  1. Як поширюється добра сила Божої науки

Душа людини повинна наповнюватися тільки добрими справами, які розростатимуться, як закваска у діжці. Тому і зростання сили Божого Слова маємо відчувати перш за все у власних душах, працюючи над їх удосконаленням. А ще маємо його відчути у спілкуванні з ближніми, допомагаючи їм. Зростанню сили Божого Слова маємо сприяти, примножуючи християнську спільноту.


^ Поміркуй і дай відповідь:

Син Божий наводить маленьку притчу про закваску відразу ж після оповідання про зерно гірчиці і в порівнянні з ним. У чому суть притчі про зерно гірчиці? Що означає зерно і дерево гірчичне? З чим доречніше порівняти розчин тіста для хліба – з зерном чи деревом?

Що допомагає Слову Божому швидко поширюватися по всій планеті?


Повчальні оповідання


* * *

Ти стоїш на стежці. З одного боку росте гарний квітучий сад. Коло нього стоїть господар і каже: „Бачиш цей чудовий сад? Запрошую тебе стати його садівником. Ти будеш жити тут, працювати в саду, а в нагороду отримаєш щедрі плоди”. Оглядаєшся і бачиш, що з іншого боку від стежки ростуть високі будяки і теж стоїть господар та припрошує: «Ходи до мене! Будеш безтурботно жити, не будеш тяжко працювати, бо будяки ростуть самі, їх доглядати не потрібно».


* * *

Дідусь з онуком ішли великим лісом. Настав вечір. Подорожні втомилися. Але тут хлопчик побачив у гущавині хатинку. Це була хатинка для подорожніх.

Вони зайшли. Було чисто. На столі лежали хлібина, кілька рибин, стояв глечик із медом. На вікні було відро з водою. Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.

  • Хто ж це все поставив на стіл? – питає онук.

  • Добрий чоловік, - мовив дідусь.

  • Як же це так? – дивується онук. – Залишив нам добрий чоловік їжу, а ми і не знаємо, хто він. Для чого ж він старався?

  • Щоб ти став кращий, - сказав дідусь.


Поміркуй і дай відповідь:

1.Що є спільного і відмінного у першій історії з біблійної притчею про працю перших людей Адама і Єви у раю та спокусу їх дияволом?

2.Що потрібно для того, щоб відчути зростання сили Божого Слова у власній душі?

3.Як піклування іншого про нас може зробити кращими нас самих, зміцнити нашу віру в Добро, яким є Господь?



  1. Яку роль відіграє Церква у поширенні добра у світі


Важливу роль у переданні Радісної Звістки про любов, добро і милосердя, яке несе Господь наш Ісус Христос, відіграє Церква. Церкву не слід розуміти тільки як храм, куди збираємось разом молитися. Це, в першу чергу, християнська спільнота, священне об’єднання людей, які вірять у Христа Спасителя.

Творення Церкви розпочав Сам Ісус разом зі Своїми учнями – апостолами. Несучи Благу Вість про Його Воскресіння, вони об’їздили десятки країн і здебільшого прийняли мученицьку смерть, але не зреклися Христової віри, але поширили її не тільки серед єврейського, але й серед інших народів. Їх справу продовжили і продовжують служителі різних християнських церков, завдяки чому кількість прихильників Євангелія неухильно зростає і, за найновішими відомостями, складає один мільярд сімсот п’ятдесят дев’ять мільйонів чоловік!


^ Поміркуй і дай відповідь:

Яку роль у християнізації Русі-України відіграли князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий, галицький король Данило, гетьман Петро Сагайдачний, чернець Іван Вишенський, митрополит Петро Могила?


Повчальні оповідання


* * *

Прикладом не тільки вірного служіння Церкві, але й великої праці щодо утвердження християнської віри стало життя світлої пам’яті митрополита Андрея Шептицького. Перебуваючи на Галицькому престолі, він пише понад 170 пастирських послань до своїх вірних. Під час польського панування він заступається за українців, яких намагаються позбавити найелементарніших національних прав спілкуватися рідною мовою, видавати власні газети, провадити власну господарку, зокрема гостро протестує проти руйнування польською владою православних храмів на Холмщині.

Коли у Східній Україні шалів сталінський терор зі штучно викликаним голодом, що поглинув мільйони українських жертв, Митрополит видав разом з іншими єпископами пастирське послання, в якому протестував проти варварського нищення нашого народу.

Під час німецької окупації України у Другій світовій війні Митрополит Андрей пише лист до Гітлера під назвою „Не убий!”, спрямований проти винищування німцями євреїв і сам у власній резиденції переховує кілька десятків переслідуваних режимом сімей.

Не тільки в Україні, але й у Росії, США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Югославії запалює Андрей Шептицький світло Віри, причому як переконливим словом, так і власним прикладом доброчинності. Щороку своїм коштом Митрополит утримував 20 бідних юнаків і стільки ж дівчат, даючи їм змогу здобути належну їх талантові освіту. Тому недаремно в народі називали його Світильником Істини, Віри і Надії.


* * *

Не менш яскравим прикладом служіння Господу та Церковній Спільності було життя новомученика – простого священика Петра (Боярського) родом з Почаївської землі. Він зазнавав гонінь від влади, але не зраджував інтересам Церкви, прийняв мученицьку смерть.

17 листопада 1993 р. він мовчки, у молитві, дочекався невідомих убивць і добровільно віддав своє тіло на їх розтерзання. Але й після смерті продовжує служити людям. Його могилка на батьківщині стала місцем паломництва хворих тілесно і душевно, вона зціляє тих, хто мучиться у розлученні, хто страждає від високого тиску чи має небезпечні пухлини.

^ Перевір себе!

Підготуй короткі повідомлення про життя і діяльність Миколая Чудотворця, папи Івана Павла ІІ або святих різних Церков.

Доведи, що вони послужили справі поширення християнства як правдивої Господньої віри.

Урок 22. Основа радості


Ключовий вірш із Біблії: «Радість Моя щоб у вас була, і щоб була досконала» (Ів. 15:11).





Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? – Вивчи урок 22!



  1. ^ Що таке маленькі радощі?

2. Що становить основу для досконалої радості?


Запам’ятай нові слова і поняття

Радість – почуття задоволення і втіхи від добре виконаної роботи, від спілкування з ближніми та Богом.


  1. Що таке маленькі радощі

Люди часто бажають один одному радості. І самі ми хочемо, щоб у нас у житті було багато радісних днів, хвилин. Як стверджують словники, радість – це „почуття задоволення, втіха, приємність”.

Ми радіємо, коли отримали добру оцінку у школі чи гарний подарунок на день народження, коли перемогли на змаганнях або конкурсах, коли придбали річ, про яку давно мріяли: велосипед, телевізор, комп’ютер, мобільний телефон, коли нам посміхнулася красива дівчинка або стрункий хлопчина допоміг нести портфель.

Але ми радіємо й тоді, коли ми усміхнулися зустрічному, коли допомогли однокласникові розв’язати задачу, а батькам – скопати город, коли зробили гарний подарунок товаришеві чи подрузі, коли висповідалися у своїх гріхах і помолилися Господу.

Радість не буває малою або великою. Коли виступили на концерті, нам однаково було важливо, що ні разу не забулися слів, що прочитали вірш виразно й артистично, що були вдягнуті в новеньку сукню чи костюм, які вам дуже пасували, що глядачі з вдячністю аплодували вам. Одному великою радістю є перемога у шкільних змаганнях з легкої атлетики, іншому ж – те, що прийшов до фінішу не останнім. Одному з дорослих радість приносить зарплатня, яка дозволяє придбати автомобіль, іншому – така, завдяки якій зможе розрахуватися за комунальні послуги.

Пригадаймо й іншу ситуацію: коли наш щоденник прикрасила чергова „12-ка” або нам вдалося змайструвати радіоприймач, чи не поспішаємо з радісною новиною до мами чи друга?


^ Поміркуй і дай відповідь:

Від чого ти найчастіше радієш?

Чи відчуваєш потребу поділитися радістю з іншими?

Як ти розумієш слова сучасного російського письменника Анатолія Алексіна: „Якщо у вас на душі радість і ви хочете на всю силу виявити її, пам’ятайте, що поруч є люди, які засмучені і втомлені від бід. Але коли ви мало не з насолодою впиваєтесь власним горем, пам’ятайте й тут, що поруч вас, можливо, є людина, якій трапилась чи не єдина хвилинка радості, яку ви їй затьмарюєте. Учіться любити людей”?


Біблійна історія


Притча про загублену драхму

Прочитай притчу та визнач її головну думку


Чи знайдеться жінка, яка б, маючи десять драхм і загубивши одну, не засвічувала б світла, і не мела хати, і не шукала уважно, аж поки не знайде, і, відшукавши, не кликала приятельок, сусідок, кажучи: „Радійте зі мною, бо знайшла я загублену драхму!”? (Див.: Лк. 15:8-9)


2.Що становить основу для досконалої радості

Зміст розказаної Христом притчі має далеко глибший зміст, ніж побутова ситуація, яка в ній змальована. Загублена малоцінна драхма символізує в ній грішну душу, євангельська жінка – самого Господа Бога.

Божа Любов до грішників не є лише любов’ю, яка очікує, це – любов, котра шукає, хвилюється про кожного і знаходить, добивається того, щоб грішник покаявся і став на праведний життєвий шлях.

Любов Всевишнього не забуде про нас і в кінотеатрах, коли демонструються сороміцькі та вампірські фільми, бойовики, і на дискотеках чи в нічних клубах та перейматиме наше чуйне серце пекучим соромом за скоєне, смиренням і страхом Господнім.

І коли Бог знаходить нас і ми навертаємось, то ціле Небо разом із Всевишнім радіє за нас. „Так само, кажу вам, - завершує свою притчу Ісус, - радість буває в Божих Апостолів за одного грішника, який кається” (Лк. 15: 10). Радіють всі християни, як приятельки й сусідки жінки, яка відшукала загублену драхму. Радіймо і ми, що Господь нас відшукав, що ми знову стали Божими дітьми.

Християнська радість – це відчуття того, що добре, втішно не лише мені, що немає між людьми злоби, заздрості й ненависті. Щоб відчувати таку радість, необхідно постійно розкаюватись усією глибиною душі, всім стилем поведінки у злих вчинках, намагатися не грішити, жити в любові та порозумінні з Господом.


^ Поміркуй і дай відповідь:

Як Всевишній ставиться до грішника?

Чи байдужий він Господові?

Що Бог робить відносно грішної душі: чекає, поки вона сама знайдеться, чи шукає її?


Повчальне оповідання


Це відбувалося давно. В Україні були тяжкі часи. Народ гнобили, і він піднімався на боротьбу.

Повз старого дідуся на війну їде молодий козак. Він просить у дідуся води напитися. „І не страшно тобі, молодому, на бій іти? – запитує старий. – А раптом загинеш?” – „От ви, батьку, до глибокої старості дожили, то, може, і мені Бог допоможе». Дід розповів, що він усе життя терпів і чекав, що прийде таким, як він, українцям-кріпакам полегшення. „Чекали?! О ні! – вигукнув молодий. – Нехай ліпше згину я в юності, ніж продовжу рід нікчемних кріпаків, а переможу – започаткую новий рід, вільний!” Пришпорив коня молодий козак – тільки курява за ним знялася.

Відгомін кривавої битви доносився до хати дідуся. Коли на третю добу стихло, він наважився визирнути на світ Божий. Повз дідусеве обійстя кінь віз важко пораненого козака.

  • Люди, радійте, ви вільні! – перемагаючи біль, простогнав той самий молодий козак.

  • Воля! – загорілися в діда очі. Цілий вік чекав, а таки дочекався!


^ Поміркуй і дай відповідь:

Чи правильно прожив своє життя дідусь?

Яку радість відчув її головний герой?

Як ви ставитеся до молодого козака?

Хто з героїв, на вашу думку, цінніший для Господа й чому?


^ Перевір себе!

Чого навчає нас притча про загублену драхму? Що в ній спільного та відмінного з притчею про заблукану вівцю?

Чому Бог відразу не карає грішників?

Чому Господь радіє наверненій душі грішника більше, ніж душі праведника?

Як після вивчення теми поглибилось твоє розуміння того, що таке радість?

У чому полягає християнська радість?

Розкрий значення вислову: „Наш Бог є Богом радості”. Під час відповіді спирайся на цитати із Святого Письма:


„І, прийшовши, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: „Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою, тую згубу” (Лк. 15: 4-7);

„Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся. І почали веселитись вони” (Лк. 15: 23).

„Веселитись і тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся!” (Лк. 15:32).

„Як молодий радіє молодою, так Бог твій радітиме тобою” (Іс. 62: 5).


Проведи іспит сумління за таким алгоритмом:


  1. Чи відчуваєш себе загубленою драхмою?

  2. Чи розумієш свою цінність у Божих очах?

  3. У яких життєвих ситуаціях проявлялося в нас це розуміння?

  4. Що робиш для того, щоб твоє серце навернулося до Господа?

  5. Коли відчуваєш радість від спілкування з Господом і Божу радість від спілкування з нами?



Урок 23. Відповідальне ставлення до життя


Ключовий вірш із Біблії: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і по достаткам щоб мали» (Ів. 10:10).




^ Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? – Вивчи урок 23!



  1. Як визначено межі відповідальності кожної людини в житті?





^ Запам’ятай нові слова і поняття

Блаженний – щасливий, праведний.

Відповідальний – людина, яка завжди дотримується слова, виконує обіцяне, сумлінно ставиться до роботи та своїх обов’язків.


Біблійна історія


Притча про вірного і невірного раба

Прочитай притчу та скажи який раб чинить правильно


Одного разу пояснював Ісус Христос про те, як важливо не гаяти своє життя на неважливі речі, та розповів таку притчу.

В одному маєтку поїхав пан та залишив слугу свого доглядати. Правильно зробить той слуга, що чекатиме пана свого в будь-яку хвилину та сумлінно виконуватиме його завдання. Велика буде винагорода такому слузі. Інший слуга вирішить гуляти, а не працювати, бо невідомо коли повернеться господар. Так коли пан не очікувано повернеться, буде велике покарання такому лукавому слузі.

Так і люди повинні завжди сумлінно виконувати Божі настанови, щоб бути готовими зустрітись з Господом (Див.: Мт. 24:45-51, Лк.12:35-48).


^ Поміркуй та дай відповідь:

Яких два раба було у пана?

Що вирішив робити перший раб?

Подумай яким слугою є ти?

Що треба робити, щоб бути добрим слугою?


  1. Як визначено межі відповідальності кожної людини в житті

У притчі про вірного і невірного раба Син Божий чітко визначає межі відповідальності кожної людини в земному житті. Тих, хто пильнуватиме достатки господаря навіть тоді, коли він не вдома і коли не нагадує про себе, він називає «блаженними», тобто праведними і щасливими. Звісно, що цей господар – то Господь, який дає людині свободу вибору, свободу жити з Богом або забути про Нього.

Пильнувати господарство означає свято берегти віру, примножувати її добрими ділами. Всевишній неодноразово дає людям знаки про Себе, приходить «о другій» та «о третій сторожі» і, звичайно ж, помічає своїх вірних слуг, які не зраджують віри. Їм Він обіцяє: «Над цілим маєтком своїм він поставить його», тобто наблизить до Себе у Царстві Небесному. Але є й такі «домоправителі», що леліють думку: «Забариться пан мій прийти», тож можна повеселитися, познущатися над іншими, забути на якийсь час Божі Заповіді і пожити у своє задоволення. Мовляв, пройде день, місяць чи рік, поки повернеться Господар, і до того часу вдасться все поправити і покаятись. Але «прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте…» І кожен тоді суворо відповість за свої безпечність і свої непокутувані гріхи.


Слухаючи притчу, апостол Петро запитав Христа: «Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?» Син Божий відповів, що найсуворішу відповідальність матимуть ті слуги Господні, які мали найбільше прав і повноважень, бо найтяжчий гріх – усвідомлювати свою відповідальність і чинити по-іншому.

Ісус Христос навчав: „^ Від усякого, кому дано багато, багато від нього і вимагатимуть; а кому довірено багато, від того більше жадатимуть” (Лк. 12:48). Відповідаючи за свої вчинки, аналізуючи їх, шукаючи шляхи до виправлення помилок, ми складаємо звіт любові і смирення перед Господом. Уникаючи виконувати свої обов’язки, ми віддаляємося від Бога, прирікаємо себе на недовіру і зневагу з боку друзів і знайомих. Але притому маємо завжди пам’ятати сторінки Євангелія, Христової Науки, присвячені картинам Страшного Суду.


Повчальне оповідання


Бруно Ферреро

^ РИБОЛОВНА СІТЬ

Рибалка Ганс у своєму теплому домі, що пахнув деревом, лагодив сіті, готуючись до наступного риболовецького сезону. Раптом до хати увірвався радісний сміх. Відчи­нилися двері і на порозі з'явилася його люба до­нечка Ґуендаліна. Вона тримала за руку молод­шого братика Еріка.

— Ґуендаліно, у тебе зараз канікули. Може, сядеш отут на моє місце і візьмешся за сіть, бо незабаром новий сезон, а я тим часом піду напра­влю човен.

— Добре, татку!

Минали години. Ґуендаліна наполегливо пра­цювала, очко за очком, вузлик за вузликом. Так спливали дні за днями. Шнур був вузлуватий, шорсткий. Руки боліли. Подружки гукали у двері:

— Ґуендаліно, ходи бавитися з нами!

Очка ставали щораз більші, вузли щораз віль­ніші, а плетиво щораз слабше.

Настала весна. Упали перші сонячні промені. Розпочалася риболовля. Пишаючись пра­цею своєї любої доні, рибак Ганс спакував нову сіть на старий вірний човен.

— Ходи зі мною, Еріку, на нашу першу рибалку.

Хлопчик зрадів і швидко стрибнув у човен. Чо­вен зловив хвилю і поплив на глибочінь. Сіть опус­тилася у зеленаво-блакитні води. Ерік плескав у долоні, коли бачив, як сріблясті рибини запливали у сіть.

— Гарний улов! Допоможи-но витягнути сіть, синку!

Ерік тягнув, тягнув з усіх сил. Але тягар пере­важив й Ерік упав у воду якраз у саму сіть.

"Нічого, — думав Ганс-рибак, швидко втягу­ючи сіть до човна. — Моя сіть міцна! Це моя лю­ба Ґуендаліна сплела її своїми руками. Зараз ви­тягну Еріка разом із рибою".

Сіть вийшла з води напрочуд легка. Посередині була велика діра. Погано позатягувані вузли по­розв'язувалися, очка порозпускалися. А малий Ерік спочивав на дні моря.

— Ох! Якби ж я кожне очко плела з любо­в'ю! — плакала Ґуендаліна.

Кожен день людина плете сіть вічності. Ко­жен день становить один вузлик. Ти можеш про ще не думати, але настане день рибалки і залежа­тиме він також від того, що сплетеш сьогодні.


^ Поміркуй і дай відповідь:

Чи наполегливо працювала дівчинка?

До чого призвела її безвідповідальність і лінь?


Перевір себе!

Що потрібно людині для того, щоб гідно прожити життя?


Урок 24. Наполегливість у добрих справах


Ключовий вірш із Біблії: «Просіть, і дасться вам; шукайте і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Мт. 7:7).




Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? – Вивчи урок 24!



  1. Чому необхідно бути наполегливим у добрих справах?

2. Як боротися з лінощами?


Запам’ятай нові слова і поняття

Добрі справи – вчинки згідно із Заповідями Божими на користь ближньому.

Лінощі – знеохочення до роботи.

Наполегливість – послідовна спрямованість дій людини на досягнення певної мети.


Біблійна історія


Притча про несправедливого суддю

Прочитай притчу та перекажи її


Навчаючи про наполегливість в добрих справах, розповів Ісус таку притчу.

В одному місті жив суддя, який ані Бога не боявся, ані людей не соромився. До нього кожного дня приходила вдова та просила захистити її, але він не хотів її допомагати. Але вона так наполягала, що набридла судді і він сказав: «Хоч і не Бога ні людей не боюсь, але допоможу цій вдові, щоб не докучала мені».

І сказав Ісус: «Чи чуєте, що говорить цей неправедний суддя? Тож хіба Бог не захистить обраних Своїх, що звертаються до Нього і вдень, і вночі, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Бог незабаром захистить Своїх вірних! От тільки коли прийде Син Людський їх обороняти, то чи знайде Він на землі віру?» (Див.: Лк. 18:2-8).

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты