Домой

Повний звіт «Новітні дослідження українського медійного середовища в рамках європейських стандартів»




НазваниеПовний звіт «Новітні дослідження українського медійного середовища в рамках європейських стандартів»
страница1/74
Дата04.03.2013
Размер9.17 Mb.
ТипДокументы
Содержание
Порівняльний аналіз результатів моніторингу ЗМІ; анкетування медіа експертів, журналістів та топ-менеджерів; фокус-групових досл
ДонецькРезультати моніторингу
Основні соціально-демографічні групи регіону
Друковані змі
РАДІО «Донецкое областное радио»
Радио «Люкс- FM»
Представлення соціальних груп на телебаченні
Представлення соціальних груп на радіо
Представлення соціальних груп у пресі
Представлення соціальних груп в інтернеті
Соціально-економічні проблеми
Друковані змі
РАДІО «Донецкое областное радио»
Радио «Люкс- FM»
Представлення соціально-економічних проблем на телебаченні
Представлення соціально-економічних проблем на радіо
Представлення соціально-економічних проблем у пресі
Представлення соціально-економічних проблем в інтернет
Використання у місцевих змі медіа-ефектів та маніпулятивних технологій.
Відображення у місцевих змі питання редакційних кодексів, статутів чи будь-яких інших актів саморегуляції.
...
Полное содержание
Подобные работы:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   74

ПОВНИЙ ЗВІТ




«Новітні дослідження українського медійного середовища в рамках

європейських стандартів»

Дослідження здійснювалися в рамках проекту «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі». Проект є спільною акцією Європейського Союзу та Ради Європи, а бенефіціарієм виступає Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі.

Команда Європейського Союзу та Ради Європи розпочала діяльність восени 2008-го року. Діяльність відбувається за трьома напрямками: по-перше, через підтримку вдосконалення нормативно-правової бази діяльності медіа на всеукраїнському рівні, по-друге, підвищення етичних стандартів журналістської професії, по-третє, сприяння діалогу між ЗМІ, місцевою владою та громадськістю.

Проект виконується на загальноукраїнському рівні, а також у шести  базових областях: Донецькій, Чернівецькій, Херсонській, Черкаській, Рівненській та Сумській.

Проект спирається на такі базові індикатори як відображення суспільної різноманітності, модель суспільного мовлення, рівень саморегуляції ЗМІ, правова культура, довіра громадян до ЗМІ, безпека журналістів.

Саме з метою дати відповідь на індикативні питання і виконується проект «Новітні дослідження українського медійного середовища в рамках європейських стандартів». Відповідають за цю частину проекту Асоціація «Спільний простір», Комітет «Рівність можливостей» та «Європа ХХІ». Зокрема було здійснено:

1. Моніторинг найвпливовіших ЗМІ кожного регіону (телебачення, радіо, преса, інтернет) з питань, що свідчать про рівень відображення аудиторії та їх проблем, спроможність до саморегуляції, володіння професійнии та етичними стандартами, правову культуру тощо.

2. Анкетування місцевих експертів, журналістів та топ-менеджерів.

3. Фокус-групове дослідження аудторії місцевих ЗМІ.

Таким чином, результати дослідження дають змогу уявити реальний професійний рівень регіональних ЗМІ, ефективність їх комунікації з власною аудиторії, а також оцінку конкретних ЗМІ експертами, журналістами, топ-менеджерами та глядачами (читачами, слухачами, користувачами).

Дослідження тривали:

1-ша хвиля: 1 квітня - 31 травня 2009 року.

2-га хвиля: 20 липня – 20 вересня 2010 року

Головна мета проекту: Підвищити поінформованість громади щодо місцевих проблем через активізацію ролі медіа у громадському діалозі.

^ Порівняльний аналіз результатів моніторингу ЗМІ; анкетування медіа експертів, журналістів та топ-менеджерів; фокус-групових досліджень аудиторії місцевих ЗМІ.

Структура дослідження

  1. Результати моніторингу ЗМІ




    1. Результати моніторингу ЗМІ щодо представлення основних професійних та соціально- демографічних груп.

    2. Результати моніторингу ЗМІ щодо представлення основних проблем регіону.

    3. Результати моніторингу ЗМІ щодо якості інформації та дотримання ЗМІ основних професійних та етичних стандартів.

    4. Результати моніторингу відображення у місцевих ЗМІ питання редакційних кодексів, статутів чи будь-яких інших актів саморегуляції; рівень правової культури місцевих ЗМІ та їх аудиторії; відображення у місцевих ЗМІ представництв загальнонаціональних журналістських організацій чи журналістських організацій місцевого рівня; відображення у ЗМІ будь-яких випадків тиску на журналістів.




  1. Результати анкетування


2.1. Результати анкетування медіа експертів, журналістів та топ-менеджерів щодо представлення основних професійних та соціально- демографічних груп (Оцінки за 10-ти бальною шкалою).

2.2. Результати анкетування медіа експертів, журналістів та топ-менеджерів щодо представлення основних проблем регіону.

2.3. Результати анкетування медіа експертів, журналістів та топ-менеджерів щодо якості інформації та дотримання ЗМІ основних професійних та етичних стандартів.

2.4. Результати анкетування медіа експертів, журналістів та топ-менеджерів щодо представлення у місцевих ЗМІ базових понять свободи слова, правової культури та саморегуляції.


  1. Результати фокус-групових досліджень




    1. Результати фокус-групових досліджень щодо представлення основних професійних та соціально- демографічних груп.

    2. Результати фокус-групових досліджень щодо представлення основних проблем регіону.

    3. Результати фокус-групових досліджень щодо якості інформації та дотримання ЗМІ основних професійних та етичних стандартів.

3.4. Результати фокус-групових досліджень щодо представлення у місцевих ЗМІ базових понять свободи слова, правової культури та саморегуляції.


^ Донецьк


Результати моніторингу


Вибірка ЗМІ:

ПРЕСА


«Донецкие новости»

«Сегодня-Донбасс»

«Вечерний Донецк»

«Жизнь»

«Донбасс»


ТЕЛЕБАЧЕННЯ


«Перший муніципальний канал»

«27 канал» (ДОТРК).


РАДІО


«Донецьке обласне радіо»

«Люкс - FM» («Best-FM»)


ІНТЕРНЕТ

"Остров" – (http://www.ostro.org).

КИД – (http://zadonbass.org).

"Новости Донбасса" (http://novosti.dn.ua).

"Полеміка" (http://polemika.com.ua/).

Перша хвиля


Результати моніторингу ЗМІ щодо представлення основних професійних та соціально- демографічних груп.


^ ОСНОВНІ СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ГРУПИ РЕГІОНУ

  • Працівники вугільної галузі

  • Металурги

  • Службовці

  • Студенти

  • Пенсіонери


Загальна характеристика

суб'єкти моніторингу, представлені найбільш активно чи найбільш пасивно за абсолютними показниками:

- найбільш активно – працівники вугільної галузі; металурги та студенти

- найбільш пасивно – пенсіонери, службовці

суб'єкти моніторингу представлені найактивніше чи найпасивніше за тональностями і абсолютних показниках.:

- в негативній тональності найбільш активно представлені - працівники вугільної галузі, найбільш пасивно представлені - пенсіонери

- в позитивній тональності найбільш активно представлені працівники вугільної галузі, найбільш пасивно представлені – пенсіонери.

Найбільшу увагу в ЗМІ Донецького регіону у квітні було приділено проблемам працівників вугільної промисловості. При цьому більшість публікацій у газетах/Інтернеті та повідомлень на радіо/телебаченні виділили як основну проблему несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам галузі й пов'язаних із цим акцій протесту. Звичайно, у ЗМІ регіону мали місце присвячені працівникам вугільної галузі матеріали, що були подані читачам (телеглядачам, радіослухачам) як у нейтральній, так й у позитивній і негативній тональності. До першої групи ми віднесли сюжети, у яких міститься нейтральна інформація про розміри заборгованості по зарплаті перед шахтарями, про ті акції, які вони змушені були проводити для того, щоб одержати зароблені гроші. До матеріалів позитивної спрямованості ми умовно віднесли такі, у яких підкреслюється позитивна роль тих чи інших державних структур або політичних сил у рішенні проблеми шахтарських зарплат. («Премьер-министр Юлия Тимошенко пообещала спустить шкуру с чиновников, допустивших невыплаты зарплаты», «Оппозиция заявила, что организованные ею акции протеста заставили власть заняться решением проблем работников угольной отрасли” й т.і.). Негативну тональність, на наш погляд, мали сюжети, у яких містилися прямі звинувачення на адресу уряду, що бореться із кризою за рахунок зароблених шахтарями грошей (коментарі народних депутатів, профспілкових лідерів і т.і.).

Проблемам, які так чи інакше стосуються заробітної плати гірників, було присвячено більше 90 відсотків від обсягу всіх публікацій і репортажів у друкованих та електронних ЗМІ, які можна віднести до цього пункту моніторингу. Проблеми застарілого обладнання, спаду виробництва у вугільній галузі практично не знайшли місця в інформаційному просторі Донецької області.

На перший погляд може здатися, що в інформаційному просторі Донецької області дуже добре були представлені проблеми студентства. Результати моніторингу дійсно свідчать про це. Однак варто врахувати, що на квітень припала велика кількість публікацій і повідомлень, які були присвячені конфлікту навколо ідеї присвоєння Донецькому національному університету імені Василя Стуса. Матеріали, у яких мова йшла про ініціативу групи студентів, реакцію професорсько-викладацького складу на цю ініціативу, точки зору інших студентів були позначені нами як нейтральні. Сюжети, у яких активісти присвоєння ДонНУ імені поета-дисидента обвинувачували донецьку міліцію в репресіях проти них, або сюжети, у яких ініціативу перейменування вузу називали політичним замовленням, спрямованим на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Донецькій області й «націоналістичним шабашем», ми порахували як негативні.

Найменшу увагу ЗМІ регіону приділили проблемам службовців і пенсіонерів.


Повнота та якість представлення основних соціально-демографічних груп регіону по кожному ЗМІ:


^ ДРУКОВАНІ ЗМІ

«Донецкие новости»

У газеті «Донецкие новости» у квітні соціальні групи донецького регіону були представлені переважно працівниками вугільної промисловості. Проблеми шахтарів, насамперед невиплата їм заробітної плати, представлені на сторінках щотижневика в негативних тонах. Автори газетних публікацій вважають, що саме діючий уряд довів вугільну галузь до критичного стану, а гірників - до злиденності. Саме непрофесійні дії Кабінету міністрів змусили шахтарів і шахтобудівників почати акції протесту: від пікетування державних установ, до відмови підніматися на поверхню шахти поки не будуть погашені борги по заробітній платі. («После банков будут шахты?», «Забастовки на шахтах вынудили премьера признать, что долги по зарплатам все-таки есть», «… потребовали выдать зарплату хотя бы за февраль», «Где деньги, Юль?», „Государству не до частных шахт»).

Проблеми студентства були представлені переважно публікаціями про конфлікт групи студентів Донецького національного університету, що пропонують присвоїти вузу ім'я Василя Стуса, й супротивниками цієї ідеї. Проблеми металургів, службовців і пенсіонерів відображення на станицях «Донецких новостей» у квітні не знайшли.

«Сегодня-Донбасс»

Більш за все газетної площі в газеті «Сегодня-Донбасс» у квітні було приділено проблемам працівників металургійної галузі. При цьому мова йшла не стільки про заробітну плату металургів, скільки про проблеми галузі в цілому, про скорочення виробництва, змушені зупинки металургійних підприємств тощо.

Багато уваги в «Сегодня-Донбасс» було приділено проблемам працівників вугільної галузі. При цьому практично всі публікації можна позначити як негативні – з позиції журналістів видання, провина за ситуацію, що склалася в галузі, повністю лежить на центральній владі. Разом з тим, деякі з цих публікацій можна розглядати як такі, що мають позитивне забарвлення по відношенню до місцевої владі: «Близнюк (голова Донецької обласної ради – прим.) заставил оправдываться Тимошенко».

«Вечерний Донецк»

Кажучи про проблеми соціальних груп регіону, газета ««Вечерний Донецк» писала, насамперед, про шахтарів: невиплата заробітної плати, акції протесту тощо. Ряд публікацій ми віднесли до позитивної тональності, тому що зі сторінок газети представники самої популярної в області Партії – Партії регіонів - спокійно й упевнено доводили до відома читачів, що в ПР є план виведення вугільної галузі з кризи: «Ефим Звягильский дает советы».

«Жизнь»

Найбільшу увагу газета «Жизнь» - друкований орган Донецької обласної ради й обласної державної адміністрації - приділяє проблемам працівників металургійної промисловості. У серії статей кореспонденти видання розповідають про ситуацію, що склалася як у цілому по галузі, так і на окремих металургійних комбінатах. («За» и «против» меморандума», «Неугодные льготы»).

Другою за згадками соціальною групою, проблеми якої висвітлює газета, є працівники вугільної промисловості. «Жизнь» не залишила без уваги й студентство, зокрема, конфлікт навколо присвоєння донецькому університету імені Василя Стуса.

«Донбасс»

Найбільшу увагу щоденна газета «Донбасс» приділила працівникам вугільної галузі. До того ж, надані газетою матеріали мають як нейтральну, так і негативну («Премьер в упор не видит долгов, а шахтеры – денег», «Отрадные слова премьера, увы, далеки от истины») або позитивну тональність. Показово, що для додання негативного забарвлення заочній дискусії між головою Донецької обласної ради й прем'єр-міністром України з питання боргів перед шахтарями, яка подається на сторінках видання, використовується маніпулятивний засіб. А саме, автор навмисне відволікає читача від суті проблеми. У якості аргументу щодо того, чому держава не платить заробітну плату шахтарям, надається інформація про те, що дочка Тимошенко недавно відкрила в Києві елітний ресторан: «На сегодняшний день не существует задолженности перед шахтерами, шахтостроителями, всеми теми, кто работает и занят на предприятиях угольной отрасли, включая и сферу обслуживания», - заявила на этой неделе глава Кабмина Юлия Тимошенко, дочь которой Евгения Карр и ее супруг музыкант Шон открыли 2 апреля в Киеве ресторан Ciro’s Pomodorо”.

На другому місці за значущістю «Донбасс» поставив проблеми студентів. На третьому - пенсіонерів. На шпальтах „Донбасса” знайшлося місце металургам і службовцям.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ

«Первый муниципальный канал»

У цілому канал мало висвітлював проблеми соціальних груп регіону. Так, «Первый муниципальный канал» у двох сюжетах (за місяць) приділив увагу тільки працівникам вугільної галузі. Один із сюжетів - у нейтральній тональності - розповідав про проблеми невиплати гірникам заробітної плати. Другий протягом 225 секунд розповідав про те, як шахтобудівники, кілька місяців залишаючись без зарплати, пікетували державні установи. Сюжет був побудований на коментарях самих гірників, які досить емоційно розповідали про свої лиха, скаржилися на бездіяльність влади тощо. Виступи скривджених владою шахтобудівників, без сумніву, додали цьому репортажу негативне забарвлення.

27 канал

«27 канал» (Донецька обласна державна телерадіокомпанія) досить активно висвітлював проблеми соціальних груп регіону. У своїх новинних блоках журналісти телеканала найбільшу увагу приділили проблемам шахтарів і шахтобудівників, студентів та металургів. Менше місця в ефірі телеканала приділялося життю пенсіонерів, і лише один невеликий сюжет був присвячений проблемам службовців регіону.

^ РАДІО

«Донецкое областное радио»

«Донецкое областное радио» у квітні не приділяло багато уваги проблемам соціальних груп регіону. Досить сказати, що щоденний новинний блок триває 600 секунд. Жодна із соціальних груп або соціально-економічних проблем не була представлена в ефірі більш, ніж 400-450 секунд за весь період моніторингу, тобто за місяць.

При цьому, обласне радіо приділило увагу чотирьом з п’яти соціальних груп. Очікувано, найбільш популярною групою були гірники. Обласне радіо досить повно висвітлювало життя працівників вугільної галузі: у новинах мова йшла й про заборгованість, й про акції протесту, і про аварії на шахтах та їхню ліквідацію. Іншим трьом соціальним групам було приділено приблизно однакову кількість ефірного часу. Пенсіонери лишилися зовсім без уваги Облрадіо.

^ Радио «Люкс- FM»

З усіх ЗМІ, що підлягали моніторингу, «Люкс - FM» («Best-FM») виявився найбільш зваженим. Майже усі матеріали у новинних блоках були подані у нейтральній тональності. За весь період, що досліджувався, у ефірі пролунало лише три новини негативного забарвлення: дві про зростання злочинності і одна про інфляцію та зростання цін. Остання новина має ознаки політичного замовлення і саме через це набуває негативної тональності: „Харчі дорожчають і споживач ризикує не отримати літнього зниження цін на продукти. Причина – нерозумна політика держави. Бо ціни на харчі перетворилися на основний політичний інструмент. А через протистояння політичних еліт страждає національний споживач”.

ІНТЕРНЕТ

«Остров»

З усіх соціальних груп, які були обрані для моніторингу в квітні, інтернет-видання «Остров» найбільшу увагу приділило проблемам працівників вугільної промисловості. Більшість публікацій «Острова» на цю тему були витримані в нейтральній тональності, однак були новини з негативним або позитивним забарвленням. При цьому тональність публікації задавало не видання, а суб'єкт інформаційного приводу. «Профсоюзы добиваются от Тимошенко погашения долгов по заработной плате» - інформація про борги виглядає як позитивна стосовно профспілок, що відстоюють інтереси гірників. Присвячена цьому ж питанню новина «Министр Минуглепрома нарушил закон» витримана у негативній стосовно Міністерства вугільної промисловості тональності. Значно менше місця й винятково у нейтральній тональності «Остров» приділив проблемам металургів. Можна констатувати, що другій за чисельністю категорії населення видання приділило невиправдано мало місця.

Можливо, «Остров» проігнорував би й проблеми студентства, однак у квітні в інформаційному полі Донецької області загострився конфлікт навколо присвоєння Донецькому національному університету імені Василя Стуса. Більшу частину подій навколо цього «Остров» у новинному режимі подавав у нейтральній тональності. При цьому були представлені обидві сторони конфлікту. Однак інформаційне повідомлення під заголовком «Милиция репрессирует подписавшихся за Стуса», без сумніву, можна віднести до матеріалів з негативним забарвленням. Наступні новини дезавуювали скандальну заяву. Коментар начальника обласної міліції та керівництва університету повернули темі нейтральну тональність.

КИД

Представляючи на своїх сторінках соціальні групи регіону, інтернет-видання КИД більш за все місця приділило проблемам працівників вугільної галузі. При цьому публікації носили як нейтральний, так і негативний/позитивний характер. КИД не поскупився на негатив: «Анатолий Близнюк (голова Донецької обласної ради): «Тимошенко не права», «Милиция не справляется с копанками». Схожим чином висвітлювалися й проблеми працівників металургійної галузі. Щоправда, у цьому випадку до матеріалів, витриманих у нейтральній тональності, додалися сюжети з позитивним відтінком: «Секретариат Президента заступился за обиженных Кабмином металлургов». Багато місця на сторінках КИДа зайняла проблема студентів. Переважно студенти були представлені на тлі конфлікту про присвоєння ДонНУ імені В.Стуса. Проблеми пенсіонерів не розглядалися зовсім.

«Полемика»

Інтернет-видання «Полемика» багато й докладно розповідало практично про всі соціальні групи Причому в більшості випадків публікувалася інформація як у нейтральній, так і у негативній/позитивній тональності. При цьому негативу було занадто багато, і не завжди, на наш погляд, така тональність була виправдана. Наприклад, по-злому видання описує головну проблему працівників вугільної промисловості. Так, 3 квітня на сайті був розміщений матеріал за назвою «Тимошенко цинично врет по поводу шахтерской зарплаты. Вся ця стаття побудована на різко негативних висловлюваннях народного депутата від КПУ Євгена Волинця на адресу КМУ.

Важко пояснити той факт, що «Полемика» деякі свої матеріали друкує по кілька разів. Так, на сайті «Полемика» була двічі розміщена публікація про падіння виробництва вугілля (4500 знаків). Але на відміну від першого матеріалу, коли нейтральна стаття супроводжувалася нейтральним заголовком, у другому випадку матеріал був озаглавлений відверто негативно: «Донбасс гонит порожняк».

У негативній тональності витримані й матеріали про проблеми пенсіонерів. Так, у новині «МВФ хочет поднять пенсионный возраст в Украине» назва не відповідає її змісту. З тексту не витікає, що МВФ хоче підвищити пенсійний вік в Україні. Навпаки, мова йде про те, що це справа не одного дня, що реалізувати її можна тільки з оглядом на особливості конкретно України, і що Тимошенко не дозволить підвищити пенсійний вік. Крім того, на сайті був опублікований матеріал за назвою «Тимошенко отменяет пенсии и повышает налоги ради МВФ». За категоричним і вкрай негативним для голови Кабінету заголовком ховаються висловлювання народного депутата фракції Партії регіонів Миколи Азарова, що критикує Тимошенко. Заголовок не показує, що в сюжеті мова йде про думку одного з представників опозиції. У читачів складається враження, що Тимошенко дійсно скасовує пенсії. Є на «Полемике» й новина з таким заголовком: «Тимошенко подло урезала пенсии» та «Государство придумало, как недоплачивать пенсионерам». До речі, це дійсно одна новина, подана на інформаційній стрічці в різні дні й під різними назвами.

Так само двічі пройшла на «Полемике» новина про розширення списку платних послуг для студентів. У першому випадку, назва був нейтральною: «Кабмин расширил перечень платных услуг для студентов». „Новина-двійник», що з’явилася пізніше, мала вже негативно забарвлений заголовок: «Кабмин рассказал ВУЗам, как зарабатывать на студентах».

«Новости Донбасса»

Інформаційний ресурс «Новости Донбасса» досить докладно освітив проблеми як соціальних груп регіону, так і соціально-економічні проблеми Донецької області. Більш, ніж інші інтернет-видання, сайт приділив уваги проблемам працівників металургійної галузі. Ця соціальна група представлена в «Новостях Донбасса» більше за інші. Однак аналіз цих публікацій показав, що велика кількість друкованих знаків, отримана в цій «номінації», пов'язана з тим, що видання публікувало практично всі прес-релізи металургійних комбінатів, що розсилаються по місцевих редакціях і компаніях. Справа в тому, що кілька місяців потому видання позбулося кореспондентської мережі й до появи нових кадрів розміщує на своїх сторінках компілятивні новини - оброблені прес-релізи й новини, експортовані з інших сайтів. Чужі новини з'являються на «НД» здебільшого із заголовками першоджерела. Журналісти «Новостей Донбасса» перестали ходити на прес-конференції, відвідувати обласні й міські заходи, тому підбірка новин цього ресурсу аніяк не свідчить про власну редакційну політику й опосередковано відбиває те, про що й у яких тонах писали інші видання регіону.

^ Представлення соціальних груп на телебаченні

(сумарні дані в секундах по усіх аналізованих каналах)



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   74

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2019
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты