Домой

Аудиторська фірма “Фінком-Аудит”




Скачать 309.18 Kb.
НазваниеАудиторська фірма “Фінком-Аудит”
Дата26.03.2013
Размер309.18 Kb.
ТипДокументы
Содержание
Відповідальність управлінського персоналу
Відповідальність аудитора
Висловлення думки
Пояснювальний параграф
2. Процедури та висновки.
Найменування статті активу
Активи всього
Найменування статті зобов’язання
Зобов’язання всього
2.4. Якість кредитного портфеля та портфеля цінних паперів, стан дебіторської заборгованості.
Якість кредитного портфеля
Кредитний портфель Банку за групами ризику
Якість портфеля цінних паперів
Стан дебіторської заборгованості
2.6. Оцінка ризиків банківських операцій та операцій з інсайдерами/пов’язаними особами.
Ризик ліквідності
Валютний ризик
Операційний ризик
2.7 Адекватність бухгалтерського обліку, процедур внутрішнього аудиту та заходів контролю Банку.
Адекватність бухгалтерського обліку.
...
Полное содержание
Подобные работы:

Аудиторська фірма “Фінком-Аудит”

Україна,01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35 – А, Свідоцтво АПУ № 0618





Звіт незалежної аудиторської фірми “Фінком-Аудит”

за наслідками аудиту фінансової звітності

ВАТ „Кредит Оптима Банк” за 2010 рік


Акціонерам та Правлінню

ВАТ „Кредит Оптима Банк”

Національному банку України


Звіт щодо фінансової звітності

Ми провели аудит фінансової звітності ВАТ „Кредит Оптима Банк”(надалі-Банк), що додаються, яка включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про сукупний прибуток, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів, загальну інформацію про діяльність Банку за рік, що минув на зазначену дату, опис основних важливих аспектів облікової політики та інші пояснювальні примітки до фінансової звітності за рік станом на (кінець дня) 31 грудня 2010р.


^ Відповідальність управлінського персоналу


Управлінський персонал несе відповідальність за складання й достовірне подання цієї фінансової інформації у відповідності з порядком ведення бухгалтерського обліку в банках України та відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та за такий внутрішній контроль, який управлінський персонал визначає потрібним для того, щоб забезпечити складання фінансової звітності, що не містить суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилки.


^ Відповідальність аудитора


Відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо цієї фінансової звітності на основі результатів нашого аудиту. Ми провели аудит відповідно до Міжнародних стандартів аудиту. Ці стандарти вимагають від нас дотримання відповідних етичних вимог, а також планування й виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень.

Аудит передбачає виконання аудиторських процедур для отримання аудиторських доказів щодо сум і розкриттів у фінансовій звітності. Вибір процедур залежить від судження аудитора, включаючи оцінку ризиків суттєвих викривлень фінансової звітності внаслідок шахрайства або помилок. Виконуючи оцінку цих ризиків, аудитор розглядає заходи внутрішнього контролю, що стосуються складання та достовірного подання фінансової звітності, з метою розробки аудиторських процедур, які відповідають обставинам, а не з метою висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю суб’єкта господарювання. Аудит включає також оцінку відповідності використаної облікової політики, прийнятність облікових оцінок, зроблених управлінським персоналом та загального подання фінансової звітності.

Ми вважаємо, що отримали достатні і прийнятні аудиторські докази для висловлення нашої думки.


^ Висловлення думки


На нашу думку, фінансова звітність відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан Банку на 31.12.2010 р., його фінансові результати та рух грошових коштів за рік, що закінчився, відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, законодавства України, вимог Національного Банку України, Облікової політики банку.


^ Пояснювальний параграф


Не вносячи до нашого висновку додаткових застережень, звертаємо увагу на те, що існує невизначеність щодо можливої вартості заставного нерухомого майна. Кількісна оцінка необхідної суми до формування резерву під кредитні ризики буде залежати від застосованих припущень щодо поведінки ринкових цін на нерухомість. З урахуванням вищенаведеного, на нашу думку, Банк може потребувати додаткового формування резервів з метою зменшення кредитного ризику в разі зниження вартості заставного майна.

Не вносячи додаткових застережень до цього висновку, привертаємо увагу на той факт, що в Україні існує невпевненість щодо можливого майбутнього напрямку внутрішньої економічної політики, нормативно-правової бази та розвитку політичної ситуації.

Ми не маємо змоги передбачити можливі майбутні зміни у цих умовах та їх вплив на фінансовий стан Банку.


Директор аудиторської фірми “Фінком-Аудит” О. А. Мазур

(Свідоцтво АПУ № 0618,сертифікат аудитора банків 0005

Свідоцтво НБУ №0000028 від 03.12.2009 р. про внесення

в реєстр аудиторів банків)


24 березня 2011р.,

м.Київ, вул. Рейтарська,35.


Звіт щодо розкриття інформації відповідно до вимог Постанови Національного банку України № 389 від 09.09.2003р.


1. Завдання і представлення.


Згідно з договором № 25 від 12.08.2010р. укладеним між аудиторською фірмою “Фінком–Аудит” (свідоцтво Аудиторської Палати України про внесення в Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності № 0618, яке дійсне до 04.11.2015 р., свідоцтво НБУ №0000028, термін дії якого до 01.01.2015 р. про внесення в реєстр аудиторів банків) та ВАТ "Кредит Оптима Банк” надалі “Банк”, проведена перевірка річної фінансової звітності Банку за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Масштаб аудиторської перевірки визначається аудиторами у відповідності статті 69 Закону України „Про банки та банківську діяльність” та п.3.3. „Положення про порядок подання банками до Національного банку України аудиторських звітів за результатами щорічної перевірки фінансової звітності”, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 9 вересня 2003 №389 із змінами та доповненнями.

Метою нашої роботи було отримання підтверджень щодо:

  • відповідності складання річної фінансової звітності Банку за 2010 рік згідно вимогам Інструкції „Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України”, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України №480 від 27.12.2007 р. зі змінами та доповненнями, листа Національного банку України за № 12-111/1705-23965 від 29.12.2010р. „Роз’яснення щодо порядку складання фінансової звітності банків України за 2010 рік”;

  • відповідності обсягу активів та зобов’язань Банку за строками погашення, яка базується на підставі аналізу статистичної форми №631 „Звіт про структуру активів та пасивів за строками” затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. №124 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2003 р. за №353/7674 (зі змінами);

  • якості управління активами та пасивами;

  • якості кредитного портфеля та портфеля цінних паперів, стану дебіторської заборгованості;

  • достатності резервів та капіталу Банку, у тому числі, щодо відповідності формування капіталу Банку, фондів, резервів вимогам нормативно-правових актів Національного банку;

  • оцінки ризиків банківських операцій та операцій з інсайдерами/пов‘язаними особами;

  • адекватності бухгалтерського обліку, процедур внутрішнього аудиту та заходів контролю банку.

При формуванні аудиторського висновку застосовувався принцип суттєвості, який визначається в залежності від впливу вказаних аспектів на прийняття рішень користувачами фінансової інформації.

Джерелом інформації, яка використана в цьому звіті є облікова політика Банку, дані річної фінансової звітності Банку за 2010 рік. Аудиторська перевірка планується і проводиться шляхом тестування залишку по рахунку або класу операцій та застосування аудиторської вибірки.

Цей звіт призначено для інформації та використання керівництвом Банку та Національним банком України та не може бути використаний будь-якою іншою стороною. При ознайомленні з цим звітом необхідно враховувати обмежений характер процедур з оцінки питань пов’язаних з діяльністю Банку та організацією системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Крім того, потрібно враховувати, що критерії оцінки цих питань, пов’язаних з діяльністю Банку та організацією системи бухгалтерського обліку можуть відрізнятись від критеріїв, що застосовуються Національним банком України.


^ 2. Процедури та висновки.


2.1. Відповідность складання річної фінансової звітності Банку за 2010 рік вимогам Інструкції „Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України”, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України №480 від 27.12.2007р. та листу Національного банку України за № 12-111/1705-23965 від 29.12.2010р. „Роз’яснення щодо порядку складання фінансової звітності банків України за 2010 рік”.

Процедури. Під час проведення аудиту нами було охоплено всі важливі аспекти діяльності Банку.

Фіксуємо що фінансова звітність підготовлена відповідно до Законів України „ Про банки і банківську діяльність”, „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та ґрунтується на основних вимогах щодо розкриття інформації у фінансовій звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів Національного банку України.

Банк дотримується фінансової дисципліни при виконанні передбачених статутом операцій та є забезпеченим відповідним джерелом коштів для своєчасного виконання зобов’язань і розвитку Банку.

Фінансова звітність складена по реальним операціям за період що минув, які були скориговані з тим, щоб обґрунтувати визнання фінансових активів та зобов‘язань за справедливою вартістю. Зазначені оцінки базуються на інформації наявній на дату складання фінансової звітності. Операції, які здійснює банк, відображаються в обліку в день виникнення прав чи обов’язків. Операції в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності у національній валюті України по офіційному курсу Національного банку України на дату складання звітності.

Вибіркова аудиторська перевірка охоплює всі суттєві статті балансу і дозволяє зробити висновок про відсутність істотних недоліків, які можуть вплинути на фінансові результати та звітність Банку.

Висновок: Ми зазначаємо, Банк належним чином розкрив Загальну інформацію про свою діяльність; основні засади бухгалтерського обліку і фінансової звітності та умови здійснення банківської діяльності в примітках до фінансової звітності №1 „Облікова політика” та №2 „Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність”. Надана фінансова річна звітність, в усіх суттєвих аспектах, відображає результати діяльності Банку, його майновий і фінансовий стан. Банк дотримується фінансової дисципліни при виконанні передбачених статутом операцій та є забезпеченим відповідним джерелом коштів для своєчасного виконання зобов’язань і розвитку Банку. Відмічаємо, що річна фінансова звітність Банку за 2010 рік відображає поточну оцінку управлінським персоналом можливого впливу умов здійснення діяльності на операції та фінансовий стан Банку. Майбутні умови здійснення банківської діяльності можуть відрізнятися від цієї оцінки.


2.2. Відповідность обсягу активів та зобов’язань Банку за строками погашення.


Процедури. Банк висвітлив інформацію щодо аналізу фінансових активів та зобов’язань за строками погашення на основі очікуваних строків погашення у своїй загальній інформації про діяльність Банку та примітці 37 „Управління фінансовими ризиками”. За основу критеріїв розкриття інформації відповідності обсягу активів та зобов’язань Банку за строками погашення, було прийнято вимоги зі складання статистичної звітності та алгоритм складання форми №631 „Звіт про структуру активів та пасивів за строками” затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003р. №124 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2003р. за №353/7674 (зі змінами).

На кінець дня 31 грудня 2010 року загальні активи/пасиви за даними балансу Банку склали 169 467 тис.грн. Джерелом фінансування активних операцій були залучені кошти у розмірі 93 752 тис.грн. та власний капітал у розмірі 67 411 тис.грн.

Обсяг високоліквідних активів (кошти у касі та на кореспондентських рахунках становив) становив 66 107тис.грн. або 39 % від загальних активів Банк.

Розрахунок ресурсних позицій (розривів ліквідності) Банку здійснюється над балансовими активами та зобов'язаннями Банку відповідно до термінів їх повернення згідно угод, договорів та інших документів у розрізі валют та загальний у всіх валютах.

Аналіз нормативів ліквідності банку за станом на 01.01.2011р. показав, що банк на зазначену дату здатний забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, що визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками і сумами інших джерел та напрямків використання коштів.

Станом на кінець дня 31 грудня 2010 року невідповідність між фінансовими активами за зобов’язаннями Банку в окремих часових інтервалах становить:

у структурі короткострокових активів та пасивів банку:

  • строком від 2 до 7 днів - 2,4% від активів Банку;

  • строком від 8 до 31 дня –0,5% від активів Банку;

  • строком від 275 до 365 днів –4,9% від активів Банку;

у структурі довгострокових активів та пасивів банку:

  • строком від 365 до 548 днів –1,2% від активів Банку.

  • строком від 5 років до 10 років –4,3% від активів Банк

Аналіз невідповідностей за строками до погашення активів та пасивів свідчить, що рівень ліквідності не перевищував рекомендовані Національним Банком України межі (не більше – 10% загальних активів).

Від‘ємний розрив ліквідності по короткострокових коштах перекривається ліквідними коштами більшої строковості. Банк розміщує довгострокові пасиви в короткострокові активи, переважно на міжбанківському ринку, а також короткострокові кошти клієнтів. Зазначена від‘ємна невідповідність між активами та пасивами не несе значного навантаження на стан ліквідності Банку.

Для аналізу строкового розриву ліквідності Банк проводить виважену політику управління ліквідністю як у національній валюті, так і в розрізі окремих валют, здійснюючи постійний контроль за забезпеченням певної частки ліквідних активів у загальній структурі балансу Банку.

Основним засобом вимірювання ризику ліквідності ринку є визначення ступеня ліквідності різних видів активів банку та обчислення процентної частки активів з високою ліквідністю до загальних активів банку та до активів з низькою ліквідністю.

Головною метою управління ризиками ліквідності є гарантування постійної ліквідності та платоспроможності банку з дотриманням всіх регламентованих вимог щодо них.

Висновок: а) наведені дані форми №631 „Звіт про структуру активів та пасивів за строками” свідчать про помірну збалансованість за строками погашення та розміщення активів та зобов’язань Банку; рівень ліквідності є достатнім.

б) наявність негативної невідповідності між активами і пасивами не несе значного навантаження на стан ліквідності. Банку необхідно здійснювати постійний контроль за забезпеченням певної частки ліквідних активів у загальній структурі балансу.


2.3. Якість управління активами та пасивами Банку.


Процедури. Якість управління активами та пасивами протягом звітного року дозволяла забезпечувати Банку необхідний рівень ліквідності, про що свідчить дотримання Банком відповідних нормативів.

Станом на 01.01.2011 р. норматив миттєвої ліквідності перевищує нормативне значення (не менше 20%) в 7 разів; розмір нормативу поточної ліквідності перевищує нормативне значення (не менше 40%) в 3,3 разів; розмір нормативу короткострокової ліквідності перевищує нормативне значення (не менше 60%) в 3,7 разів.

Протягом 2010 року, у зв”язку з негативним впливом фінансово-економічної кризи на банківську систему України, Банк, з метою зменшення цього впливу при управлінні активами та пасивами, керувався обмеженнями та запроваджував додаткові заходи для забезпечення стабільності роботи Банку та захисту інтересів вкладників та інших кредиторів згідно вимог Національного банку України.

Активи Банку за станом на кінець дня 31 грудня 2010 року представлені таблиці 1:

Таблиця 1

^ Найменування статті активу

Сума, тис. грн.

Грошові кошти та їх еквіваленти

11322

Кошти в інших банках

54785

Кредити та заборгованість клієнтів

89237

Основні засоби та нематеріальні активи

13926

Інші фінансові активи

1

Інші активи

196

^ Активи всього

169467


Загальна сума активів Банку за 2010 рік збільшилась на 55 646 тис.грн. Загальна структура активів Банку свідчить про виважене ставлення Банку до якості своїх активів. Такий підхід дозволяє Банку ефективно управляти ними та досягати позитивного результату за кожною активною операцією. Управління активами вирішувало проблему прибутковості, дотримання нормативів ліквідності та контролю притаманних Банку ризиків.

Розкриття інформації за видами активів, у фінансовій звітності Банку, відповідає вимогам Національного банку України та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Зобов’язання Банку за станом на кінець дня 31 грудня 2010 року представлені в таблиці 2:

Таблиця 2

^ Найменування статті зобов’язання

Сума, тис. грн.

Кошти банків

54788

Кошти клієнтів

38964

Відстрочені податкові зобов’язання

643

Інші фінансові зобов’язання

26

Інші зобов’язання

40

Субординований борг

7581

^ Зобов’язання всього

102056


У 2010 році відбулось збільшення сум зобов’язань на 55 547 тис.грн.

Розкриття інформації про зобов’язання, у фінансовій звітності Банку, відповідає вимогам Національного банку України та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Фінансовий результат діяльності Банку, як показник здатності Банку генерувати достатній рівень прибутку для компенсацій всіх своїх втрат, а також забезпечення реального прибутку на вкладений акціонерний капітал, наведено в формі „Звіт про фінансові результати” та примітках до фінансової звітності.

Загальна сума доходів та витрат підтверджена: договорами, актами, розпорядженнями, відомостями з нарахування процентів, меморіальними ордерами та платіжними дорученнями Банку та клієнтів.

На думку аудиторів за результатами проведених аудиторських процедур з перевірки достовірності обліку доходів і витрат Банку у 2010 році та достовірності „Звіту про фінансові результати” за 2010 рік, забезпечено розумну основу для аудиторського висновку про загальний розмір отриманого у 2010 році чистого прибутку Банку, який становить 99 тис.грн.


Висновок: а)якість управління активами і пасивами Банку засвідчуємо як достатню;

б)керівництво Банку на належному рівні забезпечує управління активами і пасивами з орієнтацією на втілення надійності, прибутковості операцій та підтримування ліквідності балансу.


^ 2.4. Якість кредитного портфеля та портфеля цінних паперів, стан дебіторської заборгованості.


Процедури. За основу критеріїв розкриття інформації про якість кредитного портфеля та портфеля цінних паперів, стану дебіторської заборгованості було прийнято вимоги Положення „Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, затвердженого Постановою Правлення Національного банку України від 06 липня 2000 року № 279, зі змінами та доповненнями; Положення „Про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості”, затвердженого Постановою Правлення Національного банку України від 13 грудня 2002 року № 505, зі змінами та доповненнями;Положення „Про порядок формування обов’язкових резервів для банків України”, затвердженого Постановою Правлення Національного банку України від 16 березня 2006 року № 91, зі змінами та доповненнями.


^ Якість кредитного портфеля.


Аналіз якості кредитного портфелю (з урахуванням міжбанківських кредитів, гарантій та авалів, що надані клієнтам, непокритих акредитивів, інших зобов’язань з кредитування), за ступенем кредитного ризику, ми наводимо, виходячи з даних статистичної форми №604 „Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 p. № 124, у порівнянні двох періодів, а саме за станом на 31.12.10 та 31.12.09. Аналіз якості кредитного портфелю за ступенем ризику за кредитами, наводимо у таблиці 3
^

Кредитний портфель Банку за групами ризику

Таблиця 3
(тис.грн.)

Категорія ризику

На 31.12.10 р.

На 31.12.09 р.

Стандартні

69308

42958

Під контролем

41919

34968

Субстандартні

43119

34260

Сумнівні

2375

27

Безнадійні

110

9266

Усього

156831

121479


У Балансі Банку кредити відображаються за сумою основного боргу за мінусом резервів на потенційні збитки. У порівнянні з 01.01.2009р. станом на 01.01.2010р. кредитний портфель збільшився на 35352 тис. грн.

В структурі балансового кредитного портфеля найбільшу вагу займають кредити надані суб’єктам господарювання, які складають 64988 тис. грн., або 41,4%. Кредити фізичних осіб складають 30107 тис.грн., або 19,2 %.

Негативно класифікована заборгованість за станом на 01.01.2011 становить – 2485 тис.грн. або1,5% кредитного портфеля, що значно менше значення показника негативно класифікованих кредитів по четвертій групі банків (10%).

Станом на 01.01.2011р. обсяг фактично сформованого резерву під заборгованість за кредитами становить 6718 тис.грн., що становить 4,2% від загальної заборгованості за кредитними операціями. Класифікація кредитів за групами ризику щомісячно розглядається та затверджується на засіданні Кредитного комітету.

Інформація стосовно класифікації кредитних операцій та рівня формування резервів відображає оцінку якості кредитного портфеля управлінським персоналом Банку, яка здійснена на підставі внутрішніх положень Банку, розроблених виходячи з вимог Національного банку України щодо оцінки фінансового стану позичальників та обслуговування ними боргу, з урахуванням накопиченого Банком досвіду з кредитного обслуговування фізичних та юридичних осіб. На думку Аудиторської фірми, в економічних умовах, що склалися, достатність сформованих резервів за кредитними операціями фізичних осіб обумовлюється в першу чергу станом обслуговування кредитних операцій, а також перспективами погашення боргу, в тому числі за рахунок реалізації заставного майна. Слід зазначити, що у зв”язку з урахуванням наявної невизначеності щодо можливої вартості реалізації заставного нерухомого майна, кількісна оцінка необхідної суми до формування резерву під кредитні ризики залежатиме від застосованих припущень щодо поведінки ринкових цін на нерухомість. З урахуванням вищенаведеного, на нашу думку, Банк може потребувати додаткового формування резервів з метою зменшення кредитного ризику в разі суттєвого зниження вартості заставного майна.

Юридичним управлінням Банку та управлінням банківської безпеки ведеться претензійно-позовна робота у відповідності до вимог регламентних документів. Робота, яку здійснює Банк з метою стягнення простроченої і сумнівної заборгованості, знаходиться на задовільному рівні.

Зауважуємо, що Банку необхідно постійно вдосконалювати систему аналізу оцінки фінансового стану позичальників як на стадії розгляду та надання кредитів так і під час їх супроводження відповідно до змін у законодавчих та нормативних актах та впливу зовнішніх факторів.

Станом на 31 грудня 2010 року, за даними Банка, значення нормативів кредитного ризику відповідно становлять:

- норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента Н7 (нормативне значення не більше 25%) - 18,29%;

- норматив великих кредитних ризиків Н8 (нормативне значення не більше 800%) –169,44%;

- норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру Н9 (нормативне значення не більше 5%) – 0,07%;

- норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам Н10 (нормативне значення не більше 30%) – 0,07%

Висновок: а) аналіз наданої Банком інформації стосовно кредитних операцій, в цілому, адекватно відображає структуру кредитного портфеля банку; якість кредитного портфеля можна вважати задовільною. В той же зауважуємо, що Банк недостатньо приділяє увагу диверсифікації кредитів.

б) Сукупний кредитний ризик, притаманний кредитним операціям, є помірним, якість управління кредитним ризиком потребує вдосконалення. Виходячи з тенденцій 2010 року, щодо змін на ринку нерухомості в Україні, ми не можемо стверджувати, що існуючі резерви під кредитні ризики за кредитами, забезпеченими нерухомим майном, будуть достатніми для покриття можливих збитків за цими кредитними операціями в подальшому.


^ Якість портфеля цінних паперів.

Станом на кінець дня 31 грудня 2010 року у балансі Банку цінні папери відсутні.

У звітному періоді операції з цінними паперами не проводились.

Висновок: а) станом на кінець дня 31 грудня 2010 року у балансі Банку цінні папери відсутні.


^ Стан дебіторської заборгованості.

Стан та якість дебіторської заборгованості не несуть значного ризику для фінансового стану Банку, дебіторська заборгованість має поточний характер та становить 205 тис. грн.. або 0,01% від загальних активів.

Негативно класифікована дебіторська заборгованість станом на 01.01.2011р. становить 97 тис.грн, або 47,3% від всієї дебіторської заборгованості. Станом на 01.01.2011р. обсяг фактично сформованого резерву під дебіторську заборгованість становить 97 тис.грн., що становить 100% дебіторської заборгованості, віднесеної до четвертої групи.

Оцінка дебіторської заборгованості і формування резерву здійснюється щомісячно, зауважень не викликають.

Банк формує спеціальні та загальні резерви на покриття можливих втрат за активами, включаючи розміщені депозити, надані кредити, дебіторську заборгованість, нараховані відсотки за кредитами, як у національній, так і в іноземній валютах, та під позабалансові зобов‘язання банку. Для цілей класифікації активів при розрахунку резервів Банк користується нормативно-правовими вимогами НБУ. Обсяг сформованих резервів зменшує облікову вартість відповідного активу.

На звітну дату формування резервів здійснені Банком в цілому у достатньому обсязі та є реальним для погашення сумнівної та безнадійної заборгованості у разі її виникнення.

Висновок: а) стан дебіторської заборгованості , визначений Банком згідно нормативних вимог Національного банку України та внутрішніх положень, признаємо як задовільний;

б) формування резерву по відшкодуванню можливих втрат від дебіторської заборгованості здійснено своєчасно та в повному обсязі.


2.5. Достатність резервів та капіталу Банку, у тому числі, щодо відповідності формування капіталу Банку, фондів, резервів вимогам нормативно-правових актів Національного банку.


Процедури: Аудит достатності капіталу, резервів, фондів здійснювався щодо їх відповідності вимогам нормативно-правових актів Національного банку України.

Власний капітал Банку за станом на кінець дня 31 грудня 2010 року представлено в таблиці 4:

Таблиця 4

Найменування статті власного капіталу

Сума, тис. грн.

Статутний капітал

63000

Резерви та інші фонди банку

4312

Нерозподілений прибуток / непокритий збиток/

99

Власний капітал всього

67411


Обсяг регулятивного капіталу Банку станом на кінець дня 31 грудня 2010 року дорівнює 75 809 тис. грн. це є достатнім для виконання нормативних та ліцензійних вимог Національного банку України для здійснення існуючого обсягу операцій.

Зареєстрований статутний капітал Банку за станом на кінець дня 31 грудня 2010 року складає 63 000 тис. грн. та сплачений в повному обсязі.

Капітал Банку за структурою є збалансованим та складається з основного капіталу – в сумі 67264 тис. грн. та додаткового капіталу – в сумі 8545 тис. грн.

Рівень адекватності регулятивного капіталу Банку протягом 2010 року не порушувався, станом на 01.01.2011 року норматив адекватності регулятивного капіталу Н2 складав 99,31% при нормативному значенні не менше 10%. Середньозважене значення нормативу співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) на кінець року становить – 42,87% при нормативному значенні не менше 9%.

Розподіл прибутку, та розміри формування фондів за рахунок чистого прибутку, здійснюється на підставі Рішень Загальних зборів акціонерів банку.

Чистий прибуток Банку за 2010 рік склав 99 тис. грн.

Резервний фонд формується Банком у відповідності до статуту. Резерви під втрати за активними операціями є достатніми і покривають можливі збитки.

У результаті проведення аналізу капіталу Банку нами не встановлено фактів, які свідчать про недотримання Банком порядку формування резервів та фондів відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

Структура капіталу, що склалась на кінець звітного року не містить ознак загрози фінансової стійкості, а його абсолютний розмір відповідає нормативним вимогам щодо його розміру.

Розкриття інформації про власний капітал та чистий прибуток, у фінансовій звітності Банку, відповідає вимогам Національного банку України та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.


Висновки: а) принципи формування резервів та регулятивний капітал відповідають нормативним вимогам Національного банку;

б) відмічаємо достатність резервів та адекватність капіталу банку.


^ 2.6. Оцінка ризиків банківських операцій та операцій з інсайдерами/пов’язаними особами.


Процедури. Системи управління ризиками Банку, в цілому є адекватними. Встановлено, що Банк здійснює управління ризиками згідно методичних рекомендацій Національного банку України, внутрішніх положень про управління окремими видами ризику та у порядку визначеному внутрішньою методикою оцінки ризику, а саме:

- виявлення ризику, тобто визнання та розуміння наявних ризиків або ризиків, що можуть виникнути у зв'язку з новими діловими ініціативами;

- вимірювання ризику. Це точне і своєчасне вимірювання ризиків та є важливим компонентом ефективного управління ризиками, який забезпечує здатність банку контролювати ризики та здійснювати їх моніторинг. Вимірювання ризиків передбачає оцінювання як окремих операцій, так і портфелів;

- контроль ризику. Це встановлення обмежень і доведення їх до виконавців за допомогою положень, стандартів, процедур, які визначають обов’язки та повноваження працівників. Контрольні обмеження є дійовими інструментами управління, які уточнюються в разі зміни умов або рівня толерантності до ризику;

- моніторинг ризику. Здійснення моніторингу ризиків для забезпечення своєчасного відстеження рівнів ризиків і винятків із тих чи інших правил, своєчасного вжиття необхідних заходів.

Основними ризиками, що випливають з діяльності Банку та мають суттєвий вплив на результат діяльності Банку є: ризик ліквідності, кредитний ризик, валютний ризик, операційний ризик та інші.

Управління вказаними ризиками здійснюється наступним чином.

^ Ризик ліквідності визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов’язання у належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних витрат. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та\або виконувати позабалансові зобов’язання, через нездатність Банку швидко закрити розриви своїх позицій за поточними ринковими ставками, не зазнавши при цьому неприйнятних витрат, а також нездатність врахувати зміни ринкових умов, які впливають на спроможність залучати кошти в потрібних обсягах та за прийнятними ставками або реалізувати активи швидко і з мінімальними втратами вартості.

Банк має доступ до різноманітних джерел фінансування. База фінансування складається з різноманітних інструментів, включаючи депозити, субординовані зобов”язання та внески акціонерів. Завдяки цьому урізноманітнюються шляхи фінансування, виключається залежність від будь-якого одного джерела фінансування та як правило знижується вартість коштів. Керівництво намагається підтримувати збалансованість між безперервністю фінансування та його різноманітністю, використовуючи зобов’язання з різними термінами виплати. Керівництво постійно здійснює оцінку ризику ліквідності шляхом моніторингу змін в фінансуванні, яке необхідне для досягнення цілей бізнесу, визначених в загальній стратегії.

Система управління кредитним ризиком знаходиться на достатньому рівні. Серед основних інструментів управління кредитним ризиком, які застосовуються Банком, можна визначити використання чітко описаних методик та процедур щодо управління кредитним ризиком.

Досягнення ефективного управління та аналізу індивідуальних кредитних ризиків забезпечується шляхом: забезпечення ефективності кредитного адміністрування, включаючи кредитний аналіз та моніторинг, оцінка застави і документального оформлення застави; застосування бальної оцінки фінансового стану позичальників; забезпечення адекватності методів, що використовуються для визначення кредитних проблем та ефективності роботи з проблемними активами; виконання вимог банку щодо рівня забезпечення кредитного ризику заставою; оцінка кредитного ризику шляхом формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями. Управління портфельними ризиками забезпечується шляхом диверсифікації активних операцій: встановлення лімітів на операції ,банки, продукти, тощо.

Зауважуємо, що рівень моніторингу кредитних ризиків завжди потребує доопрацювання в частині оцінки фінансового стану позичальника, рівня і виду забезпеченості та впливу зовнішніх факторів.

^ Валютний ризик – визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі для Банку коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали.

Досягнення ефективного управління валютним ризиком забезпечується шляхом: здійснення аналізу обсягу балансових та позабалансових статей, які підлягають переоцінці у зв’язку зі змінами валютного курсу; визначенням потенційних величин втрат капіталу у зв’язку з перерахуванням валютних позицій у їх гривневий еквівалент у разі зміни валютних курсів; визначення системи обмежень, що установлюють чіткі параметри ризику для надходжень та капіталу за різними сценаріями; аналізу та регулювання потоків грошових коштів; вжиття заходів щодо зміни структури активів та пасивів в іноземній валюті; забезпечення хеджування відкритих валютних позицій; забезпечення незалежного моніторингу лімітів ризиків і вимірюванням розміру ризиків.

^ Операційний ризик – визначається як потенційний ризик для довгострокового існування Банку, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або інформаційних технологій.

Досягнення ефективного управління операційним ризиком забезпечується шляхом: створення внутрішньої нормативної бази щодо управління ризиком; забезпечення достовірності та збереження банківської інформації; наявності належних механізмів контролю за управлінням ризиком; надання доступу працівників до операційної системи у відповідності до посадових інструкцій. Заходи щодо зменшення операційного ризику передбачають організацію процесу навчання та підвищення кваліфікації персоналу, належний розподіл функцій по оформленню та подальшому проведенню угод, подвійний контроль та додаткова верифікація в угодах та платежах: суми, валюти, дати розрахунків, тощо.

Слід відмітити, що наряду з увагою до фінансових ризиків, які безпосередньо пов’язані з формуванням балансу банку, необхідно більш зважено підходити і до функціональних ризиків, які виникають внаслідок неможливості своєчасно та в повному обсязі контролювати фінансово – господарську діяльність, збирати та аналізувати відповідну інформацію та враховувати взаємозв’язок який існує між усіма ризиками. Тому Банк повинен аналізувати та оцінювати не лише окремо кожен вид ризику, а й визначати сукупний рівень ризику, що складається із обсягів окремих ризиків.

На протязі 2010 року, операції з інсайдерами та пов‘язаними особами проводилась на звичайних умовах та не мали суттєвого впливу на фінансові результати Банку.

Оцінка ризику банківських операцій з інсайдерами та пов’язаними особами проводилася адекватно. Характер відносин Банку з інсайдерами не мали відмінностей від взаємовідносин, що встановлені Банком для будь-яких інших контрагентів Банку та такі, які б створювали додаткові ризики для Банку. Інформація про операції з інсайдерами у 2010 році адекватно розкриті у річному фінансовому звіту Банку у Примітці «Операції пов'язаних сторін».

Основні види послуг, що надавались пов’язаним особам: кредитні, депозитні операції, розрахунково - касове обслуговування. Ліміти на проведення активних операцій з пов’язаними особами встановлюються банком в межах нормативних вимог НБУ: норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) фактично дорівнює 0,07 (дозволена норма у відсотках до статутного капіталу – 5%); норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерами (Н10) фактично дорівнює 0,07 (дозволена норма у відсотках до статутного капіталу – 30%).

При розрахунку нормативів кредитного ризику два або більше контрагентів вважалися одним контрагентом і такими, що несуть спільний економічний ризик (кредитний ризик концентрації), за наявності певних умов відповідно до вимог НБУ.


Висновки: а) на основі проведеної роботи аудитори підтверджують наявність помірного ризику за основними операціями банку та операціями з інсайдерами/пов’язаними особами; б) система оцінювання та управління ризиками в банку охоплює всі процедури та ризики притаманні банку в цілому є достатньою,але потребує постійного вдосконалення.


^ 2.7 Адекватність бухгалтерського обліку, процедур внутрішнього аудиту та заходів контролю Банку.


Процедури. Банк дотримується вимог чинного законодавства України, нормативних актів НБУ, вимог МСФЗ та МСБО стосовно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Організаційна структура підрозділів, які займаються бухгалтерським обліком відповідає загальній організаційній структурі Банку. Система бухгалтерського обліку та інформаційне забезпечення адекватні для прийняття зважених управлінських рішень.

^ Адекватність бухгалтерського обліку.

Порядок ведення бухгалтерського обліку операцій, які здійснює Банк, встановлюється Обліковою політикою Банку. Облікова політика Банку є внутрішнім нормативним документом, який визначає цілі, принципи, методи та організацію бухгалтерського обліку в межах чинного законодавства України.

В обліковій політиці банку розкриті питання порядку проведення бухгалтерського контролю. Зазначаємо, що банком проводиться контроль, та розписані процедури та порядок проведення первинного та подальшого контролю, порядок здійснення логічного та арифметичного контролю за достовірністю звітності

Бухгалтерський облік в цілому забезпечує достатньо детальні розшифровки рахунків, які дають змогу аналізувати будь-які відхилення, надання правдивої порівняльної інформації про активи, зобов’язання, фінансовий стан та результати діяльності банку.

При проведенні аудиторських робіт, ми не мали змоги встановити моменти приховування, змови, підробки, навмисного не відображення операцій в обліку, які є елементами шахрайства, тому аудитори мають право сприймати надану інформацію, записи і документи як достовірні. Однак, аудитори мають думку, з певною часткою професійного скептицизму, що після перевірки можуть виникнути обставини, які викличуть питання щодо наявності шахрайства та помилки.

Для обмеження ризику при виконанні банківських операцій, банком визначено та встановлено перелік операцій, які вимагають додаткового контролю.

Розробка та впровадження методики застосування ефективної ставки відсотку для визначення амортизованої собівартості фінансових інструментів потребує подальшого розвитку.

Внутрішній аудит та заходи контролю Банку.

Незалежний оперативний контроль Банку покладено на службу внутрішнього аудиту, яка створена і діє згідно вимог Закону про банки та Статуту Банку.

Протягом 2010 року підрозділ внутрішнього аудиту Банку був незалежним, звітував безпосередньо вищому керівництву, мав прямий доступ до всієї інформації, яка стосується діяльності Банку.

При проведенні аудиту застосовувались методи ревізії, тестування системи внутрішнього контролю, аналітичні процедури, відстеження динаміки процесів, порівняння. Задача внутрішнього аудиту полягає в здійсненні контролю за дотриманням законів України, нормативно-правових актів НБУ та рішень органів управління банку; аналізу діяльності банку, перевірки результатів поточної фінансової діяльності банку.

План перевірок 2010 р. виконано в повному обсязі, результати перевірки узгоджені на засіданні Спостережної ради банку. Перевірки проводяться вибірково згідно затвердженої програми. При цьому забезпечується принцип раптовість перевірок.

За результатами перевірок складалися підсумкові документи (аудиторські звіти), що розглядалися на Спостережній Раді Банку та на засіданнях Правління, здійснювався контроль за усуненням рекомендацій та виправленням встановлених зауважень, відповідальність за усунення виявлених помилок і недоліків за рішенням Правління Банку покладалась на керівників структурних підрозділів Банку, контроль на службу внутрішнього аудиту.

При проведенні аудиту Банка аудиторська фірма використовувала акти внутрішнього аудитора.

Внутрішній контроль Банку направлено на ефективність ведення господарської діяльності, забезпечення збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам і виявлення їх, точності та повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової звітності.

Банком розроблені необхідні інструкції для посадових осіб, створена трьохрівнева система захисту безпеки інформації системи Банку. При цьому встановлені певні правила для доступу користувачів до бази даних Банку та здійснення операцій в банківській системі програмного забезпечення.

В Банку діє система послідуючого контролю, який полягає в перевірці вже виконаних операцій з метою перевірки їх на відповідність інструктивним матеріалам, вказівкам та нормативним актам діючого законодавства.


Висновки: а) бухгалтерський облік банку відповідає вимогам нормативно-правових актів Національного банку України та забезпечує належний рівень адекватності внутрішнім положенням;

б) процедури внутрішнього контролю та аудиту відповідають нормативно-правовим актам Національного банку та забезпечують адекватний контроль за ризиками банку, тощо.


Директор аудиторської фірми “Фінком-Аудит” О. А. Мазур

(Свідоцтво АПУ № 0618,сертифікат аудитора банків 0005

Свідоцтво НБУ №0000028 від 03.12.2009 р. про внесення

в реєстр аудиторів банків)


м. Київ, 24 березня 2011р.




Скачать 309.18 Kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2019
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты