Домой

Міністерство науки І освіти України Відділ Слов’янської райдержадміністрації




Скачать 60.34 Kb.
НазваниеМіністерство науки І освіти України Відділ Слов’янської райдержадміністрації
Дата01.04.2013
Размер60.34 Kb.
ТипУрок
Содержание
Тип уроку
Хід уроку
Подобные работы:

Міністерство науки і освіти України

Відділ Слов’янської райдержадміністрації


Вона була поетом

Урок – гра «Літературна кав′ярня»


Підготувала вчитель

світової літератури

Черкаської ЗОШ І – ІІІ ст. №2

Слов’янського району

Донецької області

Калатур Євгенія Миколаївна


2010 -2011 н.р.

Тема. Вона була Поетом

Мета: повідомити про життєвий і творчий шлях А. А. Ахматової, познайомити з кращими творами митця, виховувати почуття естетичного смаку, уміння тонко відчувати настрій, риму, ритм віршованих творів.

^ Тип уроку: урок – гра « Літературна кав’ярня»

Обладнання: імпровізована кав’ярня зі свічками на столах, виставка книг А.Ахматової, портрети, сімейні фотокартки, презентація.


^ Хід уроку


До «кав’ярні» вбігають пліткарі – літератори. В руках держать теки.

Швидко говорять.


  • Ви чули? Ахматову та Зощенко вигнали із Союзу письменників?

  • Нарешті! Вони вже давно нічого не варті!

  • Та їхні жалюгідні віршики нікому не потрібні!

  • В війну з блокадного Ленінграду втекла!

  • А зараз, коли країна відновлює господарство, в колгоспах не хватає робочої сили, вона пише про кохання!

  • Та й прізвище якесь чудне…

  • Та це ж псевдонім Анни Горенко! Ахматова - прізвище прабабусі, татарки.

Під музичний супровід виходить Анна Ахматова.

Учениця. Я родилась 11 июня 1889 года под Одессой. Мой отец был в то время отставной инженер – механик флота. Годовалым ребёнком я была перевезена на север – в Царское Село. Там прожила до 16 лет. Каждое лето проводила под Севастополем, на берегу Стрелецкой бухты. Там я

Подружилась с морем. Самые сильные впечатления – древний Херсонес.





Читать училась по азбуке Льва Толстого. Первое стихотворение написала, когда мне было 11 лет. Стихи начались для меня не с Пушкина и Лермонтова, а с Державина («На рождение порфирородного отрока») и Некрасова «Мороз, Красный нос»). Эти вещи знала наизусть моя мама.

Училась в Царскосельской женской гимназии. Сначала плохо, потом гораздо лучше, но всегда неохотно.

В 1905 году мои родители расстались, и мама с детьми уехала на юг. Мы целый год прожили в Евпатории. Последний класс проходила в Киеве, в Фундуклеевской гимназии, которую окончила в 1907 году.

Я поступила на Юридический факультет Высших женских курсов в Киеве. Пока приходилось изучать историю права и латынь я была довольна; когда же пошли чисто юридические науки, к занятиям я охладела.

Реплики за одним из столиков


- Вы чули? Ахматова не сприйняла революцію.

- Так, вірно. На це вплинули її декадентські настрої.


На фоні музики Шуберта «Ave Maria» читається ученицею вірш.


Не с теми я, кто бросил землю

На растерзание врагам.

Их грубой лести я не внемлю,

Им песен я своих не дам.

Но вечно жалок мне изгнанник,

Как заключённый, как больной.

Темна твоя дорога, странник,

Полынью пахнет хлеб чужой.

А здесь, в глухом чаду пожара

Остаток юности губя,

Мы ни единого удара

Не отклонили от себя.

И знаем, что в оценке поздней

Оправдан будет каждый час…

Но в мире нет людей бесслёзней,

Надменнее и проще нас.

Розмова « навкололітературних» пліткарів (жваво)

  • Доречі, у нас виникла поетична Академія символізму. Очолив її Іванов. Блок, Мандельштам, Гумільов, Ахматова спочатку підтримали його, але потім створили свій «Цех поетів», свою поетичну течію – акмеїзм.

  • Ахматова вчора мала виступ в Академії. Неперевершений успіх!

  • Та що вона за таке?! Чи бачили як вона одягнена: вся в чорному, туфлі старезні, обшарпані. А держиться – королевою!

  • А що вона у вас читала?

  • «Русалку». Пам’ятаєте, «У пруда русалку кликаю…»

  1. учениця

Я пришла сюда, бездельница,

Всё равно мне, где скучать!

На пригорке дремлет мельника.

Годы можно здесь молчать

Над засохшей повеликою

Мягко плавает плела;

У пруда русалку кликаю,

А русалка умерла.

Затянулся ржавой тиною

Пруд широкий обмелел,

Над трепещущей осиною

Лёгкий месяц заблестел.

Замечаю всё как новое.

Влажно чахнут тополя.

Я молчу. Молчу, готовая

Снова стать тобой, земля.


Розмова у кав′ярні продовжується

-я давно за нею спостерігаю: вишукана, струнка, юна, граціозна…

- Та що ви все: Ахматова, Ахматова. Хто вона така?


Під сонату Бетховена «Патетична» декламується вірш

Я – голос ваш, жар вашего дыханья,

Я – отраженье вашего лица.

Напрасных крыл напрасны трепетанья, -

Ведь всё равно я с вами до конца.

Вот отчего вы любите так жадно

Меня в грехе и в немощи моей,

Вот отчего вы дали неоглядно

Мне лучшего из ваших сыновей.

Вот отчего вы даже не спросили

Меня ни слова никогда о нём

И чадными хвалами задымили

Мой навсегда опустошённый дом.

И говорят – нельзя теснее слиться,

Нельзя непоправимое любить…

Как хочет тень от тела отделиться,

Как хочет плоть с душою разлучиться,

Так я хочу теперь - забытой быть.

З’являється чоловік, вдягнений у військову форму

  • Забутою? Ніколи! Дозвольте відрекомендуватися: Євген Добін, в минулому – військовий журналіст, зараз – літературознавець.

На початку 1943 року я( разом з письменником - моряком )опинився проїздом у Ташкенті. Дорогою до вокзалу я побачив двох жінок. В одній пізнав Анну Ахматову. Їй, вишикувавшись струнко, я віддав честь.

Через два роки Ахматова пригадала цю зустріч.


Учениця – Анна Ахматова.

- Я шла с Фаиной Раневской, мы поравнялись с двумя флотскими офицерами, один из них громко сказал: «Это Ахматова». Раневская, кажется, была чуточку уязвлена: « В первый раз узнают не меня, а тебя»


Голос у кав′ярні:

  • Велика радість: упізнали! Та вона ж поїхала з Ленінграду, і не написала жодного патріотичного рядка…

  • Неправда!


Учні по черзі ( на фоні тихої музики Бетховена «Лунна соната») декламують вірші із циклу «Вітер війни».

Вірші виконуються українською мовою та мовою оригіналу

    • «Щели в саду вырыты…»

    • «Победителям»

    • Птицы смерти в зените стоят»

    • «Клятва»

    • «Мужество»




Учениця – Анна Ахматова.

Отечественная война 1941 года застала меня в Ленинграде. В конце сентября, уже во время блокады, я вылетела на самолёте в Москву.

До мая 1944 года жила в Ташкенте, где много и тяжело болела . В мае 1944 года прилетела в Москву, которая уже дышала воздухом победы. В юне вернулась в Ленинград. Страшный призрак города поразил меня и долго преследовал.

Создавая сборник «Слава миру!», я передавала веру в победу русского народа над фашизмом. Показывала как в тылу помогают ковать Победу

Учні виразно читають:

1.Вражье знамя 2 Копай, моя лопата,

Растает, как дым, Звени, кирка моя.

Правда за нами, Не пустим супостата

Мы победим! На мирне поля!

3.Чистый ветер ели колышет, 4. И грозную клятву мы ныне даём

Чистый снег заметает поля, И детям её завещаем,

Больше вражьего шага не слышит, Чтоб мир благодатный,

Отдыхает моя земля. Добытый огнём,

Стал нашим единственным раем.




Голос в кав′ярні:

  • Вибачте, сьогодні всі говорять про Анну Андріївну, дискутують, хвалять, не схвалюють. Я ніяк не зрозумію. Якою ж вона була?

  • Вас цікавить зовнішність?

  • Мене цікавить все! Хоча я знаю, вона була ефектною!

  • Вона була ПОЕТОМ.

Показ слайдів «Любовна лірика А.Ахматової»

Підсумок уроку

Домашнє завдання.

  1. Написати твір – мініатюру « Чому про А.А.Ахматову ми говоримо, що вона була поетом»?

  2. Підготувати один із віршів напам′ять ( за вибором)

3. Підготувати повідомлення «Любовна лірика А.Ахматової».




Скачать 60.34 Kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты