Домой

Література рідного краю




НазваниеЛітература рідного краю
страница1/6
Дата24.01.2013
Размер1.14 Mb.
ТипКнига
Содержание
Програма з літератури рідного краю у 8-му класі
УРОК № 1 за темою
Ой хмелю ж мій, хмелю”, „Ніч яка місячна, зоряна, ясная” та ін.
Тип: засвоєння нових знань. Методи і прийоми
Підсумки уроку.
Тестові завдання до уроку № 1 (варіанту 1) на тему
Методи і прийоми
Слово вчителя.
Питання до учнів.
Питання до учнів
УРОК № 2 за темою
Моя мандрівка в Олексіївку”.
С.Ф. Черкасенко „Під землею”, „Шахтарі” – 6 клас; „Воронько” – 7 клас. Виразне читання учнями поезій та їх аналіз.
Учень 5 читає вірш „Степ”.
Учень 9 читає вірш „Липнева ніч”
Степова Донеччина” у віршах поетів-земляків”
УРОК № 3 за темою
Тип уроку
Слово вчителя.
V. Робота над текстом оповідання „Чорний блиск”.
...
Полное содержание
Подобные работы:
  1   2   3   4   5   6

Міністерство освіти і науки України

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Відділ української мови та літератури


О. М. Задоєнко




ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ


8 клас


(програма, конспекти уроків, художні тексти, тестові завдання)


Донецьк

„Східний видавничий дім”

2007
ББК 83.3 (2=Укр)

Література рідного краю. 8 клас (1 видання). – Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. - 104 с.


У даному методичному посібнику охоплено творчість письменників рідного краю, рекомендованих програмою. Користуючись цією книгою, педагог зможе працювати за програмою літератури рідного краю, укладеною доцентом кафедри української літератури Оліфіренком Вадимом Володимировичем.

У посібнику подається програма, конспекти уроків, художні тексти, необхідні вчителю і учням, а також тестові завдання, які можна використати для перевірки знань учнів, приклади творів.

Книга допоможе в щоденній роботі вчителям, студентам-філологам, учням у самоосвітній діяльності.


Рецензенти:


Оліфіренко В.В.

- кандидат педагогічних наук, доцент Донецького національного університету

Приходченко К.І.

- Заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук, учитель української мови і літератури ДЗОШ № 95

Харахоріна Т.О.

- завідувач відділу української мови і літератури Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Ткачук Т.В.

- методист відділу української мови і літератури Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти



Задоєнко О.М., 2006

Донецький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти, 2006


Дорогі колеги!


Даний посібник розрахований на те, щоб ви одержали можливість якнайкраще підготуватися до уроків літератури рідного Донецького краю. У конспектах уроків подаю детальні біографії письменників, із яких кожен майстер слова постає яскравою особистістю. Ці матеріали допоможуть вам у роботі, а учням нададуть можливість зрозуміти життя даного письменника, його радощі, страждання. Конспекти уроків викладаю повними, щоб легше було працювати. Вміщую тексти художніх творів, без яких педагогові немає можливості працювати (бо твори донецьких письменників наявні в бібліотеках в малій кількості), подаю їх аналіз. Для перевірки якості знань школярів вміщую тестові завдання І-ІІІ рівнів, які допоможуть учням добре підготуватися до уроку, а вчителеві перевірити рівень засвоєння даного матеріалу, розвивають їх мислення і творчі здібності.

Висловлюю щиру подяку моїм рецензентам. Бажаю вчителям найкращих успіхів у непростій педагогічній праці!


Олена Миколаївна Задоєнко


^ Програма з літератури рідного краю у 8-му класі


Урок 1. Популярні народні ліричні пісні нашого краю.

„Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”, Цвіте терен”, „Повій, вітре, на Вкраїну”, „Ой чий то кінь стоїть”, „Ой хмелю ж мій, хмелю”, „Ніч яка місячна, зоряна, ясная” та інші.

Вивчення однієї з пісень напам’ять.

Поглиблення поняття про зв’язок народної літературної лірики.


Урок 2. Степова Донеччина у віршах поетів-земляків.

М.Ф.Чернявський. „Сон велетня”. Ретроспективний показ у художній формі історії українського степу від давніх поселень скіфських кочівників, сарматів і греків до приходу у степи промисловості, добування вугілля. Застереження від руйнування екології краю. Символічне значення велетня-степу та його вікового сну.

„Степ і степ, один без краю...”, „Степ”. Реалістичне зображення у вірші спаленого сонцем степу. Пряме і переносне значення образів блискавки і грому, від яких просипається і оновлюється степ. Віра поета у відродження безмежних українських степів – рідної батьківщини. Щирі поривання ліричного героя до служби на користь рідного народу.

С.Ф.Черкасенко. „Вечір у степу”. Відтворення у вірші степової краси Донеччини. Співзвучність душевного стану ліричного героя зі станом природи.

Х.О.Алчевська. Вплив Б.Грінченка на становлення світогляду поетеси. „Пісня лілії”, „Голос життя”, „Липнева ніч”, „Сміття”. Майстерність пейзажних і інтимних замальовок.

„Омана”, „До Лазаря”, „Народний марш”. Роздвоєність світовідчуття поетеси – між прагненням гармонії та неприйняття життєвих потворностей. Віра в перемогу загальнолюдських ідеалів щастя і добра.

„Мені здається, все те снилось”, „До братів-земляків”, „Далеко-далеко від рідного краю”, „Моя мандрівка в Олексіївну”. Відтворення картин рідної Донеччини. Образ степу та його символічне значення. Посилення відчуття песимізму у творчості Х.Алчевської у 20-ті роки. Неоромантична тенденція у творчості поетеси.

Поглиблення поняття про ліричні твори.

Урок 3. Оповідання Б.Д.Грінченка та С.Ф.Черкасенка про шахтарську працю.

Б.Д.Грінченко. „Панько”. Відтворення в оповіданні праці та побуту донецьких шахтарів. Героїчний вчинок Панька, яким він рятує від смерті своїх товаришів. Переконливе зображення письменників внутрішнього світу героя, лагідність його душі.

С.Ф.Черкасенко. „Чорний блиск”. Реалістичне зображення важкої нужденної долі старого шахтаря Лавріна. Уміння письменника передати порухи душі, внутрішніх переживань героя. Засудження соціальної нерівності. Гуманістичний пафос оповідання.

Урок 4. Степан Васильченко.

Ознайомлення школярів із життєвими фактами, пов’язаними з перебуванням письменника на Донбасі. „Роман”. Конфлікт українського хлопчика з учителькою з русифікованої школи. Відстоювання письменником в умовах русифікаторської політики царської Росії ідеї рідної школи. Глибоке проникнення Степана Васильченка у психологію дитячої душі.

„Ось і Ась”. Порушення письменником у художній формі думи-казки національного питання. Правдиве відтворення історії взаємин України з царською Росією. Викриття імперіалістичної і шовіністичної політики Росії. Ствердження засобами поетизації самобутності українського національного характеру. Актуальність думи-казки.

Поглиблення поняття про типовість образів-персонажів.


Урок 5. Голоси донецької діаспори: життєвий і творчий шлях письменника-земляка Василя Андрійовича Гайворонського.

„Двоє друзів і містер Піт”. Показ письменником комічної ситуації, у яку потрапили в американській еміграції два молодих українці Грицько Брусниця і Яків Куценко. Тенденційність уявлень людей комуністичного світогляду про американську дійсність. Гумор в оповіданні.

„Сенсація знічев’я”. Пригоди заляканого радянською дійсністю Василя на американській землі. Тонке зображення душевних переживань героя. Легкий гумор твору.

Поглиблення поняття про літературу української діаспори.

^ УРОК № 1 за темою:

Популярні народні ліричні пісні нашого краю.

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”, „Цвіте терен”,

Повій, вітре на Вкраїну”, „Ой чий то кінь стоїть”,

^ Ой хмелю ж мій, хмелю”, „Ніч яка місячна, зоряна, ясная” та ін.


ВАРІАНТ 1


Мета:
- подати учням відомості про народні ліричні пісні, ознайомити їх зі змістом;

- навчити учнів співати пісні;

- виховувати любов до народної творчості.

Обладнання: збірники українських народних пісень (виставка).

^ Тип: засвоєння нових знань.

Методи і прийоми: слово вчителя, виступи учнів.


Література:

  1. Народні перлини. Українські народні пісні. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1966.

  2. Струни серця. Українські пісні про кохання. – К., 1969.

  3. Українські народні пісні. Пісенник, К.: Музична Україна, 1993.

  4. Аудіокасета з народними піснями.


Хід уроку:


І. Мотивація навчання школярів.

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.


1. Слово вчителя.

Серед народних творів є і пісні, у яких відбилася велика сила колективного розуму, творчих зусиль цілого народу.

Весь вік людину супроводжують пісні, „від колиски до могили, бо немає такої значної події в житті народу, немає такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни чи рокотом грому” ,– так говорив Михайло Стельмах.

Народні пісні є великим внеском України в загальнослов’янську і світову творчість. Незчисленне їх багатство. Вважають, що тільки цих творів записано понад двісті тисяч. Творцями пісень були різні люди – селяни, ремісники, козаки, народні співці-лірники, кобзарі. Але народна пам’ять зберегла імена лише окремих талановитих складачів. Такою була у ХУІІ столітті напівлегендарна українська поетеса Маруся Чурай. Відомі імена інших авторів: Семен Климовський „Їхав козак за Дунай”, Іван Котляревський „Віють вітри”, „Чого ж вода каламутна”, „Сонце низенько”, „Ой я дівчина полтавка”, Євген Гребінка „Ні, мамо, не можна нелюба любить” , Віктор Забіла „Не щебечи, соловейку”, Олександр Афанасьєв-Чужбинський „Скажи мені правду”. А сьогодні з вами ми послухаємо такі пісні:


Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”.
Виконує 1-й хлопець, грає на баяні.



1 куплет Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю.
Чому мені, боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.

2 куплет Далеко за хмари, подальше од світу,

Шукать собі долі, на горе привіту
І ласки у зірок, у сонця просить,

У світі їх яснім все горе втопить.


3 куплет Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий.

Я наймит у неї, хлопцюга приблудний,

Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?


4 куплет Кохаюся з лихом, привіту не знаю
І гірко, і марно свій вік коротаю,

І в грі спізнав я, що тільки одна –

Далекеє небо - моя сторона.

5 куплет І на світі гірко, і марно світ коротаю,

І в горі спізнав я, що тільки одна -

Далекеє небо – моя сторона.


6 куплет І на світі гірко, як стане ще гірш, -

Я очі на небо, мені веселіш:

Я в думках забуду, що я сирота,

І думка далеко, високо літа.


7 куплет Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,

Я б землю покинув і на новосілля

Орлом бистрокрилим у небо польнув

І в хмарах навіки од світу втонув!


2-й хлопець: Автором цієї пісні є Михайло Петренко. У ній розповідається про тяжку долю сироти, якого нікому приголубити, допомогти, і має він надію тільки на власні сили та мрії про щасливе життя.


3-й хлопець співає пісню „Повій, вітре, на Вкраїну”


1 куплет Повій, вітре, на Вкраїну,

Де покинув я дівчину,

Де покинув карі очі, 2 р

Повій, вітре, опівночі.


2 куплет Між горами там долина,

В тій долині є хатина,

В тій хатині дівчинонька,

Дівчинонька-голубонька. 2 р.


3 куплет Повій, вітре, тишком-тишком

Над рум’яним, білим личком,

Над тим личком нахилися

Чи спить мила, подивися! 2 р.


4 куплет Чи спить мила, чи збудилась,

Спитай її, з ким любилась,

З ким любилась і кохалась

І кохати присягалась. 2 р.


5 куплет Як заб’ється в ній серденько,

Як зітхне воно тяженько,

Як заплачуть карі очі - 2 р.
Вертай, вітре, опівночі.


6 куплет А якщо мене забула

І другого пригорнула,

То розвійся край долини,

Не вертайся з України! 2 р.


4-й хлопець Ця пісня розповідає нам про долю юнака, якого закинуло далеко від рідної країни, він звертається з проханням до вітру про допомогу, щоб той повідомив йому про його кохану, чи вірна вона, чи зраджує. Від зради коханої юнакові стане ще гірше, то хай краще вітер нічого і не приносить, тобто ніяких звісток.


5-й хлопець або 1-а дівчина співають пісню „Ой хмелю ж мій, хмелю”.


1 куплет Ой хмелю ж мій, хмелю,

Хмелю зелененький,

Де ж ти, хмелю, зиму зимував,

Що й не розвивався? 2 р.


2 куплет Зимував я зиму,

Зимував я другу,

Зимував я в лузі на камені

Та й не розвивався!.. 2 р.


3 куплет Ой сину ж мій, сину,

Сину молоденький,

Де ж ти, сину, нічку ночував,

Що й не роззувався? 2 р.

4 куплет Ночував я нічку,

Ночував я другу,

Ночував я в тої вдовиці,

Що сватати буду. 2 р


5 куплет Ой сину ж мій, сину,

Ти моя дитино,

Не женися на тій удовиці,

Бо щастя не буде! 2 р


6 куплет Бо вдовине серце,

Як осіннє сонце,

Воно світить, світить та не гріє,

Все холодом він віє. 2 р


2-а дівчина. Батькам завжди мріється, щоб син виріс, став сильним, здоровим, міцним, покохав гарну хазяйновиту, незаміжню дівчину, а потім одружився. А в даному випадку говориться про те, що хлопець покохав вдову. Зрозуміло, що батькам така пара не подобається, свого благословення вони не дадуть синові. А без нього син буде нещасливим. Існує прислів’я: „Хто на вдові оженився, той мусить і сиріт годувати”.


Клас прослуховує на магнітофоні касету з піснею „Ніч яка місячна, зоряна, ясная” (пісня звучить 5 хвилин).


1 куплет Ніч яка місячна, зоряна, ясная,

Видно, хоч голки збирай,

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай! 2 р


2 куплет Сядем укупочці тут під калиною,

І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, срібною хвилею

Стелиться в полі туман. 2 р

3 куплет Став чарівний, ніби променем всипаний,

Чи загадався, чи спить?

Ген на стрункій і високій осичині

Листя пестливо тремтить. 2 р

4 куплет Небо глибоке засіяне зорями,

Що то за Божа краса!

Зірки он миготять попід тополями-

Так одбиває роса. 2 р


5 куплет Ти не лякайся, що свої ніженьки

Вмочиш в холодну росу,

Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу. 2 р


6 куплет Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,

Тепло – ні вітру, ні хмар,

Я тебе пригорну до свого серденька,

А воно палке, як жар. 2 р


3-я дівчина: Ця пісня залишила у моєму серці приємне враження. Якими лагідними словами називає юнак свою дівчину: „коханая”, „рибонька”, „лебедонько”. Це свідчить про його щире кохання до неї. Він хоче бути і буде їй опорою на все життя.


^ Підсумки уроку.

Учитель: Які чудові пісні ви сьогодні прослухали. Чим же запам’ятався вам наш урок? Народні ліричні пісні пробуджують у душі кожної людини почуття прекрасного: кохання, лагідність, доброта, взаємодопомога. А українські сім’ї завжди славилися своєю постійністю, одружувались один раз у житті, вінчались у церкві. Про що свідчить прислів’я: „Бачили очі, що вибирали, їжте, хоч і повилазьте”, „Де немає кохання, немає і радості”, „Кохання, вогню і кашлю від людей не сховаєш” (грузинські прислів’я).


Оцінювання.


ІІІ. Домашнє завдання.

Вивчити одну з пісень напам’ять.

^ Тестові завдання до уроку № 1 (варіанту 1) на тему:

Популярні народні ліричні пісні нашого краю”


І рівень


1. Пісня – це:

а) невеликий (здебільшого з 3-5 куплетів) ліричний вірш, що виконується співом;

б) дитяча пестлива пісня, якою супроводять рухи малята або гра з нею.


2. Прізвище автора пісні „Дивлюсь я на небо...”:

а) Михайло Петренко;

б) Євген Гребінка;

в) Віктор Забіла.


3. Прізвище українського співака, який виконував пісню „Дивлюсь я на небо”:

а) Дмитро Гнатюк;
б) Микола Гнатюк;
в) Анатолій Солов`яненко.


4. Прізвище поета, який написав вірш „Повій, вітре, на Вкраїну”:

а) Тарас Шевченко;
б) Степан Руданський;
в) Іван Франко.

5. Прізвище автора пісні „Ніч яка місячна, зоряна, ясная!”:

а) Михайло Старицький;
б) Степан Руданський;

в) Леся Українка.


ІІ рівень


6. Назвіть 3 популярні ліричні пісні нашого краю.


7. Назвіть жанри народних пісень.

8. Ця пісня називається:
Ой хмелю ж мій, хмелю,
Хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимував,
Що й не розвивався? 2 р

9. Ця пісня називається:
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю...

10. З якої пісні ці рядочки?

А якщо мене забула
І другого пригорнула,

То розвійся край долини,

Не вертайся з Украйни!” 2 р

11. З якої пісні ці слова?

Сядем укупочці тут під калиною,

І над панами я пан!

Глянь, моя рибонько, срібною хвилею

Стелиться в полі туман. 2 р


ІІІ рівень


12. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

1. Мої улюблені ліричні народні пісні.

2. Моя родина і ліричні народні пісні.


УРОК № 1


ВАРІАНТ 2


Тема: Популярні народні ліричні пісні нашого краю.

Мета:

- ознайомити учнів із народною лірикою нашого краю, розглянути тематику народних пісень;

- вміти аналізувати ліричні пісні;

- цінувати культурні надбання українського народу.

Обладнання: магнітофонний запис пісень.

Тип: засвоєння нових знань.

^ Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, кросворд, робота з текстом, виразне читання напам’ять.


Література:

  1. Народні перлини. Українські народні пісні. Державне видавництво художньої літератури. - К.,1966.

  2. Струни серця. Українські пісні про кохання. - К., 1969.

  3. Українські народні пісні. Пісенник. - К.: Музична Україна, 1993.


Хід уроку:


І.Мотивація навчання учнів.

1. Організаційний момент (2 хв.)

2. Оголошення теми і мети уроку.
ІІ. Сприйняття засвоєння нових знань. Актуалізація опорних знань учнів. Розгадування кросворду.


1.































2.






















3.



















4.

























5.




























6.




























7.













8.


















Питання по горизонталі:


  1. Людина, що досліджує усну народну творчість.

  2. Один із видів календарно-обрядової поезії, зимового циклу.

  3. Один із родів літератури.

  4. Різновид соціально-побутових пісень.

  5. Один із видів родинно-побутової лірики.

  6. Жанр народної пісні „Грицю, Грицю, до роботи...”

  7. Рід літератури (прозовий).

  8. Рід літератури.

  1   2   3   4   5   6

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©dogend.ru 2014
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты