Домой

Міністерство охорони здоров'я україни запорізький державний медичний університет




НазваниеМіністерство охорони здоров'я україни запорізький державний медичний університет
страница1/5
Дата20.02.2013
Размер0.67 Mb.
ТипДокументы
Содержание
Список умовних скорочень
1. Антиангінальні лікарські засоби
1.1. Органічні нітрати
Фармакологічні властивості.
Таким чином
Показання до застосування.
Побічні ефекти.
Лікарські засоби
Фармакологічні властивості.
Показання до застосування.
Побічні ефекти.
Антагоністи кальцію
1.2. β-адреноблокатори як антиангінальні лікарські засоби
1.3. Антагоністи кальцію як антиангінальні лікарські засоби
Антиангінальні лікарські засоби різних груп
Фармакологічні властивості.
Показання до застосування.
Побічні ефекти.
Лікарські засоби
Фармакологічні властивості.
...
Полное содержание
Подобные работы:
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ


ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра клінічної фармакології, фармації, фармакотерапії і косметології

Крайдашенко О.В., Кремзер О.О., Хмельова А.В., Главацький О.М., Свинтозельський О.О., Воробйова О.О., Саржевська А.В.




Клінічна фармакологія сердцево-судинних

лікарських засобів

(розділ: антиангінальні препарати)

посібник для лікарів та студентів вищих медичних навчальних закладів


Запоріжжя

2012

Посібник затверджено

на засіданні Центральної методичної Ради

Запорізького державного медичного університету


Рецензенти:

Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хворб ЗДМУ, д.мед.н., професор Сиволап В.В.

Завідувач кафедри внутрішніх хворб-3 ЗДМУ, д.мед.н., доцент Доценко С.Я.


У посібнику відповідно до програми з клінічної фармакології розглядаються головні теоретичні питання, необхідні для вивчення дисципліни. На основі даних фармакокінетики і фармакодинаміки розглянуті принципи індивідуального підбору антиангінальних ліків при захворюваннях серцево-судинної системи людини, принципи моніторингу фармакотерапії, взаємодії та побічної дії лікарських препаратів. Книга містить навчальні завдання та тести для контролю засвоєння матеріалу.

Призначений для студентів медичних вузів і медичних факультетів вищих навчальних закладів.


^ СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ – артеріальна гіпертензія

ОЦК – об'єм циркулюючої крові

ОШКК – об'ємна швидкість коронарного кровообігу

СНС – симпатична нервова система

ЛП – лікарський препарат

ЛЗ – лікарський засіб

ССС – сила серцевих скорочень

АТ – артеріальний тиск

ЗПСО – загальний периферійний судинний опір

ЧСС – частота серцевих скорочень

ІХС – ішемічна хвороба серця

НА – норадреналін

АПР – активність реніну плазми

ЛПВЩ – ліпопротеїди високої щільності

ХСН – хронічна серцева недостатність

ШКТ – шлунково-кишковий тракт

ЧСС – частота серцевих скорочень

ЗМІСТ






Тема

Стр.




Список умовних скорочень

3

1.

Антиангінальні лікарські засоби

3

1.1

Органічні нітрати

6

1.2

β-адреноблокатори як антиангінальні лікарські засоби

31

1.3

Антагоністи кальцію як антиангінальні лікарські засоби

50

1.4

Антиангінальні лікарські засоби різних груп

59

1.5

Лікарські засоби, які поліпшують метаболізм міокарда

78

1.6

Комбіноване використання антиангінальних лікарських засобів

86

1.7

Оцінка ефективності антиангінальних лікарських засобів

87

1.8

Лікування стенокардії за наявності супутньої патології

87




Питання і завдання для самоконтролю

92





ЛІТЕРАТУРА


104



^
1. АНТИАНГІНАЛЬНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ


Лікування хворих із хронічною ішемічною хворобою залежить в першу чергу від тяжкості її прояву, перебігу хвороби і особливостей патофізіологічних механізмів виникнення нападів стенокардії різних форм.

Ішемічна хвороба серця має два основні клінічні прояви — стенокардія (напади болі за грудиною) і інфаркт міокарда (пошкодження структури кардіоміоцитів аж до загибелі клітин), в основі яких лежить дисбаланс між доставкою серцю кисню і потребою міокарда в кисні. Іншими словами, відбувається погіршення коронарної перфузії, зменшення ОШК, внаслідок чого потреба міокарда в кисні перевищує його реальну доставку.

Відомо, що потреба міокарда в кисні переважно залежить від ЧСС, стану скоротливої системи і напруги стінок порожнин серця (на яке впливає рівень АТ). При гіпертрофії шлуночків і серцевій недостатності ці параметри змінюються, викликаючи збільшення потреби міокарда в кисні. Частіше всього ІХС є наслідком коронарного атеросклерозу (близько 95 % випадків). Вважають, що діаметр коронарної артерії повинен зменшитися, принаймні, на 50-70%, перш ніж коронарний кровотік стане недостатнім для забезпечення метаболічних потреб міокарда. Коронарні судини також можуть бути схильні і неатероматозним змінам (природжені аномалії, емболії, аневризми і розшаровування, запальні ураження). На коронарний кровотік також впливає тонус коронарних судин, АТ (зокрема, перфузійний тиск діастоли) і чинники, пов'язані з кров'ю (ОЦК, гематокрит, в'язкість, константа дисоціації гемоглобіну і кисню, стан згортаючої системи і тромбоцитів). У ряді випадків причиною стенокардії може бути спазм коронарних судин. Етіологія спазму коронарних судин неясна; однією з причин можуть бути зміни активності симпатичної нервової системи (при емоційному стресі, фізичному навантаженні).

Таким чином, невідповідність між потребою міокарда в кисні і його доставкою є наслідком зменшення ОШК при підлягаючій зберіганню потребі міокарда або неможливості збільшення ОШК при збільшеній потребі в кисні. Можливо також поєднання цих причин — нераціональне підвищення потреби міокарда в кисні з одночасним зменшенням коронарного кровотоку.

Лікарські засоби, які використовуються для купірування або профілактики ішемії міокарда (нападів стенокардії як прояву ішемії), називаються антиангінальними.

Більшість авторів виділяють три основні групи антиангінальних препаратів:

* органічні нітрати;

* β-адреноблокатори;

* антагоністи кальцію.

Для купірування (усунення) нападів стенокардії необхідно використовувати ЛП, дія яких розвивається дуже швидко (через 1-3 мін). Профілактику нападів переважно проводити препаратами, що діють тривало (декілька годин).


^ 1.1. Органічні нітрати

Основним представником органічних нітратів є нітрогліцерин, що випускається фармацевтичною промисловістю у великій різноманітності лікарських форм, що забезпечують як дуже швидкий (протягом 1-3 мін), так і тривалий (до декількох годин) розвиток антиангінальної дії. Все це дозволяє використовувати препарати нітрогліцерину (залежно від лікарських форм) для купірування і профілактики нападів стенокардії. Нітрогліцерин належить до "довгожителів", він відомий людству вже більше 150 років. Клінічна ефективність при стенокардії була відмічена лікарем William Murrell в 1879 році. Механізм антиангінальної дії нітрогліцерину довгий час був суперечним, але на сьогодні вже накопичилася достатня кількість знань, які дозволяють представити цей багатокомпонентний механізм в повному обсязі.

Нітрогліцерин (міжнародна назва - nitroglycerin)

Фірмові назви: Nitroglycerin, Maycor Nitrospray, Nitromint, Nitrolingual-Spray.

Форма випуску: пігулки по 0,00025 і 0,0005 г; капсули, які містять масляний розчин по 0,0005 г; 1 % спиртовий розчин для прийому в середину, що містить в 1 мл 0,01 активної речовини, флакони по 10 мл; дозований аерозоль для сублінгвального застосування, в одній дозі — 0,0004 г активної речовини.

^ Фармакологічні властивості. Нітрогліцерин (гліцеролтринітрат) має у складі своєї молекули 3 групи N02; в процесі метаболізму нітрогліцерину (як і деяких інших нітратів) утворюється оксид азоту (N0). Саме це при використанні нітрогліцерину обумовлює виникнення ефектів, подібних тим, які викликає ендогенний ендотеліальний релаксуючий чинник, який є оксидом азоту. Ендогенний релаксуючий чинник синтезується ендотеліальними клітинами і є могутнім активатором гуанілатциклази, яка перетворює ГТФ в цГМФ. Роль останнього полягає в активізації процесів, сприяючих розслабленню гладких м'язів стінки судин. Зокрема, він сприяє зниженню внутріклітинної концентрації кальцію (за рахунок зниження активності фосфоліпази С і зменшення утворення інозитолтрифосфату), посиленню поглинання кальцію ендоплазматичним ретикулумом, а також дефосфорилюванню легких ланцюгів міозину і дезагрегації актоміозину. В результаті розслабляються гладкі м'язи судин, в першу чергу вен; знижується тонус артеріальних судин.

Унаслідок збільшення венозної ємкості і зменшення венозного повернення до серця знижується хвилинний об'єм серця, який визначає зменшення виконуваної серцем роботи (зниження переднавантаження), а, отже, і зменшення потреби міокарда в кисні. Генералізована дилятація судин сприяє зниженню АТ. Поліпшення коронарного кровотоку може відбуватися за рахунок релаксації коронарних судин. Зниження постнавантаження забезпечується розширенням артеріол великого кругу кровообігу і зниженням ЗПСО. В результаті цього серце в систолу працює з меншою напругою, що веде до зменшення його потреби в кисні. Саме зменшення потреби міокарда в кисні більшою мірою забезпечує усунення його ішемії, оскільки при пониженій потребі в кисні наявний рівень кровопостачання серця виявляється достатнім.

Слід зазначити, що пониження, яке викликається нітрогліцерином (нітратами в цілому), АТ приводить до рефлекторного підвищення активності СНС, чим пояснюється розвиток тахікардії і посилення серцевих скорочень. Зрештою це може приводити до погіршення кровопостачання міокарда і сприяти виникненню парадоксального ефекту — почастішанню нападів стенокардії, ускладненню перебігу захворювання. Це небажана дія нітратів може бути усунена шляхом їх комбінування з β-адреноблокаторами, які перешкоджають розвитку ефектів, що викликаються рефлекторним збудженням СНС.

До вельми важливих механізмів антиангінальної дії нітрогліцерину слід віднести його здатність викликати перерозподіл крові від інтактних ділянок міокарда до ішемизованих субендокардіальних зон. Це обумовлене не тільки прямою вазодилятацією крупних епікардіальних судин, але і пониженням коронарного опору в зоні ішемії за рахунок зменшення напруги стінки лівого шлуночку. Зменшення напруги стінки лівого шлуночку супроводжується поліпшенням колатерального кровообігу (за рахунок зниження діастоличної компресії судин).

Прийом нітрогліцерину не змінює характер авторегуляторних процесів коронарної вазодилятації (дрібних артерій), головним індуктором якої є ішемія міокарда. Суть авторегулуючого механізму полягає в тому, що при підвищенні потреби серця в кисні або його дефіциті в міокарді відбувається збільшення концентрації кислих метаболітів, зокрема молочної кислоти, зростає парціальний тиск СО2, концентрація іонів водню і калію. Це сприяє розслабленню гладких м'язів цих артерій і їх дилятації, а отже, збільшенню коронарного кровотоку. Збільшений дефіцит кисню, наприклад, при фізичному навантаженні, не завжди може бути компенсований включенням авторегулюючих механізмів, що приводить до дисбалансу між потребою в кисні і його доставкою; проявом цього є напад стенокардії.

^ Таким чином, в механізмі антиангінальної дії нітрогліцерину провідну роль грає зниження під його впливом потреби міокарда в кисні за рахунок зменшення пред- і постнавантаження серця.

Коронародилятуюча здатність нітрогліцерину може не виявлятися із-за ригідності і втрати еластичності коронарних артерій. Якщо ж дилятація коронарних артерій і має місце, то не є визначальним моментом в розвитку антиангінальної дії. Важливою ланкою антиангінальної дії нітрогліцерину є його здатність забезпечувати перерозподіл крові в ішемизовану зону міокарда. Це забезпечує високу ефективність і надійність нітрогліцерину як антиангінального засобу при всіх основних формах стенокардії.

У основі ж диференційованого підходу до призначення препаратів нітрогліцерину для купірування нападів або для їх профілактики лежать відмінності фармакокінетики його різних лікарських форм. Для купірування нападів стенокардії використовується сублінгвальний спосіб введення нітрогліцерину. Переваги цього способу полягають в тому, що слизиста оболонка порожнини рота відрізняється рясним кровопостачанням, безпосередньо пов'язаним з системним кровотоком, тому дія препарату наступає швидко. При цьому препарат не руйнується кислим шлунковим соком, не сповільнюється розвиток ефекту унаслідок уповільнення евакуації з шлунку або ефекту "першого проходження" через печінку, оскільки тільки 15 % серцевого викиду витрачається на кровопостачання печінки. До недоліків сублінгвального способу слід віднести те, що при частому регулярному використанні нітрогліцерину подразнюється слизова оболонка, а надмірна салівація сприяє заковтуванню препарату, у зв'язку з чим втрачається перевага цього шляху введення. Нітрогліцерин, прийнятий сублінгвально, швидко абсорбується і надходить в основному в системний кровообіг. При прийомі всередину абсорбція через слизову оболонку шлунку досить висока, але поступаючи в печінку, нітрогліцерин метаболізується з великою швидкістю, практично повністю при "першому проходженні". У печінці нітрогліцерин неферментативним шляхом реагує з глутатіоном, утворюючи неорганічний нітрат і окислений глутатіон. Метаболітами нітрогліцерину є ди- і мононітрати, а кінцевий метаболіт — гліцерин. Для метаболітів період напіввиведення складає 4 ч. Біологічна активність динітрату гліцерину в 10 разів, а неорганічного нітрату в 40 разів менше, ніж активність тринітрату гліцерину (нітрогліцерину); мононітрат гліцерину неактивний. Значна частина ди- і мононітрату гліцерину утворює конъюгати з глюкуроновою кислотою; метаболіти в основному виводяться через нирки. Крім того, нітрогліцерин метаболізується в еритроцитах за участю сульфгідрильних радикалів, а також при взаємодії з відновленим гемоглобіном. Кількість відновленого гемоглобіну грає важливу роль в їх метаболічній активності. Частина метаболітів екскретується через легені з повітрям, що видихається.

При сублінгвальному прийомі препарат усуває напад протягом перших 3-5 мін, проте, у 6-8 % хворих він виявляється неефективним. Висока надійність дії нітрогліцерину при стенокардії дозволила використовувати його для диференціальної діагностики інфаркту міокарда: відсутність швидкого антиангінального ефекту препарату може свідчити про наявність у хворого інфаркту міокарда.

Якщо напад стенокардії купируваний, але при цьому в порожнині рота хворого залишається частина прийнятої пігулки, то для припинення подальшого всмоктування препарату необхідно виплюнути пігулку або проковтнути її (в результаті цього препарат метаболізується при "першому проходженні" через печінку). Такий прийом дозволить зменшити концентрацію нітрогліцерину в крові.

Період напіввиведення нітрогліцерину — 4,5-7,5 хвилин. Концентрація препарату після сублінгвального введення в звичайних дозах дуже мала — десяті долі нанограма; терапевтична концентрація нітрогліцерину в крові — 0,5 нг/мл. Після сублінгвального прийому препарату пік його концентрації в плазмі крові досягається через 2-3 хвилин, далі до 7-ої хвилини вона знижується на 50 % і вже через 16-20 хвилин нітрогліцерин практично не визначається в крові. Унаслідок швидкого метаболізму і малих концентрацій препарату визначення його в крові ускладнене. Необхідно враховувати, що концентрація препарату в артеріальній крові вища, ніж у венозній (із-за вираженого метаболізму в печінці).

Для профілактики нападів стенокардії використовують нітрогліцерин в лікарських формах, які забезпечують його пролонговану дію:

* пероральні (виготовлені методом мікрокапсулювання): Nit-Ret, Nitro Mack, Nitro Mack Retard, Nitrolingual Retard, Nitromint, Nitrong, Sustac mite, Sustac forte, Sustonit;

* аплікаційні (закріплюються на слизистій оболонці або на шкірі): Deponit, Nitradisk, Nitroderm TTS, Nitro-Dur, Nitro;

* ін'єкційні (для внутрішньовенного введення): Nirmin, Nitro, Nitro Mack, Nitro Pohl Infus, Nitroject, Perlinganit.

Пероральними лікарськими формами нітрогліцерину пролонгованої дії є пігулки по 0,0025 г; 0,0026 г, 0,005 г; 0,0064 і 0,0065 г; капсули по 0,0025 г; 0,005 г і 0,0065 г, які містять гранули нітрогліцерину, з котрих в кишечнику протягом тривалого часу вивільняється активна речовина; потім відбувається його всмоктування в кровотік. Фармакодинаміка нітрогліцерину пролонгованих лікарських форм не відрізняється від такої сублінгвальних форм; відмінності полягають у фармакокінетиці.

Ці форми мають досить великий латентний період: від моменту введення до початку дії проходить не менше 10 хвилин, а іноді близько 1 години (Nitrong). Після прийому всередину пігулки нітрогліцерину пролонгованої дії в дозі 0,0065 г препарат зазвичай починає визначатися через 20 хвилин, а через 20-60 хвилин концентрація препарату досягає піку; нітрогліцерин зберігається в сироватці крові, принаймні, протягом 2 години. Доза нітрогліцерину 0,0025 г в пігулці пролонгованої дії не дає визначуваної концентрації препарату в крові. Біодоступність нітрогліцерину з пігулок Sustac по відношенню до сублінгвальної форми — менше 10 %. Існують сумніви щодо можливості досягнення терапевтичної концентрації нітрогліцерину в сироватці крові після прийому пігулки Sustac в дозі 0,0026 г. Фармакодинамічні ефекти після прийому пігулки Nitrong в дозі 0,0065 г на 2-3 години довші, чим у Sustac.

Аплікаційні лікарські форми пролонгованого нітрогліцерину представлені ТТС площею 8 см2, 10 см2, 15 см2, 16 см2, 20 см2, а також маззю, яка містить 0,02 г активної речовини в 1 г мазі. Швидкість вивільнення активної речовини складає 0,005 г/доб (для ТТС площею 8 і 10 см2), 0,0075 г/доб (для ТТС 15 см2) і 0,01 г/доб (для ТТС 16 і 20 см2). Після прикріплення ТТС або нанесення мазі (стовпчика завдовжки 12,5 мм, 25 або 50 мм, що відповідає 0,0075 г, 0,015 або 0,03 г нітрогліцерину) на тіло (найчастіше на грудну клітку), відбувається поступове його надходження в шкіру, потім в системний кровотік. Аплікаційні системи забезпечують відносно постійну концентрацію препарату протягом періоду часу, що рекомендується. Пік концентрації нітрогліцерину при трансдермальному введенні досягається поволі — до другої години, потім знижується і зазвичай до шостої години стає нижчим за терапевтичний рівень.

Тривалий щоденний прийом нітрогліцерину сприяє розвитку звикання, яке виявляється не тільки відсутністю головного болю після застосування препарату, але і згасанням терапевтичного (антиангінального) ефекту аж до розвитку повної резистентності до нього. У цих випадках чутливість до нітрогліцерину може бути відновлена лише після тимчасової відміни призначення і тимчасової заміни його іншими лікарськими засобами; необхідно враховувати перехресну толерантність не тільки до нітрогліцерину, але і до інших органічних нітратів. У зв'язку з цим слід враховувати можливість розвитку синдрому відміни: почастішання нападів стенокардії при відміні призначення нітрогліцерину.

^ Показання до застосування. Профілактика і купірування нападів стенокардії (стабільної і нестабільної).

Ін'єкційну форму нітрогліцерину застосовують при інфаркті міокарда (сприяє зменшенню ступеня некрозу в міокарді), а також для регульованої гіпотонії під час хірургічних операцій.

Застосування. Для купірування нападів стенокардії зазвичай досить 1 пігулку під язик (також використовують 2-3 краплі 1 % розчину на невеликому шматочку цукру, або 1 дозу аерозоля при затримці дихання); антиангінальний ефект розвивається, як правило, протягом 1-3 хвилин. При недостатньому ефекті застосовують 2-3 пігулки протягом 15 хвилин. Хворий при цьому повинен знаходитися в положенні сидячи. Нітрогліцерин сублінгвально можна також застосовувати з метою профілактики можливого нападу, наприклад, за 2-3 хвилин до виходу на вулицю, особливо в морозний день або при наступному підйомі по сходах.

Пігулки нітрогліцерину пролонгованої дії не слід поміщати під язик; їх приймають цілком (не розжовувавши) всередину в дозі 0,005-0,0052-0,0065 г (0,0064 г). Максимальна разова доза складає 0,013 г; максимальна добова доза — 0,039 г. Кратність прийому — 2-3 рази на добу.

Ін'єкційне введення нітрогліцерину здійснюють тільки в стаціонарних умовах при постійному контролі стану серцево-судинної системи. Режим дозування встановлюють індивідуально. Розчин готують ex tempore. Наприклад, Nitroject, що містить 0,005 г в 1 мл, готують таким чином: 10 мл препарату розводять в 500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози; зміст активної речовини в цьому випадку складає 100 мкг/мл. Готовий розчин вводять краплинно з початковою швидкістю 5 мкг/хв. Швидкість введення можна збільшувати на 5 мкг/хв кожні 3-5 хвилин залежно від клінічної ситуації. Якщо при швидкості введення 10-20 мкг/хв не отримано ніякого ефекту, подальший приріст швидкості введення повинен складати 10-20 мкг/хв. При появі у відповідь реакції (зокрема, зниження АТ) подальше підвищення швидкості інфузії не проводиться або проводиться через триваліші інтервали часу. Тривалість введення залежить від динаміки клінічних симптомів і гемодинамічних показників і може складати від декількох годин до 3 діб. В процесі введення препарату слід постійно контролювати ЧСС, АТ, а також враховувати об'єм рідини, що вводиться.

Протипоказання. Підвищена чутливість до нітратів, шок, колапс, артеріальна гіпотонія (сАТ нижче 100 мм рт. ст., дАТ нижче 60 мм рт. ст.), гострий інфаркт міокарда з низьким тиском наповнення лівого шлуночку, токсичний набряк легенів, геморагічний інсульт, підвищений внутрічерепний тиск, закритокутова глаукома.

^ Побічні ефекти. Відсутність виборчої дії нітрогліцерину на судини в основному визначає його побічні ефекти. Генералізована вазодилятація, що викликається препаратом, може бути причиною вираженого зниження АТ, запаморочення, ортостатичної гіпотензії і навіть колапсу. Глибока непритомність при використанні нітрогліцерину швидко усувається застосуванням кисню і доданням хворому положення з опущеною головою для посилення притоки венозної крові. Що виникає в результаті зниження АТ, ішемія мозку може сприяти збудженню ядер блукаючого нерва, яке супроводжується появою холодного поту, нудотою, блювотою, мимовільним сечовиділенням і дефекацією. Досить часто при прийомі нітрогліцерину відзначається пульсуючий головний біль, іноді досить інтенсивна (пов'язано з дилятацією менінгіальних судин). Це може служити причиною відмови хворого від прийому препарату. Для зменшення головного болю при прийомі нітрогліцерину його комбінують з ацетилсаліциловою кислотою, валідолом. При щоденному прийомі препарату через 2-5 днів головні болі перестають турбувати, оскільки розвивається звикання (головний біль може виникнути при використанні великих доз нітрогліцерину). Якщо протягом декількох днів хворий не приймав препарат, головні болі після його прийому можуть поновитися.

Побічні ефекти нітрогліцерину пролонгованої дії практично не відрізняються від таких при прийомі сублінгвальних форм препарату.

Передозування. Виражена артеріальна гіпотонія, колапс, тахікардія (іноді брадикардія), ціаноз; можливий розвиток метгемоглобінемії.

Особливі вказівки. В період лікування препаратом слід виключити вживання алкоголю, оскільки це сприяє посиленню гіпотензивного ефекту нітрогліцерину. З обережністю слід призначати хворим з вираженим церебральним атеросклерозом, немолодим пацієнтам, в періоди вагітності і лактації.

Слід зазначити: оскільки нітрогліцерин відноситься до нестабільних з'єднань, має місце його втрата при зберіганні. У відкритому стані втрати нітрогліцерину можуть складати до 32 % за один тиждень. У пластмасових упаковках препарат втрачає активність на 50 % через 24 години і на 80 % через 72 години зберігання. Пігулки нітрогліцерину найбільш стабільні при зберіганні в скляних трубках, якщо вони щільно закупорені. Закупорювати трубки бажано віскозою (штучним шовком), щільною гумовою пробкою, а не ватою і іншими матеріалами, які абсорбують препарат. Проте навіть при правильному зберіганні (у темноті, в щільно закупореному вигляді) бажано кожні 2 міс. замінювати препарат свіжим. Вважають, якщо пігулка, поміщена під язик, не викликає місцевого печіння, почервоніння особи і пульсації в голові, вона неактивна.


Взаємодія з препаратами інших груп

^ Лікарські засоби

Результат взаємодії

Алкоголь

Посилення гіпотензивної дії; загроза розвитку колапсу

Антагоністи кальцію

Посилення гіпотензивної і антиангінальної дії

β-адреноблокатори

Посилення гіпотензивної і антиангінальної дії

Вазоділятатори

Посилення гіпотензивної дії

Гепарин

Ослаблення дії гепарину

Дігидроерготамін

Можливе підвищення концентрації дигідроерготаміну в плазмі

Діуретики

Посилення гіпотензивної дії

Інгібітори АПФ

Посилення гіпотензивної дії

Інгібітори МАО

Посилення гіпотензивної дії

Неселективні інгібітори зворотного нейронального захоплення моноамінів

Посилення гіпотензивної дії

Новокаїнамід

Посилення гіпотензивної дії

Хінідин

Посилення гіпотензивної дії
  1   2   3   4   5

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты