Домой

Повний звіт «Новітні дослідження українського медійного середовища в рамках європейських стандартів»




НазваниеПовний звіт «Новітні дослідження українського медійного середовища в рамках європейських стандартів»
страница74/74
Дата04.03.2013
Размер9.17 Mb.
ТипДокументы
Коментар різниці у цифрах
Коментар різниці у цифрах
Правда — це єдиний стандарт, який має бути”.
Коментар різниці у цифрах
Я думаю, вони є, але чим вони займаються і хто туди входить мені не відомо. Можливо якщо би діяльність ЗМІ була більш прозорою,
Коментар різниці у цифрах
З часу вбивства Гонгадзе я про таке не чула”.
Коментар різниці у цифрах
Коментар різниці у цифрах
Просто коли людина починає говорити про свої права, їй зразу ж скажуть: “Ти що тут найрозумніши, чи що?”
Коментар різниці у цифрах
Подобные работы:
1   ...   66   67   68   69   70   71   72   73   74

^ Коментар різниці у цифрах:

Відповідь на це запитання можна представити ідентичними цифрами, оскільки загальна зацікавленість питанням і активність при його обговоренні учасниками 1-ї та 2-ї хвилі дослідження були подібними.


Загальна характеристика позиції

учасників фокус-групових досліджень 1-ї та 2-ї хвилі:

Це запитання спричинило жваве обговорення. Учасники демонстрували розуміння ситуації в країні й області, розповідали про свої мрії. Особливо активними були учасники 1-ї хвилі дослідження. Учасники 2-ї хвилі акцентували на необхідності виконання і дотримання таких внутрішніх документів.

«Думаю, что должны быть. Но они должны еще исполняться и уважаться другими журналистами, другими изданиями».

«Конечно, нужны. И написаны действительно людьми, которые пишут. До этого момента еще никто не дозрел. И чтобы они потом еще выполнялись, а не просто было написано».

Крім того висловлювалася думка про постати кодекс має із журналістськогь середовища, від самих журналістів, а не редакторів чи власників.

«Должны, но эти кодексы должны писать сами журналисты, а не их собственники или главные редакторы. Это должно быть снизу вверх, а не наоборот».

Широко обговорювалося також питання загальної культури, правової грамотності, петики та моралі у суспільстві. При цьому наголос робився на виконанні писаних документів:

«У нас такой менталитет в стране. Вы почитайте наши кодексы, конституцию. Все так красиво, все так классно. Но что ни пишите, все равно оно будет делаться как попало. Нужно, чтобы человек для себя определился, что оно ему нужно. Потому что у нас на бумажке все красиво, ни в одной стране нет такого законодательства, как у нас, ни в России, ни в Европе, ни в Штатах, нигде нет. На бумажке у нас все лучше всех. Потому писать кодексы нет смысла. Надо кодексы морали иметь в сердце, в мозгах, а не бумажке».

Лунали роздуми і про рецепти, спроможні оздоровити сучасні ЗМІ та, загалом, суспільство:

«Может быть, православие поможет. Чтобы действительно каждый в душе верил в какие-то принципы. Нужна культура общества. Она настолько сейчас упала. И чем и как ее поднять, не знаю. Прежде всего показывать своим поведением. А у нас сейчас один бог – доллар, деньги. Вот это страшно. Эти деньги могут подавить все общество, и мораль, и все».


5. Яких конкретно сучасних професійних та етичних стандартів журналістики донецьким ЗМІ необхідно дотримуватися, а яких дотримуватися не варто?

Учасники фокус-групових досліджень оцінили рівень представлення у донецьких ЗМІ цього питання таким чином:


Результати 1-ї хвилі:

Пенсіонери – 0%

Студенти – 0 %

Службовці – 0%

Металурги – 0%

Працівники вугільної галузі - 0%


Результати 2-ї хвилі:

Пенсіонери – 0%

Студенти – 0 %

Службовці – 0%

Металурги – 0%

Працівники вугільної галузі - 0%


^ Коментар різниці у цифрах:

У даному випадку цифрові показники вказують на незнання опитаними стандартів як таких. Представники визначених соціально-демографічних груп визначали ключову проблему ЗМІ говорити правдиво про міцеві проблеми, але власне стандартів не називали.


Загальна характеристика позиції

учасників фокус-групових досліджень 1-ї та 2-ї хвилі:

Учасники обох хвиль дослідження конкретних стандартів не називали. Проте всі вони наголошували на необхідності висвітлювати місцеві проблеми, проблеми життя громади. При цьому правда означувалася як головний стандарт.

Під час 1-ї хвилі опитувані наголошували на тому, що місцеві ЗМІ мусять інформувати про місцеві проблеми; висловлювати не офіційну точку зору, а власну; подавати власний професійний аналіз ситуації.

«Наверное, потому и называется СМИ местное. Оно должно отображать местное самоуправление».

«Местное самоуправление – это прежде всего мы с вами. Это не мэр и не председатель областного совета».

«Они должны доносить только то, что населению интересно, а не то, что им интересно. Вот в чем проблема».

«Меня безумно раздражает, когда я читаю 5-6 СМИ, Интернет или печатное издание, и вижу там слово в слово то же самое. Журналисты, мне кажется, не должны печатать ту информацию, которую им раздали, а как-то пытаться писать по-своему. Не перепечатывать то, что прислали по электронке, а как-то оценивать ситуацию».

Під час 2-ї хвилі відповіді були короткі, але категоричні:

^ Правда — це єдиний стандарт, який має бути”.


6. Чи знаєте ви про діяльність у Донецьку місцевих журналістських організацій, об’єднань чи осередків та які з них впливові чи невпливові?


Учасники фокус-групових досліджень оцінили рівень представлення у донецьких ЗМІ цього питання таким чином:


Результати 1-ї хвилі:


Пенсіонери – 20%

Студенти – 20 %

Службовці – 60%

Металурги – 0%

Працівники вугільної галузі – 0%


Результати 2-ї хвилі:

Пенсіонери – 0%

Студенти – 0 %

Службовці – 0%

Металурги – 0%

Працівники вугільної галузі – 0%


^ Коментар різниці у цифрах:

Поінформованості не виявляли ні учасники 1-ї, ні 2-ї хвиль дослідження. Лише представники Службовців та частково студентів і пенсіонерів зауважували, що чули про Спілку журналістів України чи подіють об’єднання.


Загальна характеристика позиції

учасників фокус-групових досліджень 1-ї та 2-ї хвилі:

Під час обох хвиль дослідження це запитання також було для учасників проблемним. Вони констатували, що не поінформовані. При цьому усі зійшлися на тому, що на Донбасі діяльність ЗМІ є непрозорою.

^ Я думаю, вони є, але чим вони займаються і хто туди входить мені не відомо. Можливо якщо би діяльність ЗМІ була більш прозорою, то ми би знали про це”.

Мені особисто було би цікаво дізнатися про такі організації. І тут можливо питання навіть не у прозорості, а у тому, що коли з'являється така організація, вона декларує свою позицію, про цю позицію знають. А спілка журналістів, вона існує ще з радянських часів. Там нагороди їм всякі вручають. Але це така організація як “свої для своїх, для вирішення своїх питань”.


7. Чи знаєте ви про випадки тиску на журналістів з метою перешкодити виконанню професійних обов’язків?


Учасники фокус-групових досліджень оцінили рівень представлення у донецьких ЗМІ цього питання таким чином:


Результати 1-ї хвилі:

Пенсіонери – 0%

Студенти – 0 %

Службовці – 100%

Металурги – 0%

Працівники вугільної галузі – 0%


Результати 2-ї хвилі:

Пенсіонери – 0%

Студенти – 0 %

Службовці – 100%

Металурги – 0%

Працівники вугільної галузі – 0%


^ Коментар різниці у цифрах:

Поінформованості в цьому питанні опитані не виявили. І під час 1-ї, і під час 2-ї хвилі дослідження представники соціально-демографічної групи Службовців згадували події 2004, та зникнення журналіста Александрова.


Загальна характеристика позиції

учасників фокус-групових досліджень 1-ї та 2-ї хвилі:

Учасники дослідження під час обох його хвиль не володіли інформацією, не могли назвати конкретних фактів, окрім того, що колись журналістів не пустили на засідання міськради. Опитувані наголошували, що не чули про подібні факти з 2004 року. Один учасник навів кілька прикладів, однак вони стосувалися скоріше конфліктів із владою, чи редакційної політики, а не тиску на журналістів:

«По-моему, в 2007 году, когда были политические конфликты здесь, в районе, он дал интервью и комментарий 5-му каналу. После этого у него возникли проблемы с работой в «Донбассе» в связи с тем, что он дал комментарии, которые расходятся с редакционной политикой. Он из этой газеты ушел со скандалом и работает уже в другой».

^ З часу вбивства Гонгадзе я про таке не чула”.

Я можу сказати, що такі випадки трапляються, але тільки у період виборчої кампанії, коли там журналістів на дільниці не пускають чи ще щось. Але конкретно нічого сказати не можу”.


8. Якою є правова культура у конкретних місцевих теле та радіокомпаній, газет, інтернет-сайтів Донецька: висока, середня, низька.


Учасники фокус-групових досліджень оцінили рівень представлення у донецьких ЗМІ цього питання таким чином:


Результати 1-ї хвилі:

Пенсіонери – 20%

Студенти – 20 %

Службовці –40 %

Металурги – 10%

Працівники вугільної галузі – 10%


Результати 2-ї хвилі:

Пенсіонери – 20%

Студенти – 20 %

Службовці –40 %

Металурги – 10%

Працівники вугільної галузі – 10%


^ Коментар різниці у цифрах:

Поінформованість учасників 1-ї та 2-ї хвиль дослідження була практично ідентичною.


Загальна характеристика позиції

учасників фокус-групових досліджень 1-ї та 2-ї хвилі:

Відповіді на це запитання під час 1-ї хвилі можна узагальнити однією: «Наверное, средний уровень, потому что люди, которые связаны с журналистикой, они это все знают. А остальным людям, которые не связаны, кажется, что все нормально, все хорошо». При цьому аудиторія продемонструвала, що не зовсім чітко розуміє саме поняття правової культури (згадувалися і бухгалтерія, і ЖЕКи, військомати тощо). При цьому всі наголошували, що рівень правової культури вкрай низький, і що вона взагалі відсутня у країні. Також лунали репліки щодо непрофесіоналізму журналістів.

Під час 2-ї хвилі опитувані були доволі категоричними і стосувалися вже професійності самих журналістів:“Мені здається, тут питання треба ставити не про правову культуру, а про професійність журналістів. В них же у більшості навіть журналістської освіти нема. Що ж вони там понаписувати можуть?”.



  1. Чи достатньо вам правових знань щодо своїх прав як споживачів інформації, а також прав ЗМІ та журналістів.


Учасники фокус-групових досліджень оцінили рівень представлення у донецьких ЗМІ цього питання таким чином:


Результати 1-ї хвилі:

Пенсіонери – 0%

Студенти – 0 %

Службовці – 0%

Металурги – 0%

Працівники вугільної галузі – 0%


Результати 2-ї хвилі:

Пенсіонери – 0%

Студенти – 0%

Службовці – 0%

Металурги – 0%

Працівники вугільної галузі – 0%


^ Коментар різниці у цифрах:

Показники вказують на те, що учасникам 1-ї та 2-ї хвилі опитування правових знань не достатньо.


Загальна характеристика позиції

учасників фокус-групових досліджень 1-ї та 2-ї хвилі:

Показник поінформованості рівнозначний для всіх груп обох хвиль, оскільки усі учасники рівною мірою були ативні та констатували, що знань недостатньо. Проте кожен пояснював це по-різному.

Крім того учасники 2-ї хвилі наголосили на тому, що правових знань їм не вистачає, а знань щодо ЗМІ тим паче. При цьому вони чітко усвідомлювали, що це відкриває можливості для маніпуляцій:

^ Просто коли людина починає говорити про свої права, їй зразу ж скажуть: “Ти що тут найрозумніши, чи що?”

Мені знається, що від того, що в мене мало знань у цій сфері, мною можна легко скористатися. Знаєте як то кажуть: “Необразованность ключ к успеху тех, кто преуспевает».


10. Як ви можете окреслити загальні проблеми та оцінити загальний стан мас-медіа у Донецьку?


Учасники фокус-групових досліджень оцінили рівень представлення у донецьких ЗМІ цього питання таким чином:


Результати 1-ї хвилі:

Пенсіонери – 20%

Студенти – 20%

Службовці – 20%

Металурги – 20%

Працівники вугільної галузі – 20%


Результати 2-ї хвилі:

Пенсіонери – 20%

Студенти – 20%

Службовці – 20%

Металурги – 20%

Працівники вугільної галузі – 20%


^ Коментар різниці у цифрах:

Усі учасники опитування 1-ї та 2-ї хвилі виявляли активність і зацікавленя у відповідях на це запитання.


Загальна характеристика позиції

учасників фокус-групових досліджень 1-ї та 2-ї хвилі:

З цього приводу висловилися усі учасники обох хвиль дослідження. Їх позиції були різними, однак доволі репрезентативними для кожної професійної та соціально-демографічної групи.

Службовці висловлювалися, що регіону потрібна професійна журналістика та конкуренція між ЗМІ. Її відсутність вони пояснювали тим, що регіональні медіа належать одному власнику, а це, на думку учасників, негативно позначається на увазі аудиторії до місцевих новин.

«А если говорить более о самих СМИ, проблемы – освобождение от влияния власти, попытаться хотя бы создать конкуренцию между СМИ, которые бы принадлежали разным владельцам. Как сейчас в Украине: вроде бы неполноценная свобода слова, но есть разные владельцы СМИ и создается общая картина. У нас же здесь этого нет. Я хочу, чтобы в ближайшие несколько лет все-таки эта конкуренция появилась. И третье – может, действительно, создать местную школу журналистики, потому что по крайней мере Донецкий национальный в плане журналистики ценится не очень высоко, насколько я знаю. У нас нет того вуза, который мог бы подготовить качественные кадры».

Пенсіонери та Металурги говорили про те, щот місцеві газети коштують дорого, а відтак, на їх думку, багато людей не можуть отримувати інформацію про ситуацію в регіоні та про міське життя:

«... всю жизнь каждый конкретный человек со своими родственниками, детьми проживет здесь. Его эти проблемы будут касаться ежедневно. Поэтому чем больше, чем ближе будут нам об этом говорить, особенно для нашего Донбасса вопрос экологии, это вопрос жизни каждого, и конкретного человека, и его будущих потомков. Как это не говорить и не обращать внимания? Я считаю, надо еще больше поднимать вопрос, еще больше трубить. И второе. Я понимаю, разные семьи, разный материальный уровень, Интернет и прочее. Но основной массе населения была доступна в основном печатная продукция. Сейчас она практически недоступна людям. Перестали покупать. Ящики у всех пустые. Подписки практически нет.».

Студенти наголошували на двох проблемах: по-перше – ЗМІ не представляють місцеві проблеми, а також їхні потреби та інтереси; ,по-друге – вони зорієнтовані на негатив та негативну інформацію:

«Просто молодежь не знает о проблемах местного уровня. Если коснется, если информация будет, то можно достать. Но, с другой стороны, виноваты сами СМИ, потому что даже если сравнивать с российскими, российские новости и наши местные новости, российские умеют преподать, они говорят это интересно. Если в СМИ будет интересно информация подаваться, то, конечно, это будет интересно всем. Второе. Действительно, нужно учитывать интересы всех. Может, рейтинги проводить, опросы».

«Тут по поводу новостей проблема, то, что в России интересно. Есть шутка: в Европе смотрят новости с чипсами и пивом, а в Украине с водкой, стоя и не чокаясь. Проблема в СМИ какая? Негативная информация всегда более рейтинговая, чем позитивная. В российских СМИ про кризис практически не говорится, от людей это скрывается. А у нас постоянно – кризис, кризис, нашли брендовое слово и постоянно везде повторяют: кризис, антикризисное меню и т.д. Негативный контекст самой информации более рейтинговый, чем позитивный. Позитивный посмотришь, а зачем мне смотреть, если завтра покажут, что все классно. Поэтому есть такая проблема, что у нас культура СМИ направлена на негатив больше, чем на позитив».





1   ...   66   67   68   69   70   71   72   73   74

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2019
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты