Домой

Уроку української мови на тему: «Лексикографія. Словники української мови. Професійна лексика.»




Скачать 78.26 Kb.
НазваниеУроку української мови на тему: «Лексикографія. Словники української мови. Професійна лексика.»
Дата22.02.2013
Размер78.26 Kb.
ТипУрок
Содержание
Тип уроку
Епіграф до уроку
Хід уроку
1.Мотивація начальної діяльності учнів
2.Актуалізація опорних знань учнів
Підсумок уроку
Подобные работы:

Методична розробка уроку

української мови на тему:

«Лексикографія. Словники української мови. Професійна лексика.»


Виконавець: викладач української мови та літератури

вищої категорії Ладиженська Світлана Володимирівна


Анотація

Дана методична розробка уроку української мови для учнів першого курсу групи «секретар-друкарка» може бути використана у процесі викладання цієї ж теми у групах з іншими професіями, а також частково – при розгляді тем «Лексичне багатство української мови», «Українська фразеологія». Завдання, що використані на цьому уроці, можуть слугувати для конкурсних, олімпіадних робіт.


Структура уроку

1.Організаційний момент.

2.Мотивація навчальної діяльності учнів.

3.Актуалізація опорних знань учнів.

4.Засвоєння нового матеріалу (учитель—учні).

5.Розв’язання системи проблемних завдань (від дослідження-пошуку до дослідження-впровадження знань).

6.Підсумки уроку.

7.Домашнє завдання.

8.Тест-емоційна оцінка уроку учнями.


Мета: дати повніше уявлення про надзвичайну розмаїтість словників української мови, поглибити знання учнів про словникову статтю, ознайомити з професійною лексикою та сферою її застосування;

розвивати вміння учнів користуватися словником, швидко знаходити потрібні відомості;

виховувати любов та повагу до державної мови, її краси та багатства, формувати в учнів почуття національної гідності засобами слова.


^ Тип уроку: застосування знань та формування вмінь


Метод проведення: урок-дослідження


Обладнання: словники, відксерені словникові статті, підручники, опорна таблиця «Лексикографія», кросворд «Іншомовні словники» (на дошці), портрети Б.Грінченка та В.Даля, зразок «Лексикону славеноросского» Памво Беринди, висловлювання відомих людей про словники:


1.Усердней с каждым днем смотрю в словарь.

В его столбцах мерцают искры чувства.

В подвалы слов не раз сойдет искусство,

Держа в руке свой потайной фонарь.

С.Я.Маршак


2.Словник – це весь Всесвіт

в алфавітному порядку!

Якщо добре подумати,

словник – це книга книг.

А.Франс

^ Епіграф до уроку: Не бійтесь заглядати у словник,

Це пишний яр, а не сумне провалля,

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

М.Рильський «Рідна мова»1958р.

^ Хід уроку:

Урок розпочинається колективним прочитанням «Молитви до мови» Дмитра Павличка, яка надихає на чемне і дбайливе ставлення до мови як живої істоти:

Отче наш, Тарасе всемогущий,

Що створив нас генієм своїм,

На моїй землі, як правда, сущий,

Б’ющий у неправду, наче грім.

Ти, як небо, став широкоплечо

Над літами, що упали в грузь,

Віку двадцять першого предтечо,

Я до тебе одного молюсь.


^ 1.Мотивація начальної діяльності учнів

Вчитель: Наше завдання сьогодні – глибше познайомитися зі словниками української мови, дізнатися про їх специфіку, поринути у їхній багатий світ; навчитися працювати з ними, використовувати при необхідності; дещо детальніше зупинитися на вашій професійній лексиці, адже вам надалі доведеться з нею тісно працювати, щоб стати майстрами своєї справи.


^ 2.Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель: На попередньому уроці ми пригадували усі розділи мовознавства та що вони вивчають. Назвіть їх. Що вивчає лексикографія? (Розділ мовознавства, який займається теорією та практикою укладання словників)

Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви отримали завдання дослідити історичні корені словників. Тому зараз ми здійснимо віртуальний екскурс у історію української лексикографії.

(Приблизний зміст учнівських повідомлень:

Словники відомі ще з глибокої давнини. У східних слов’ян перші рукописні словники, де тлумачився зміст невідомих чи малозрозумілих слів, відомі ще з 13 ст. (тоді називались «глосарії»). У 16-му – на початку 17ст. зявились перші друковані словники – «Лексіс…» Л.Зизанія (1596) і «Лексикон славеноросскій» Памво Беринди (1627), які стали прототипами сучасних філологічних словників.

1. Цінними лексикографічними працями 17ст. є рукописні словники Єпіфанія Славинецького та А.Корецького-Сатановського. З кінця 18ст. на Україні основне місце посідають перекладні російсько-українські лексичні збірки й словники Ф.Туманського (1793), І.Котляревського (1798), О.Павловського (1818), О.Афанасьєва-Чужбинського (1855) та ін.

З другої половини 19ст. – російсько-український словник М.Левченка, М.Куманця та А.Спілки.

Визначним досягненням дожовтневої української лексикографії був «Словар української мови» за редакцією Бориса Грінченка (1907 – 1909). Великих успіхів досягла українська радянська лексикографія, зокрема, у створенні перекладних словників. У повоєнний період було створено чимало словників перекладних, а також ряд термінологічних і спеціальних словників. Опубліковано багато досліджень з теоретичних питань лексикографії.


2.Борис Грінченко

Етнографічні зацікавлення привели Грінченка до праці над збиранням матеріалів до словника. Ці матеріали ввійшли в зредагований ним чотиритомний «Словар української мови», який містить 68 тисяч слів, укладений поза тим з матеріалу, збирання якого почав Пантелеймон Куліш 1861р, а продовжувала київська Громада, потім - редакція «Киевской Старины». Матеріал словника охоплює етнографічні записи й літературні твори 1798 – 1870рр.. Таким чином, словник Грінченка є й досі найповнішим словником такого типу для української мови і одним із найкращих у слов’янській лексикології. Як вступ до словника Грінченко написав цінний огляд української лексикографії.


Вчитель: 1.Які словники ви знаєте?

2.Якими словниками користуєтесь частіше?

3.Чи маєте у своїй бібліотеці словники і які саме?

Для того, щоб систематизувати ваші знання про типи словників, розглянемо опорну таблицю «Лексикографія. Словники». Це далеко не повний перелік існуючих словників, тут не вказані словники мови письменників, словники рим, частотні словники, словники труднощів і т.д. Є навіть Словник модних слів, де фіксуються слова типу – «бабки, шмотки, прикид, прикол, тусовка, на шару…» (ще називається «молодіжний сленг»).

Словники заслужено називають супутниками цивілізації. Однак, для того, щоб отримати від них допомогу, недостатньо знати лише тип словника, треба вміти ним користуватися.

Словник будується з маленьких камінчиків – словникових статей. Словникова стаття – це повний запис слова чи значення слова відповідно до типу словника (визначення записуємо в зошити).

У кожного з вас на парті є словникові статті з різних словників. Розгляньте їх уважно, спробуйте дослідити самостійно, яку інформацію несе кожна словникова стаття (напр.: в орфогр. словнику – слово подається в однині, вказ. наголос, при іменниках ч.р. подається форма Р.в., при іменниках ж.р. – Р.в., О.в., Д.в.; при невідмінюваних іменниках стоїть відмітка ; орфоепічний словник відбиває правила літературної вимови слів: наголоси, транскрипцію ненаголошених голосних, м’якість та напівм’якість приголосних, уподібнення приголосних у вимові; у словнику іншомовних слів стаття складається зі слова-заголовка, походження слова та значення, в разі потреби подаються додаткові пояснення; тлумачний словник подає усі значення слова, а також фразеологічні звороти з цими словами , і для прикладу – дане слово у контексті.).


Вправи – лінгвістичні дослідження для закріплення

вивченого матеріалу


1.Записати слова, поставити наголос, потім перевірити правильність вимови за орфоепічним словником

Помилка, приятель, рукопис, одинадцять, ім’я, предмет, було, новий, олень, верба, подруга, завдання, алфавіт, ненавидіти, тому.


2.Кросворд «Іншомовні двійники». Вірно розгадавши цей кросворд, ви знайдете український відповідник до слова «стимулювати»

(див. кросворд у додатку).

Не слід зловживати запозиченнями, інколи вони бувають смішними і недоречними. Так, прислів’я «У семи няньок дитя без ока» звучатиме «У семи бонн інфант як Нельсон» (як відомо, адмірал Нельсон втратив око у морському бою).


3.Змагання команд. Назвати найбільше фразеологізмів зі словами: 1-й ряд – «ніс», 2-й ряд – «вода». Перемагає команда, яка останньою назве зворот (дозволяється користуватися словником).

--- Водити за ніс; зарубати на носі; дерти носа; втерти носа; повісити носа; не сунь носа не в свої справи…

---Нерозлий вода; як з гуся вода; товкти воду у ступі; вивести на чисту воду; сьома вода на киселі; набрати в рот води; як риба у воді; як дві краплі води; вилами по воді писано; вийти сухим із води…


Вчитель: Підійдемо ближче до професійної лексики. На ст.85 у підручнику прочитайте визначення, що таке професійно-виробнича лексика.


1.Протягом 2хв. Пригадайте і запишіть якомога більше своїх професійних термінів.


2.Інтерактивне завдання – робота в парах: 1-й учень – теоретик, 2-й – практик. Теоретик бере слово-професіоналізм і намагається скласти з ним словникову статтю, тобто дати повне тлумачення. Практик повинен ввести даний термін у контекст. Наприклад: реквізит – це елемент документа, який…; «Ви невірно вказали свої реквізити».


^ Підсумок уроку

Вчитель: Сьогодні ви були не просто учні, а справжні мовознавці-дослідники, які повинні:

Знати: Який розділ мовознавства займається вивченням словників?

На які дві великі групи поділяються словники?

Що таке словникова стаття?


Уміти: Правильно користуватися словниками.

Відбирати і доречно вживати у своєму мовленні слова.

Швидко знаходити необхідну інформацію.

Цінувати: Багатство рідної мови.

Красу і силу слова.

Культуру мовлення.


Словники – справжні друзі, чим раніше ви з ними потоваришуєте, тим ширшим буде ваш світогляд, міцнішими будуть ваші знання. Словники не тільки допомагають правильно писати слова, визначати їх походження, пояснювати значення, вони дають нові знання з різних галузей науки, техніки, мистецтва, а також розвивають культуру мовлення.



  • Обгрунтоване виставлення оцінок.

«Оцінка відбиває фактичний рівень знань учня, проте необхідно оцінити і зусилля школяра, завдяки яким досягнуто успіху»

В.Сухомлинський


Домашнє завдання

Підручник ст.128, питання для самоконтролю.





Тест – емоційна оцінка уроку учнями:

Я працював з інтересом, захопленням;

Я працював у нормальному, звичному режимі;

Мені було нудно, нецікаво.


Список використаної літератури

1.Горецький П.Й. Історія української лексикографії. К.,1963.

2.Паламарчук Л.С. Українська радянська лексикографія. К.,1978.

3.Укр. сов. Энциклопедия, К.,1984, т.10, с.141.

4.Сергеев В.Н. Словари – наши друзья и помощники. М.: Просвещение, 1984.

5.Коваль А.П. Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові. К., 1975.

6.Коваль А.П. Слово про слово.

Скачать 78.26 Kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты