Домой

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ іv рівнів акредитації




Скачать 345.85 Kb.
НазваниеРобоча програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ іv рівнів акредитації
Дата28.01.2013
Размер345.85 Kb.
ТипДокументы
Содержание
Невідкладні стани
Робоча програма
В тому числі, підсумковий контроль засвоєння модулю
1. Пояснювальна записка
Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами
Невідкладні стани
Модуль: Невідкладні стани
Практичні клінічні заняття передбачають
Поточна навчальна діяльність студентів
Опис навчального плану з дисципліни “АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ”
Структура навчальної дисципліни
Поточний і підсумковий модульний контроль
2. Мета вивчення навчальної дисципліни
3. Зміст програми
Тема 1. Серцево-легенева та церебральна реанімація (СЛЦР).
Тема 2. Гостра дихальна недостатність (ГДН). Її окремі форми
Кислотно-лужний стан (КЛС) та види його порушення.
Тема 3. Порушення кровообігу. Їх окремі форми: гіпертонічний криз
Тема 4. Травматична хвороба. Найчастіші ураження
Тема 5. Гостра ниркова та печінкова недостатність, їх етіологія
...
Полное содержание
Подобные работы:

НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ІІІ – ІV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

на 2011-2012 навч.рік.


Спеціальності:

7.110101 “Лікувальна справа”

7.110104 “Педіатрія”

7.110105 “Медико-профілактична справа”


Дніпропетровськ –2011


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ


Затверджую” “Погоджено”

Заступник Міністра Директор Центрального методичного охорони здоров’я кабінету з вищої медичної освіти України,

Професор________________ І.С. Вітенко

“-----“----------------------2011 р.

“------“---------2011 р.


^ НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

ІІІ –ІV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ


Спеціальності:

7.110101 “Лікувальна справа”

7.110104 “Педіатрія”

7.110105 “Медико-профілактична справа”


Дніпропетровськ– 2011




Дніпропетровська державна медична академія


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор ДДМА,

голова ЦМК ДДМА,

член-кор. АМН України,

професор Т.О.Перцева

_____________________

«___»_______ 2011 р.


^ РОБОЧА ПРОГРАМА

з анестезіології та інтенсивної терапії

для студентів медичних факультетів та медсестер-бакалаврів


План навчального процесу

Структура навчальної дисципліни

Всього

Аудиторних

Самостійна робота студентів

Вид контролю

Лекцій

Практичних занять

Студенти медичних факультетів ІІІ року навчання

Кількість годин

14

4

6

4




Кредитів ЕСТS

0,0

Змістових модулів 1

14

4

6

4

Поточний і підсумковий модульний контроль

Студенти медичних факультетів V року навчання

Кількість годин

90

10

60

20




Кредитів ЕСТS

3,0

Модуль 1:

Змістових модулів 3

90

10

60

20

Поточний і підсумковий модульний контроль

^ В тому числі, підсумковий контроль засвоєння модулю

2




2







Медсестри-бакалавранти

Кількість годин

56

16

40



Диференційований залік


Робочу програму склали:

проф. Кобеляцький Ю.Ю., проф. Новицька-Усенко Л.В.,
доц. Петрашенок Є.В., ас. Кріштафор А.А.


Програму обговорено на засіданні кафедри «___»_______ 200 ___ р., протокол № ____


Зав. кафедрою, професор Ю.Ю.Кобеляцький


Програму ухвалено на засіданні предметної методичної комісії з хірургії
«___»_______ 200 ___ р., протокол № ____


Голова предметної методичної комісії, проф. Я.С.Березницький


Програму ухвалено на засіданні ЦМК ДДМА «___»_______ 200 ___ р., протокол № ____


Заступник голови ЦМК ДДМА, проф. В.Г.Чергінець

^ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма навчальної дисципліни “Невідкладні стани” для вищих медичних закладів освіти України ІІІ -ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101, “Педіатрія” 7.110104 напрямку підготовки 1101 “Медицина” у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від _______. Термін навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 6 років, а базова медична підготовка – протягом 5 років, кінцеві цілі з дисципліни однакові, тому складена єдина програма з анестезіології та інтенсивної терапії для зазначених спеціальностей. Вивчення невідкладних станів здійснюється впродовж ХІ-ХІІ семестрів 6 року навчання.

^ Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

- експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”;

- рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

- інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).


^ Невідкладні стани як навчальна дисципліна є невід’ємною частиною клінічної медицини, тому вивчення основних положень цієї галузі науки - важливий момент підготовки лікаря будь-якої спеціальності:

а) вона базується на вивченні студентами – анатомії людини; гістології, біохімії, фізіології, патоморфології; патофізіології; хірургії, внутрішньої медицини, педіатрії, фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) є невідємною частиною всіх клінічних дисциплін та включає найбільш важливі їх розділи, включаючи внутрішню медицину, педіатрію, хірургію, травматологію та ортопедію, нейрохірургію, урологію, акушерство і гінекологію та інші навчальні дисципліни, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання в процесі подальшого навчання і професійної діяльності;

в) надає можливість отримати практичні навички та формувати професійні вміння для діагностики та надання невідкладної медичної допомоги та інтенсивної терапії при певних патологічних станах та в період догляду за хворими.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни “Невідкладні стани” структурована на один модуль. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).
^

Модуль: Невідкладні стани



Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) практичні заняття, б) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

^ Практичні клінічні заняття передбачають:

  • огляд та дослідження хворих у відділенні інтенсивної терапії з обговоренням плану та тактики їх лікування;

  • оволодіння спеціальними практичними навичками на фантомах та манекенах;

  • практичне використання методів діагностики та інтенсивного лікування;

  • вирішення клінічних ситуаційних задач та тестів.


^ Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосувати наступні методи визначення рівня підготовки студентів:

  1. комп’ютерні тести;

  2. розв’язування клінічних ситуаційних задач;

  3. оцінка і трактування клініко-лабораторних та інструментальних обстежень;

  4. контроль практичних навичок

  5. усне опитування.

Підсумковий контроль засвоєння модулю здійснюється по його завершенню на підсумковому контрольному занятті.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння модулю і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Кафедри мають право вносити зміни до навчальної програми у межах до 15% залежно від організаційних та технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно із кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямком підготовки та навчальним планом.

^ Опис навчального плану з дисципліни “АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ”


^ Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять




45




30

15

6-й




Кредитів ЕСТS

1,0

Модуль 1:


45 год. / 1,0 кредит ЕСТS




30

15




^ Поточний і підсумковий модульний контроль

В тому числі, підсумковий тестовий контроль засвоєння модулю

2 год




2










Примітка: 1 кредит ЕСТS - 30 годин; аудиторне навантаження - 77,7%, СРС – 23,3%


^ 2. Мета вивчення навчальної дисципліни


Мета вивчення невідкладних станів – це кінцеві цілі навчальної дисципліни. Вони встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через уміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розташовані на початку програми і передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового модулю.


Кінцеві цілі дисципліни:

  • Демонструвати володіння навичками діагностики клінічної смерті та проведення реанімаційних заходів;

  • Демонструвати знання етіології, патогенезу, патофізіології та інтесивної терапії невідкладних станів;

  • Визначати обсяг обстежень і демонструвати їх оцінку при порушенні життєво важливих функцій;

  • Аналізувати методи діагностики та клінічний перебіг основних синдромів, що супроводжують тяжкі порушення життєво важливих функцій;

  • Сформулювати вибір алгоритмів інтенсивної терапії різних невідкладних станів.



^

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ


Модуль 1. Невідкладні стани


Конкретні цілі:

  • Засвоїти етапи проведення серцево-легеневої та церебральної реанімації

  • Демонструвати техніку підтримки прохідності дихальних шляхів, штучної вентиляції легень та закритого масажу серця, електричної дефібриляції.

  • Обрати і демонструвати різні методи інтенсивної терапії хворих у післяреанімаційному стані

  • Знати і демонструвати методи надання допомоги при невідкладних станах, викликаних факторами зовнішнього середовища

  • Вміти оцінити тяжкість стану пацієнта з травмою, спланувати тактику надання допомоги пацієнту з поєднаними пошкодженнями.

  • Засвоїти принципи оцінки тяжкості, моніторингу та надання допомоги пацієнтам з черепно-мозковою, тора кальною та скелетною травмами.

  • Засвоїти базові основи патогенезу, діагностики та інтенсивної терапії травматичного шоку.

  • Засвоїти базові основи патогенезу, діагностики та інтенсивної терапії септичного шоку.

  • Засвоїти базові основи патогенезу, діагностики та інтенсивної терапії опікового шоку.

  • Демонструвати вміння планування інфузійної та трансфузійної терапії хворих в критичному стані.

  • Знати і демонструвати розуміння базових положень раціональної антибіотикопрофілактики та антибіотикотерапії.

  • Знати і демонструвати розуміння етіології і патогенезу критичних станів, пов’язаних з алергічними реакціями. Демонструвати вміння надати невідкладну допомогу пацієнту з анафілактичним шоком.

  • Знати і демонструвати розуміння базових положень фізіології болю.

  • Вміти оцінити біль та спланувати лікування гострого болю.

  • Знати і демонструвати знання з клінічної фармакології препаратів, що застосовуються в терапії болю (НПЛЗ, наркотичні анальгетики, місцеві анестетики).

  • Демонструвати знання з патофізіології, діагностики, профілактики і лікування тромбоемболії легеневої артерії та тромбозу глибоких вен.



^ Тема 1. Серцево-легенева та церебральна реанімація (СЛЦР).

Особливості її проведення у дітей, вагітних та осіб похилого віку. Післяреанімаційна хвороба.


Розвиток реаніматології та інтенсивної терапії в Україні та світі. Організація реанімаційної допомоги та інтенсивної терапії в Україні.

Види смерті; термінальні стани. Причини первинної зупинки серця. Етапи серцево-легеневої та церебральної реанімації.

Негайний етап СЛЦР. Ознаки клінічної смерті. Причини обтурації дихальних шляхів і методи відновлення їх прохідності. Штучна вентиляція легенів. Непрямий масаж сер­ця. Оцінка ефективності реанімаційних заходів.

Спеціалізований етап СЛЦР. Види зупинки кровообігу. Об'сяг і обгрунтування медикаментоз­ної терапії під час реанімації, шляхи і методи введення препаратів. ЕКГ-діагностика типу зупинки кровообігу. Визначення показань до дефібриляції та відкритого масажу серця. Техніка дефібриляції та правила безпеки при виконанні дефібриляції.

ІІІ етап СЛЦР. Методи і засоби оцінки стану та визначення можливостей врятування хворого. Заходи щодо відновлення функцій мозку. Патогенез, клінічний перебіг післяреанімаційної хвороби. Поняття про декортикацію, децеребрацію та смерть мозку. Клінічні ознаки, біохімічні та інструментальні методи визначення смерті мозку. Поняття про еутоназію. Проблема життя і смерті. Особливості взаємин лікаря-реаніматолога з родичами потерпілого та спеціалістами суміжних спеціальностей. Питання деонтології. Етичні і соціально-правові проблеми.

Інтенсивна терапія післяреанімаційної хвороби: відновлення перфузії тканин, лікування синдрому "малого викиду", покращання реології крові; відновлення газо­обміну; корекція метаболічних порушень. Інтенсивна терапія набряку головного мозку. Поліпшення метаболізму мозку та усунення реперфузійних ускладнень. Відновлення інтегративної функції головного мозку.

Особливості проведення реанімації у дітей різних вікових груп (новонароджених, немовлят, дітей від 1 року і старше) та людей похилого віку.

Враження електричним струмом: патофізіологія, невідкладна допомога, спеціалізована допомога. Враження блискавкою. Утоплення: патофізіологія, невідкладна допомога, спеціалізована допомога. Переохолодження: патофізіологія, невідкладна допомога, спеціалізована допомога. Невідкладні стани, пов’язані з тепловим впливом. Сонячний та тепловий удар.


^ Тема 2. Гостра дихальна недостатність (ГДН). Її окремі форми:

астматичний статус, странгуляційна асфіксія, утоплення,

синдром гострого ушкодження легенів, синдром сонного апное.

ІТ ГДН: оксигенотерапія, ГБО, штучна та допоміжна ШВЛ.

^ Кислотно-лужний стан (КЛС) та види його порушення.


Патофізіологічні процеси при травмі. Загальні принципи надання допомоги постраждалим з тяжкою травмою. Черепно-мозкова травма. Патогенез. Клінічні прояви та діагностика ЧМТ. Моніторинг та корекція внутрішньочерепного тиску. Знеболення та анальгоседація пацієнтів з ЧМТ.

Торакальна травма. Діагностика загрозливих станів при торакальній травмі. Вентиляційні порушення у постраждалих з травмою грудної клітки. Контузія легень. Дихальна недостатність у постраждалих з контузією легень. Скелетна травма: іммобілізація, знеболення, принципи інтенсивної терапії постраждалим з поліфрактурою. Жирова емболія.

Травматичний шок. Патогенез, тактика ведення постраждалого з травматичним шоком. Принципи інфузійної терапії у постраждалих з травматичним шоком. Трансфузія препаратів крові: показання, принципи, ускладнення.

Опіковий шок. Особливості інтенсивної терапії постраждалого з травматичним шоком.


^ Тема 3. Порушення кровообігу. Їх окремі форми: гіпертонічний криз,

набряк леґенів, тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА),

її профілактика та ІТ, ураження електричним струмом.


Епідеміологія та етіологія сепсису. Патогенез сепсису та септичного шоку.

Запалення та коагуляція при сепсисі. Діагностичні критерії сепсису та септичного шоку. Шкали оцінки тяжкості стану пацієнта. Тактика ведення пацієнта з септичним шоком.

Принципи деескалаційної антибіотикотерапії. Інфузійна терапія септичного шока.

Інотропна та вазопресорна терапія хворих з септичним шоком. Підтримуюча терапія, профілактика ускладнень та нутрітивна підтримка.


^ Тема 4. Травматична хвороба. Найчастіші ураження,

що при ній виникають: політравма, ТЧМТ, синдром

тривалого стискання, гіповолемічний шок.


Оцінка необхідності призначення антибіотиків. Емпіричне та етіотропне призначення хіміопрепаратів. Аналіз ступеню проникнення антибіотика до джерела інфекції. Шляхи введення, кратність введення антибактеріального препарату. Класифікація антибактеріальних препаратів. Антибактеріальні препарати, спрямовані на госпітальну флору.

Комбінації антибактеріальних засобів. Профілактичне введення антибіотиків. Інші методи профілактики інфекційних ускладнень.


^ Тема 5. Гостра ниркова та печінкова недостатність, їх етіологія,

патогенез та ІТ. Інфузійно-трансфузійна терапія

та клінічне живлення.

Алергічні реакції негайного та уповільненого типу. Патофізіологія та патогенез алегічних реакцій. Клінічні прояви анафілактичного шоку. Дифференційна діагностика з іншими невідкладними станами. Інтенсивна терапія анафілактичного шоку.

Набряк Квінке: клініка, діагностика, невідкладна допомога.

Синдроми Стівена-Джонса та Лаєла: клінічні прояви, лікування.


^ Теми для вивчення в рамках самостійної роботи студентів.


Тема 6. Гострі отруєння. Їх окремі форми: седативні та снотворні препарати, алкоголь та його сурогати, ФОС, СО, гриби, отрути, що припікають. Невідкладна допомога при укусах тварин та комах.

^ Токсико-інфекційний та анафілактичний (дистрибутивний) шок.


Патофізіологія болю. Пластичність сприйняття ноцицептивної інформації. Позитивні та негативні ефекти болю. Відмінність гострого та хронічного болю. Оцінка больового синдрому. Моніторинг болю. Методи терапії гострого болю, післяопераційне знеболення. Контрольована пацієнтом аналгезія.


^ Тема 7. Клінічна фармакологія препаратів, що застосовуються при знеболенні: НПЛС, наркотичні анальгетики, місцеві анестетикі.


Нестероїдні протизапальні лікарськи засоби: показання, режими призначення, побічні ефекти від застосування. Наркотичні анальгетики: показання, режими призначення, побічні ефекти від застосування. Місцеві анестетики: показання, режими призначення, побічні ефекти від застосування. Загальні принципи мультимодального знеболення.


^ Тема 8. Тромботичні ускладнення в хірургії та клініці внутрішніх хвороб. ТЕЛА.


Епідеміологія, етіологія та патогенез тромбозу глибоких вен та ТЕЛА. Клінічні варіанти перебігу тромботичної хвороби. Діагностика тромбозу глибоких вен та ТЕЛА. Інтенсивна терапія ТЕЛА. Методи профілактики ТГВ та ТЕЛА у хірургічних хворих.

^

Структура залікового кредиту – модулю

“Невідкладні стани”





Тема

Кількість годин

Індивідуальна робота

Лекції

Практичні заняття

СРС

Модуль 1. Невідкладні стани

Вхідний контроль знань

-

2

-

^ Протягом модулю огляд наукової літератури за темами на вибор:

“Смерть мозку. Клінічні та деонтологічні проблеми”

“Політравма. ППроблеми інтенсивної терапії поєднаних пошкоджень ”

“Інтенсивна терапія септичного шоку ”

“Раціональна антибіотикопрофілактика та антибіотикотерапія в пери операційному періоді ”

“Синдроми Стівена-Джонса та Лаєла ”

“Мультимодальне знеболення в пери операційному періоді ”

“Місцеві анестетики: фармакологія, застосування в лікуванні болю, ускладнення ”

1. Серцево-легенева і церебральна реанімація. Невідкладні стани, викликані ф-ми зовнішнього середовища.

-

4

1

2. Травма. Травматичний шок. Основи інфузійної і трансфузійної терапії

-

6

1



3. Септичний шок. Інтенсивна терапія септичного шоку.

-

4

1

Проміжний контроль знань

-

2

-

4. Клінічна фармакологія антибіотиків. Антибіотикопрофілактика та антибіотикотерапія.

-

6

1

5. Невідкладні стани, пов’язані з алергічними реакціями. Анафілактичний шок.

-

4

-

6. Біль. Загальні принципи знеболення

-

-

2

7. Клінічна фармакологія препаратів, що застосовуються при знеболенні: НПЛС, наркотичні анальгетики, місцеві анестетикі.

-

-

2

8. Тромботичні ускладнення в хірургії та клініці внутрішніх хвороб. ТЕЛА.

-

-

2
Підсумковий модульний контроль




2

4




^ РАЗОМ ГОДИН – 45




30

15




Кредитів ETCS – 1,0













Аудиторна робота - 77,7%, СРС – 23,3%


^ Тематичний план практичних занять модулю

Невідкладні стани”.



Тема

Кільк. годин

1

Вхідний контроль знань

2




Серцево-легенева і церебральна реанімація. Невідкладні стани, викликані ф-ми зовнішнього середовища

4

2

Травма. Травматичний шок. Основи інфузійної і трансфузійної терапії

6

3

Септичний шок. Інтенсивна терапія септичного шоку.

4




Проміжний контроль знань

2

4

Клінічна фармакологія антибіотиків. Антибіотикопрофілактика та антибіотикотерапія.

6

5

Невідкладні стани, пов’язані з алергічними реакціями. Анафілактичний шок.

4




Кінцевий контроль знань

2



Разом


30


Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль.




ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1.

^ Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

5

Поточний контроль на практичних заняттях

2.
^

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:








2.1

Біль. Загальні принципи знеболення

2

Підсумковий модульний контроль

2.2

Клінічна фармакологія препаратів, що застосовуються при знеболенні: НПЛС, наркотичні анальгетики, місцеві анестетикі.

2

Підсумковий модульний контроль

2.3

Тромботичні ускладнення в хірургії та клініці внутрішніх хвороб. ТЕЛА.

2

Підсумковий модульний контроль

3.

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

Огляд наукової літератури за вибором:

  • “Смерть мозку. Клінічні та деонтологічні проблеми”

  • “Політравма. ППроблеми інтенсивної терапії поєднаних пошкоджень ”

  • “Інтенсивна терапія септичного шоку ”

  • “Раціональна антибіотикопрофілактика та антибіотикотерапія в пери операційному періоді ”

  • “Синдроми Стівена-Джонса та Лаєла ”

  • “Мультимодальне знеболення в пери операційному періоді ”

  • “Місцеві анестетики: фармакологія, застосування в лікуванні болю, ускладнення ”

1

Поточний контроль на практичних заняттях

3.
^

Підготовка до підсумкового модульного контролю


4

Підсумковий модульний контроль



РАЗОМ


15






РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ в модулІ.





Модуль

(поточна навчальна діяльність)

Максимальна кількість балів

Змістовий модуль 1

1.

Тема 1

24

2.

Тема 2

24

3.

Тема 3

24

4.

Тема 4

24

5.

Тема 5

24




Разом змістові модулі

120

Підсумковий модульний контроль, в тому числі:

80

контроль практичної підготовки

зараховано

Контроль теоретичної підготовки




^ РАЗОМ сума балів

200


Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів (5 х 12 = 60). Він має право відпрацьовувати пропущені теми або перескладати їх на позитивну оцінку не більше 3-х разів під час вивчення модулю

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 25 балів з 40 балів.


^ 4. Тематичний план практичних занять з дисципліни

Невідкладні стани”




Тема

Кільк. годин

1

Вхідний контроль знань

2




Серцево-легенева і церебральна реанімація. Невідкладні стани, викликані ф-ми зовнішнього середовища

4

2

Травма. Травматичний шок. Основи інфузійної і трансфузійної терапії

6




Проміжний контроль знань

2

3

Септичний шок. Інтенсивна терапія септичного шоку.

4

4

Клінічна фармакологія антибіотиків. Антибіотикопрофілактика та антибіотикотерапія.

6

5

Невідкладні стани, пов’язані з алергічними реакціями. Анафілактичний шок:

4




Кінцевий контроль знань

2



Разом


30



6. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль з дисципліни.



ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1.

^ Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

5

Поточний контроль на практичних заняттях

2.
^

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:








2.1

Біль. Загальні принципи знеболення

2

Підсумковий модульний контроль

2.2

Клінічна фармакологія препаратів, що застосовуються при знеболенні: НПЛС, наркотичні анальгетики, місцеві анестетикі.

2

Підсумковий модульний контроль

2.3

Тромботичні ускладнення в хірургії та клініці внутрішніх хвороб. ТЕЛА.

2

Підсумковий модульний контроль

3.

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

Огляд наукової літератури за вибором:

“Смерть мозку. Клінічні та деонтологічні проблеми”

“Політравма. Проблеми інтенсивної терапії поєднаних пошкоджень ”

“Інтенсивна терапія септичного шоку ”

“Раціональна антибіотикопрофілактика та антибіотикотерапія в пери операційному періоді ”

“Синдроми Стівена-Джонса та Лаєла ”

“Мультимодальне знеболення в пери операційному періоді ”

“Місцеві анестетики: фармакологія, застосування в лікуванні болю, ускладнення ”

1

Поточний контроль на практичних заняттях

4.
^

Підготовка до підсумкового модульного контролю


3

Підсумковий модульний контроль



РАЗОМ


15



^

6. Перелік практичних навичок, якими повинен оволодіти студент ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ





Модуль “Невідкладні стани”.

  1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів.

  2. Проведення штучної вентиляції легенів найпростішими методами ("рот до рота", "рот до носа").

  3. Техніка проведення непрямого масажу серця.

  4. Техніка проведення електричної дефібрилляції

  5. Штучна вентиляція легенів мішком Амбу та за допомогою S-подібної трубки.

  6. Методи оксигенотерапії.

  7. Визначення виду та ступеня дихальної недостатності

  8. Вимірювання ЦВТ.

  9. Розрахунок добового водного балансу, визначення ступеня дегідратації.

  10. Розрахунок дефіцитів основних електролітів (калій, натрій, хлор), вибір і розрахунок кількості розчинів для корекції електролітних порушень.

  11. Визначення виду розладу КОС та розрахунок об'ємів інфузійних засобів для ко­рекції.

  12. Методи детоксикації (промивання шлунку, форсований діурез)

  13. Оцінка стану свідомості.

  14. Методи штучної вентиляції легенів у новонароджених та дітей раннього віку.

  15. Непрямий масаж серця у новонароджених та дітей раннього віку.

^ 8. Перелік питань для підсумкового контролю З ДИСЦИПЛІНИ.

“Невідкладні стани”

  1. Клінічна смерть. Ознаки клінічної смерті. Ознаки біологічної смерті. Потенційно зворотні причини зупинки серцевої діяльності.

  2. Негайний та спеціалізований етапи СЛЦР: сучасні погляди та їх обґрунтування.

  3. Шляхі введення лікарських засобів, фармакотерапія при зупинці серця.

  4. ЕКГ-ознаки різних видів зупинки серця, дефібриляція.

  5. Забезпечення прохідності дихальних шляхів на негайному і спеціалізованому етапах.

  6. Інтенсивна терапія після реанімаційної хвороби.

  7. Смерть головного мозку.

  8. Враження електричним струмом: патофізіологія, невідкладна допомога, спеціалізована допомога. Враження блискавкою.

  9. Утоплення: патофізіологія, невідкладна допомога, спеціалізована допомога.

  10. Переохолодження: патофізіологія, невідкладна допомога, спеціалізована допомога.

  11. Невідкладні стани, пов’язані з тепловим впливом. Сонячний та тепловий удар. Опіки.

  12. Патофізіологічні процеси при травмі.

  13. ЗАгальні принципи надання допомоги постраждалим з тяжкою травмою.

  14. Черепно-мозкова травма. Патогенез. Клінічні прояви та діагностика ЧМТ.

  15. Моніторинг та корекція внутрішньочерепного тиску.

  16. Знеболення та анальгоседація пацієнтів з ЧЧМТ.

  17. Торакальна травма. Діагностика загрозливих станів при тора кальній травмі.

  18. Вентиляційні порушення у постраждалих з травмою грудної клітки.

  19. Контузія легень. Дихальна недостатність у постраждалих з контузією легень.

  20. Скелетна травма: іммобілізація, знеболення, принципи інтенсивної терапії постраждалим з поліфрактурою. Жирова емболія.

  21. Травматичний шок. Патогенез, тактика ведення постраждалого з травматичним шоком.

  22. Принципи інфузійної терапії у постраждалих з травматичним шоком.

  23. Трансфузія препаратів крові: показання, принципи, ускладнення.

  24. Епідеміологія та етіологія сепсису.

  25. Патогенез сепсису та септичного шоку.

  26. Запалення та коагуляція при сепсисі.

  27. Діагностичні критерії сепсису та септичного шоку. Шкали оцінки тяжкості стану пацієнта.

  28. Тактика ведення пацієнта з септичним шоком.

  29. Принципи деескалаційної антибіотикотерапії.

  30. Інфузійна терапія септичного шока.

  31. Інотропна та вазопресорна терапія хворих з септичним шоком.

  32. Підтримуюча терапія, профілактика ускладнень та нутрітивна підтримка.

  33. Оцінка необхідності призначення антибіотиків.

  34. Емпіричне та етіотропне призначення хіміопрепаратів.

  35. Аналіз ступеню проникнення антибіотика до джерела інфекції.

  36. Шляхи введення, кратність введення антибактеріального препарату.

  37. Класифікація антибактеріальних препаратів.

  38. Антибактеріальні препарати, спрямовані на госпітальну флору.

  39. Комбінації антибактеріальних засобів.

  40. Профілактичне введення антибіотиків.

  41. Інші методи профілактики інфекційних ускладнень.

  42. Алергічні реакції негайного та уповільненого типу.

  43. Патофізіологія та патогенез алегічних реакцій.

  44. Клінічні прояви анафілактичного шоку. Дифференційна діагностика з іншими невідкладними станами.

  45. Інтенсивна терапія анафілактичного шоку.

  46. Набряк Квінке: клініка, діагностика, невідкладна допомога.

  47. Синдроми Стівена-Джонса та Лаєла: клінічні прояви, лікування.

  48. Патофізіологія болю. Пластичність сприйняття ноцицептивної інформації.

  49. Позитивні та негативні ефекти болю. Відмінність гострого та хронічного болю.

  50. Оцінка больового синдрому. Моніторинг болю.

  51. Методи терапії гострого болю, післяопераційне знеболення. Контрольована пацієнтом аналгезія.

  52. Нестероїдні протизапальні лікарськи засоби: показання, режими призначення, побічні ефекти від застосування.

  53. Наркотичні анальгетики: показання, режими призначення, побічні ефекти від застосування.

  54. Місцеві анестетики: показання, режими призначення, побічні ефекти від застосування.

  55. Загальні принципи мультимодального знеболення.

  56. Епідеміологія, етіологія та патогенез тромбозу глибоких вен та ТЕЛА.

  57. Клінічні варіанти перебігу тромботичної хвороби.

  58. Діагностика тромбозу глибоких вен та ТЕЛА.

  59. Інтенсивна терапія ТЕЛА.

  60. Методи профілактики ТГВ та ТЕЛА у хірургічних хворих.



^ 9. Форми контролю


Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 100, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 60 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 40 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі. Оцінювання поточної навчальної діяльності студентів описується у робочій навчальній програмі з дисципліни

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:


^ Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Модуль: “Анестезіологія та інтенсивна терапія”

5”

12-10

4”

9-7

3”

6-3

2”

2



^ Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля 1 дорівнює 60 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

^ Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

^ Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів(індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 5-6 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

^ Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю визначаються у робочій навчальній програмі.

^ Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 40.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 25 балів.


Оцінювання дисципліни:

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

^ Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:

^ Оцінка ЕСТS

Статистичний показник

А

Найкращі 10% студентів

В

Наступні 25% студентів

С

Наступні 30% студентів

D

Наступні 25% студентів

E

Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

^ Оцінка ЕСТS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

5”

В, С

4”

D, E

3”

FX, F

2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

^ Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше двох разів за графіком, затвердженим ректором.

^ Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.


^ 10. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТРАТУРИ З ДИСЦИПЛІНИ


  1. Глумчер Ф.С., Чепкій Л.П., Новицька-Усенко Л.В. та ін. Анестезіологія та інтенсивна терапія. К.: “Медицина” – 2010. – 540 с.

  2. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка К.: “Медицина” – 2006. – 632 с.

  3. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

  4. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

  5. Бутылин Ю.В., Бутылин В.Ю., Бутылин Д.Ю. Интенсивная терапия неотложных состояний: Атлас. - К.: Новий друк, 2003. – 528 с.

  6. Бараш Дж., Куллен Б. Клиническая анестезиология. М., 2004. – 412 с.

  7. Марино Пол Л. Интенсивная терапия: Пер. с англ. /Под ред А.И.Мартынова. - М.:Геотар медицина, 1998. – 726 с.

  8. Сафар П., Бигер Н.Д. Сердечно-легочная и церебральная реанимация. - М.: Медицина, 1997. – 216 с.

Скачать 345.85 Kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2019
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты