Домой

Вітаю! Ніхто не знає своєї межі, та іноді відчувають… Тому маю одне прохання. Зберегти цей текст (бажано, ще й перевести у паперовий формат), навіть, якщо Ви категорично!!!, не згодні з викладеним у ньому




НазваниеВітаю! Ніхто не знає своєї межі, та іноді відчувають… Тому маю одне прохання. Зберегти цей текст (бажано, ще й перевести у паперовий формат), навіть, якщо Ви категорично!!!, не згодні з викладеним у ньому
страница21/40
Дата13.03.2013
Размер7.08 Mb.
ТипДокументы
САНИ, к - т. чана сани, а √ СуСаН коник
САРАНА, саранча
СВЕКОР, та тесть
Свиня. є √ ц\н
СВІТ, Всесвіт, світло, миръ. СВІТАНОК
Світоч україни
СВІЧАДО, дзеркало, люстерко
Семітські мови
СЕРЕБРО, є √ ЗРХ сяяти, √ БР чистий, а ще √ БР\ оздоровляти, вилікувати. Часом воно не на «Свячену Воду» вказує? Адже срібло
Серце планети.
СЕСТРА. Тут мабуть варто пригадати, що √ СіСа радість, √ ТРЙ два. Подвійна радість? Чи ДВІ
Сині гори = хахол.
Подобные работы:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   40

С


САВАН, від √ СФН покривати, крити, Ф = В.

САД, від √ СаДе поле, плодоносне середовище. Див. пе - сде. А в арб. √ СаД огорожа, і правда, без огорожі, - то ліс, – дике поле.

САДЖАНЕЦЬ. Є √ СаДе родюче середовище, поле. Наше «сад» від нього. Українці – теж саджанці, бо √ \КР посажені на цій землі. Саме ж слово саджанець, у Святому Письмі натійа. Якось моя вчителька - гуржійка розповідала, що, живучи в Грузії, вона навіть заплатила, кому треба, щоби мати таке ім’я, не Ната, Нателла, а саме – Натія. Не знала сердешна мови Святого Письма (зараз володіє відмінно, навчає бажаючих) – от і назвала себе українкою. В цьому підтвердження чотирьох значень імені в нашому житті:

  1. ненька називала – мала надію, що донечка ростиме, потім і сидітиме поряд, а не відлетить далеко у чуже гніздечко;

  2. може й люди називали так її, бо невеличка й тендітна;

  3. в решті - решт закинула її доля в Україну

  4. а четверте? У Бога в Книзі.

САДИБА. Маємо √ СоДі білити вапном, √ ЙСД початок, основа, фундамент, √ Ба в ній. Див. свадьба. Є ще √ ЦДа бути в засідці, Ц = С, та √ СДД грабувати, або √ СДа комод, сундук, скриня.

САДИТИ, див. садиба, свадьба.

САЛО. Сила? Як і молоко воно, - біле… Маємо √ Зе це, √ Ше те що, З = Ш = С, та √ ХЛВ сало, молоко. Х = h = S, В = Ў = О? Маємо √ Зе це, √ Ше те що, З = Ш = С, та √ ХЛВ сало, молоко. Х = h = S, В = Ў = О? Семітське «Г» та «Х» горлові й чуються нам, як один звук, «А», тоді √ Зе це, √ ХЛВ сало, З = С? Бо на наші вуха сем. Х = А (Хана = Анна). Різали кабанчика на Різдво, а сало зберігалося, аж до косовиці. Шкода було різати курчат, ягнят, гусенят, - зима не за горами, а щоб косою махати цілий день, - енергія потрібна. Коса любить брусок і сала кусок. Таке запримітив народ. Сальце ж, воно і на сонці не псується. Тане, пливе, - та з цибулькою й хлібом, - за милу душу йде. Див. село, зело, зілля.

Зустрічаємо в Святому Письмі √ СЛоу перепел. Чомусь Біблійна енциклопедія тлумачить те слово як – «жир, тук». Див. перепел. Є ще √ ШЛо спокій, безтурботний, дуже. А «дуже» це сила. Та ще, - у безтурботного, - сало… Гладкий.

^ САНИ, к - т. чана сани, а √ СуСаН коник,( пор. з рос. коньки), √ ЦНа рамка, холод, √ ЦНН стужа, Ц = С. Див. ґринджоли.

САПА, є √ СаП згубити. Траву на ниві? Можуть заперечити, що √ СаПа диван, але два значення має й √ МТа ліжко, й смерть, тощо.

САПЕТКА, к - т. сепет корзина, а √ ЦФТ накладати, √ ШФ/ нахил, Ф = П, Ц = С.

САР(- а), сер, сір, her, усе від √ СР повелитель, боротися, захищати. Див. ка - сар, ка - цап, ке - сар, кайзер, цар, цісар. А може й сармат, - бороти, долати, смерть?, бо √ МТ смерть. Є й у циг. шеро голова родини. Див. Баро Шеро. Біблійна Сара спочатку звалася «Сарай». Іноді бачимо переходи: h = S = Й, що нагадує нам Ксеркса і СРЙ = ЙРЙ. Див. Ксеркс, Сірко, Хорхе, Юрій.

^ САРАНА, саранча. Ми те знаємо, як – коники, а є √ Ко той що, √ НКа/ вивих. Коліньми навиворіт? Що нагадує назву цикадки, цвіркуна «харголь» та наше «карга» дцс. Є ще √ НКа чистити, (поле від рослин?). Є й √ СаР повелитель, √ СаРа злочин, √ /аНШ покарання.

СВАВІЛЛЯ. необмежена влада, беззаконня. Гадаю, що сюди підійдуть корені √ ЦВ\ сила, √ Б/аЛ владарювання. Див. Саваоф, блуд.

СВАРГА, - це знак Сонця, свастика (чоловічого роду), у котрої кінці загнуті в іншому напрямі, аніж у фашистів. Гітлер спровадив свою «Ананербе» (дцс), на розкопки в наших краях, з метою пошуку арійських витоків. Є √ СРГ переплітати(- ся), витися. А вираз «той що переплітається, в’ється», буде √ СЎРГ, де Ў = В. Цей арійський знак бачимо на трипільському глиняному посуді.

Генетичний аналіз мешканців села, що поряд зі знайденим городищем, довів їхню ідентичність з народом сивої, 5000 - літньої, давнини. Але ні товариш Сталін, як і його друг, товариш Гітлер, не оприлюднювали інформацію про арійське походження українців, а подалі заховали.

Нещодавно археолог Зданович (див. ашкеназ, німець) знайшов на Уралі, біля села Аркаїм городище 3000 - літньої давнини. Який же лемент здійняли: «Росія, - родіна арієв!» Москва, вже не «Третій Рим», а «Третій Аркаїм!». Та, капосні хахли, почали прискіпливо роздивлятися знахідки, а там… Арійством і не пахне. Лише кізячком. Звичайні загороди для великої кількості худоби, скотарів - кочовиків. Ну є і в Карпатах, на полонинах схоже.

Та й словом «скоти» семіти називають тих, яких мудра грека «охрестила» скіфами… Почитаєте світоча срібної епохи Росії, О. Блока: «Так, - скіфи ми. Так, - азіати!..» Бо до ХVІІІ століття мали вони державу, знану в Європі, як «Московія - Татарія». Див. Блок, арій.

СВАРКА, є √ ШВР ламати. Ламати стосунки? Ш = С, а у Святому Письмі, сварка рів, і дівчина ріва. В рос. є рёва. Є й √ СВР думка, припущення. А незгодних вдосталь. Див. ругать, брань, матюк, картати, ганити.

СВАСТИКА, Є два корені: √ СВВ крутити, кружляти, та √ СТГ відхилятись, СВВ - СТГ, Г = К. Саме таке зображення хреста – свастики на вкладниці 40 книги «Введение христианства на Руси». Див. арій, сварга. Також можемо спостерігати зображення святих на іконах у котрих на ризах свастика. Ще маємо √ СДК розщеплювати, СВВ – СДК. Розщеплене коло? Д = Т. Див. соловей-розбійник.

СВАТ. Є √ ШВТ коліно (рід, родина), √ Ш = С, а сватання і є наміром залучити до роду, родини. Див. ханамік, ханума.

На Близькому Сході звичним явищем було закопування новонароджених дівчаток у пісках пустелі, бо вона стане матір’ю іншого роду, племені - конкурента. Аллаг через пророка Мухаммада назвав те у Корані великим гріхом і заборонив так вчиняти.

^ СВЕКОР, та тесть. Є √ ХаМ секор, тесть. Перекладається √ ХМ, як, - теплий, гарячий. Допікає? Див. свекруха, теща.

СВЕКРУХА, теща. Обидва слова в Святому Письмі √ ХаМуТ. А тесть і свекор просто ХаМ. Початкова конструкція √ ХМ тепле, гаряче, спекотне.

Якщо ж розкласти наше слово «свекруха» на окремі корені: СВ та КРХ, то матимемо в √ СВВ обруч, √ КРХ лід. Крижаний обід? Те що на Сході надаються цьому слову якості тепла, теж не похвала. В тих краях зайве тепло не радість, їм би прохолоди. А у нас навпаки тепло треба. Окрім того √ КРХ вискубувати волосся. Два слова, а яка характеристика взаємин!

^ СВИНЯ. Є √ Ц\Н дрібна худоба, √ Ш/а верещати, √ СВНЙа мильниця (із сала мило?), √ С\еН галасливий, √ Цо\а кал, кізяки, Ц = С = Ш. Та пригадалося √ СФіНа корабель. Раніш локаторів не було, от в тумані й смикали свиню за хвоста. Лементу було!.. Див. кабан, хазар.

^ СВІТ, Всесвіт, світло, миръ.

СВІТАНОК, є √ ЦВіа забарвлювати. Знайомі нам і слова «розвиднятися», «вечоріє», то має бути й «дніє». Хоч ніхто його не зустрічав, але є √ БД матерія. Матеріалізуються речі? Або √ ЎД\а свідчити, дійсність, Ў = В. Тут простежується і «день», і «світанок», Т = Д. Див. день, займати(- ся).

СВІТЛО. Вперше в Біблії воно стрічається у третьому реченні. Чому раніше вода? Див. число.

СВІТОЧ. Від √ ЦВ/ колір (дцс), √ ТЦ\е виходити? Той що вирує різнобарв’ям? Маємо те й в Україні, вожай - світоч в образі жінки. Але зайди з боліт Залісся, «Мертві душі» - назвав їх Гоголь, жахаються того світоча України.

Їхнім душам миліше Світло болота й ватаг - розбійник (адже землі теперішньої Москви були вотчиною Солов’я – Розбійника у билинах киян), от вони й потяглися за ним.

Щоправда й інші народи, чомусь, уперто пручаються, при виборі жінки в очільники держави. Та все ж, материнське начало візьме верх. Віра у те вилилась віршем.


^ СВІТОЧ УКРАЇНИ


1. Незалежність, як мандри в пустелі,

Щоб очиститися від сміття.

Багатьом «ковбаса по два десять»

Маячить, як основа життя.


Приспів:


А ми за Юлю, вона веде нас

В сорокалітті шляху знегод.

Вона нам Світоч і Господиня

В нашій державі. З нею народ!


2. Усілякі причинні, до влади

Рвуться так, що аж слина тече,

Кожен має надію, що хапне

Та хутенько до схову втече.

Приспів:

3. Наче круки на Птаху - Жарптицю

Налетіли, дзьобають і рвуть.

Розуміють, що лише із нею -

Наш народ знайде правильну путь.

Приспів:

4. Нам набридли давно теревені:

«Я не крав», та «Почую усіх».

Забирайтеся геть! Навіжені!

Прихопіть і прибічників всіх.

Приспів. Бо ми – за Юлю!......

Порівняйте тлумачення прізвищ, Тимошенко, Ющенко, Янукович. Маємо можливість переконатись у впливі імені на долю. Див. число.

^ СВІЧАДО, дзеркало, люстерко. Від √ ШВ вертати, √ ШГД свідчення? Щоправда є й √ Ш\В всотувати.

СВОЛОК немитий, читаємо у Шевченка. Сволок – це колода вздовж середини стелі, котру він тримає. Від √ Ше те що, √ ЗЎ це, Ў = В, Ш = С, √ ПЛГ розділяти, половина. П = Ф = В, Г = К.

СВЯТО. Я так гадаю, що це слов’янське слово має корінь √ ЦВ/а барва. Щось барвисте, душу радує. Маємо навіть прізвища: Звягін, Звягільський, Звягінцев, - барвисті, рос. цветной, ідиш фуцен.

С = Г, тобто Г = h = S. А це вже й Х = С. Див. кюр, сер, прізвища тюркські.

СЕ, або СЄ. В синодальному перекладі Біблії тлумачать це слово, як слов’янське. Та недалеко воно від східного «Зе». Див. те, це.

СЕЛО, є √ Ше, те що, √ Зе це, √ \ЎЛ первісне, основа, родина, Ш = С = З, √ СеЛа/ скеля. Порівняйте з грз. сакля. Те що не зрушити. Навіки. Вчені висувають припущення, що й до нас були цивілізації, а поселення їхні там же де й сьогоднішні. Копайте і знайдете. Хоч підійде й √ Зе це, √ \Ло сила його. Чия тільки, божа, чи того хто осів? Адже осілий мав захисні стіни та вирощував їстівне, забезпечуючи запаси на голодний період. На відміну від √ ДіР хлів, кошара, стайня, √ БНа зведене, Б = В, та інші значення для тимчасового утримування худоби. «Дєрєвня» - це для номада (кочовика), а не для автохтона.

Якщо розглянути варіанти √ Ше те що, √ Зе це, та Сє(й) ц - с., Ш = С = З і додати «аїл» «аул» - то знов повертаємось до основи, родини.

Є ще √ ЦЛВ хрест. Додаючи суфікси та ін., матимемо хрест, хресті, хрестіан, (у нашому варіанті); ЦЛВ, цлаві, цлавіан, - словйан, а рос. крест - крестьян. Якщо замінити літери Святого Письма на арабські, - то матимемо √ СЛо. В арб. СЛБ хрест, бо у них нема літери «В», а є дифтонг, котрий дає нам звук «О» замість дифтонга «УВ», Б = В. Тобто гурт хрестйан, рос. крестьян. Тому і йшло до нас християнство 1000 років, бо Солуньські македонці називали себе по ц - с. крєстіан (зараз - це вже християн), а наші пращури ніяк не могли второпати, - куди їх тягнуть. Адже і в них тотемом був хрест - свастика, знак Сонця, світла. Ми ж арії, - осяяні, Дажбожі онуки.

Та ще й мову якусь церковно - слов’янську пропонували. Її без фахової освіти й досі не кожен втямить. Див. аул, аїл, кишлак, сніг.

СЕЛЯНИН, мовою Святого Письма √ \аКР, √ \іКР, √ \уКР осілий, посаджений на цій землі, україн. В цьому була гордість, що маємо свою землю. Ми не якісь там волоцюги кочівники, ка - сари, повелителі. Повелителів з часом витурять. Див. село.

Російське слово «бродяга» має романтичний присмак і це оспівувалось, проводилась агітація кидати рідні місця. Пісню «Мой адрес Советский Союз» з гордістю співала молодь і це повинно було наповнювати наші серця радістю, що земля від Бресту до Магадану, наша.

А от на Кавказі слово «бродяга» все одно, що сміття, й узбеки вважають що бігати від родини - найтяжчий гріх і в Україні це слово волоцюга, негативне ставлення до них.

Для порівняння можемо взяти також слова «старцы» пієтизоване в Росії, і «старці» українською, - злидарі, жебраки. Що не додавало поваги.

СЕМАНТИКА. Є √ Ше те що, √ Зе це, С = З = Ш, √ МН із, √ ТкХ нутро. Див. мана, етимологія. Є й інше пояснення √ ШМ ім’я (арб. \СМ, Бібл., Сим, іменник?), Ш = С, √ \Н частка, крихта, √ Д/Г думка, (рос. мнение, понятие), знання, тут /Г = К, √ ДГа плодити(- сь), √ ДКК дрібнити (звідки подвійне √ ДКДК, граматика), √ ДЙК бути точним, Д = Т, Й = И = І. Див. етимологія, семантія, семасіологія.

СЕМАНТІЯ. Це вже мій неологізм. А хіба я, - не народ, котрий породжує мову?.. Є на Сході СіМ, √ ШеМ ім’я. На відміну від мусульман, у котрих 99 найпрекрасніших імен Аллага, - Закон Мойсея, не радить озвучувати Боже ймення, тому говорять, або й пишуть замінюючи на слово «ІМ’Я».

Для другої частини знайшов корінь √ НТ/а саджанець, паросток, «айн» = «Г» = «К» та √ НТК плавити, сплав, розливати. Таким чином маємо нове значення семантики: «Божі саджанці (паростки)». Що ж тоді «Божий сплав», - «Було: вся Земля, - мова одна…»? А потім? Розплавив, переплавив, розлив?.. З одного цілого, у безліч форм?.. Див. семантика.

СЕМАСІОЛОГІЯ, - те що й семантика, але у слім., те подається, як грецьке, та тлумачиться, як – значення + вчення. Хоч мова Святого Письма, характеризує те, як внутрішнє, крихта знань про ім(-’я, - енник), створення думки про іменник через його часточки, точність (значення) імені й, насамкінець – просто граматика, тлумачення котрої від √ ГРМ кістяк, тіло, + √ ТкХ нутро. Див. граматика, семантика, семантія, слово.

СЕМИРЯГА. Від √ ЦМР вовна, √ СМР наїжачитись?

СЕМІНАРІЯ. Учбовий заклад для отримання духовної освіти, їй передує бурса, дцс, а √ СіМа скарб, довершеність, √ На\Р освіта. Див. Змієві Вали.

^ СЕМІТСЬКІ МОВИ, східні, як і українська пісня – зароджуються і линуть з найпотаємніших закутків душі. Це шурхіт Всесвіту з його глибин. На початку Святого Письма бачимо √ РХФ дрижання. Вібрація, шурхіт – схожі? А голос і є – дрижання. В цьому істина? Не просто ж так Святе Письмо написане семітською, бо й слово «сем» в Святому Письмі √ ШеМ, арб. \СМ ім’я, і Боже ймення замінюють словом га - ШеМ, (га – артикль, в арб. АЛ) щоби не тріпати його намарно.

Першою семітською була шумерська, потім акадська, саме в них знайдете корені мови Святого Письма, а з ними й української. Див. Мардук, Нібіру, нефілім.

СЕРДИТИСЬ. Від √ СРТ шкрябати, Т = Д? Маємо вираз «На серці шкребе». Цей корінь дає і рос. чертить (не від цього – чертыхаться?). Див. шрот.

Є ще √ ЦРТ біди, лихо. Пор. з рос. обижать, обидеться. А коли ви сердитесь? Та коли щось «не по вашому». Тоді ви й ображаєтесь, а потім злість очі застує.

^ СЕРЕБРО, є √ ЗРХ сяяти, √ БР чистий, а ще √ БР\ оздоровляти, вилікувати. Часом воно не на «Свячену Воду» вказує? Адже срібло, занурене у воду, пригнічує шкідливі мікроби. З давніх - давен люди запримітили, що ті, хто пив та їв зі срібного посуду, - залишалися живими підчас епідемій холери, дизентерії тощо. Див. срібло. Зараз те набуло вигляду іонізації води, але додавання колоїдного срібла лише шкодить організмові. Покладіть до кухля срібну монету, ложку, виделку. Тільки срібну, а не мельхіорову.

СЕРЕДИНА, є √ СРД зберегтися, уціліти, залишитись живим. Інших коренів, у словнику, що можуть пояснити наше слово середина, - я не знайшов. А зміст вельми точний:- теля посеред череди, плід усередині матері, (чи яйця), бомбардувальник посеред ескадрилі (ну хоч би від винищувачів), рибина посеред косяка, клініка Шаріте (швидка допомога?) у Берліні, - посередник.

СЕРП. Від √ СРП очищати? Довкілля від рослин?

^ СЕРЦЕ ПЛАНЕТИ. Алтайський шаман, бідкаючись через вилучення принцеси Оче Бала, стверджував, що Алтай – пуповина, котра поєднує планету Земля з Космосом. Потім почав розповідати де інші частини тіла планети знаходяться. Лише про серце не сказав: «А то задиратимуть носа мешканці тієї території». Та це можемо й самі вирахувати. Адже серце = центр, а центр = вісь, а вісь = кийКиїв?! Чи може я не туди спрямував логіку? Бо є незаперечні докази промосковських вчених... а у них дипломи, мантії, картузи з китицями, «тюкали» у ЗМІ, котрі й народилися з «Сірковими очима» - тож «затюкають» і рідну неньку. Див. Міщенко.

У передачі «Таємні знаки» розповідали про «Віщого Олега». Він був посвячений у таїну. Як чаду царського коліна, йому була притаманна жага сягнути вершин влади, стати центром, а для цього треба було опинитися в центрі Буття, котре мало містичну ознаку, - змії, котра себе за хвіст кусає. Там де кусають зуби, - там і центр. От він і помандрував з пророчого граду (див. Новгород) і опинився в Києві, на Лисій Горі. Див. Київ, Голгофа, руські візантійці.

^ СЕСТРА. Тут мабуть варто пригадати, що √ СіСа радість, √ ТРЙ два. Подвійна радість? Чи ДВІ радості. Де √ СіСа таки натякає на «сіся», тобто, - «циця», Ц = С. Див. їжа, циця. Щоправда й √ Ше що, √ Зе це, З = С = Ш, √ СТіРа протиріччя, суперечливе, руйнування, - також характеризує стосунки з братом. Ябеда… Плани руйнує, капості чинить, як у пісні: «А менша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала…», див. брат.

СЕЧА, є √ ШТ, це корінь біблійного слова сеча. Мабуть Ш = С, а Т = Ч, бо чуємо ж в анг. замість кондакте – кондакче. Сіті - те ж √ СТ, у рос. моча, нагадує √ МЦ сік, рідина, а мо’ й √ Ме із, √ СТ витоки, Ме - СТ, де СТ = Ч, див. виціджувати, вичавлювати. А у циг. мутра сеча, нагадує √ МТР злива.

СЄ, ц - с., те що й це, те (дцс).

СИВИЙ, і √ СіВ, сивіти, а у грз. чагара сивий, що перекликається з √ ГіР блискучий, крейда.

СИДІННЯ, є √ СДН пень.

СИЛА. Є √ Ше те що, √ Зе це, √ Се це, в ц - с., √ \еЛа сила, З = С = Ш, от і маємо, сила - це сила. Є ще схоже √ СеЛа скеля, у грз. дзала, ц - с. зело, укр. зілля. Див. жила.

СИН, від √ \оН нащадок, сила, капітал, √ Зе це, √ Ше той що, + √ \оН = син? З = С. Маємо в ідиш Бер - зон, ведмедів син. Порівняйте з «уна, уні». Див. хан, Чингізхан.

СИНЕВА, синь, є √ ШНа змінюватись, бути іншим, відрізнятись. Чи може √ ЦіН ознака, √ НеВа текти? Ворожили ж по хмарам небесної сині.

СИНИЦЯ, пташка. Є в √ НЦЦ блиск. Її спів і нагадує блиск, спалах, якщо перевести це у світломузику. В арб. зіммір синиця, від дієслова √ ЗаМаРа грати на сопілці.

^ СИНІ ГОРИ = ХАХОЛ. Поділився якось із «Просвітянкою» своїми здобутками у пошуках кореня змісту слова «хахол». Як тільки - но вона почула, що тлумачення з мови Святого Письма, замахала руками, не хотіла слухати, та наполягала на версії законних вчених (а не якогось там – зайди, аматора), що це слово тюркського походження й означає – синій. Бо вої Бату - хана замилувалися синню Карпат і все гелготіли: «Хахол, хахол…» Ну як же це – без «маголів!»? Та ще й православним…

Монгольською я не володію, але знаю, що √ КхаХоЛ синій, - ми від нього маємо – кахля. Але ж і на глиняній кахелині фарба у вогні змінюється на синій колір. Знов таки – переродження у вогні, а √ ХоЛ
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   40

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты