Домой

Державна цільова програма захисту прав споживачів на 2008  2011 роки Загальна частина




Скачать 173.46 Kb.
НазваниеДержавна цільова програма захисту прав споживачів на 2008  2011 роки Загальна частина
Дата03.03.2013
Размер173.46 Kb.
ТипДокументы
Содержание
Мета і завдання Програми
Основні напрями реалізації Програми
Організаційне забезпечення
Фінансове забезпечення виконання Програми
Контроль за виконанням Програми
Очікувані результати
ПЛАН заходів у сфері захисту прав споживачів на 2008 — 2011 роки
Європейського Союзу
II. Забезпечення захисту прав споживачів
III. Наукова, навчальна, просвітницька та інформаційна діяльність у сфері захисту прав споживачів
IV. Міжнародна діяльність у сфері захисту прав споживачів
Подобные работы:

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2008 р. №


ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА
захисту прав споживачів на 2008  2011 роки


Загальна частина


В умовах переходу до сучасної моделі економіки на основі інноваційно-інвестиційного розвитку, підготовки вступу до СОТ та інтеграції в європейський і світовий економічний простір необхідно, в першу чергу, зберігаючи пріоритет національних інтересів, у стислі терміни вдосконалити систему захисту прав споживачів відповідно до досвіду розвинених країн. Якщо держава вміє захищати інтереси своїх споживачів, то це є запорукою поваги до такої держави. Підвищення якості і конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг, активне впровадження в Україні сучасних технологій, збільшення інвестиційних потоків – всі ці фактори позитивно впливають на динаміку економічного зростання країни. Головним завданням органів державної влади є продовження процесу перетворення України на заможну європейську державу, основним пріоритетом якої є створення високих європейських стандартів життя населення.


Забезпечивши на рівні технічного регулювання гарантії безпечності продукції та послуг, створивши систему позасудового та судового розгляду скарг споживачів, країни Європейського Союзу сконцентрували увагу на захисті споживача від небезпечних виробів та неякісних послуг через надання йому достатньої кількості об’єктивної інформації, відповідно до якої він зможе приймати свідоме рішення про їх вибір. Однак і це не позбавляє споживача усіх проблем: виріб може мати прихований недолік, не дотримуються правила торгівлі тощо, чим порушуються права споживача.


З метою підвищення рівня забезпечення інтересів та захисту прав споживачів за останні роки в Україні розроблено та прийнято ряд законів, адаптованих до вимог законодавства ЄС, зокрема “Про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” і “Про внесення змін до Закону України “Про рекламу”. Створено відповідні умови для функціонування в органах місцевого самоврядування структурних підрозділів з питань захисту прав споживачів, налагоджується співпраця і взаємодія органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями споживачів.


В той же час, аналіз справ на споживчому ринку України свідчить про те, що кількість порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів за останнє десятиріччя не зменшується і становить понад 90% від загальної кількості перевірених суб’єктів господарювання. Споживчий ринок продовжує насичуватися сурогатами, неякісними, фальсифікованими та небезпечними для людей товарами, передусім харчовими продуктами та алкогольними напоями. Не повною мірою реалізується право споживача на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари, роботи та послуги. Потребує розвитку можливість реалізації права споживачів бути почутим, відшкодовувати завдані збитки. Недостатньо задіяний потенціал громадських об’єднань споживачів, яких в Україні налічується біля ста.


Вони мають забезпечити правову підтримку і розгляд значної частини заяв тих громадян, котрі понесли втрати у зв’язку з придбанням недоброякісних продовольчих і промислових товарів. На жаль, сьогодні це не відбувається внаслідок того, що держава не створила умов для ефективної діяльності цих організацій. Тим самим порушується 42 стаття Конституції, за якою «держава сприяє діяльності громадських організацій споживачів».


Світовий досвід вказує, що найбільш ефективними механізмами залучення громадян до участі в громадському русі є громадська поінформованість, громадські консультації, громадський контроль, аудит, моніторинг, механізм лобіювання та ін. Сучасний рух споживачів є необхідною умовою забезпечення справедливого, безпечного і сталого майбутнього споживачів.


Тож виписані в Законі права громадських організацій споживачів повинні бути визначені більш детально та наповнені конкретним змістом. Зокрема, потрібно визнати законні інтереси цих організацій щодо внесення пропозицій до проектів законодавства про захист прав споживачів, їх роль у зверненні зі скаргами в інтересах споживачів – в індивідуальному чи колективному порядку – до уповноважених органів. Також має бути підтверджена й розвинута важлива роль громадських організацій у галузі інформування та навчання споживачів. Відсутність механізму взаємодії та соціального партнерства між державною владою й організаціями громадського сектора гальмує демократичні процеси в суспільстві, соціально-економічний розвиток, вирішення гострих соціальних питань, у тому числі щодо захисту прав та інтересів вітчизняних споживачів.


Незважаючи на економічні, правові, політичні труднощі, Україна намагається розв'язати проблему ефективного захисту споживчого ринку та прав споживачів, які нагромадились за радянський і теперішній часи. Набутий, хоч і зовсім ще невеликий, вітчизняний досвід свідчить, що із зміною економічної ситуації, процесами глобалізації постає необхідність реалізації консолідованої з усіма учасниками ринкових відносин споживчої політики, постійному удосконаленні законодавства та фінансовому забезпеченні заходів у сфері захисту прав споживачів.


^ Мета і завдання Програми


Метою Програми є сприяння реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Сьогоднішній стан споживчої політики в Україні не може в повній мірі задовольнити споживача, тому розроблення Програми є вирішенням низки проблем, пов’язаних із захистом прав споживачів.

Завданнями Програми є:

  • забезпечення реалізації державного захисту прав споживачів на якісну та безпечну продукцію, послуги;

  • здійснення на державному рівні заходів щодо посилення біобезпеки захисту споживачів від потенційних ризиків використання генетично модифікованих організмів;

  • удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази у сфері захисту прав споживачів;

  • забезпечення державною підтримкою громадських організацій споживачів;

  • забезпечення координованої та інтегрованої співпраці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій споживачів;

  • підвищення правової обізнаності та поінформованості громадян як споживачів.

З метою розв’язання завдань, визначених Програмою, передбачається здійснити план заходів згідно з додатком.

^ Основні напрями реалізації Програми


У рамках цієї Програми захист прав споживачів здійснюється за такими напрямами:

розроблення концепції державної політики захисту прав споживачів на довгострокову перспективу у відповідності з Керівними принципами ООН;

розроблення нових та приведення чинних законодавчих та нормативно-правових актів у відповідність до документів ЄС у сфері захисту прав споживачів, тобто забезпечення узгодженості законодавства між країнами, головним чином, шляхом встановлення мінімальних вимог щодо конкретних аспектів захисту прав споживачів;

захист внутрішнього ринку від небезпечних та неналежної якості товарів (робіт, послуг);

забезпечення безумовного дотримання правил надання житлово-комунальних та всіх видів платних послуг;

забезпечення дотримання вимог рекламного законодавства;

проведення інформаційно-просвітницької роботи щодо роз’яснень норм і положень законодавства про захист прав споживачів та рекламного законодавства (видання навчально-методичних посібників, збірників нормативно-правових актів, періодичних матеріалів, організація веб-порталів з питань захисту прав споживачів); поширення серед населення, зокрема через систему закладів освіти, знань законодавства про захист прав споживачів;

покращання матеріально-технічного та методологічного забезпечення досліджень товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів з метою запобігання та виявлення фальсифікації, проведення експертиз при вирішенні споживацьких спорів тощо;

здійснення постійного контролю за безпекою та якістю товарів (робіт, послуг), що реалізуються на споживчому ринку;

стимулювання запровадження високих етичних норм поведінки із споживачем та доброчинної виробничої практики підприємств;

підвищення кваліфікації фахівців у сфері захисту прав споживачів;

забезпечення участі у міжнародних організаціях із захисту прав споживачів, тісне співробітництво з ними, підвищення рівня споживацьких знань.

Одним із шляхів виконання Програми є розроблення в установленому порядку та виконання регіональних програм захисту прав споживачів.

^ Організаційне забезпечення


Організаційне забезпечення виконання Програми покладається на Держспоживстандарт, який є її державним замовником.

Держспоживстандарт:

здійснює загальне керівництво роботою, пов’язаною з виконанням Програми;

залучає до виконання Програми інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації на конкурсних засадах.


^ Фінансове забезпечення виконання Програми


Головний розпорядник, відповідно до програмних та прогнозних документів Уряду, під час складання бюджетного запиту готує пропозиції з обґрунтуванням щодо обсягів бюджетних коштів, необхідних для виконання визначених Програмою заходів на наступний бюджетний період.

Фінансове забезпечення виконання Державної програми та регіональних програм здійснюється в установленому законом порядку.

^ Контроль за виконанням Програми


Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, відповідальні за виконання Програми, подають Держспоживстандарту до 1 березня, починаючи з 2009 року, інформацію про стан її виконання.

Держспоживстандарт інформує до 1 квітня, починаючи з 2009 року, Кабінет Міністрів України про результати виконання Програми. Кабінет Міністрів України на підставі поданої інформації здійснює коригування завдань Програми та обсягів її фінансування.


^ Очікувані результати


Виконання передбачених Програмою завдань забезпечить:

насичення споживчого ринку якісною та безпечною продукцією, забезпечення гарантій споживачам;

гармонізацію законодавчої та нормативно-правової бази у сфері захисту прав споживачів з європейською;

ефективну співпрацю органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій споживачів;

інформатизацію органів виконавчої влади та підприємств сфери захисту прав споживачів та забезпечення прозорості їх діяльності для суспільства;

обізнаність населення щодо своїх прав як споживачів;

збалансування інтересів учасників ринкових відносин та забезпечення справедливих умов для споживачів.

Програма захисту прав споживачів на 2008 – 2011 роки забезпечить послідовність і поетапність у реалізації важливих державних завдань безпосереднього впливу на якість життя і рівень добробуту кожної людини.


Додаток

до Програми

^ ПЛАН
заходів у сфері захисту прав споживачів на 2008 — 2011 роки




  1. Удосконалення нормативно-правової бази у сфері захисту прав споживачів, адаптація його до законодавства

^ Європейського Союзу

1. Розробити проекти нормативно-правових актів щодо:


внесення змін до Закону України „Про захист прав споживачів” (зокрема щодо: „дефектної продукції”, вимог до електронної комерції на внутрішньому ринку, дистанційного продажу фінансових послуг, про певні аспекти продажу товарів народного споживання та пов’язаних з цим гарантій тощо);

Держспоживстандарт, Мінекономіки,

Мін’юст


2008 рік

соціальної реклами;

Держспоживстандарт, Мінекономіки,

Мінфін, МОЗ, Держпідприємництва, Мін’юст


2008 рік

державного ринкового нагляду у сфері технічного регулювання;

Держспоживстандарт, Мінекономіки,

Мінфін, МОЗ, Держкомпідприємництва, Мін’юст


2008 рік

відповідальності виробників, постачальників товарів, реалізаторів за виробництво та реалізацію неякісних товарів;

Держспоживстандарт, Мінекономіки,

Мінфін, МОЗ, Мінагрополітики, Мінпромполітики, Держкомпідприємництва, Мін’юст


2008 рік

стимулювання вітчизняних підприємств до підвищення якості, конкурентоспроможності продукції, створення систем управління;

Мінпромполітики, Держспоживстандарт, інші центральні органи виконавчої влади


2009 рік

припинення (заборони) суб’єктами господарювання відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів;

Держспоживстандарт, Держкомпідприємництва, МОЗ, Мін’юст


2008 –2011 роки

надання послуг, пов’язаних з будівництвом житла за кошти громадян;

Мінрегіонбуд, Державна архітектурно-будівельна інспекція, Держспоживстандарт, Мін’юст


2000 – 2010 роки

встановлення мінімального рівня надання побутових послуг населенню та базових нормативів його побутового обслуговування на 2008  2011 роки;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації, Держспоживстандарт


2008 – 2009 роки

обігу дорогоцінних металів у сфері виробництва і реалізації ювелірних виробів та запобігання проникненню на ринок країни небезпечних ювелірних виробів;

Мінфін, Держспоживстандарт, Мін’юст


2008  2009 роки

удосконалення законодавчої бази, розмежування та посилення повноважень державних регуляторів щодо захисту прав споживачів в контексті фінансових послуг і недопущення порушень прав споживачів фінансовими установами;

Держфінпослуг, ДКРРФП, Національний банк України, Мінфін, Держспоживстандарт, інші центральні органи виконавчої влади


2008 – 2010 роки

внесення змін до чинної нормативно-правової бази стосовно посилення норм та вимог щодо доведення необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації споживачам учасниками ринку фінансових послуг;

Держфінпослуг, ДКРРФП, Національний банк України, Мінфін, Держспоживстандарт, інші центральні органи виконавчої влади, Асоціація українських банків, Ліга страхових організацій


2008  2009 роки

розроблення проекту технічного регламенту щодо застосування екологічного маркування та декларацій;

Мінприроди, Держспоживстандарт, інші центральні органи виконавчої влади


2009 рік

обігу продуктів харчування, які виготовляються з використанням генетично модифікованих організмів;

Держспоживстандарт, МОЗ, інші центральні органи виконавчої влади


2009  2011 роки

2.Розробити галузеві критерії якості, конкурентоспроможності продукції.

Мінпромполітики, галузеві

центральні органи виконавчої влади


2008 – 2011 роки


3.Створення та сертифікація відповідно до національних або міжнародних стандартів систем управління якістю та екологічного управління.

Держспоживстандарт, Держкомпідприємництва


2008 – 2011 роки

4. Розроблення нормативної документації на сільськогосподарську та харчову продукцію, гармонізованої до вимог міжнародних та європейських стандартів.

Мінагрополітики


2008 – 2011 роки


^ II. Забезпечення захисту прав споживачів

1. Здійснювати постійний контроль за станом розгляду та вирішенням питань, пов’язаних із захистом інтересів та прав споживачів.

Держспоживстандарт, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади та самоврядування.


Починаючи з 2008 року. 

2. Посилення державного контролю та нагляду за ввезенням на територію України тварин, птиці, а також продукції тваринного походження, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини, шляхом попереднього аудиту та інспектування підприємств-виробників.

Мінагрополітики, Держкомветмедицини


2008 – 2011 роки

3. Запровадження розширеного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за програмою вибіркового ветеринарно-санітарного контролю.

Мінагрополітики, Держкомветмедицини, МОЗ


2008 – 2011 роки

4. Посилити ефективність діяльності регіональних координаційних рад з питань захисту прав споживачів.

Національна координаційна рада

з питань захисту прав споживачів,

Держспоживстандарт, органи місцевого

самоврядування


2008 – 2009 роки

5. Впровадження на виробництві систем НАССР або аналогічних систем забезпечення безпечності та якості, які використовуються виробниками харчових продуктів.

Мінагрополітики, Мінпромполітики, Держспоживстандарт


2008 – 2011 роки

6. Забезпечити реалізацію положень Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, якими передбачено:

- право споживача одержувати (п.1, 2 ч.1 ст.20) та обов’язок виконавця (п.1, 4 ч.2 ст.21), виробника (п.2, 6 ч.2 ст.22), управителя (п.3, 9 ч.2 ст.25) надавати житлово-комунальні послуги необхідного рівня та якості відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, умов договору на надання послуги; надавати в установленому законодавством порядку інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;

- право споживача на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості (п.5 ч.1 ст. 20) та обов’язок виконавця, виробника (п.6 ч.2 ст.21, п.3 ч.2 ст.22) проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги, управителя (п.6 ч.2 ст.25) контролювати проведення цих перерахунків.

Мінжитлокомунгосп, органи місцевого самоврядування


2008 – 2011 роки

7. Розробити і затвердити регіональні програми захисту прав споживачів, у яких, зокрема, передбачити заходи щодо:

створення належних умов для реалізації прав та інтересів споживачів;

сприяння насиченню споживчого ринку якісною та безпечною продукцією;

розроблення органами місцевої влади тарифної політики у житлово-комунальній сфері відповідно до якості послуг, які надаються;

налагодження співпраці і взаємодії органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями споживачів у сфері захисту прав споживачів;

стимулювання запровадження сучасних концепцій формування безпечності та якості товарів, робіт і послуг;

підтримки та відзначення виробничо-торговельних підприємств і сфери обслуговування, які запроваджують доброчинну по відношенню до споживача практику (конкурс, премія, спеціальне маркування та інше);

створення мережі консультаційних пунктів з питань захисту прав споживачів, зокрема на продовольчому та промисловому ринку;

сприяння поширенню судового захисту прав та інтересів споживачів;

поширення серед населення, працівників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та підприємців знань з питань захисту прав споживачів;

проведення моніторингу оцінки населенням якості продукції та послуг, що реалізуються на споживчому ринку;

випуск регіональних друкованих періодичних видань і створення на місцевому телебаченні, радіо програм з питань захисту прав споживачів;

проведення в навчальних закладах конкурсів з метою поширення знань законодавства про захист прав споживачів;

створення веб-сайтів для інформування громадян з актуальних питань у сфері захисту прав споживачів, зокрема щодо небезпечної продукції.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, Держспоживстандарт, МОН, громадські організації споживачів.


Починаючи з 2008 року

8. Вжити заходів до підвищення рівня професійної підготовки та перепідготовки фахівців з питань захисту прав споживачів.

МОН, Держспоживстандарт.


Починаючи з 2008 року

9. Створити та забезпечити функціонування системи обміну інформацією про продукцію, що знаходиться в обігу на споживчому ринку України і не відповідає встановленим вимогам щодо її якості, з метою оперативного інформування споживачів про таку продукцію.

Держспоживстандарт


Починаючи з 2008 року

10. Забезпечити Український та обласні центри з проблем захисту прав споживачів сучасною технікою, обладнанням та методичними матеріалами, в тому числі для визначення наявності модифікованих організмів у продуктах харчування.

Держспоживстандарт, МОЗ


Починаючи з 2009 року

11. Забезпечити впровадження експрес-методів контролю якості та безпеки нафтопродуктів.

Держспоживстандарт, Мінпаливенерго


Починаючи з 2009 року

12. Забезпечити залучення до проведення спільних перевірок суб’єктів господарювання державних інспекторів з питань інтелектуальної власності МОН України в межах, визначених законодавством України.

МОН, Державний департамент інтелектуальної власності, Держспоживстандарт


2008 – 2011 роки

^ III. Наукова, навчальна, просвітницька та інформаційна діяльність у сфері захисту прав споживачів

1. Забезпечити проведення всеукраїнських тематичних семінарів з проблем захисту прав споживачів.

Держспоживстандарт, громадські організації споживачів


Починаючи з 2008 року 

2. Забезпечити розробку та впровадження Програми правової освіти суб’єктів господарювання, які працюють на споживчому ринку України.

МОН, Держспоживстандарт, громадські організації споживачів


Починаючи з 2008 року

3. Розробити та запровадити вивчення у навчальних закладах системи освіти курсу з питань захисту прав споживачів.

МОН, Держспоживстандарт, громадські організації споживачів


Починаючи з 2008 року

4.Забезпечення споживачів доступною правовою допомогою та спеціальною освітою, можливістю незалежного тестування товарів та послуг.

МОН, Держспоживстандарт


2009 рік

5. Забезпечити підготовку та випуск:

збірників нормативно-правових актів, довідників, методичних рекомендацій, навчально-методичних посібників з питань захисту прав споживачів;

Держспоживстандарт, громадські організації, МОН


Починаючи з 2008 року

друкованого періодичного видання з питань захисту прав споживачів.

Держспоживстандарт, громадські організації споживачів


Починаючи з 2008 року

6.Забезпечити висвітлення питань щодо захисту прав споживачів у програмах державного телебачення та радіомовлення.

Держкомтелерадіо, Держспоживстандарт, органи місцевого самоврядування


2008 – 2011 роки

7.Забезпечити підготовку та розміщення інформації з питань захисту прав споживачів у друкованих засобах масової інформації, Інтернет-виданнях, на веб-порталах центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Держспоживстандарт, центральні та місцеві органи виконавчої влади


2008 – 2011 роки

^ IV. Міжнародна діяльність у сфері захисту прав споживачів

1.Забезпечити участь України в роботі Міжнародної організації споживачів (СІ).

Держспоживстандарт, Мінекономіки, МЗС


2008  2011 роки

2. Забезпечити розширення міждержавного співробітництва у сфері захисту прав споживачів.

Держспоживстандарт, Мінекономіки, МЗС


2008 – 2011 роки

3. Вжити заходи для отримання від ЄС технічної допомоги щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС та навчання фахівців у сфері захисту прав споживачів.

Держспоживстандарт, Мінекономіки, МЗС


Починаючи з 2008 року

Скачать 173.46 Kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2019
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты