Домой

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України




НазваниеПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України
страница1/4
Дата22.02.2013
Размер0.71 Mb.
ТипДокументы
Содержание
10 клас (140 годин)
Державні вимоги до рівня
Тема 1. Європа і світ на початку ХХ століття
Тема 2. Україна на початку ХХ ст.
Соціально-економічний розвиток
Політичне життя в українських землях на початку ХХ ст.
Події російської революції 1905-1907 рр. на українських землях
Соціально-економічний розвиток в 1908-1913 рр.
Культурне життя на початку ХХ ст.
Тематичне оцінювання
Становище українців в Російській імперії
Воєнна кампанія 1915-1916 рр.
Тематичне оцінювання
Тематичне оцінювання
Тематичне оцінювання
Тема 6. УСРР в період нової економічної політики (1921-1928)
Формування нової економічної політики
Входження Української СРР до складу СРСР
Автономні республіки
Відродження народного
...
Полное содержание
Подобные работы:
  1   2   3   4

ПРОГРАМА


для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України



10 - 11 класи


Профільний рівень


Суспільно-гуманітарний напрям,

історичний профіль


Пояснювальна записка


Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Програми побудовано у відповідності до лінійної системи шкільної історичної освіти, яка передбачає логічне та хронологічно послідовне вивчення історії України від початку ХХ до початку ХХІ ст. Виклад вітчизняної історії здійснюється в органічній єдності із загальноєвропейською та світовою історією. Це чітко прослідковується під час висвітлення питань міжнародного життя, Першої та Другої світових воєн, сучасних інтеграційних процесів, де вчитель може результативно здійснити міжпредметні зв’язки.

У програмі представлені наскрізні лінії, але немає суто прямих. Стосовно певних фактів, подій та особистостей новітньої історії України серед вчених-істориків відсутні однозначні оцінки, що відповідає реаліям демократичного суспільства.

Базовий зміст історичного матеріалу викладений у формі усталеної періодизації новітньої історії України (існують й інші варіанти періодизації, які містять несуттєві розбіжності із зазначеною).

Програма має вигляд таблиці. В першій колонці вміщено орієнтовний розподіл годин за темами, в другій - зміст історичного матеріалу, який включає в себе основні теми курсів. До кожної теми подано орієнтовний перелік інформаційних питань. Це - мінімум, з якого Учень/учениця повинен мати певні знання та уявлення про вітчизняну історію. Термін “знання” стосується конкретних фактів, подій, персоналій, а “уявлення” - загальних характеристик ідей і понять. Зазначене коло питань, з яких Учень/учениця має бути обізнаним, складають його компетенцію. Її рівень залежить від індивідуального розвитку та можливостей кожного школяра.

У третій колонці зазначені вміння та навички, яких Учень/учениця має набути в процесі навчання. Вони характеризують рівень опанування та розуміння учнем програмового матеріалу з історії України і визначають його компетентність. Термін “розуміння” передбачає крім іншого й оціночні судження учня.

Виходячи із сучасних вимог, перед вчителем історії стоять завдання:

-по-перше, сформувати в учнів ключові компетентності, які допоможуть йому досягти певного рівня соціалізації - навчитися у школі та поза школою успішно вирішувати питання особистого і суспільного життя;

-по-друге, допомогти учням набути предметних компетентностей, які дадуть можливість індивідуалізувати та олюднити теоретичні знання, зрозуміти перебіг подій вітчизняної історії, сформувати позитивну мотивацію до пізнавальної діяльності.

Такі завдання стають реальними в період впровадження в практику роботи особистісно зорієнтованого навчання, коли в центрі діалогу “Учень/учениця-вчитель” стоїть особистість учня. Урок, проведений у технології особистісно зорієнтованого навчання, допоможе вчителеві визначити рівень підготовки та життєвий досвід кожного учня, узгодити їх із змістом історичного матеріалу, який вивчається. Домінантою сучасного уроку історії є прищеплення учням вмінням вести конструктивний діалог з іншою людиною, суспільством, природою та світом.

Формування позитивного ставлення до пізнавальної діяльності сприяє розвиткові в учнів потреби до самопізнання, самореалізації та самовдосконалення на засадах загальнолюдських, національних і моральних цінностей.

Навчальний матеріал передбачає чіткий розподіл на теми, але не на конкретні уроки. Спираючись на власний досвід та особливості сприйняття учнями матеріалу, вчитель самостійно здійснює поурочне планування, визначає логічну послідовність вивчення інформаційних питань теми, матеріалу регіональної історії.

Структура сучасного уроку історії не має жорсткої регламентації. Вчитель самостійно визначає тип уроку та відповідні методично обґрунтовані етапи його проведення. Веде пошук і запроваджує нові форми навчання, застосовує сучасні педагогічні технології. Вони мають на меті розв’язання проблем, пов’язаних з колективним способом організації навчання та індивідуальним характером його сприйняття, необхідністю засвоєння значного обсягу програмового матеріалу протягом одного уроку тощо.

Наприкінці курсу передбачені години для вивчення краєзнавства. Для проведення таких уроків доцільно залучати учнів до пошукової та дослідницької роботи. Проведення повторювально - узагальнювальних і тематичних уроків підводить підсумок темі. Резервний час пропонується використати за доцільністю.

Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів, вчитель враховує набутий рівень загальнонавчальних та предметно-історичних умінь і навичок, викладених як в усній, так і письмовій формі. Підсумкова атестація передбачає багатоманітні форми контролю. Визначальним чинником оцінювання навчальних досягнень учнів з історії є критерії оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи, затвердженими Міністерством освіти і науки України.


^ 10 клас (140 годин)



Кількість годин


Зміст навчального матеріалу



^ Державні вимоги до рівня

профільної підготовки учнів

1

Вступ

Поняття новітньої історії.

Періодизація новітньої історії України.

Загальна характеристика стану українських земель в контексті загальноєвропейської історії початку ХХ ст.

Індустріальне суспільств як етап у розвитку світової цивілізації.

Реформи і революції як знаряддя розв’язання соціальних і національних суперечностей.

Світова війна як глобальний конфлікт. Україна під час Першої світової війни. Українська революція. Національно-визвольний рух в Україні.

Основні вимоги до рівня підготовки та оцінювання учнів.

Додаткова навчальна література. Електронні та Інтернет ресурси.

Учень/учениця:

- орієнтується в періодизації новітньої історії України;

- співвідносить періодизацію новітньої української історії з відповідними періодами європейського та світового розвитку;

- співставляє, спираючись на карту, основні риси розвитку наддніпрянських

та західноукраїнських земель початку ХХ ст.

- володіє поняттями: індустріальне суспільство“, “революція“, реформа”,
“політична та економічна кризи“; світова війна”


2


^ Тема 1. Європа і світ на початку ХХ століття

Загальна характеристика європейської та світової цивілізацій на прикладі розвитку провідних країн світу(Велика Британія, Франція, Росія, Німеччина, Австро-Угорщина, США). Нерівномірність розвитку країн світу.

Формування націй у Східній Європі.



Учень/учениця:


- характеризує усно та письмово загальний рівень розвитку європейської та світової цивілізацій на початку ХХ ст.;

- розуміє причини нерівномірності розвитку країн Європи і світу;

- висловлює судження стосовно обґрунтованості окремих версій і думок щодо характеристики розвитку світової та європейської цивілізацій початку ХХ ст.;

- застосовує поняття “цивілізація, “глобалізація”, “політична нація” під час дискусії з питань характеристики європейської та світової цивілізації;


14

^ Тема 2. Україна на початку ХХ ст.

(1900-1913)

Територія і населення України

Етнічні і колонізовані українцями землі.

Українські землі у складі Російської і Австро-Угорської імперій.

Політико-адміністративний устрій на українських землях .

Національний та соціальний склад населення.

Феномен формування єдиної нації на українських етнічних землях.


^ Соціально-економічний розвиток

українських земель

Іноземний, російський, австро-угорський і вітчизняний капітал в економіці українських земель.

Економічна криза 1900-1903 рр.

Монополістичні об’єднання. Роль залізничного будівництва у прискоренні економічного розвитку.

Економічний розвиток Лівобережжя,

Правобережжя та південних губерній.

Становище українських земель у всеросійському внутрішньому ринку.

Стан українського підприємництва.

Економічні зв’язки українських регіонів із європейським ринком.

Міграційні процеси.


^ Політичне життя в українських землях на початку ХХ ст.

Робітничий і селянський рухи. Політизація національного руху. Українські політичні партії та їхня соціальна база. Програмні завдання. Стосунки між українськими політичними діячами обох імперій.

Формування і діяльність неукраїнських політичних партій і рухів, їхнє ставлення до українського питання.


^ Події російської революції 1905-1907 рр. на українських землях

Робітничий рух в українських губерніях. Виникнення рад робітничих депутатів і професійних організацій. Збройні виступи робітників.

Повстання на флоті (крейсер “ Очаків“, броненосець “Потьомкін “).

Розгортання селянського руху.

Політизація національного руху.

Українська громада в першій і другій Державній думі.


^ Соціально-економічний розвиток в 1908-1913 рр.

Промислове піднесення та його наслідки. Іноземний капітал в економіці Півдня Росії.

Становище в сільському господарстві після революції. Земельна реформа П.Столипіна в українських землях у складі Російської імперії: її здобутки і прорахунки.

Особливості економічного розвитку західноукраїнських земель.


^ Культурне життя на початку ХХ ст.

Освітня політика російського та австро-угорського урядів. Розвиток вищої освіти. Діяльність Наукового товариство ім. Т.Шевченка у Львові та Києві.

Видатні вчені України.

Товариство “Просвіта “.

Діяльність національних і спортивно-патріотичних організацій «Сокіл», «Січ».

Здобутки майстрів мистецтва і літератури.

Книговидання. Періодична преса.

Релігійне життя. Діяльність А.Шептицького.

Повсякденне життя. Життя, побут та звичаї українців .Становище жінки у суспільстві.




Учень/учениця:

- характеризує та порівнює загальний стан українських земель, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій перед Першою світовою війною;

- розуміє наслідки колоніальної залежності для українського народу;

- аналізує національний і соціальний склад населення Правобережної й Лівобережної України;

- усвідомлює процес і особливості формування української нації на українських етнічних землях;


- аналізує причини залежності української економіки від російського, австро-угорського та іноземного капіталу,

- визначає і порівнює відмінності економічного і соціального розвитку східних, західноукраїнських та південних земель на початку ХХ ст.;

- пояснює динаміку промислового розвитку періоду 1900-1913 рр., формулює власні судження;

- характеризує, спираючись на карту, економічні зв’язки українських регіонів з європейським ринком;


- визначає роль людського фактора в суспільному житті України початку ХХ ст.;

- порівнює, аналізує, та висловлює оціночні судження з питань утворення та стосунків українських політичних партій Лівобережжя та Правобережжя на початку ХХ ст.;

- виявляє вміння складати порівняльні таблиці, схеми з питання формування українських та інших політичних партій і рухів;


- характеризує та аналізує вплив подій російської революції 1905-1907 рр. на розвиток робітничого і селянського руху в українських землях, висловлює власні оціночні судження;

- аналізує діяльність української громади в Державній думі Росії;


- описує причини промислового підйому 1908-1913рр, співставляє їх з фактами розвитку європейської та світової економіки у відповідний період;

- аналізує хід аграрної реформи П.Столипіна, її здобутки і прорахунки, висловлює оціночні судження щодо здійснення та наслідків реформи;


- порівнює політику урядів Російської та Австро-Угорської імперій стосовно освіти і культурного життя українських громад,

- характеризує розвиток літератури та мистецтв на Лівобережній і Правобережній Україні початку ХХ ст., вміє відстоювати власну позицію

- описує діяльність конфесій на українських землях в1900-1913 рр.;

- порівнює і аналізує повсякденне життя українців на початку ХХ ст. з життям країн Європи аналогічного періоду;



1


1

Повторювально - узагальнювальний урок

^ Тематичне оцінювання




13

Тема 3. Україна в Першій світовій війні (1914-1918)


Початок Першої світової війни

Суперництво провідних країн Європи за розподіл територій та сфер впливу. Україна в планах воюючих сторін. Мобілізація українців у російську та австро-угорську армії.


Війна і становище українців в Австро-Угорщині

Орієнтації українського визвольного руху. Утворення Головної української ради у Львові. Національні формування українців. Бойовий шлях Українських січових стрільців.

Політика австрійського уряду щодо українців.

Загальна українська рада.

Діяльність Союзу визволення України.


^ Становище українців в Російській імперії

Війна і суспільство. Українське питання. Діяльність Товариства українських поступовців.

Утворення Прогресивного блоку. Володимир Винниченко про політичні орієнтації українців.


Воєнні дії в 1914 р.

Наступ на Галичину і Буковину. Галицька битва.

Створення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.


^ Воєнна кампанія 1915-1916 рр. Брусиловський прорив.

Назрівання економічної і політичної кризи в Російській і Австро-Угорській імперіях.


Провал червнево-липневого наступу 1917 р.

Економічні наслідки війни. Визрівання революційної кризи. Розвал царської армії. Підписання перемир’я в грудні 1917 р. Сепаратні переговори про мир.




Учень/учениця:


- характеризує світову війну як глобальне історичне явище;

- визначає місце України в планах воюючих сторін та висловлює власні судження з цього питання;

- описує стан, місце і роль українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в період Першої світової війни;


- усвідомлює основні причини зростання української національної свідомості на початку Першої світової війни;

- порівнює місце і роль у суспільстві українських політиків Західної

і Наддніпрянської України;

- характеризує діяльність ЗУР і СВУ;


- аналізує різні точки зору на питання ставлення до війни українських політиків обох імперій, дає власну оцінку їх діяльності;

- визначає особливості національного руху під час Першої світової війни;


- описує користуючись картою, події 1914 р.

- аналізує причини і наслідки створення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства;


- характеризує воєнну кампанію 1915-1916 рр.;

- називає причини економічної й політичної кризи в Російській і Австро-Угорській імперіях.


- аналізує карту як джерело знань про перебіг воєнних подій на території України в 1914-1917 рр.;

- розрізняє і співвідносить основні та другорядні події економічного, політичного та соціально-культурного життя України періоду Першої світової війни;

- оперує набутими знаннями з теми під час діалогу, шкільної дискусії; виявляє толерантність до висловлювань інших думок і оцінок подій Першої світової війни;


1


1

Повторювально -

узагальнювальний урок


^ Тематичне оцінювання






20


Тема 4. Українська революція (1917-1918)


Лютнева революція в Росії

Падіння самодержавства.

Роль Державної думи в революційних подіях. Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів

Утворення Тимчасового уряду..

Ставлення загальноросійських політичних партій до українського питання.

Політична активність української громади в Петрограді.


Початок Української революції

Ідейні засади українського національного руху.

Утворення Української Центральної Ради, її партійний склад. Роль М.Грушевського у визначенні завдань українського національного руху.

Український національний конгрес.

Програми і цілі українських політичних партій. Громадські організації революції.


Проголошення автономії України

Система влади в українських губерніях Росії після утворення Тимчасового уряду. Делегація Української Центральної Ради в Петрограді.

Перший Універсал Центральної Ради.

Утворення Генерального секретаріату - першого національного уряду в ХХ ст. В.Винниченко.

Переговори делегації Тимчасового уряду в Києві.

Другий Універсал Центральної Ради.


Політична боротьба в Україні у липні - жовтні 1917 р.

Липнева політична криза в Петрограді. Центральна Рада і національні меншини. ”Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові ” Тимчасового уряду. Стихійне формування українських збройних частин. Корніловський заколот і його вплив на Україну.

З’їзд народів Росії у Києві. Зростання активності більшовицької партії.

Загострення відносин між Центральною Радою і Тимчасовим урядом.


Проголошення Української Народної Республіки

Переворот у Петрограді 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. Ставлення Центральної Ради до подій в Петрограді.

Вплив перших декретів Раднаркому на українське суспільство.

Третій Універсал Центральної Ради.

Проголошення Української Народної Республіки.

Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради.

Підсумки виборів до Установчих зборів в Україні.


Війна радянської Росії з Українською Народною Республікою. Проголошення незалежності УНР

Дестабілізація суспільно-політичного життя в Україні.

Перший Всеукраїнський з’їзд рад у Києві.

Ультиматум Раднаркому.

Проголошення радянської влади в Україні. Утворення Народного секретаріату.

Бій під Крутами. Січневе збройне повстання в Києві. Наступ радянських військ.

“Закон про національно-персональну автономію“. Донецько-Криворізька , Кримська, Одеська республіки.

Четвертий Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності УНР.

Брестський мирний договір УНР з Центральними державами. Вступ німецько-австрійських військ в Україну. Конфлікт Центральної Ради з німецько-австрійською адміністрацією. Прийняття Конституції УНР. Падіння Центральної Ради.

Здобутки і прорахунки Центральної Ради в державотворчому процесі та соціальній політиці.




Учень/учениця


- характеризує революційні події в Петрограді в лютому 1917 р.;

- розуміє мету створення Тимчасового уряду і Петроградської ради робітничих і селянських депутатів;


- визначає вплив лютневих подій в Петрограді на події 1917 р. в Києві та їхні наслідки;

- характеризує Українську революцію як суспільне явище;

- співставляє та аналізує процес політичної боротьби українських та загальноросійських політичних партій в Україні за вплив на населення,


- характеризує систему влади в українських губерніях Росії після повалення царизму;

- співставляє та аналізує основні ідеї І та П Універсалів Центральної Ради, дає їм власну оцінку;

- усвідомлює значення проголошення автономії України для подальшого розвитку національної революції ;


Учень/учениця:


- називає причини липневої політичної кризи та її вплив на політичну боротьбу за владу в Україні в липні-жовтні 1917 р.;

- характеризує ,спираючись на карту, перебіг воєнних подій між Центральною Радою і більшовицькими військами;

- аналізує причини непримиримих протиріч між Центральною Радою і Тимчасовим урядом, доводить їхню закономірність;


- описує події більшовицької революції в Росії;

характеризує умови утворення радянської влади в Харкові;

- аналізує програму діяльності Центральної Ради, співвідносить її з реальними наслідками у внутрішній і зовнішній політиці;

- порівнює основні ідеї І і Ш Універсалів Центральної Ради;

- розуміє історичне значення проголошення УНР;


- характеризує і порівнює діяльність Генерального й Народного секретаріатів, формулює власні висновки;

- синхронізує події історії України 1917 р. з аналогічними подіями всесвітньої історії;

- усвідомлює історичне значення ІУ Універсалу в українському державотворчому процесі;

- аналізує причини конфлікту Центральної Ради з німецько-австрійською військовою адміністрацією та його наслідки;

- формулює оцінки діяльності Центральної Ради, висловлює власні оцінки історичним подіям 1917-1918 рр.



1


1

Повторювально - узагальнювальний урок

^ Тематичне оцінювання




22

Тема 5.Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)

Українська Держава гетьмана П.Скоропадського

Державний переворот 29 квітня 1918 р.

Гетьман П.Скоропадський і його уряд. Внутрішня політика гетьманського уряду. Зовнішня політика Української Держави.

Формування опозиції гетьманському режиму. Селянські повстання влітку і восени 1918 р.

Утворення Компартії України.

Анулювання Брестського мирного договору, його наслідки для України. Падіння гетьманського режиму.


Українська Народна Республіка Директорії

Утворення Директорії. Боротьба за відновлення УНР. Трудовий конгрес. Політичний курс Директорії.

Військова присутність військ Антанти на Півдні України. Отаманщина. Махновський рух. Єврейські погроми. Друга війна УНР з радянською Росією. Розпад армії УНР. Активізація військових дій радянської Росії з УНР.

Акт злуки УНР і ЗУНР.

Причини поразки Директорії.


Утворення Західноукраїнської Народної Республіки

Повстання 1 листопада 1918 р. у Львові. Проголошення ЗУНР. Є. Петрушевич. Організація держави на західноукраїнських землях. Створення Української Галицької армії.

Початок українсько - польської війни. Захоплення поляками Львова. Наступ польських військ. Відхід української армії до Збруча. Статус ЗОУНР.

Дипломатична діяльність ЗУНР.

Окупація Північної Буковини і Бессарабії Румунією. Події в Закарпатській Україні.

Причини поразки ЗУНР.


Відродження радянської України

Ідейно-теоретичні основи комуністичного режиму.

Формування Тимчасового робітниче - селянського уряду України. Х. Раковський. Націоналізація промисловості. Аграрна реформа. Продовольча диктатура, її суть.

Червоний терор 1919 р. і його масштаби.

Повстанський антикомуністичний рух.

.


Режим генерала А.Денікіна

Війна білих і червоних на території України. Наступ білогвардійців в Україні. Об’єднання армій УНР і УГА.

Розбіжності в українському таборі.

Поразка українських армій. Зимовий похід армії УНР.

Денікінський режим. Білий терор. Боротьба в денікінському підпіллі.

Контрнаступ радянських військ і

поразка денікінців.


Відновлення радянської влади Формальне визнання радянською Росією незалежності УСРР. Склад і функції Всеукрревкому. Вибори до рад.

Відновлення політики « воєнного комунізму» у скорегованому вигляді. Причини утворення комітетів незаможних селян (комнезамів).

Мілітаризація підприємств.

Хлібна розкладка.

Організаційні форми комуністичного руху в Україні: КП(б)У, УКП(б), УКП.

Махновський рух.


Радянсько-польська війна і Україна

Варшавська угода між УНР і Польщею. Радянсько-польська війна, її причини. Польський окупаційний режим і ставлення до нього населення.

Контрнаступ радянських військ. Поразка під Варшавою. Ризький мир та його умови. Другий зимовий похід армії УНР.

Припинення боротьби регулярних українських військ за незалежність України.


Завершення бойових дій в Україні

Наступ військ П.Врангеля. Україна в планах білогвардійців.

Остання угода між махновцями і радянською владою.

Поразка білогвардійців.

Червоний терор в Криму.

Розгром армії Н.Махна.



Учень/учениця:


- характеризує внутрішню і зовнішню політику гетьманського уряду.

- визначає ставлення політичних сил до П.Скоропадського і його діяльності;

- порівнює внутрішню і зовнішню політику П.Скоропадського і УНР ЦР;

- аналізує причини анулювання Брестського мирного договору та його наслідки для України ;

- називає причини падіння влади П.Скоропадського;


- характеризує хід та наслідки антибільшовицьких селянських повстань, дає власні оцінки подіям;

- аналізує, спираючись на карту, перебіг воєнних дій за здійснення контролю над Україною в другій половині 1919 р.;

- називає причини поразки Директорії;

- аналізує та узагальнює процес боротьби по відновленню УНР;


- характеризує процес державотворення на західноукраїнських землях, дає оцінки історичним фактам;

- виявляє розуміння історичного Акту злуки УНР і ЗУНР;

- осмислює наслідки поразки ЗУНР для населення Північної Буковини, Бессарабії і Закарпаття,

- співставляє події в західноукраїнських землях із подіями європейської історії в аналогічний період;


- характеризує процес утвердження

більшовицького режиму в Україні в 1919 р.; причини і наслідки відновлення політики «воєнного комунізму»;

- називає причини зростання антибільшовицького опору в 1919 р.; -


- характеризує червоний і білий терор в Україні в 1920 р. та його наслідки;

- аналізує причини поразки українських армій;

- оперує набутими знаннями в процесі

обговорення теми в групі, класі;


- характеризує складний перебіг встановлення влади більшовиків в 1920 р.;

- виявляє розуміння суті формального визнання незалежності УСРР радянською Росією;

- розуміє основні організаційні форми

комуністичного руху

- розуміє сутність мілітаризації народного господарства України;

- описує масштаби і результати діяльності махновців;


- аналізує причини укладення

Варшавської угоди;

-описує, спираючись на карту, перебіг основних подій радянсько-польської війни;

- характеризує польський окупаційний режим в Україні;

- узагальнює причини та наслідки поразки радянських військ у радянсько-польській війні;


- характеризує, спираючись на карту, контрнаступ білогвардійських військ в Криму та його провал;

- осмислює наслідки припинення боротьби регулярних українських військ за незалежність;

- визначає роль людського фактора у перебігу подій 1919- 1921 рр.

  1   2   3   4

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты