Домой

Реферат роботи «дослідження в сфері охорони культурної спадщини: історичні міста та історико-культурні заповідники україни»




НазваниеРеферат роботи «дослідження в сфері охорони культурної спадщини: історичні міста та історико-культурні заповідники україни»
Дата22.02.2013
Размер58.9 Kb.
ТипРеферат
Подобные работы:

РЕФЕРАТ РОБОТИ

«ДОСЛІДЖЕННЯ В СФЕРІ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: ІСТОРИЧНІ МІСТА ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ УКРАЇНИ»


Історико-містобудівні дослідження з часів набуття Україною незалежності активно розвиваються як прояв новітнього системного підходу до збереження культурної спадщини. Це – визнання високої дієвості містобудівних методів охорони нерухомої культурної спадщини та традиційного характеру середовища нашої держави.


В роботі «Дослідження в сфері охорони культурної спадщини: історичні міста та історико-культурні заповідники України» узагальнено досвід НДІ пам’яткоохоронних досліджень щодо розроблення науково-проектної документації по забезпеченню збереження та доцільного використання пам'яток та об'єктів культурної спадщини історичних міст України, яка включає історико-архітектурні опорні плани, проекти зон охорони пам'яток, визначення меж і режимів використання територій історичних ареалів Одеси та Ізмаїла (Одеська обл.), Чернівців (Чернівецька обл.), Василькова (Київська обл.), Вінниці (Вінницька обл.), Горлівки (Донецька обл.), Керчі (АР Крим), а також генеральні плани розвитку (плани організації території заповідників відповідно до вимог сучасного законодавства), проекти меж та зон охорони пам’яток, визначення режимів використання територій та зон охорони історико-культурних заповідників України: Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила», Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Державного історико-культурного заповідника «Тустань».


Об'єктом представленого дослідження стали території вище зазначених міст та заповідників, їх ландшафт, розпланування, забудова, об'єкти та пам'ятки культурної спадщини. Всі досліджені міста входять до Списку історичних населених місць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.


Мета роботи полягає в забезпеченні збереження пам'яток та об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища історичних міст та історико-культурних заповідників України шляхом розроблення історико-архітектурних опорних планів (або їх коригуванням), генеральних планів розвитку (планів організації території) заповідників, проектів зон охорони пам'яток, визначення меж і режимів використання територій історичних ареалів міст.


Робота складається з текстової частини та графічних матеріалів.

У ході дослідження розглянуто нормативні засади розроблення історико-архітектурних опорних планів, визначення меж і режимів використання територій зон охорони пам’яток та історичних ареалів.

Дослідницькі методи, які використані в цій роботі, виходять з загально принятих методичних засад історико-містобудівних досліджень, спрямованих на охорону нерухомої культурної спадщини та збереження традиційного характеру середовища. Відтак застосовано методи теоретичних досліджень, а саме історичний метод при системному підході, коли об'єкт вивчення розглядається в розвитку з часу його виникнення. При цьому системний підхід полягає в комплексному вивченні об'єкта як певної єдності з узгодженим функціонуванням частин і цілого. Оскільки об'єкт дослідження є складною взаємопов'язаною багатоелементною системою (включає такі ієрархічні рівні, як міське середовище, його фрагменти, архітектурні комплекси й ансамблі, окремі будівлі і споруди), то для його вивчення застосовано методи структурно-генетичного аналізу і синтезу. Застосовано методи архівних, картографічних, іконографічних та бібліографічних досліджень, а також методи емпіричних досліджень: спостереження, натурні дослідження, порівняння та картографування.

Важливою складовою роботи є всебічний та ґрунтовний аналіз містобудівного розвитку міст: Києва, Одеси та Ізмаїла (Одеська обл.), Чернівців (Чернівецька обл.), Василькова (Київська обл.), Вінниці (Вінницька обл.), Горлівки (Донецька обл.), Керчі (АР Крим), Чернігова (Чернігівської обл.). Під час виконання роботи вивчалися архітектурно-планувальні особливості, історичні, архітектурні, містобудівні, мистецькі традиції міст, економічні, соціальні, політичні та інші фактори, які впливали у свій час на виникнення міст і на послідовні фази їх розвитку.

Окремий розділ присвячено історико-культурному потенціалу міст та історико-культурних заповідників, окремим видам нерухомої культурної спадщини України, а саме: пам’яткам архітектури та містобудування, історії, археології, ландшафту, садово-паркового мистецтва, монументального мистецтва, науки і техніки.

У дослідженні автори спираються на ґрунтовну джерельну базу, використовуючи архівні матеріали, великий масив картографічних, іконографічних та бібліографічних джерел. Головний акцент автори роблять на натурному вивченні містобудівної структури, традиційного середовища історичних міст України, збережених архітектурних об’єктах і містобудівних комплексах.

Надзвичайно актуальним є проектно-регулятивний розділ, присвячений охоронному зонуванню території міст, які включені до Списку історичних населених місць України. Основною вимогою законодавства до подальшого містобудівного розвитку історичних місць є розроблення науково-проектної документації з визначенням історичного ареалу для подальшого збереження розташованих в його межах об’єктів культурної спадщини та можливостей використання цієї території. В проектно-регулятивному розділі класифіковано території за ступенем історико-культурної цінності, методично правильно визначено основні принципи системи охоронного зонування територій, встановлено межі територій зон охорони пам'яток, їх режими використання, межі та режими використання історичних ареалів міст.

Розділи, присвячені історичному розвитку міст як містобудівних утворень та соціально-економічним умовам формування їх історико-культурних цінностей, побудовані на великому обсязі архівних, картографічних, іконографічних та бібліографічних матеріалів, що надає їм самостійної наукової та практичної цінності.

Результати роботи представлено основними кресленнями:

  • Історико-архітектурні опорні плани міст: Одеси та Ізмаїла (Одеська обл.), Чернівців (Чернівецька обл.), Василькова (Київська обл.), Вінниці (Вінницька обл.), Горлівки (Донецька обл.), Керчі (АР Крим);

  • Генеральні плани розвитку заповідників: Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила», Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

  • Історико-архітектурний опорний план та функціональне зонування території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.


Тематика цього дослідження є особливо актуальною для сьогодення. Історико-архітектурні опорні плани розроблено тільки на 40 % історичних міст від їх загальної кількості, при цьому з існуючих на сьогодні 70 % застаріли та потребують коригування. Слід зазначити, що зони охорони пам'яток разом з територіями пам'яток становлять цілісну взаємопов’язану систему територій, призначену для захисту і збереження нерухомої культурної спадщини у комплексі з природними та антропогенними ландшафтами, на яких регламентуються землекористування, будівельна та інша господарська діяльність.


Результати роботи впроваджені в сфері охорони культурної спадщини України і мають велике значення для розвитку пам’яткоохоронної справи на території України. Результати наукових досліджень впроваджено при розробці Генеральних планів міст, коригуванні правил забудови, уточненні зонування міської території міст України: Одеси та Ізмаїла (Одеська обл.), Чернівців (Чернівецька обл.), Василькова (Київська обл.), Вінниці (Вінницька обл.), Горлівки (Донецька обл.), Керчі. Генеральні плани розвитку (плани організації територій) заповідників покладено в основу їх подальшої діяльності, реставрації, музеєфікації та використання пам'яток, благоустрою території, розвитку туристичної інфраструктури, а також реконструкції (регенерації) окремих кварталів чи комплексів історичної забудови в зонах охорони. Матеріали роботи було використано під час внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО номінації «Резиденція Митрополитів Буковини і Далмації» та підготовки номінаційного досьє «Археологічний комплекс «Кам'яна могила». Ця робота є методичним взірцем для розроблення аналогічної документації по інших історичних містах та заповідниках України.

Результати наукової роботи, виконаної протягом 2004-2010 рр. відображені в 7 монографіях, зробивши їх доступними широкому колу фахівців.


_________________________Сердюк О.М.


_________________________Бобровський Т.А.


_________________________Зливкова О.О.


_________________________Вандюк О.П.


_________________________Томілович Л.В.


_________________________Єрзіна І.В.


_________________________Попельницький О.О.


_________________________Звіряка А.І.


_________________________Градун Е.Ю.


_________________________Закружецька А.Ю.

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты